Україні до 2029 року знадобиться майже 146 млрд дол зовнішньої допомоги — Марченко

Згідно з Бюджетною декларацією на 2027–2029 роки, Україні в найближчі чотири роки знадобиться близько 146 млрд дол зовнішнього фінансування.

Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко за підсумками зустрічей із британськими та литовськими колегами на форумі в Гданську.

Він наголосив, що попри міжнародну підтримку фінансові потреби держави залишаються значними. Лише у 2026 році для забезпечення стабільної роботи державних установ Україні потрібно приблизно 46,4 млрд дол.

Марченко стверджує, що, згідно з прогнозами, у 2027 році ці потреби зростуть до 47,7 млрд дол, після чого очікується зниження до 35 млрд дол у 2028 році та до 24,7 млрд дол у 2029 році.

Глава Мінфіну уточнив, що ці цифри є попередніми і можуть коригуватися з урахуванням розвитку економіки та військової ситуації.

Київ розраховує залучити ці кошти з кількох джерел, зокрема з програми “Дії з економічної стабільності”, пільгових кредитів і грантів від західних партнерів, а також фінансових траншів від Міжнародного валютного фонду та Світового банку.

Питання щодо Придністров’я може увійти до порядку денного переговорів щодо завершення війни між Україною та РФ

У разі початку переговорів про припинення російсько-української війни Євросоюз може порушити питання щодо Придністровського регіону, зокрема тему мирного виведення російських військ.

Про це в ефірі телеканалу Pro TV Chisinau заявила президент Молдови Мая Санду.

Вона наголосила, що Придністров’я є невід’ємною частиною Молдови і залишається найважливішою темою в контексті європейського майбутнього країни.

Глава держави назвала однією з ключових проблем регіону незаконну присутність там російського військового контингенту, ліквідація якого й має стати предметом обговорення під час діалогу про мир в Україні.

Крім того, Санду звернула увагу на проблему утримання громадян Молдови на лівому березі Дністра. Кишинів спільно з міжнародними партнерами докладає максимум зусиль для їхнього звільнення за підтримки Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

Через нічну атаку РФ на Київ постраждав фармацевтичний завод “Дарниця”

У ніч з 27 на 28 червня російська армія здійснила повітряну атаку на Київ, під час якої пошкодження зазнали об’єкти фармацевтичної компанії “Дарниця”.

Про це заявила член стратегічної ради підприємства Катерина Загорій на своїй сторінці у Facebook.

Вона зазначила, що з міркувань безпеки та до завершення роботи компетентних органів внутрішні подробиці щодо характеру руйнувань або точних наслідків поки що не коментуються.

Загорій додала, що серед співробітників заводу немає загиблих та постраждалих.

Керівництво запевнило, що, незважаючи на завдані збитки, підприємство повертається до роботи та продовжить виробництво лікарських засобів у звичному режимі.

На бульварі Шевченка в Києві на місці пам’ятника Леніну можуть встановити монумент Івану Мазепі

Місце в центрі Києва, де понад 10 років тому під час Революції Гідності було повалено пам’ятник Леніну, може отримати новий символ у вигляді монумента гетьману Івану Мазепі.

Про це під час відкриття погруддя гетьмана в Києво-Печерській лаврі заявив президент України Володимир Зеленський.

Він підкреслив, що його країна активно відновлює історичну справедливість, повертаючи пам’ять про видатного державного діяча, мецената та главу Козацької держави, під опікою якого Лавра пережила свій головний розквіт.

На думку Зеленського, масштаб особистості Мазепи заслуговує на повноцінний пам’ятник у столиці, а символічним місцем для нього стане порожній постамент на бульварі Тараса Шевченка.

Глава держави висловив упевненість, що “там, де впав Ленін, міцно стоятиме Мазепа”.

РФ активізувала наступ і намагається закріпитися в Лимані — речник

Російська армія суттєво активізувала бойові дії на Лиманському напрямку, прагнучи просунутися вперед і закріпитися на окремих ділянках фронту.

Про це в ефірі телемарафону заявив представник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов.

За його словами, зараз на Лиманщині українські захисники фіксують рекордну кількість бойових зіткнень з противником. Ворожі війська особливо зосередилися на східних околицях Лимана.

Трегубов стверджує, що командування РФ не зважає на втрати й кидає в бій живу силу, щоб закріпитися в міських кварталах у східній частині населеного пункту. Це нарощування агресії ворога призвело до різкого зростання загальної інтенсивності бойових дій у зоні відповідальності підрозділу речника.

Представник УОС наголосив, що Лиманський напрямок залишається одним із ключових для військового керівництва окупантів, оскільки вони не припиняють спроб прорвати оборону та вийти до Слов’янсько-Краматорської агломерації.

Зеленський запропонував заснувати орден Європи як нову державну нагороду

Президент України Володимир Зеленський ініціював заснування нової державної нагороди — ордена Європи. Відповідний законопроект було зареєстровано у Верховній Раді сьогодні, 28 червня.

Про це повідомив голова парламенту Руслан Стефанчук у Facebook.

Згідно з документом, цією нагородою планують відзначати громадян України та іноземців за видатні заслуги у підтримці стратегічного курсу Києва на отримання повноправного членства в Євросоюзі та за вагомий внесок у допомогу країні для захисту незалежності та безпеки всієї Європи.

Також орден вручатиметься за зміцнення міжнародного партнерства в інтересах демократії, миру, добросусідства та всебічних відносин між народами.

За словами Стефанчука, народні депутати планують розглянути та обговорити цей законопроект на одному з найближчих пленарних засідань Ради.

Атака дронів призвела до загоряння Слов’янського НПЗ у Краснодарському краї

У ніч на 28 червня у Слов’янську-на-Кубані в Краснодарському краї після удару дронів спалахнув місцевий нафтопереробний завод.

Про це писали ворожі пабліки, повідомляє президент Володимир Зеленський.

За словами окупантів, пожежа на Слов’янському НПЗ почалася після падіння нібито уламків збитих БПЛА, однак масштаби загоряння вони не стали уточнювати.

Голова регіону Веніамін Кондратьєв підтвердив факт події на території заводу, додавши, що під час атаки також були пошкоджені лінія електропередачі, газова труба та кілька приватних будинків. За його словами, внаслідок обстрілу одна людина загинула, а ще одна постраждала.

Тим часом керівник Ярославської області Михайло Євраєв повідомив, що через загрозу безпілотників у його регіоні владі довелося на годину закрити виїзд із міста.

Відомо, що в Ярославлі розташований НПЗ, який уже не раз ставав ціллю повітряних ударів. Введення обмежень на трасах може свідчити про чергову спробу атаки на підприємство, хоча офіційних підтверджень цього поки що не надходило.

Міністерство оборони окупантів заявило, що в ніч з 27 на 28 червня підрозділи протиповітряної оборони нібито знищили 213 дронів різних типів.

Зеленський написав, що цієї ночі далекосяжні санкції спрацювали на двох заводах у Росії – уражено НПЗ “Слов’янський”, що розташований приблизно за 300 км від лінії фронту, та НПЗ у Ярославській області, що знаходиться за 700 км від кордону з Україною.

Виконуюча обов’язки посла США в Україні Джулі Девіс завершує дипломатичну місію

Тимчасово повірена у справах США в Україні Джулі Девіс залишає свою посаду після понад року роботи.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ України після зустрічі керівника відомства Андрія Сибіги з американською дипломатом.

У заяві МЗС зазначається, що Сибіга прийняв Девіс з нагоди завершення її роботи в країні. Під час переговорів сторони обговорили поточну ситуацію у сфері безпеки та мирні ініціативи.

Глава відомства підкреслив ключову роль і лідерство Вашингтона у просуванні мирного процесу, а також у досягненні всеосяжного та стабільного миру.

Він подякував Джулі Девіс за особистий внесок у розвиток політичного діалогу між Києвом і Білим домом та за ефективну взаємодію в критичний для України період. Також він привітав США з майбутнім 250-річчям незалежності.

За словами Сибіги, сьогодні особливо важливо зберігати високу динаміку співпраці та ухвалювати спільні проактивні рішення для наближення міцного миру в Україні.

Скандал у полку “Скеля”: журналісти виявили десятки небойових смертей та тортур на полігонах

Журналісти оприлюднили розслідування щодо ситуації у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля”, де в період з кінця 2025 року до весни 2026 року під час проходження навчально-бойової підготовки в підрозділі померли щонайменше 26 новобранців.

Про це повідомляє видання “Бабель”.

Масові скарги на умови служби в полку почали надходити наприкінці 2025 року. Військовослужбовці в СЗЧ розповідали про систематичне насильство та побиття новобранців з боку товаришів по службі. Зокрема, один із бійців, Олександр Жикін, повідомив, що за спробу втечі його побили та тиждень утримували зв’язаним на підлозі.

Родичі померлих солдатів стверджують, що багатьом із них медичну допомогу надали занадто пізно. Більшість із встановлених журналістами загиблих померли незабаром після мобілізації від пневмонії, серцево-судинних та інших захворювань, однак на їхніх тілах близькі виявляли сліди побоїв.

Так, наприклад, 50-річний Дмитро Коваль із Волинської області помер від кардіоміопатії через 15 днів після мобілізації в автомобілі військового полку. Його дружина запевняє, що на його тілі були численні гематоми, а колишні товариші по службі підтвердили, що Дмитра били на полігоні.

Представник Офісу військового омбудсмена Руслан Циганков зазначив, що перевірка виявила проблеми з медичним забезпеченням у полку, додавши, що рівень небойових смертей у “Скелі” пропорційно вищий, ніж у середньому в інших військових частинах.