Зеленський розпорядився з’ясувати всі обставини загибелі пілота F-16 під час атаки РФ

Президент України Володимир Зеленський доручив з’ясувати всі обставини загибелі пілота F-16 Максима Устименка під час відбиття обстрілу РФ.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

За його словами, практично всю ніч в Україні було оголошено тривогу, оскільки противник масовано атакував українські міста безпілотниками та ракетами.

Зеленський висловив співчуття родині та товаришам по службі пілота, додавши, що Устименко знищив сім повітряних цілей перед загибеллю. Він також подякував усім, хто захищає Україну, і заявив, що буде відкрито розслідування за фактом загибелі бійця.

Глава держави наголосив, що цієї ночі загарбники атакували все, що підтримує життя людей, і вони не зупиняться, доки в них є можливість завдавати масованих ударів.

За його інформацією, лише цього тижня Москва розгорнула понад 114 ракет, понад 1270 безпілотників і майже 1100 КАБів. Він закликав зупинити війну, чинити тиск на агресора і допомогти Києву з обороною.

Верховна Рада готує спеціальний законопроєкт про проведення виборів після війни – Стефанчук

Верховна Рада України готується внести зміни до закону про вибори, які планується провести в країні після закінчення війни з окупантами.

Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону.

За його словами, документ стосуватиметься голосування українців, які проживають за кордоном, і військових загроз, зокрема бомбардувань, у день виборів.

Стефанчук зазначив, що урядовці розроблять базові сценарії, щоб усі громадяни України, включно з військовослужбовцями на передовій і за кордоном, змогли реалізувати своє виборче право.

Крім того, спікер додав, що в документі буде прописано, що робити, якщо під час голосування здіймається тривога. Наприклад, у день виборів країна-агресор може вирішити підняти в небо авіацію і перешкодити українцям виконати свій конституційний обов’язок.

Він стверджує, що після закінчення війни перед країною постане чимало викликів, характер яких визначатиметься, зокрема, термінами та умовами завершення бойових дій. Тому законодавці намагаються врахувати різні сценарії.

Окупанти змінили тактику атак безпілотників: ЗСУ підлаштовуються під нові загрози

Іранські безпілотники Shahed, які РФ активно використовує у війні проти України, зазнали значної модернізації. У відповідь бійці ЗСУ перебудовують контртактику, щоб зупинити нову хвилю загроз.

Про це пише видання Forbes із посиланням на джерела.

У статті йдеться, що коли традиційні схеми нападу РФ перестали бути ефективними, ворог вдався до значних змін у тактиці та конструкції безпілотників.

За словами українських військових, тепер “Шахеди” оснащені посиленою бронею в моторному відсіку, що дозволяє дрону витримувати вогонь важких кулеметів.

Відомо, що раніше потрапляння в крило або двигун зазвичай призводило до знищення безпілотника. Однак тепер паливні баки перенесені всередину корпусу, що також підвищило його живучість.

Крім того, в деяких версіях з’явилася нова загроза – суббоєприпаси, які можна скидати з дрона в польоті. Такий підхід дає змогу вражати не тільки ціль, а й значну площу навколо неї, включно з особовим складом і легкими укріпленнями.

Українські військові вже повідомили, що ці нові БПЛА працюють по-іншому: їхній політ може залишатися непоміченим, а обстріл затримується на 20 хвилин після їхнього зникнення з радарів.

У США республіканці успішно просунули законопроєкт Трампа про податки: деталі

Сенат США, контрольований республіканцями, підтримав законопроєкт президента Дональда Трампа про скорочення податків і витрат. За нього проголосувала 51 особа, проти – 49.

Про це поінформувало видання The Guardian.

У статті йдеться про те, що процедурне голосування, яке розпочало обговорення 940-сторінкового документа про імміграцію, кордон, скорочення податків і військову політику, розпочалося після кількох годин затримок.

Результат був отриманий після переговорів за закритими дверима, коли лідери республіканців намагалися переконати тих, хто хотів утриматися, проголосувати.

Відомо, що проєкт продовжить скорочення податків з 2017 року, що було головним законодавчим досягненням першого терміну Трампа, знизить інші податки та збільшить військові витрати і витрати на охорону кордонів.

Однак, як пише автор, цей суперечливий законопроєкт викликав розбіжності, оскільки він додасть трильйони доларів до 36,2 трильйона доларів державного боргу Вашингтона.

Згідно з джерелами газети, демократи рішуче виступили проти документа, заявивши, що його елементи принесуть непропорційну вигоду багатим за рахунок соціальних програм, на які покладаються громадяни з низькими доходами.

Глава МАГАТЕ: Іран здатний відновити збагачення урану через кілька місяців

Ірану може знадобитися кілька місяців, щоб відновити збагачення урану, незважаючи на удари США та Ізраїлю.

Про це заявив Рафаель Гроссі, голова Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), в інтерв’ю CBS News.

За його словами, Тегеран здатний уже за кілька місяців запустити кілька каскадів центрифуг, які вироблятимуть збагачений уран.

Гроссі вважає, що “не можна говорити, що все знищено і у країни нічого не залишилося”. Розвідувальні служби не проводять там військову оцінку, але з логіки дискусії зрозуміло, що там був серйозний збиток, але не повний.

Глава агентства запевнив, що в іранців є промисловий і технологічний потенціал. За бажання вони можуть почати виробляти уран знову. У зв’язку з цим Гроссі вважає за необхідне повернутися за стіл переговорів і знайти технічно обґрунтоване рішення цієї проблеми.

Під час нічної атаки РФ Україна втратила винищувач F-16 і пілота

У ніч на 29 червня під час відбиття масованої ворожої атаки Україна втратила винищувач F-16, а його пілот загинув.

Про це повідомило командування Повітряних сил ЗСУ в Telegram.

Згідно із заявою, вночі під час масованої повітряної атаки противника на літаку F-16 загинув підполковник Максим Устименко, льотчик 1993 року народження.

У відомстві зазначили, що він застосував весь спектр авіаційного озброєння і збив сім повітряних цілей. Однак під час останнього збиття його літак зазнав пошкоджень і почав втрачати висоту.

Відомо, що Устименко зробив усе можливе, він вивів винищувач із населеного пункту, але часу на катапультування вже не було.

Нагадаємо, раніше видавництво URAUA писало, що цієї ночі противник масовано атакував українські міста, випустивши 477 безпілотників і 60 ракет різних типів.

РФ запустила по Україні 537 засобів повітряного нападу: знищено 475 цілей

У ніч на 29 червня загарбники випустили по Україні 537 безпілотників і ракет різних типів. Українські захисники знищили 475 цілей.

Про це написало командування Повітряних сил ЗСУ в Telegram.

Там ідеться, що з вечора 28 червня окупанти атакували Україну 477 безпілотниками, чотирма ракетами “повітря-повітря” Х-47М2 “Кинджал”, сімома балістичними ракетами “Іскандер-М” або КН-23, 41 крилатою ракетою Х-101/«Іскандер-К», п’ятьма крилатими ракетами “Калібр” і трьома зенітними керованими ракетами С-300.

Відомо, що ППО вивела з ладу 475 засобів повітряного нападу. Локаційно втрачено 225 дронів і крилату ракету Х-101/Іскандер-К, а збито 211 безпілотників, одну балістичну ракету “Іскандер-М/КН-23”, 33 крилаті ракети Х-101/Іскандер-К і чотири крилаті ракети “Калібр”.

Попадання було зафіксовано в шести точках, а у восьми локаціях виявлено падіння збитих засобів.

Найсильніші обстріли було зафіксовано в районі Львова, Запорізької області, Черкаської області, Кременчука, Миколаєва та Донецька. У низці районів також було здійснено нальоти і напади на об’єкти інфраструктури.

У Запоріжжі та Кременчуці було пошкоджено промислові об’єкти, а в Черкасах – три людини загинули. Також вибухи лунали в Бурштині Івано-Франківської області.

Франція близька до ухвалення закону про конфіскацію заморожених активів РФ – Стефанчук

Франція все ближче підходить до того, щоб офіційно ухвалити закон про конфіскацію заморожених активів країни-агресора.

Про це заявив в ефірі телемарафону голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Він розповів, що минулого тижня мав нагоду попрацювати зі своєю командою в різних парламентах Євросоюзу та виступити на Парламентській асамблеї НАТО. Там були обговорення і слухання дуже важливих речей, зокрема про те, що Париж може скоро ухвалити закон, пов’язаний із конфіскацією заморожених активів ворога.

Стефанчук наголосив, що були плідні юридичні дискусії про те, як це зробити, і якщо це рішення буде ухвалено, то “це буде перший сильний прецедент на європейському континенті”.

За словами голови Ради, зараз є чітке розуміння, особливо серед партнерів ЄС, що європейські країни несуть дедалі більшу відповідальність за підтримку України.

Дуда: новий президент Польщі може змінити своє ставлення до України після інавгурації

Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький може змінити своє ставлення до України після інавгурації.

Про це заявив чинний президент країни Анджей Дуда на спільній пресконференції з українським колегою Володимиром Зеленським.

За його словами, він уже обговорював це питання з Навроцьким і може сказати відверто, що з президентської трибуни світ має дещо інакший вигляд, ніж із позиції будь-якого політика в Польщі, а надто – з позиції кандидата в президенти на виборах.

Дуда вважає, що ще належить з’ясувати, як Навроцький як президент країни буде підходити до питання зміцнення двосторонніх відносин з Україною.

Тим часом Зеленський сказав, що сподівається на продовження дружніх відносин між Києвом і Варшавою. Він заявив, що запросить пана Навроцького в Україну і розраховує на взаємний візит.

Він запевнив, що питання не в тому, чого хоче країна-агресор, а в тому, чи зможе світ її зупинити та змінити точку зору нинішнього лідера РФ.

Український президент зазначив, що це найважливіше завдання з-поміж усіх інших питань між добрими сусідами, у ситуації, коли Україна бореться за свій суверенітет і незалежність.