Позначка: Україна

Євросоюз досяг рекордних обсягів закупівель російського скрапленого природного газу напередодні набрання чинності заборони на його імпорт.

Про це повідомляє видання Financial Times.

У статті йдеться про те, що в першому півріччі 2026 року країни блоку викупили у російського заводу “Ямал” практично весь вироблений обсяг палива. Цей показник сягнув 9,89 млн тонн, що на 18% більше, ніж за той самий період 2025 року.

За оцінками експертів, за цей період Європа заплатила Кремлю близько 6 млрд євро. Основними покупцями сировини у звітний період стали Франція, Бельгія та Іспанія.

Аналітики видання стверджують, що країни ЄС продовжують підтримувати роботу флагманського енергетичного об’єкта Росії, тоді як окупанти атакують Україну вже п’ятий рік.

За даними видання, збільшення закупівель пов’язане з тим, що з 1 січня 2027 року набирає чинності заборона ЄС на імпорт російського СПГ за довгостроковими контрактами, тоді як короткострокові угоди вже зараз перебувають під санкціями. Європейські компанії прагнуть максимально заповнити свої сховища до початку дії обмежень.

Італія виступає за створення нової структури колективної безпеки на континенті, яка має вийти за межі Євросоюзу.

Про це повідомляє видання Türkiye Today з посиланням на міністра оборони Італії Гвідо Крозетто.

На думку Риму, єдина система оборони має об’єднати зусилля не лише держав ЄС, а й залучити до міжнародного партнерства Україну, Велику Британію, Туреччину, Норвегію, Швейцарію, Молдову, а також країни Західних Балкан.

Італійський міністр переконаний, що сучасні виклики змінюють ситуацію настільки стрімко, що планування на 10–15 років уперед втратило актуальність.

Ситуація ускладнюється скороченням військової присутності США в регіоні, оскільки Вашингтон, найімовірніше, перенаправить свої ресурси на Індо-Тихоокеанський регіон. За цих умов Європа зобов’язана навчитися самостійно захищати свої інтереси.

Відомо, що ці пропозиції ґрунтуються на оборонній стратегії Італії на 2027–2029 роки. Документ визначає пріоритетними розвиток супутникових систем зв’язку, посилення контролю та захисту підводної інфраструктури, зміцнення кібербезпеки, а також створення центру для протидії гібридним загрозам.

Польща передала ЗСУ п’ять зенітних керованих ракет модифікації PAC-3 MSE для систем протиповітряної оборони Patriot, а також може отримати 50 ракет протягом доби у разі виникнення загрози для країни.

Про це повідомляє видання Defence24.

Рішення було ухвалено урядом після звернення генерального секретаря НАТО Марка Рютте та Верховного головнокомандувача об’єднаних сил США в Європі Алексуса Грінкевича після проведення консультацій.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що цей обсяг ракет є межею можливостей Варшави і не матиме негативного впливу на безпеку повітряного простору Польщі.

Заступник голови МО Цезарій Томчик підтвердив відправку “декількох ракет”, уточнивши, що процес координувався з Вашингтоном та Альянсом.

Він також повідомив, що угода передбачає, що у разі загострення ситуації та виникнення загрози для Польщі союзники зобов’язуються протягом перших 24 годин поставити Варшаві в 10 разів більше ракет та зенітно-ракетних комплексів аналогічного типу.

Уряд Німеччини виділить кошти на придбання 50 тис ударних дронів для потреб України, що стане однією з наймасштабніших оборонних закупівель західним партнером.

Про це інформує агентство Reuters.

Угода передбачає купівлю в українського підприємства FPV-дронів Shrike, які працюють на базі програмного забезпечення американської фірми Auterion, що дозволяє БПЛА в автономному режимі виявляти, відстежувати та знищувати рухомі об’єкти на завершальній стадії польоту.

Керівник компанії Auterion Лоренц Майєр підтвердив угоду, уточнивши, що вартість проєкту становить 90 млн євро, а фінансування забезпечує одна з країн ЄС.

Він також повідомив, що перша партія безпілотників уже відправлена на фронт, а решту буде передано Києву до кінця 2026 року.

Майєр додав, що його організація у співпраці з іншими виробниками сприяє постачанню в Україну загалом 100 тис дронів за рахунок підтримки низки західних урядів. До цього обсягу увійшов і контракт Міністерства оборони США на 50 млн дол, у рамках якого українські захисники вже отримали 33 тис БПЛА.

В оборонних відомствах Німеччини та України відмовилися коментувати деталі угоди з міркувань безпеки.