Українська делегація прибула до Лондона для зустрічі із західними колегами

Андрій Єрмак, Рустем Умєров і Андрій Сибіга прибули в Лондон для проведення переговорів із посадовцями із США, Франції, Британії та Німеччини.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив голова Офісу Президента.

За словами посадовця, незважаючи на обставини, українська сторона готова працювати заради досягнення сталого та справедливого миру.

“Зустрінемося з американськими та європейськими співрозмовниками, які перебувають сьогодні в британській столиці. Шлях до миру непростий, але Україна була і залишається відданою мирним зусиллям”, – наголосив Єрмак.

Представник української делегації також заявив, що підчас зустрічі будуть розглянуті методи забезпечення повного і беззастережного припинення вогню, що стане першою фазою досягнення миру.

Нагадаємо, спочатку передбачалося, що 23 квітня в Лондоні відбудуться перемовини між главами зовнішньополітичних відомств п’яти країн. Однак згодом Міністерство закордонних справ Великої Британії повідомило, що зустрічі на рівні міністрів були перенесені, а консультації відбудуться між представниками відомств.

ГУР отримуватиме цінні відомості від японської розвідки

Японія не афішує свою допомогу Україні, але нещодавні обговорення дають підстави вважати, що Токіо може посилити підтримку Києва у сфері розвідки, особливо якщо Сполучені Штати знову послаблять свою допомогу.

Про це інформує “Intelligence Online”.

Організація “Інститут піонерів космосу” (iQPS), яка базується в університеті Кюсю і займається розробкою і запуском супутників, уклала договір із Головним управлінням розвідки України. У рамках цієї угоди iQPS надаватиме українській стороні супутникові знімки, отримані за допомогою радара із синтезованою апертурою (SAR). Договір було підписано минулого тижня.

За наявними даними, контакти між представниками України та Японії з цього питання почалися ще наприкінці лютого. Після того як 6 березня США відсторонили свого розвідника в Україні, переговори активізувалися. Однак незабаром США відновили підтримку, і контакти продовжилися.

В Японії існує організація, яка надаватиме допомогу українській службі розвідки. У розпорядженні цієї організації перебуває п’ять супутників із радарами для спостереження, ще один супутник буде запущено до кінця 2026 року.

Проте обидві сторони встановили часовий ліміт у два-три місяці для впровадження інструментів програмування та їхньої інтеграції в систему ГУР.

Японія виділить Україні фінансову допомогу в розмірі одного мільярда доларів. Ці кошти будуть спрямовані на компенсацію втрат, пов’язаних із припиненням американської фінансової підтримки.

Наразі Головне управління розвідки працює над тим, щоб забезпечити незалежність від американських розвідданих, якщо США знову припинять допомогу.

За інформацією журналістів, майбутнє України в галузі радарів стає більш визначеним завдяки iQPS. Раніше радіолокаційні зображення Києву обіцяли надати компанії Iceye з Фінляндії та SAR-Lupe і SARah з Німеччини. Також розвіддані надаватиме Італія через Cosmo-SkyMed і Cosmo-SkyMed 2.

“У сукупності ці можливості здатні передавати більше радіолокаційних зображень, ніж ті, які Національне розвідувальне управління США надавало раніше власними силами і через комерційних операторів, таких як Capella Space і Umbra”, – йдеться у статті Intelligence Online.

Україна не має у своєму розпорядженні всього необхідного обладнання для отримання оптичних даних. Незважаючи на те, що країна має доступ до супутників Pléiades Neo, які належать європейській компанії Airbus Group, а також розширені права на використання зображень із французьких супутників, Києву все ще бракує того, що надавали американці – або безпосередньо, або через доступ до комерційних зображень від Maxar і BlackSky.

Наразі, на думку журналістів, у Європі не існує жодного оператора, який міг би скласти конкуренцію американським компаніям у наданні оптичних супутникових зображень. Навіть після того, як на початку березня було офіційно відновлено передачу інформації, Білий дім продовжує обмежувати доступ до даних, пов’язаних із територією Російської Федерації.

Китай ввів санкції проти членів Конгресу США, державних службовців і лідерів неурядових організацій

Китай ухвалив обмежувальні заходи щодо представників Конгресу США, державних службовців і лідерів неурядових організацій за їхню “неприпустиму поведінку в питаннях, пов’язаних із Гонконгом”.

Про це повідомляє агентство “Reuters” із посиланням на Міністерство закордонних справ Китаю.

За інформацією джерела, таке рішення стало відповіддю на американські санкції проти китайських і гонконзьких посадовці, що Пекін рішуче засуджує.

У відповідь на запровадження санкцій США щодо шести офіційних осіб Китаю та Гонконгу, офіційний представник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь висловив рішуче засудження таких дій.

“У разі будь-яких нерозумних дій з боку США з питання, що стосується Гонконгу, Китай чинитиме рішучий і взаємний опір”, – сказав представник МЗС Китаю.

Се Фен, посол Китайської Народної Республіки в Сполучених Штатах Америки, висловив сподівання на те, що США відмовляться від торгової війни. Однак він підкреслив, що Китай готовий дати відповідь на будь-які дії, які призведуть до загострення конфлікту.

Під час свого виступу у Вашингтоні Се Фен висловив занепокоєння з приводу торговельної політики президента Трампа, яка, на його думку, може призвести до серйозних наслідків для світової економіки.

“Ми повинні прагнути до мирного співіснування, а не до конфліктів. Важливо допомагати один одному в досягненні успіху, а не створювати ситуації, в яких ніхто не виграє. Земля досить велика, щоб вмістити як Китай, так і США”, – сказав посол Китаю в США Се Фен.

Згідно зі звітом уряду Китайської Народної Республіки, у першому кварталі 2025 року економіка країни продемонструвала зростання, яке було зумовлене активним експортом. Однак перспективи подальшого розвитку затьмарюються торговельною війною між США та Китаєм.

Трамп заявив про надію на угоду між Росією та Україною найближчими днями

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що очікує укладення мирної угоди між Росією та Україною вже найближчими днями.

Про це він написав у своїй соціальній мережі Truth Social, повідомляє телеканал “FREEДOM”.

За словами Трампа, після можливого припинення війни обидві країни зможуть знову розвивати економічні зв’язки з США.

“Можна сподіватися, Росія й Україна укладуть угоду на цьому тижні. Потім обидві країни почнуть вести великий бізнес зі США, які процвітають, і зароблять статки”, – написав він.

Минулого тижня Трамп вже висловлював сподівання на те, що незабаром отримає відповідь від Росії щодо припинення вогню. При цьому він попередив, що у разі затягування переговорного процесу з боку будь-якої зі сторін США можуть вийти з перемовин. Аналогічну заяву днями зробив і державний секретар США Марко Рубіо.

У Кремлі заявили про задоволення через позицію США щодо НАТО для України

У Кремлі позитивно сприйняли заяви зі США щодо ймовірної відмови України від вступу до НАТО.

Про це повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, зазначивши, що така позиція “збігається з російським баченням”.

“Те, що членство України в НАТО виключено, ми чули з Вашингтона на різних рівнях. І, безумовно, це те, що викликає наше задоволення”, – заявив він.

Пєсков повторив кремлівський наратив про нібито “загрозу національним інтересам РФ” у разі інтеграції України в Альянс та зазначив, що це прагнення стало однією з причин повномасштабного вторгнення.

Столтенберг і прем’єр Норвегії говоритимуть із Трампом про Україну

У четвер, 24 квітня, у Вашингтоні відбудеться зустріч прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре і міністра фінансів, а також колишнього генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга з президентом США Дональдом Трампом.

За інформацією “Reuters” про це повідомили в офісі Стьоре.

Під час зустрічі в Білому домі, серед інших питань, розглядатимуться питання, пов’язані з безпекою, діяльністю НАТО і ситуацією в Україні, а також аспекти, що стосуються торгівлі та бізнесу.

“Норвегія і США мають давні зв’язки і співпрацюють у різних сферах. США є важливим торговельним партнером Норвегії. Я з нетерпінням очікую можливості обговорити шляхи, якими наша співпраця може стати ще тіснішою в майбутньому”, – зазначив Стьоре.

Уряд США на чолі з Дональдом Трампом оголосив про запровадження 15%-го мита на товари, імпортовані в країну з Норвегії. Це рішення стало частиною більш масштабних заходів з контролю за торговельними відносинами з іншими державами.

Згодом було оголошено про тимчасове зниження ставки мита до 10% на термін у 90 днів.

Цього року Норвегія надасть Чехії 4 млрд норвезьких крон (приблизно $378 млн) для реалізації проєкту з відправки Україні артилерійських боєприпасів. Також Норвегія виділить 1 млрд норвезьких крон ($94,5 млн) Європейському фонду миру (EPF).

У МЗС РФ відреагували на пропозицію США щодо продовження “перемир’я”

Представник МЗС Росії Марія Захарова з критикою поставилася до ініціативи Держдепу США щодо продовження режиму припинення вогню.

Про це повідомляють РосЗМІ.

За інформацією джерел, представник дипломатичної установи країни-агресора в черговий раз звинуватила Україну в порушенні режиму припинення вогню.

За словами Захарової, у період “великоднього перемир’я” українська армія нібито застосовувала американську реактивну систему залпового вогню HIMARS для нанесення ударів по позиціях російських військ.

Представник влади висунула звинувачення на адресу України у зв’язку з інцидентами під час “енергетичного перемир’я”. Вона заявила, що Україна буцімто завдавала ударів по об’єктах цивільної енергетичної інфраструктури Росії.

Україна має відповісти на пропозиції Трампа щодо врегулювання конфлікту – WSJ

Україна має надати відповідь на ініціативи адміністрації Дональда Трампа щодо врегулювання конфлікту.

Про це повідомляє “The Wall Street Journal”, посилаючись на конфіденційний документ, переданий українській стороні під час зустрічі в Парижі 17 квітня.

Серед озвучених пропозицій – визнання США анексії Криму Росією, відмова України від прагнення до членства в НАТО та створення нейтральної зони навколо Запорізької АЕС під контролем США. У публікації зазначається, що ці пропозиції вважаються сценаріями для обговорення, а не жорсткими вимогами.

Реакція Києва очікується вже цього тижня під час тристоронньої зустрічі з представниками США та ЄС у Лондоні. У разі досягнення узгодженої позиції, документ може бути представлений Росії як основа для подальших переговорів.

WSJ звертає увагу на те, що потенційне визнання анексії Криму стане різким відступом від усталеної політики США, якої дотримувалися як демократичні, так і республіканські адміністрації з 2014 року. Очікується участь у перемовинах ключових представників американської сторони – Рубіо, Віткоффа та Келлога.

Європа повинна взяти на себе роль США в наданні допомоги Україні

Дії команди Трампа, які викликали обурення у президента Зеленського і були незграбними спробами налагодити стосунки з Кремлем, стали початком нового складного періоду для України та західних країн.

Про це пише “The Times”.

Заява президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про намір завершити конфлікт в Україні впродовж доби зустріла рішучу відсіч з боку Путіна, який не має наміру припиняти агресію. Велика Британія та її союзники мають посилити підтримку Києва, щоб українці могли ефективно захищатися.

Відтоді як Дональд Трамп обійняв посаду президента США, військова підтримка України з боку Вашингтона значно скоротилася. Останній пакет допомоги, що включає в себе $500 млн на закупівлю військового обладнання, зокрема ракет для протиповітряної оборони, був переданий Україні в останні дні роботи адміністрації Джо Байдена.

Водночас Сполучене Королівство, Королівство Данія, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Норвегія, Королівство Швеція та Єврокомісія продовжують надсилати в Україну боєприпаси та гуманітарну допомогу, загальна сума якої досягла 138 млрд євро.

Хоча Сполучені Штати Америки залишаються найбільшим донором України та основним постачальником військової допомоги, вони вже надали на 23 млрд євро менше, ніж європейські країни.

У питаннях економіки, як і в інших сферах, Трамп, схоже, прагне послабити позиції Америки у вільному світі. Велика Британія та країни Європи мають зосередитися на збільшенні підтримки України, підвищенні оборонних витрат, формуванні європейських “сил безпеки” для розміщення на заході України та збереженні єдності НАТО.

Сер Кір Стармер зберіг позицію Бориса Джонсона щодо України.

Велика Британія надала Україні фінансову підтримку в розмірі близько 0,5% від свого ВВП. Це більше, ніж Франція, Італія та Іспанія, але менше, ніж скандинавські та балтійські країни, такі як Данія та Естонія, які виділили понад 2%.

Сер Кір Стармер також пообіцяв збільшити витрати на оборону з 2,3% ВВП до 2,5% до 2027 року. Однак військові начальники наполягали на збільшенні до 2,65%.

Ситуація в Україні не настільки невтішна, як могла б бути, якби Трамп здобув перемогу на повторних виборах кілька років тому. Однак не можна дозволити Москві скористатися протиріччями в команді Трампа і використати їх у своїх інтересах. Велика Британія та європейські країни мають заповнити прогалину, залишену США.