Позначка: новини України

Рада національної безпеки і оборони (РНБО) стежитиме за виконанням рішень Верховного Головнокомандувача, окреслено ключові завдання організації.

Про це заявив нещодавно призначений секретар РНБО Рустем Умєров.

За його словами, одним із найважливіших завдань відомства має стати міжнародне військове співробітництво в галузі постачання озброєнь.

Умєров зазначив, що робота буде зосереджена на координації та контролі сектору безпеки і оборони, синхронізації діяльності всіх його складових, технологічній модернізації, міжнародному співробітництві, особливо в галузі стратегічного партнерства.

Він додав, що окремим блоком виділено відновлення технологічного темпу робіт – як засіб прискорення інновацій у секторі безпеки та оборони.

Секретар РНБО також наголосив на важливості переговорного треку, оскільки Київ послідовно виступає за справедливий мир і влада працює над його досягненням із союзниками.

Співробітник Київського Територіального центру комплектування (ТЦК) забив до смерті мобілізованого громадянина, якого не взяли навчальні частини.

Про це повідомляє Судово-юридична газета з посиланням на протокол суду.

Там ідеться про те, що інцидент стався у травні 2025 року. Військкоми мобілізували українця і після визнання придатним його направили до двох навчальних підрозділів, але не взяли через алкогольну залежність, травму стегна та варикозне розширення вен.

Під час зворотної дороги до Києва чоловік з дозволу ТЦК купив алкогольний енергетичний напій, після чого почав поводитися неналежно.

У результаті один із працівників відомства почав бити його по обличчю та голові, штовхати ногами, стрибати на грудях і застосовувати електрошокер, а потім залишив його у збірному пункті, де чоловіка знайшли мертвим перехожі.

Представники Державного бюро розслідувань висунули обвинувачення заступнику начальника Подільського районного ТЦК та працівнику Шевченківського ТЦК. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

Військово-повітряні сили ЗСУ навчилися за деякими критеріями відрізняти ударні безпілотники “Шахед” від муляжів.

Про це в ефірі телемарафону повідомив начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат.

Він пояснив, що в прифронтових районах, до яких належать Харківська, Сумська, Дніпропетровська, Запорізька області, противнику немає сенсу використовувати імітаційні БПЛА. Вони використовуються під час масових атак у глибині країни, щоб виснажити протиповітряну оборону.

Відомо, що безпілотники-імітатори намагаються нейтралізувати шляхом “придушення” або знищити самостійно. Тому, коли БПЛА підлітають до певного району, ВПС можуть їх виявити.

Ігнат розповів, що існують пости візуального спостереження та акустичні системи, які розпізнають їх за звуком, тому що в них електричні двигуни, а у справжніх “Шахедів” – гучний двигун, тому їх називають “мопедами”.

У ВПС підкреслили, що в разі виявлення дрона рішення має бути ухвалене дуже швидко: авіація може працювати в одному регіоні, а ППО – в іншому, адже процес має бути організовано так, щоб ЗСУ не заважали одне одному.

Він зазначив, що “Шахеди” окупантів – головна проблема України, над знищенням якої працюють усі підрозділи – від авіації до мобільних вогневих груп і безпілотників-перехоплювачів.

Ігнат додав, що дронів, які перехоплюють, наразі недостатньо, але Київ продовжує працювати над процесом їх створення.

Скорочення допомоги США іншим країнам і санкції адміністрації президента Дональда Трампа проти Міжнародного кримінального суду підривають зусилля з надання допомоги викраденим українським дітям.

Про це заявила Politico посланник Ради Європи Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гюльфадоттір.

Відомо, що в березні 2025 року Вашингтон скоротив фінансування програм установ у рамках заморожування видатків на іноземну допомогу, що могло серйозно порушити роботу груп, які відстежують місцезнаходження українських дітей, яких було депортовано.

Європейський радник вважає, що зараз вона бачить докази того, що це відбувається. У зв’язку з цим країни ЄС мають знайти спосіб компенсувати втрачене фінансування, оскільки репатріація дітей залежатиме від того, куди їх відправлять.

Вона зазначила, що тепер Європі доведеться фінансувати це, оскільки країни не можуть припинити їх шукати, а потім почати знову найближчими місяцями, тож потрібно продовжувати.

Гюльфадоттір не уточнила, чи планують європейці взяти на себе фінансування цих програм у найближчому майбутньому, але запевнила, що наразі вони працюють над пошуком шляхів залучення фінансування.

Під час розмови президента США Дональда Трампа з українським колегою Володимиром Зеленським 4 липня він заявив, що Україні слід якнайшвидше перейти в наступ.

Про це пише газета The Washington Post із посиланням на анонімного українського посадовця.

Американський лідер упевнений у тому, що українці не зможуть змінити хід війни на свою користь, граючи в оборону, тому їм потрібно перейти до наступальних дій.

За словами співрозмовника видання, коли Трамп запитав, чи може Київ бомбити Москву або Санкт-Петербург, Зеленський відповів, що за наявності у ЗСУ правильної зброї – так.

Тим часом Каролайн Лівітт, прес-секретар Білого дому, сказала, що президенти лише обговорювали гіпотетичну можливість Києва завдавати удару по території РФ, а це запитання вирване джерелами з контексту.

За її інформацією, Трамп просто запитував інформацію, а не закликав Зеленського атакувати окупаційну країну.

Заяви про те, що демобілізація українських бійців відбудеться тільки після перемоги над окупантами, звучать як “вирок для сотень тисяч громадян”.

Про це заявив український військовий Денис Ярославський у своєму Facebook.

За його словами, сьогодні ця тема лунає в тисячі українських родин, тому що військовослужбовці “мають дітей і не мають дев’яти життів”, щоб чекати на перемогу і демобілізацію.

Ярославський нагадав, що більшість бійців змучені, бо ще від початку вторгнення загарбників у 2022 році живуть у прифронтових селах, у льохах і підвалах, без ротацій, ясних перспектив і розуміння, коли закінчиться війна. А в цей час депутати перебувають у Києві і проводять вечори в кафе або торгових центрах.

Він також вважає, що після новини про запуск програми, в рамках якої іноземні компанії зможуть офіційно тестувати свою новітню зброю на передовій, Україна перетворюється на полігон, де міста, поля і солдати будуть об’єктами випробувань.

Колишній віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина заявила, що завдання української влади щодо підготовки країни до вступу в ЄС до кінця 2027 року не змінилося.

Про це вона заявила в інтерв’ю “Європейській правді”.

За її словами, цілі Києва в процесі вступу до ЄС – відкрити всі кластери до 2025 року і завершити зміну законодавства для повної відповідності європейському законодавству до кінця 2027 року.

Стефанишина додала, що всі зобов’язання, взяті Україною в рамках переговорного процесу без перехідних періодів, діятимуть до кінця 2027 року.

Європейський політик повідомила, що наразі готується програма адаптації, яка має відображати це.

Вона також зазначила, що для допомоги в цьому процесі запущено великий проєкт ЄС Ukraine2EU. Є експерти, є методологічна база, є напрацювання, тож щойно буде отримано звіти від Єврокомісії за окремими кластерами, то буде затверджено програму за кожним із напрямів.

Колишній віце-прем’єр наголосила, що не бачить підстав говорити про можливу зміну цілей на менш амбітні.

Крім того, вона підтвердила, що переговори про вступ України до ЄС заплановані на сьогодні, 18 липня.