Спецпредставник президента США Віткофф скасував поїздку в Кремль через позицію Путіна

Президент Росії не проявляє інтересу до мирного плану з 22 пунктів, який був розроблений Віткоффом за участю представників України та європейських країн. У зв’язку з цим американський політик змушений був перенести свій візит до Кремля.

Про це повідомили “Financial Times”.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел, близьких до ситуації, ці 22 аспекти були детально розглянуті під час телефонної розмови між представниками України та США наступного дня.

Від української сторони в розмові брали участь Андрій Єрмак, керівник адміністрації президента України, і Рустем Умеров, міністр оборони України.

Американську сторону представляли Віткофф, державний секретар Марко Рубіо, який нині також є радником із національної безпеки, і Кіт Келлог, спеціальний представник президента США в Києві.

У відповідь на дії Росії Віткофф, котрий вже чотири рази спілкувався з Путіним з лютого, вирішив відкласти свої плани щодо зустрічі з російським лідером цього тижня, як повідомили джерела. За словами людини, близької до Віткоффа, ця поїздка не була запланована.

Американські сенатори закликали Конгрес посилити санкції проти Росії

Пропозиція сенаторів про суворіші санкції стала результатом зустрічі між Росією та Україною, яка відбулася в Туреччині 16 травня і не привела до значущих результатів.

Агентство Reuters повідомило, що зробили такі заяви демократ Річард Блюментал і республіканець Ліндсі Грем.

“Путін продовжить затягувати припинення вогню доти, доки його економіка не постраждає серйозно, аж до фінансової ізоляції”, – заявив Блюменталь.

Він запропонував проголосувати за законопроєкт про санкції, припустивши, що після переговорів у Стамбулі він отримає широку підтримку обох партій.

Грем, який наразі перебуває в Туреччині на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, висловив підтримку законопроєкту і висловив невдоволення рішенням президента Росії не брати участі в переговорах з Україною.

“Про ігри Росії варто сказати: досить”, – наголосив республіканець.

Зокрема, 1 квітня сенатори США, серед яких були Грем і Блюменталь, презентували законопроєкт, спрямований на запровадження санкцій проти Росії. Цей документ був розроблений представниками обох партій і передбачає введення обмежень щодо Росії в разі, якщо дії Кремля перешкоджатимуть мирним зусиллям президента США щодо України.

Серед санкцій, які можуть бути застосовані відповідно до законодавства, – введення підвищених тарифів на імпорт товарів із держав, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти. Розмір мит може досягати п’ятисот відсотків від вартості товару.

Переговори у Стамбулі ознаменували тактичну перемогу РФ – NYT

Переговори в Стамбулі, присвячені врегулюванню українського конфлікту, стали тактичною перемогою для російської влади.

Про це пише видання “The New York Times”.

Редакція пояснює свій погляд тим, що переговори пройшли без укладення угоди про припинення вогню,

Під час прямих переговорів у Стамбулі Росія й Україна досягли угоди про масштабний обмін військовополоненими. Однак, як зазначає видання, сторонам не вдалося дійти компромісу з питання про тимчасове припинення вогню, якого домагалася Україна і більшість її західних партнерів. Також не вдалося домовитися про зустріч лідерів двох країн, що свідчить про збереження дистанції між ними в питанні врегулювання конфлікту.

“Від самого початку було зрозуміло, що стамбульські переговори навряд чи приведуть до значних проривів. Однак ця зустріч стала тактичною перемогою для Путіна, який розпочав переговори, не погодившись на припинення вогню, якого Україна та її західні союзники прагнули як обов’язкової умови для початку діалогу”, – йдеться в публікації.

Хоча на початку тижня були позитивні сигнали стосовно переговорів, президент США Дональд Трамп у четвер висловив думку, що не варто очікувати будь-яких значущих подій до його зустрічі з Володимиром Путіним.

У п’ятницю Трамп повідомив, що може зв’язатися з російським лідером телефоном або організувати особисту зустріч, щойно вони зможуть домовитися про це, зазначає видання.

Росія посилює територіальні претензії до України

У Кремлі не полишають спроб розширити свій вплив, прагнучи змінити кордони та послабити позиції України на світовій арені.

На цьому наголошують аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

Експерти звертають увагу на те, що представники російської влади неодноразово підкреслювали, що вся територія Харківської області є частиною Російської Федерації. У травні 2024 року і березні 2025 року були зроблені наступальні дії з метою створення буферних зон у Харківській і Сумській областях.

Вимогу Росії про добровільну здачу Запоріжжя, Херсона і ще двох областей було висунуто виключно з метою викликати відмову українців.

“Ймовірно, це частина російської стратегії територіальної експансії. Однак не виключено, що Росія прагне розширити свої кордони”, – зазначають експерти.

Під час засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй 17 лютого постійний представник Російської Федерації Василь Небензя висловив думку, що Україна повинна переглянути свої державні кордони і передати Москві додаткові території. Він наголосив, що території, які перебувають під контролем Росії, вже не можуть бути повернуті Україні і що Україна має відмовитися від будь-яких планів щодо вступу до військових альянсів.

“Ці заяви показують, що Кремль не готовий до реальних мирних переговорів. Москва продовжує тактику тиску. Вимоги Росії виходять за рамки колишніх дипломатичних позицій. Це свідчить про те, що Москва хоче не тільки утримати захоплені території, а й послабити українську державність”, – йдеться у звіті.

Очільник МЗС Туреччини розповів про підсумки переговорів у Стамбулі

За результатами переговорів між представниками України та Росії у Стамбулі, які відбулися в присутності міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, було оголошено про намір провести нову зустріч.

Про це він написав у соцмережі “Х”.

“Сьогоднішній день став важливим кроком до миру. Після довгих дипломатичних переговорів делегації Росії та України зустрілися в Стамбулі за підтримки Туреччини”, – написав Фідан.

Як повідомив міністр закордонних справ Туреччини, за підсумками зустрічі між Києвом і Москвою було ухвалено рішення про обмін 1000 на 1000 з метою зміцнення взаємної довіри.

Також учасники переговорів домовилися, що всі умови, які допоможуть досягти перемир’я, буде зафіксовано в письмовій формі і передано один одному.

“Вони домовилися зустрітися знову. Ми в Туреччині робитимемо все можливе для досягнення тривалого миру між Росією та Україною”, – підсумував Фідан.

Генсек НАТО розкритикував рівень російської делегації на переговорах

Глава Північноатлантичного альянсу Марк Рютте висловив думку, що рішення російського лідера направити на переговори в Стамбул 16 травня делегацію, не наділену достатніми повноваженнями, було помилковим.

Про це він заявив на саміті Європейського політичного співтовариства в Албанії.

“Йому передали м’яч. Тепер м’яч на його полі. Він повинен працювати разом. Йому слід сприймати бажання миру всерйоз”, – додав Рютте.

Водночас Марк Рютте висловив задоволення тим, що Україна бере участь у переговорах. Він зазначив, що це демонструє готовність країни до пошуку дипломатичних рішень.

“Вони направили делегацію, готову до переговорів про припинення вогню”, – наголосив Генсек.

Переговори в Стамбулі добігли кінця: перші підсумки

Представники влади України та Росії провели перші за три роки прямі переговори в Стамбулі.

Про це повідомляє “Sky News”.

Відомості про те, що переговори між Україною і Росією добігли кінця, підтвердило джерело в турецькому МЗС, яке побажало залишитися невідомим.

Інформація про старт переговорів з’явилася приблизно о 13:30. Імовірно, переговори тривали близько двох годин.

Наразі подробиці дискусій залишаються в таємниці. Однак західні медіа, посилаючись на свої джерела, повідомляють, що Росія пропонувала Україні “нездійсненні” умови.

Володимир Зеленський із самого початку пропонував провести переговори на найвищому рівні. Він був готовий зустрітися з Володимиром Путіним, лідером Росії.

Україна звинувачує Росію у зриві мирних переговорів

У Стамбулі проходить зустріч представників України та Росії. Передбачалося, що вона буде організована за участю США і Туреччини, але представники російської сторони висловили незгоду з таким форматом.

Про це інформує “РБК-Україна”.

Судячи з усього, переговори між Росією і Україною пройдуть у форматі двосторонньої зустрічі. Раніше турецькі ЗМІ повідомляли про можливу участь представників Анкари в переговорах, але потім ця інформація була спростована.

За інформацією, отриманою від джерела, Україна розглядає вимогу російської сторони про недопуск делегації США до прямих переговорів як перешкоду для мирних ініціатив.

У повідомленні підкреслили, що українська сторона не ставила жодних умов для проведення переговорів, на відміну від Росії, яка зробила це в останній момент.

“Якщо немає чого приховувати, то в чому проблема мати присутність американців?”,- зазначило джерело.

Подібна поведінка з боку Росії може свідчити про те, що представники Кремля не прагнуть конструктивної співпраці, а лише намагаються відтягнути час, приховуючи це від американської сторони.

Стамбульський хід Трампа: як один заклик зруйнував ультиматум Києва і ЄС Кремлю

Минуло менше доби відтоді, як у Києві й Брюсселі урочисто малювали “червону лінію” для Кремля – перемир’я з 12 травня або жорсткі санкції без жодних перемовин. І саме стільки знадобилося Дональду Трампу, аби розсипати всю конструкцію.

Вечірнє звернення президента США з простим закликом до Володимира Зеленського – “сісти й негайно поговорити з Путіним” – фактично зняло питання ультиматуму: про припинення вогню перед діалогом Трамп не промовив ані слова.

Така розв’язка виглядає особливо іронічною, зважаючи на те, що саме європейські лідери напередодні відводили собі роль диригентів мирного процесу, а Вашингтону відводили партію другого плану. Та реальність показала: без фінального акорду Білого дому будь-який “концерт” перетворюється на репетицію. Ультиматум збіг, Кремль не спинив вогонь, а замість покарання за непослух з’явився новий формат – стамбульська зустріч 15 травня, на яку Київ уже погодився.

Логіка Банкової зрозуміла: приїхати, вимагати особистої присутності Путіна, перекласти провину за зрив переговорів на Москву й отримати довгоочікуваний санкційний кийок із Вашингтона та ЄС. Проблема лише в тому, що Кремль має симетричний маневр – делегувати будь-якого “уповноваженого” і заявити, що склад делегації – суверенна справа кожної держави. У такому випадку пас Зеленського знову полетить до Трампа: хто ж винен у невдачі й чи треба когось карати?

Між тим розрив позицій сторін щодо ключових пунктів угоди залишився колосальним. Ані Київ, ані Москва поки не вважають своє становище на полі бою настільки критичним, аби піти на поступки, – а значить, шанс на успіх стамбульської зустрічі тримається лише на двох гіпотетичних підвалинах.

Перша: усі гравці вже таємно погодили основні параметри миру, і офіційна зустріч потрібна лише для красивих підписів.

Друга: США та Росія домовилися між собою, а Україна де-факто отримує паузу на фронті в обмін на ресурсні чи політичні гарантії для Москви. Якщо ж цих непублічних компромісів немає, сам факт переговорів опиняється під питанням – а разом із ним і подальша роль Вашингтона.

Що робитиме Трамп у разі провалу?

Варіантів кілька, і всі неоднозначні. Збільшити поставки озброєнь і вдарити по РФ санкціями – ризик розвалити будь-яку комунікацію з Кремлем. Притиснути Київ, щоб той прийняв частину російських вимог – але чи погодиться на це Зеленський навіть під загрозою скорочення допомоги? Можна лишити військову підтримку на нинішньому рівні, перекидаючи витрати на європейців, і при цьому обмежитися символічним тиском на Росію. А можна й зовсім “вимити руки” – відійти від українського питання, згорнувши і переговори, й постачання зброї.

ЄС, звісно, погрожує власними діями – від Taurus до морської блокади російських танкерів. Та, по-перше, арсенал санкцій у Брюсселя майже вичерпано; по-друге, без твердих безпекових гарантій США європейці навряд чи ризикнуть переходити межу, за якою починається пряма конфронтація з ядерною державою.

Отже, події найближчих днів стануть лакмусовим папірцем: чи здатен Захід виробити спільну лінію без американського ультиматума, чи ж кінцева режисура конфлікту так і залишиться за Овальним кабінетом. А поки що головна інтрига полягає не в тому, чи поїде хтось до Стамбула, а в тому, чию саме гру врешті-решт вирішить зіграти Дональд Трамп – арбітра, союзника чи байдужого спостерігача.