Поетапна відмова Ірландії від підтримки біженців посилює напругу для українців

Рішення уряду Ірландії поступово припинити надання державних помешкань українцям, які рятуються від російської агресії, лише погіршує скрутне становище вимушених переселенців.

Про це пише видання Irish Mirror.

Згідно з новими ініціативами, українці, які прибули до Ірландії до березня 2024 року, можуть втратити комерційне житло, яке раніше фінансувалося державою за контрактом.

Форум громадянського суспільства України, що об’єднує 122 організації, наголошує, що попри розуміння тимчасового характеру допомоги, бойові дії продовжують руйнувати життя людей.

Національний координатор форуму Брайан Кіллоран стверджує, що приватний ринок житла в Ірландії не здатний прийняти всіх учасників тимчасового захисту.

Очікується, що нові правила торкнуться приблизно 16 000 українців, а процес скорочення підтримки триватиме 6 місяців, починаючи з серпня. Переселенців попередять щонайменше за три місяці до змін.

Для найбільш вразливих категорій, а також для тих, хто не може самостійно забезпечити собі житло, передбачені винятки, тож їм потрібно буде підтвердити свою ситуацію документально.

З початку вторгнення загарбників в Україну Ірландія прийняла понад 125 700 громадян, з яких більше 94 300 отримали житло за підтримки держави.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що Дублін спільно з ЄС розробляє програму підтримки добровільного повернення та реінтеграції українців.

Ворог посилив тиск на ЗСУ в прикордонних районах Харківщини: подробиці

Російські окупанти активізували наступальні дії на території Великобурлуцької громади в Харківській області.

Про це повідомила прикордонна бригада “Гарт”.

За їхніми даними, противник намагався прорватися через лінію державного кордону на півночі Харківської області. Найбільш інтенсивні зіткнення фіксувалися в районах Бударок і Землянки, де ворожі штурмові групи, підтримувані безпілотниками та артилерією, намагалися просунутися вперед.

У Держприкордонслужбі запевнили, що по загарбникам було завдано ударів за допомогою дронів, в результаті чого РФ втратила понад 50 осіб.

Тим часом у Кремлі кажуть про нібито взяття під контроль населеного пункту Землянки. У російських ЗМІ заявляють, що йдеться не про повне захоплення села, а лише про більшу його частину, а на південній околиці нібито тривають запеклі зіткнення.

Крім того, пропагандистські ЗМІ стверджують, що українські захисники нібито покинули Бударки після бойових дій.

В Україні офіційно не коментували ці дані. Згідно з інформацією та картами Deep State, на даний момент Землянки та Бударки залишаються під контролем ЗСУ, включаючи їх підступи.

Бійці ВМС України атакували підсанкційний танкер MARQUISE: деталі

Підрозділ Військово-морських сил ЗСУ завдав удару по судну MARQUISE, що перебуває під санкціями, використовуючи два морські безпілотники-камікадзе. Судно йшло під прапором Камеруну.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ на своїй сторінці у Facebook.

Згідно з офіційними даними, вранці 29 квітня українські захисники вразили танкер MARQUISE, який має вантажопідйомність понад 37 тис тонн.

У момент атаки судно дрейфувало приблизно за 210 км на південний схід від російського Туапсе, не подаючи сигналів AIS. Передбачалося, що MARQUISE очікував поповнення вантажу від іншого корабля у відкритому морі.

Відомо, що AIS – це система, яка дозволяє відстежувати параметри судна, такі як розміри, курс та іншу навігаційну інформацію.

У Генштабі додали, що удар припав на кормову частину, де розташовані гвинти, керма та машинне відділення. Точний ступінь збитків поки що невідомий.

Варто зазначити, що MARQUISE внесений до санкційних списків України, Великої Британії, ЄС, Швейцарії, Нової Зеландії та Канади, оскільки використовувався Москвою для нелегальних перевезень нафтопродуктів.

Зеленський оголосив про початок нового етапу дальнобійних ударів України по РФ

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що сучасні засоби ураження, які перебувають на озброєнні ЗСУ, тепер здатні досягати цілей на відстані понад 1500 км, і в майбутньому ці показники будуть тільки зростати.

Про це він розповів на своїй сторінці в Telegram.

Він пояснив, що генерал-майор Євген Хмара доповів про новий етап застосування далекобійної техніки України, зазначивши, що йдеться про нові удари, які обмежують можливості російської військової машини.

Зеленський також подякував бійцям СБУ за точність, додавши, що відстань по прямій траєкторії склала понад 1500 кілометрів.

Глава держави запевнив, що Київ продовжить нарощувати дальність, адже це справедлива відповідь на терор з боку Москви. Він нагадав, що кожне влучне попадання зменшує ресурси окупантів, ускладнює логістику та завдає удару по нафтовому експорту країни-агресора.

Він підсумував, що Росії час закінчувати свою війну, тож настав момент для дипломатичних кроків.

В Україні почастішали спроби втечі на акваскутерах через Дністер – речник ДПСУ

Українські прикордонники відзначають зростання кількості спроб нелегального перетину державного кордону по річці Дністер.

Про це розповів речник Держприкордонслужби полковник Андрій Демченко.

За його інформацією, останнім часом співробітники спостерігають збільшення кількості людей, які намагаються незаконно перетнути кордон по Дністру. Для цього вони часто використовують не тільки гідрокостюми, а й акваскутери.

Демченко пояснив, що акваскутер – це пристрій, який може тягнути плавця, прискорюючи його рух у воді. Тобто людина тримається за апарат, занурюється під воду і таким чином намагається залишитися непоміченою.

Коли мова зайшла про ситуацію на річці Тиса в західних областях, речник ДПСУ уточнив, що спроби подолати її тривають, однак зараз саме Дністер став користуватися “підвищеним попитом” серед порушників.

Трамп доручив готуватися до тривалої блокади судноплавства Ірану через Ормузьку протоку

Президент США Дональд Трамп доручив своїм найближчим радникам розробити план довгострокової блокади Ірану, щоб змусити країну поступитися в питаннях ядерної програми.

Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на анонімних американських посадовців.

За їхніми словами, це рішення обговорювалося на нещодавніх нарадах, зокрема на зустрічі в Ситуаційній кімнаті в понеділок. Трамп наполягає на посиленні економічного тиску на Тегеран і обмеженні його нафтового експорту, а також на перекритті судноплавства до іранських портів і назад.

В адміністрації дійшли висновку, що альтернативи у вигляді відновлення авіаударів або повного виходу з конфлікту несуть більше загроз, ніж збереження блокади.

Згідно зі статтею, того ж дня американський лідер повідомив своїм помічникам, що ініціатива Ірану щодо триетапного відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та продовження ядерних переговорів на фінальному етапі – це спроба затягнути процес і свідчення відсутності чесних намірів з боку Тегерана.

Автор каже, що тривала блокада лише поглиблює кризу, провокує зростання цін на паливо, негативно позначається на рейтингах Трампа і знижує шанси республіканців на проміжних виборах.

В ЄС планують посилити вимоги щодо надання Україні кредиту на 90 млрд євро – Bloomberg

Євросоюз розглядає можливість зробити умови надання Україні кредиту на 90 млрд євро більш жорсткими. При цьому частину траншів хочуть пов’язати із запровадженням непопулярних змін у оподаткуванні бізнесу. Йдеться про 8,4 млрд євро, які Україна розраховує отримати вже цього року.

Про це розповіли джерела Bloomberg, обізнані з ходом обговорень.

За даними агентства, обговорюється коригування пільгового податкового режиму, який зараз діє для низки українських компаній. Спочатку його створювали для ФОПів та малого бізнесу, але зараз він дозволяє компаніям платити мінімальну ставку – 5% від виручки.

Ключові партнери України вважають, що це негативно позначається на військовому бюджеті, спотворюючи конкуренцію та підживлюючи тіньову економіку.

За словами співрозмовників агентства, нова пропозиція передбачає, що влада в Києві запровадить ПДВ у розмірі 20% для компаній, які зараз працюють за пільговою системою і мають річний дохід понад 4 млн гривень.

Допомога ЄС, на яку може вплинути ця умова, – невелика частина загального дворічного пакету. Він включає близько 60 млрд євро на підтримку оборони, а решта розподілена між макрофінансовою допомогою та Ukraine Facility, який спрямовує кошти на загальні бюджетні видатки.

У статті йдеться про те, що ці кроки, ймовірно, посилять розбіжності всередині українського суспільства, оскільки запропоновані заходи є вкрай непопулярними. Також реалізацію ускладнює протистояння між парламентом і президентом Володимиром Зеленським.

Посол США в Україні має намір залишити свою посаду через розбіжності з Трампом – FT

Виконуюча обов’язки посла США в Україні Джулі Девіс має намір скласти свої повноваження через суперечки з президентом Дональдом Трампом та значне зменшення підтримки Києва з боку нинішньої адміністрації.

Про це повідомляє видання Financial Times, посилаючись на власні джерела.

За їхніми даними, Девіс найближчим часом покине українську столицю і завершить майже 30-річну дипломатичну кар’єру. З травня 2025 року вона очолювала посольство як тимчасовий повірений. Про своє рішення піти дипломат уже поінформувала Держдепартамент США.

У статті йдеться, що Девіс відчувала розчарування через свою обмежену роль і деякі кроки Білого дому, зокрема, щодо кадрових питань, про які вона часто дізнавалася з преси, а не безпосередньо.

Варто нагадати, що схожа історія сталася і з попереднім американським посланником в Україні Бріджит Брінк, яка також пішла з посади, пропрацювавши в Києві три роки – з 2022 року.

Польща передала Білорусі замість України скандального російського археолога

Влада Польщі ухвалила рішення звільнити з-під варти громадянина РФ Олександра Бутягіна, який організовував нелегальні археологічні роботи на тимчасово окупованій території Криму. У результаті обміну ув’язненими його було передано представникам Білорусі.

Про це інформує білоруське опозиційне медіа “Наша Ніва”.

Передача росіянина відбулася в рамках домовленості між Варшавою та Мінськом за схемою “п’ять на п’ять”. Російський археолог став одним із п’ятьох, кого польська сторона відправила до Білорусі, куди він уже успішно прибув.

В Офісі генпрокурора України наголосили, що Київ продовжуватиме використовувати всі можливі юридичні інструменти для притягнення Бутягіна до відповідальності за злочини проти української держави.

Відомо, що українська сторона неодноразово домагалася екстрадиції археолога для проведення слідчих дій та судового розгляду на території України. Йому інкримінують проведення незаконних розкопок та вивезення культурних цінностей з окупованого Криму.

У відомстві уточнили, що польські органи ретельно вивчили надані Києвом матеріали і визнали їх достатніми для розгляду питання про видачу підозрюваного Україні. Проте остаточне рішення було прийнято з урахуванням міжнародних угод, пов’язаних з обміном утримуваних осіб.