Позначка: новини

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа, за підсумками якої сторони досягли низки домовленостей.

Про це повідомив український лідер у своєму Telegram-каналі.

За його даними, Київ і Дамаск готові об’єднати зусилля для зміцнення безпеки та створення нових перспектив розвитку.

Під час зустрічі глави держав обговорили поточну ситуацію в регіоні та можливості її покращення в майбутньому. Особливу увагу вони приділили війні Росії проти України, Зеленський подякував своєму колезі за підтримку та наголосив на взаємному інтересі до обміну військовим досвідом.

Крім того, сторони торкнулися теми продовольчої безпеки. Україна підтвердила статус надійного постачальника продукції та запропонувала варіанти спільного зміцнення позицій у регіоні.

Також вони обговорили енергетичні та інфраструктурні проблеми, з якими зараз стикається Сирія. Зеленський підкреслив готовність Києва до тісної співпраці заради зростання потенціалу та відновлення важливих об’єктів.

За підсумками бесіди український і сирійський лідери висловили взаємну повагу та націленість на розвиток довгострокового партнерства.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив надію на підписання мирного договору з Іраном “вже завтра”.

Про це повідомив журналіст телеканалу Fox News після розмови з американським лідером.

Він запевнив, що Трамп вважає цілком реальним досягнення домовленостей у понеділок, 6 квітня, оскільки активні переговори сторін ведуться прямо зараз і мають високі шанси на успіх.

Журналіст стверджує, що цей прогноз пролунав після публікації президента в соціальній мережі Truth Social, в якій він погрожував Тегерану ударами по енергетичному сектору. Він пояснив, що в разі провалу переговорів Трамп планує перейти до жорстких заходів.

За його словами, якщо іранці не підуть на угоду, то американський лідер готовий знищити їхню ключову інфраструктуру, включаючи електростанції та мости по всій території країни, а також захопити нафтові ресурси.

Росія змінює тактику ведення війни в Україні, прагнучи вичерпати запаси ракет для систем ППО ЗСУ. Насамперед йдеться про американські боєприпаси для Patriot, постачання яких ускладнене через конфлікт на Близькому Сході.

Про це високопоставлені українські військові розповіли виданню The Sunday Times.

У статті йдеться про те, що раніше окупанти завдавали масованих ударів переважно вночі, але в останній місяць ситуація змінилася, адже по Україні було випущено понад 6500 безпілотників, а в останні 2 тижні за нічними атаками неодноразово слідували сотні денних ударів ракетами та дронами.

Представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив, що такі дії противника спрямовані на те, щоб Київ витрачав дорогі ракети РАС-3, кожна з яких коштує 4 млн дол.

За його словами, крім ударних “Шахедів”, загарбники масово використовують дрони-приманки “Гербера”. Вони заходять хвилями з північного, східного та південного напрямків, постійно змінюючи траєкторії для виснаження систем ППО.

На думку журналістів, ця стратегія, ймовірно, вже приносить результат, оскільки Ігнат продемонстрував пускову установку Patriot, у якій із 8 стволів зарядженими залишилися лише 2 ракети.

Він підкреслив, що Україна змогла пройти складну зиму завдяки цим комплексам і постійно запитує нові поставки, тому що без поповнення боєкомплекту країна залишиться без захисту, що дозволить країні-агресору безперешкодно знищувати найважливішу інфраструктуру.

Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що НАТО не здатне повноцінно адаптуватися до поточних геополітичних реалій, тому необхідна масштабна трансформація, оскільки проблема полягає в самій моделі його функціонування, а не в точкових реформах.

Про це він розповів у програмі “Клімкін пояснює”.

Ключовою умовою розвитку Альянсу він вважає посилення відповідальності європейських країн, які повинні вкладати у власну безпеку не менше, ніж США. За прогнозами експертів, для досягнення американського рівня оборонного потенціалу Європі знадобиться близько 10 років та інвестиції у розмірі щонайменше трильйона євро.

Клімкін також вказав на внутрішні ризики, такі як політична нестабільність і зростання радикальних настроїв, які можуть загальмувати перетворення.

Крім того, він очікує, що принципи стримування зміняться так, що ядерна складова залишиться колишньою, а конвенційна буде переглянута з новим розподілом ролей між союзниками.

На думку колишнього глави МЗС, успіх НАТО залежить не тільки від засобів і техніки, але й від відновлення довіри всередині блоку та змін у суспільному мисленні європейців.