Макрон провів зустріч із Рубіо і Віткоффом у Парижі

Еммануель Макрон провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським перед зустріччю з представниками США.

Про це повідомляє видання “Le Monde”.

У столиці Франції відбулася зустріч між президентом Франції Еммануелем Макроном і спеціальним посланником президента Сполучених Штатів Америки Стівом Віткоффом, а також державним секретарем США Марко Рубіо. Ця зустріч відбулася через шість днів після зустрічі Стіва Віткоффа з президентом Росії.

У Єлисейському палаці заявили, що учасники переговорів зосередилися на пошуку мирного рішення для припинення агресії Росії щодо України. Також обговорювали ідею формування “коаліції рішучих”. Подробиці поки що не розголошуються.

Напередодні зустрічі Еммануель Макрон провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським, про що повідомили в адміністрації президента Франції.

США проголосували проти резолюції ООН через згадку про вторгнення РФ в Україну

Вашингтон виступив проти резолюції Генеральної Асамблеї ООН про співпрацю з Радою Європи. Причиною цього стало те, що документ містить засудження російської агресії проти України.

У заяві місії США при ООН викладено американську позицію з цього питання.

Адміністрація США вважає, що розмови про війну не сприяють встановленню миру.

“Ми переконані, що довгострокове врегулювання конфлікту між Росією і Україною має найважливіше значення для членів Ради Європи, так само як і для США”, – наголошується в документі.

Крім Сполучених Штатів, проти резолюції виступили ще вісім держав. Серед них: Російська Федерація, Республіка Білорусь, Еритрея, Республіка Конго, Республіка Малі, Республіка Нікарагуа, Республіка Нігер і Республіка Судан. Це вже другий випадок, коли Сполучені Штати не підтримали резолюцію ООН, що засуджує агресію Кремля.

Ініціатива, висунута Литвою і Люксембургом, спрямована на забезпечення захисту прав людини, зміцнення демократичних засад і дотримання принципів верховенства права.

В адміністрації Трампа незадоволені європейською допомогою Україні

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа висловили своє незадоволення діями європейських країн, спрямованими на підтримку України.

Про це стало відомо з публікації “The Economist”, яка посилається на дипломатів.

У статті описані дії адміністрації Трампа, які свідчать про відмову США від підтримки України. Серед цих кроків – виведення військ із ключової бази в Жешуві, скорочення участі в Контактній групі з питань оборони України та запровадження 10-відсоткового мита на українські товари, тоді як Росія не стикається з подібними обмеженнями.

Ще одним свідченням часу, як зазначає The Economist, стало те, що нещодавно представники Міністерства оборони США звернулися до одного зі своїх партнерів із запитанням щодо причин продовження постачання озброєння в Україну.

Представники дипломатичного корпусу в столиці США зазначають, що деякі наближені до Трампа особи в неформальних бесідах висловлюють невдоволення діями європейських країн, спрямованими на посилення України.

“Як це часто буває з хаотичними адміністраціями, складно відокремити важливе від другорядного”, – зазначає видання.

У сучасному світі європейці обирають два шляхи розвитку.

Велика Британія та Франція прагнуть сформувати в Європі “сили для підтримання миру”, які сприятимуть відновленню України після закінчення бойових дій. Однак Росія виступає проти такого кроку, навіть попри те, що Сполучені Штати не дають жодних зобов’язань щодо підтримки європейських союзників.

Європейські держави прагнуть продемонструвати президенту США свою готовність нести відповідальність за безпеку в регіоні, розраховуючи на те, що це дасть змогу зберегти хоча б часткову участь Сполучених Штатів у діяльності НАТО, якщо не в українському конфлікті.

Згідно з цим новим планом, у майбутньому “стримування” Росії здійснюватиметься за трьома напрямками. На сході – можуть знаходитись укріплені українські війська, що протистоятимуть Росії. На заході будуть розташовані європейські сили та тривала присутність США в країнах НАТО.

Ще один шлях – нарощування військової підтримки України з боку європейських країн. Девід Шимер, колишній співробітник Ради національної безпеки при адміністрації Джо Байдена, підкреслює, що не можна зволікати. Європейським державам слід збільшити постачання зброї, незважаючи на можливі ризики; підтримати українську військову промисловість; провести переговори з адміністрацією Дональда Трампа щодо придбання американських систем протиповітряної оборони для України; а також використовувати заморожені активи Росії для фінансування всіх цих заходів.

З огляду на те, що Росія не збирається припиняти свою агресію, а США, очевидно, не мають наміру втручатися, Україна змушена продовжувати боротьбу, вважає Шимер.

У Кремлі не можуть визначити, коли завершиться мораторій на удари по енергетиці України

У Кремлі досі не визначилися, коли саме завершиться дія оголошеного раніше мораторію на удари по українській енергетичній інфраструктурі.

Про це заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання російських ЗМІ.”

“Поки що я не готовий повідомити вам про прийняте рішення”, – зазначив представник Кремля, коментуючи, коли саме вважатиметься завершеним строк дії заборони – у ніч на 17 квітня чи ввечері цього ж дня.

Мораторій було введено після телефонної розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним 18 березня. Президент США запропонував тимчасово відмовитися від атак по енергетичних об’єктах, на що російський лідер дав згоду.

Наразі Кремль продовжує поширювати наратив про дотримання умов “енергетичного припинення вогн”.

Угоду про надра зі Сполученими Штатами може бути підписано вже цього тижня

Глава фінансового відомства США Скотт Бессент повідомив, що Сполучені Штати та Україна близькі до укладення угоди про співпрацю в галузі видобутку корисних копалин. За його словами, це може статися вже найближчими днями.

Коментар міністра фінансів США наводить “Bloomberg”.

У відповідь на запитання про перебіг переговорів у понеділок, глава Міністерства фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Україна представила альтернативну пропозицію у вихідні, і процес обговорення триває.

“Ми дуже близькі до укладення угоди, яка може бути підписана вже цього тижня”, – сказав Бессент в інтерв’ю Bloomberg News у Буенос-Айресі.

У матеріалі йдеться, що влада України не стала коментувати ситуацію до того, як угоду буде підписано. Адміністрація Білого дому та Міністерство фінансів США також не надали коментарі у відповідь на запит.

Водночас, за повідомленням представника Міністерства фінансів, технічні консультації пройшли досить успішно. Він висловив надію на якнайшвидше завершення переговорів.

У статті також повідомляється, що Сполучені Штати Америки послабили умови, пов’язані з поверненням фінансової допомоги від України, в процесі обговорення договору про розробку природних ресурсів.

Трамп прокоментував переговори про припинення війни в Україні

Президент США Дональд Трамп висловив стриманий оптимізм щодо переговорного процесу, спрямованого на припинення повномасштабного конфлікту в Україні.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

За словами Трампа, переговори щодо врегулювання ситуації просуваються успішно, хоча й залишаються чутливими з огляду на складність політичних позицій усіх залучених сторін.

“Настає момент, коли потрібно діяти або замовкнути”, – заявив американський лідер, використовуючи англійську ідіому “put up or shut up”, яка вказує на потребу припинити пусті балачки й перейти до конкретних дій.

Заява пролунала на тлі зростаючої кількості сигналів про можливу підготовку до нового етапу дипломатичних зусиль між Вашингтоном, Києвом і Москвою.

Хоча деталі переговорів наразі залишаються закритими, за словами джерел у Білому домі, США активно оцінюють сценарії, які могли б призвести до стабілізації ситуації.

Поки офіційний Київ не коментує заяву американського президента.

Трамп продовжив санкційний режим проти РФ ще на один рік

Президент США Дональд Трамп підписав рішення про продовження ще на 12 місяців надзвичайного режиму, пов’язаного з ворожими діями РФ.

Відповідна інформація опублікована у Федеральному реєстрі США.

Цей крок передбачає збереження санкційного тиску на російський уряд та пов’язані з ним структури. Замороження активів РФ залишається чинним, а іноземні фінансові установи, які співпрацюють із російським військово-промисловим комплексом, можуть зіткнутися з новими обмеженнями.

У рішенні згадані “зловмисні вчинки” Росії, серед яких – спроби втручання у вільні вибори як у США, так і в країнах-союзниках, кібератаки, підтримка транснаціональної корупції для тиску на інші держави, переслідування незалежної преси та опозиції, а також дестабілізація ситуації в стратегічно важливих регіонах світу.

Це продовження свідчить про послідовну позицію США щодо відповідальності РФ за агресивні дії та загрози міжнародній безпеці.

США прагнуть отримати контроль над частиною української газотранспортної системи – Reuters

США висунули вимогу передати контроль над частиною української газотранспортної системи в межах перемовин щодо угоди про доступ до природних ресурсів України.

Про це повідомляє “Reuters” із посиланням на власні джерела.

Згідно з інформацією, мова йде про газопровід, що пролягає від українсько-російського до українсько-європейського кордону, яким досі транспортується газ із РФ до країн Європи. Вашингтон наполягає, щоб міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC) узяла цей маршрут під свій контроль.

Цей пункт не афішувався публічно й був виявлений під час опрацювання останньої версії проєкту угоди, запропонованої американською адміністрацією. Джерела вказують, що атмосфера переговорів між представниками урядів США та України 11 квітня була напруженою, а ймовірність досягнення згоди на нових умовах залишається низькою.

Один із представників Міністерства фінансів США підтвердив факт зустрічі, уточнивши, що вона носила радше технічний характер.

Нова версія угоди суттєво відрізняється від початкової, і деякі положення викликають занепокоєння в Києві, зокрема через ризики втрати контролю над критичною енергетичною інфраструктурою.

Розкол у команді Трампа: неминуча протирічність між футуризмом та протекціонізмом

Сучасна політична арена, як завжди, багата на суперечності. Одним із найбільш гострих прикладів є внутрішній розкол у команді Трампа, де водночас працюють представники двох радикально різних ідеологічних течій.

З одного боку – Ілон Маск, символ цифрової революції та глобального інтеграціонізму, а з іншого – Пітер Наварро, фанат національного протекціонізму та індустріального патріотизму. Цей конфлікт не просто особистісний, а скоріше відображення ширшої боротьби між віруваннями у світле технологічне майбутнє і незламністю традицій, що формували економіку минулих десятиліть.

Елон Маск – це не лише мільярдер, але й постійний новатор, який встигає змінити хід багатьох індустрій за допомогою революційних технологій. Його бачення майбутнього базується на глобальній інтеграції, безперервному розвитку інновацій та використанні найсучасніших технологій для підкорення космосу і створення нових форм життєдіяльності. Маск сміливо кидає виклик традиційним уявленням про національну промисловість, вважаючи, що старі моделі “зроблено в Америці” вже не спроможні стримати темп змін у світі. Його підхід надихає тих, хто вірить у безмежні можливості цифрового майбутнього, але й породжує недовіру серед прихильників традиційної економічної політики.

Пітер Наварро, навпаки, представляє зовсім інший кут зору. Його світогляд формується на засадах промислової традиції, де кожен болт і кожен виріб мають свою історію та значення. Наварро стоїть на захисті національного виробництва, підтримуючи ідею відродження важкої промисловості, збереження робочих місць і обороноздатності країни. Він наполягає на тому, що економічна незалежність неможлива без сильних національних інституцій, а глобальна інтеграція загрожує руйнуванням традиційних виробничих ланцюгів. Для Наварро американські заводи – це не лише джерело робочих місць, але й символ національної гордості та стабільності.

Протиріччя між Маском і Наварро є не стільки протистоянням особистостей, скільки зіткненням різних світоглядів щодо того, яким має бути майбутнє країни. З одного боку – футуристичний оптимізм, заснований на інноваціях, нових технологіях і безмежних можливостях глобальної торгівлі, з іншого – консервативний патріотизм, де пріоритетом є захист внутрішнього ринку, виробництва та традиційних цінностей. У контексті сучасних економічних викликів і геополітичної невизначеності ця розбіжність стає дедалі помітнішою.

Неминучість цього розколу свідчить про глибокий розлом сучасної політики, у якій суперечності між глобальними амбіціями та національними інтересами важко сумістити. Усередині команди Трампа кожен із лідерів намагається закріпити свою позицію, що може призвести до численних внутрішніх конфліктів і навіть дестабілізації самої організації. Протиріччя між Маском і Наварро відображає ширшу тенденцію сучасного суспільства – неминучий розкол між прихильниками цифрового прогресу і тими, хто вважає, що майбутнє повинно будуватися на засадах національної ідентичності та економічної незалежності.

У цьому контексті компроміс виглядає надзвичайно малоймовірним. Політична сцена, де змагаються два протилежних підходи, може стати ареною для незліченних суперечок, що, зрештою, лише підсилює політичну поляризацію. Іноді здається, що розкол у команді Трампа – це невиліковна хвороба сучасної політики, яка розділяє суспільство на тих, хто вірить у глобальні інновації, та тих, хто захищає традиційні цінності. Час покаже, чи зуміють представники цих двох полюсів знайти спільну мову, але наразі очевидно, що протиріччя між футуризмом і протекціонізмом стає джерелом постійних і невирішуваних конфліктів.