Рубіо закликав Україну і Росію до подальших переговорів

Держсекретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо висловився на користь продовження дипломатичних переговорів між Києвом і Москвою як способу досягнення миру.

Він зробив цю заяву в розмові з міністром закордонних справ Франції Жан-Ноелем Барро.

Під час зустрічі були розглянуті заходи, які можуть сприяти досягненню миру в Україні.

“Рубіо зазначив, що переговори між Україною і Росією повинні тривати, щоб досягти міцного миру”, – зазначено в повідомленні Держдепартаменту США.

Також повідомляється, що Рубіо і Барро обговорили стан справ на Близькому Сході, включаючи підтримку Сполученими Штатами дій Ізраїлю, спрямованих проти ХАМАС, і заходи щодо запобігання розробці або отриманню Іраном ядерної зброї.

Повернення 6000 тіл загиблих військових може стати тягарем для української економіки

Після переговорів у Стамбулі між українською та російською делегаціями стало відомо про одну з наймасштабніших домовленостей щодо повернення тіл загиблих військових.

За словами голови української делегації Рустема Умєрова, йдеться про обмін за формулою 6000 на 6000. Водночас російська сторона подає це як односторонній жест “доброї волі”.

Представник РФ Володимир Мединський заявив, що Москва нібито готова передати Києву “6000 тіл українських військових” і що всі вони зберігалися, були ідентифіковані або перевірені за ДНК. При цьому він припустив, що Україна не зможе передати аналогічну кількість тіл російських солдатів.

Однак президент Володимир Зеленський наголосив, що лише близько 15% із заявлених тіл ідентифіковані. Більше того, подібна ситуація вже траплялася раніше, коли під виглядом тіл українців Росія повертала й власних загиблих.

Депутатка Софія Федина заявила, що значна частина цих тіл – це військові, які загинули в березні 2025 року під час невдало організованого відступу в Курській області, коли ЗСУ довелося терміново залишати позиції, щоб уникнути оточення.

Варто нагадати, що співвідношення у таких обмінах уже тривалий час не на користь України: Росія передає сотні тіл, а у відповідь отримує десятки. Це пов’язано з тим, що саме російські війська нині переважно наступають і мають змогу вивозити тіла своїх загиблих із поля бою.

На цьому тлі важливо розуміти: навіть якщо йдеться про повернення всіх тіл українських військових, організувати процес з українського боку буде надзвичайно складно. І не через небажання влади забрати загиблих героїв – мова про колосальне фінансове навантаження на державу, що може сягнути до 90 млрд грн лише на виплати сім’ям загиблих.

Сьогодні держава виплачує родинам загиблих військових близько 15 млн грн компенсацій. Якщо множити навіть половину з озвучених тіл на цю суму – це понад 45 млрд гривень прямих виплат. А якщо говорити про повний обсяг – це близько 90 млрд, без урахування витрат на ідентифікацію, транспортування, зберігання й поховання. Для України, яка вже зараз бореться за кожну бюджетну гривню, це колосальний тягар.

Так, офіційно ніхто не говорить про гроші як про головну причину зволікання. Але очевидно, що саме фінансова ноша може стати фактором, який уповільнює процес. Адже разом із тілом держава зобов’язується перед рідними – і морально, і матеріально. Для країни, яка змушена щодня рахувати не лише ракети, а й ресурси, така перспектива – болісна дилема.

Попри спекуляції з боку російської сторони, Україна не уникає відповідальності за своїх загиблих. Але це також реальність, у якій війна – це не лише бій на передовій, а й щоденний бій у бюджетному комітеті. І він не менш складний.

ЄС готується відмовитися від російського газу під тиском Польщі

17 червня Європейська комісія планує представити нові норми, які передбачають поступове зниження залежності ЄС від поставок газу з Росії.

Про це інформує “Polskie Radio”.

Під впливом Польщі, яка вимагає розірвати всі довгострокові угоди з Росією до кінця 2027 року, буде створено відповідний документ.

Відповідно до плану, наприкінці поточного року європейським компаніям буде заборонено підписувати нові контракти на постачання газу з Росією. Деякі держави, такі як Угорщина, Словаччина, Франція і Бельгія, висловлюють свою незгоду з цим рішенням, але більшість країн-членів ЄС підтримують його. Для прийняття рішення не потрібне одностайне схвалення.

Передбачається, що подібні заходи можуть стати причиною арбітражних розглядів з боку Москви. У зв’язку з цим Брюссель розробляє правову позицію і визначає, як розподілити фінансові ризики між країнами.

Трамп помиляється щодо санкцій проти Росії – прем’єр-міністр Фінляндії

Глава уряду Фінляндії Петтері Орпо висловив думку, що Сполученим Штатам слід негайно ввести суворі обмежувальні заходи щодо Російської Федерації і не допускати їх пом’якшення.

Про це повідомляє “Yle”.

Петтері Орпо підкреслив, що будь-які спроби президента Дональда Трампа послабити обмеження будуть помилковими.

“Сподіваюся, що США приймуть законопроект в найкоротші терміни й з мінімальними змінами”, — заявив фінський прем’єр.

Орпо додав, що пакет обмежувальних заходів, розроблений сенатором Ліндсі Гремом, відрізняється суворістю, і висловив надію на те, що Сполучені Штати найближчим часом приймуть рішення про його реалізацію.

“Потрібно діяти рішуче. Ми зобов’язані домогтися, щоб Путін погодився на переговори”, — підкреслив він.

У своїй публікації “The Wall Street Journal” раніше зазначала, що адміністрація президента Сполучених Штатів Америки чинить тиск на сенатора-республіканця Ліндсі Грема з метою домогтися істотного пом’якшення законопроекту про санкції щодо Російської Федерації.

Найближчими днями Україну очікує потужний обстріл – Reuters

Найближчим часом Україна може опинитися під ударом масованих обстрілів з боку Російської Федерації.

Про це повідомляє “Reuters”.

Представники США висловлюють побоювання з приводу того, що відповідні дії Кремля на нещодавню спецоперацію СБУ “Павутина” ще не проявилися повною мірою.

Передбачається, що Росія вдасться до дій у відповідь, використовуючи різні види зброї, включно з ракетами і безпілотними літальними апаратами, щоб компенсувати збитки, завдані її авіації.

За даними з джерел у Сполучених Штатах, реакція Російської Федерації може бути “асиметричною” – її дії та завдання відрізнятимуться від удару у відповідь України по російських військових літаках.

Представник американської адміністрації заявив, що напад, найімовірніше, відбудеться найближчими днями і включатиме використання авіації – ракет і безпілотних літальних апаратів.

На думку західних дипломатів, удари можуть бути завдані по символічних об’єктах, таких як урядові будівлі, щоб дати зрозуміти Києву певний сигнал.

Інший дипломат припустив, що атака буде “масштабною, нещадною і жорстокою”.

Деякі фахівці, серед яких Майкл Кофман із Фонду Карнегі за міжнародний мир, висловлюють думку про те, що як ціль може бути обрано Службу безпеки України. Москва може застосувати балістичні ракети середньої дальності для атаки по головному офісу СБУ в Києві або по регіональних підрозділах розвідки.

У небезпеці також перебувають підприємства оборонного сектора України.

Росія скорочує відставання від України у виробництві дронів завдяки Китаю

У Росії активно розвивається виробництво і поліпшуються характеристики безпілотних літальних апаратів завдяки підтримці з боку Китаю. Однак китайська влада заперечує факт надання допомоги.

Про це повідомляє “Politico”.

Росіяни успішно розвивають виробництво безпілотних літальних апаратів не тільки завдяки підтримці з Китаю, але й завдяки наявності значних фінансових коштів і виробничих потужностей, які знаходяться в глибині країни, далеко від зони бойових дій.

Співробітник Служби зовнішньої розвідки України Олег Александров повідомив, що китайські компанії експортують до Росії різні товари, включаючи обладнання, електронні компоненти, системи навігації, оптичні та телеметричні пристрої, а також двигуни, мікросхеми, процесорні модулі та плати управління. При цьому Китай офіційно дотримується нейтральної позиції в цьому питанні.

“Вони використовують так звані підставні компанії, змінюють назви, роблять усе, щоб не потрапити під експортний контроль і уникнути санкцій за свою діяльність”, – заявили в розвідці.

Китай неодноразово спростовував інформацію про те, що він поставляє Росії безпілотні літальні апарати або компоненти для виробництва зброї. У Пекіні вважають, що заяви України – це безпідставні звинувачення і політичні виверти.

Проте, Служба зовнішньої розвідки України стверджує, що Росія сильно залежить від поставок китайських комплектуючих для виробництва як тактичних, так і далеких безпілотних літальних апаратів.

Китайська підтримка дає Росії можливість потіснити Україну в сфері технологій і виробництва безпілотних літальних апаратів. У той час як Україна виробляє близько сотні дронів дальнього радіусу дії на день, Росія змогла збільшити виробництво до трьохсот одиниць і прагне до п’ятисот.

Нафта дешевшає через побоювання збільшення видобутку ОПЕК+

Вартість нафти на світовому ринку продовжує знижуватися через побоювання щодо збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ і загострення торговельних суперечностей між США і Китаєм.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

Інвестори висловлюють побоювання з приводу того, що надлишок нафти на ринку і нові торговельні обмеження можуть негативно вплинути на світову економіку, посилюючи тиск на ринок енергоресурсів.

Вартість ф’ючерсів на нафту марки Brent впала на 0,4%, досягнувши позначки в $65,4 за барель. Ціна на нафту марки WTI також знизилася і склала $63,16 за барель.

Напередодні обидва види акцій зросли приблизно на 2%. Це було пов’язано з побоюваннями, що поставки можуть бути порушені через масштабні лісові пожежі в Канаді, а також з очікуванням того, що Іран не прийме пропозицію США щодо ядерної угоди, яка могла б пом’якшити санкції проти одного з найбільших світових постачальників нафти.

Незважаючи на існуючі ризики, ринок нафти не зміг продовжити зростання.

“Незважаючи на побоювання щодо поставок нафти з Канади й затяжні переговори між Іраном і США щодо ядерної програми, нафтові ринки не змогли скористатися ситуацією”, – підкреслює Цуесі Уено, старший економіст Інституту досліджень NLI.

Інвестори прагнуть зафіксувати прибуток, але виявляють обережність через потенційні ризики, пов’язані з введенням нових мит і торгових обмежень для світової економіки.

Наростає напруженість у торговельних відносинах між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою.

Лідер США Дональд Трамп заявив, що Китай не виконує умови угоди про скасування мит. У Білому домі заявили, що на поточному тижні може відбутися телефонна розмова між Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном.

На цьому тлі Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) переглянула свої очікування щодо зростання світової економіки. У звіті організації зазначається, що торгова війна, розпочата адміністрацією Трампа, все сильніше позначається на економіці США.

Удари українських дронів по Росії збільшують ризик ескалації – Келлог

Представник президента США по Україні повідомив, що ймовірність загострення конфлікту в Україні значно збільшилася після того, як українські війська застосували безпілотні літальні апарати для атаки на чотири авіабази, розташовані на території Росії.

Про це повідомляє “Reuters”.

“Рівень загрози зростає. Я говорю про те, що сталося на вихідних. Люди повинні усвідомити: у сфері національної безпеки атака на елемент системи виживання противника, наприклад, на ядерну тріаду, збільшує ризик. Адже неможливо передбачити, як інша сторона відповість на такі дії”, – заявив Кіт Келлог.

В агентстві підкреслюють, що Росія і Сполучені Штати Америки спільно контролюють приблизно 88% всієї ядерної зброї. В обох країнах є три основні способи застосування ядерних боєголовок, які називають ядерною тріадою: стратегічні бомбардувальники, міжконтинентальні балістичні ракети наземного базування і балістичні ракети підводного базування.

Келлог також зазначив, що пошкодження російських бомбардувальників на вихідних не становлять серйозної загрози, а ось психологічний вплив на Росію може бути значним. Особливо його турбують непідтверджені повідомлення про атаку України на військово-морську базу на півночі Росії.

НАТО не збирається розглядати вимоги Москви про припинення розширення

У НАТО не розглядають запити Російської Федерації про надання офіційних письмових зобов’язань щодо відмови від розширення на схід.

“Радіо Свобода” повідомляє, що високопоставлені чиновники Альянсу підтвердили цю інформацію.

За словами опитаних, це питання не порушувалося на жодній з останніх нарад. Під час бесіди з представниками ЗМІ було зазначено, що в низці міжнародних угод закріплено право держав самостійно вирішувати, до яких союзів приєднуватися.

Серед них можна виділити, наприклад, Північноатлантичний договір, який став основою для створення НАТО в 1949 році. Також варто згадати Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, ухвалену 1969 року, і Гельсінський Заключний акт, підписаний 1975 року.

Джерело звертає увагу на Основоположний акт Росія-НАТО, підписаний 1997 року. Воно підкреслює, що, хоча цей документ уже не діє, він усе ще має значення.

У цьому документі зафіксовано основоположні принципи, які передбачають визнання суверенітету і недоторканності території всіх країн, а також непорушності кордонів і права народів на самовизначення.

“Можливо, це просто академічна дискусія”, – зазначив один зі співрозмовників

Під час розмови було зазначено, що в НАТО рішення ухвалюються на основі спільної згоди.