Сійярто розкритикував впевненість Президента України щодо майбутнього членства в ЄС

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто жорстко відреагував на слова президента України Володимира Зеленського про вступ країни до Євросоюзу в обхід вето Будапешта.

Про це пише угорське видання “Magyar Nemzet”.

Угорський дипломат зазначив, що такі рішення приймаються тільки країнами-членами Євросоюзу.

“На мою думку, президент України повністю втратив відчуття реальності, повністю втратив зв’язок із реальністю, і, можливо, це пояснює те, що він говорить такі речі, від яких за звичайних обставин хочеться вибухнути. Наприклад, він каже, що стане членом Європейського Союзу, і крапка. Шановний пане президенте, це вирішуватимете не ви”, — заявив Сійярто.

Глава МЗС Угорщини наголосив на необхідності прийняття рішення про членство в ЄС усіма країнами-членами блоку на основі консенсусу. Будапешт підтвердив свою незмінну позицію з цього питання.

“Це вирішуватимуть угорці разом із громадянами 26 інших країн Європейського Союзу, і угорці вже вирішили: ми не хочемо стратегічної інтеграції з Україною, ми не хочемо, щоб вони стали членами ЄС і НАТО, і, додам, вони не стануть”, — резюмував Сійярто.

Удари Росії призвели до знищення більше половини українського газовидобутку

На початку жовтня російські удари зруйнували більше половини внутрішнього видобутку газу в Україні. Щоб перейти зиму, уряду доведеться витратити близько €1,9 млрд на імпорт палива.

Таку інформацію надає “Bloomberg”.

Джерела, близькі до ситуації, повідомляють, що 3 жовтня в Харківській і Полтавській областях було пошкоджено до 60% українських газових об’єктів. Газова інфраструктура, яка раніше повністю забезпечувала внутрішній попит, з початку року стала об’єктом регулярних атак із використанням дронів і ракет.

Якщо обстріли не будуть припинені, Україні доведеться придбати близько 4,4 млрд кубометрів газу до кінця березня, що обійдеться приблизно в €2 млрд. Це становить приблизно п’яту частину річного споживання країни.

Після недавніх атак Україна звернулася до країн “Великої сімки” з проханням про надання обладнання для відновлення енергосистеми та систем протиповітряної оборони, щоб захистити ключові об’єкти інфраструктури. Крім того, Україна потребує фінансової підтримки для покриття витрат на імпорт палива.

“Росія робитиме все, щоб ми не видобували свій газ. Вони будуть робити все. Захистити все це буде складно. Завдання – мати гроші на імпорт газу, щоб люди мали газ”, – заявив президент Володимир Зеленський.

Газ залишається життєво необхідним ресурсом для українців у зимовий період, адже більшість домогосподарств використовує його для опалення. З моменту вторгнення у 2022 році Росія систематично атакує енергетичні об’єкти, намагаючись зламати моральний дух населення і його підтримку опору.

З початку року Україна закупила за кордоном 4,58 млрд куб.м газу, з яких 3,67 млрд – після завершення минулого опалювального сезону. Попередні оцінки передбачали імпорт в 5,8 млрд кубів, проте після останніх атак потреба може зрости, повідомили обізнані джерела.

Міністр енергетики Світлана Гринчук зазначила, що обсяги імпорту будуть залежати від темпів ремонту та інтенсивності нових авіаударів.

“Точна кількість газу, яку доведеться закупити, визначатиметься розвитком ситуації на об’єктах і майбутніми атаками”, – сказала Гринчук.

Компанія “Нафтогаз” не дала коментарів з цього приводу, проте її генеральний директор Сергій Корецький на своїй сторінці в LinkedIn повідомив про “продуктивну” зустріч з представниками G7, МВФ та іншими партнерами.

“Наші партнери розуміють всю складність ситуації”, – наголосив Корецький.

Пошкодження української газовидобувної галузі можуть посилитися, оскільки обидві сторони продовжують наносити удари по об’єктах енергетичної інфраструктури. Україна також атакує російські нафтопереробні підприємства, прагнучи знизити доходи Москви від продажу енергоресурсів, які використовуються для фінансування бойових дій.

Стармер обговорив ситуацію в Україні з прем’єр-міністром Індії Моді

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зустрівся в Мумбаї з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Моді назвав себе другом російського лідера і висловив надію на завершення російсько-українського конфлікту через діалог і дипломатію.

Про це повідомляє BBC.

Стармер прибув до Мумбаї для участі в дводенній торговельній місії. Його супроводжує рекордна за чисельністю делегація, що включає понад 100 керівників компаній, підприємців, проректорів університетів і представників культурної сфери.

Моді охарактеризував цей візит як “історичний”, оскільки обидві сторони зібралися для обговорення способів зміцнення ділових і торговельних зв’язків після укладення важливої торговельної угоди між Індією і Британією в липні.

Два прем’єр-міністри обговорили низку питань, серед яких була війна в Україні. Індія продовжує імпортувати російське викопне паливо, що сприяє фінансуванню військових операцій Володимира Путіна.

“Ми з прем’єр-міністром обговорили важливість встановлення міцного і справедливого миру в Україні. Також ми торкнулися необхідності забезпечення стабільності і безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Особливу увагу приділили співпраці в таких ключових сферах, як клімат і енергетика, включаючи поступовий перехід від використання викопного палива”, – сказав Стармер.

Моді заявив, що є другом Путіна, але підкреслив важливість завершення конфлікту в Україні через “діалог і дипломатію”.

Стармер підкреслив важливість того, щоб Індія, будучи “глобальним гравцем”, зайняла “своє законне місце” в Раді Безпеки ООН. Це давно є стратегічною метою країни.

Візит британського прем’єра проходить на тлі загострення відносин між Делі і Вашингтоном. Причина — рішення президента Дональда Трампа обкласти Індію 50% тарифами, включаючи 25%-ний штраф за покупку російської нафти.

Переговори між Індією і США з питання торговельної угоди тривають вже кілька місяців, але поки що не привели до значних результатів.

На боці України воює чоловік, визнаний у Швеції радикальним ісламістом

В Україні воює проти Росії людина на ім’я Віктор Газієв. Швеція вважає його радикальним ісламістом і загрозою для своєї безпеки.

Про це повідомляє телерадіокомпанія “SVT”, посилаючись на проект “Uppdrag granskning”.

Газієв прибув до України в червні 2023 року і зараз обіймає посаду експерта з безпілотників. Згідно з матеріалом, він також зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським, який нагородив його медаллю.

Газієв розповів, що потрапити до України йому допомогла влада Швеції.

Шведське телебачення SVT повідомляє, що в 2019 році Віктор Газієв був включений до списку шести імамів, які розглядаються як загроза національній безпеці Швеції. Депортація чоловіка була неможлива, оскільки в своїй рідній країні він міг зазнати переслідувань. У зв’язку з цим шведська поліція встановила за ним посилений нагляд.

Газієв стверджує, що Служба безпеки Швеції (Säpo) чинила на нього тиск і намагалася переконати його виїхати з країни через його колишню дружину. Натомість Säpo обіцяла не перешкоджати його екс-дружині в отриманні шведського громадянства.

SVT повідомляє, що Газієв вирушив до України за допомогою чоловіка, який представився шведським солдатом. За словами Газієва, ця людина пов’язана зі шведською військовою розвідкою Must, і саме її контактна особа в Säpo організувала його зустріч з розвідкою.

У матеріалі стверджується, що саме з цією людиною обговорювалися деталі бронювання авіаквитків до Польщі та процедури перетину кордону

У Службі безпеки Швеції заявили, що не закликають нікого залишати країну, і тим більше не рекомендують вирушати до України, де триває військовий конфлікт.

Офіцер української армії Мурад Зумзо повідомив журналістам, що розмовляв по телефону зі шведом, з яким раніше спілкувався в чаті. За словами Зумзо, цей чоловік зв’язався з Газієвим і перевіз його до польсько-українського кордону.

“Шведи і поляки передали його”, – заявив Зумзо.

Віктор Газієв зізнався, що поїхав на війну в Україну тільки через обіцянку, що його колишня дружина отримає громадянство. Однак він відчуває себе зрадженим, оскільки її заява була відхилена через дані, надані Säpo.

Віктор Газієв, уродженець Чечні, розшукується за замах на вбивство, вимагання та незаконне зберігання зброї. У 2009 році він переїхав до Швеції, де отримав посвідку на проживання. У Швеції його засудили на вісім місяців за крадіжку. Прокурор наполягав на його депортації, але районний суд відмовив, пославшись на небезпеку, яка загрожує Газієву на батьківщині.

ТЦК мобілізували і тримають українця з проблемами зі здоров’ям: 8 військових частин відмовилися його приймати

Громадянин України Василь Вертянкін заявив, що вже майже місяць його утримують у Черкаському територіальному центрі комплектування (ТЦК), де його неодноразово перевозили до восьми різних військових підрозділів, однак через стан здоров’я його ніде не прийняли.

Про це він розповів на своїй сторінці у Facebook.

За словами чоловіка, його фактично “викрали”, а медичного огляду він не проходив, так що рішення про його придатність до служби винесли без аналізів і консультацій фахівців. Після цього його почали відправляти по різних військових частинах по всій країні, намагаючись кудись визначити, але через ряд хронічних захворювань його в більшості місць відмовлялися брати.

Василь стверджує, що його життю і здоров’ю загрожує небезпека через ставлення ТЦК до людей. Він зазначив, що вже звертався із заявами до поліції та прокуратури, але результатів поки що немає.

Українець також каже, що у військкоматі разом з ним утримуються багато людей із серйозними захворюваннями, яким не передають необхідні медикаменти, а також привозять людей з відкритою формою туберкульозу, наркозалежних і бездомних.

Він запевняє, що двічі ставав свідком того, як ТЦК викликали швидку. Один раз це було через епілептичний напад у хлопця, а другий – коли у чоловіка зупинилося серце, але охорона не надавала ніякої підтримки.

Василь називає умови утримання в ТЦК “антилюдськими”, а ставлення до чоловіків “гіршим, ніж до тварин”.

Ангела Меркель не вважає себе винною у подіях в Україні

Колишній канцлер Німеччини не визнає своєї відповідальності за події в Україні. Вона вважає, що винні пандемія COVID-19 і втрачена можливість для переговорів.

Про це пише “Politico”.

Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році деякі німецькі лідери визнали, що їхня стратегія щодо Росії була невдалою, зокрема рішення купувати дешевий російський газ. Це сприяло фінансуванню російської військової машини.

Ангела Меркель висловила думку, що повномасштабного військового конфлікту між Росією і Україною можна було б уникнути, якби не пандемія COVID-19. Вона також зазначила, що відмова країн Східної Європи, таких як країни Балтії та Польща, від переговорів з Путіним у 2021 році могла сприяти агресії.

Меркель висловила думку, що Путіна можна було б схилити до співпраці, якби європейські країни проявили більше рішучості.

“Якщо ви не можете зустрітися віч-на-віч, якщо ви не можете врегулювати розбіжності віч-на-віч, то ви не можете знайти нових компромісів… цього не сталося, а потім я пішла з посади, і тоді почалася агресія”, – сказала вона.

Видання звертає увагу на те, що коментарі Меркель пролунали в період, коли Європа намагається протистояти посиленню агресивної поведінки Росії. Її слова акцентують готовність екс-канцлера ігнорувати різку критику, особливо з боку Східної Європи, з приводу історичної нездатності Німеччини усвідомити загрозу, яку представляє Москва.

“Politico” також вказує, що деякі держави критикують Меркель за те, що вона не відреагувала на дії Путіна, дотримуючись стратегії економічного зближення, яка зазнала краху в 2022 році, коли російські війська вторглися на українські території.

Коментарі колишнього канцлера викликали невдоволення серед українських і східноєвропейських лідерів. Вони задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово висловлювали занепокоєння з приводу агресивних намірів і імперських амбіцій Москви.

Високопоставлений український посадовець висловив невдоволення висловлюваннями Ангели Меркель, назвавши їх “неприйнятними і, відверто кажучи, хворими”.

У Росії з ентузіазмом зустріли інтерв’ю з Ангелою Меркель, оскільки її висловлювання ідеально відповідають кремлівському наративу про те, що західні країни поводяться як агресори.

Небажання Меркель враховувати різку критику політики її країни щодо Росії показує, наскільки глибоко вкоренилися деякі старі німецькі погляди на Москву.

Чинний канцлер Фрідріх Мерц відійшов від колишньої політики своєї країни. Але, наприклад, у регіоні, де виросла Меркель, досі зберігаються значні симпатії до Путіна.

Польща не зацікавлена у видачі підозрюваного у справі про вибух “Північних потоків” – Туск

Питання про можливу передачу українця, якого підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах “Північний потік”, у розпорядження німецьких властей не відповідає інтересам Польщі.

Про це заявив польський прем’єр-міністр Дональд Туск під час спільного брифінгу з литовським колегою Інгою Ругінене, передає Polsat News.

За словами політика, остаточне рішення у справі затриманого Володимира Ж. залишиться за судовою системою, проте позиція Варшави з цього питання однозначна.

Він сказав, що не буде розмірковувати про мотиви повернення громадянина України до Польщі, незважаючи на те, що йому було відомо про європейський ордер на арешт. Але позиція Варшави полягає в тому, щоб не передавати або переслідувати цю людину заради іншої країни.

Туск додав, що вже доніс точку зору польської сторони до колишнього глави німецького уряду Олафа Шольца і президента України Володимира Зеленського.

Він також переконаний, що єдині, кому варто відчувати сором і зберігати мовчання з приводу “Північного потоку-2”, — це ті, хто приймав рішення про його будівництво. Проблема для Європи, України, Литви та Польщі не в тому, що трубопровід був знищений, а в тому, що його взагалі побудували.

Прем’єр зазначив, що Росія, використовуючи кошти низки європейських держав, а також німецьких і голландських компаній, просунула проект, який не відповідає ключовим інтересам всього європейського континенту.

Варто нагадати, що німецька поліція стверджує, що Володимир Ж., професійний інструктор з дайвінгу, у вересні 2022 року нібито вийшов на яхті з Ростока в Балтійське море і заклав вибухівку на трубі.

Україну вперше відвідали словацькі посадовці з європейського комітету

В Україну вперше прибула делегація представників комітету з європейських справ словацького парламенту і провела зустрічі з місцевими державними діячами.

Про це розповіла прес-служба Верховної Ради.

Головою делегації зі Словаччини став Юрай Ференчак — лідер парламентського комітету з європейських справ і представник партії “Голос”, що входить до правлячої коаліції.

Повідомляється, що в Києві словацькі депутати разом з українськими колегами спочатку відвідали Стіни пам’яті біля Михайлівського Золотоверхого монастиря, після чого відбулися переговори з керівництвом Верховної Ради та профільними комітетами.

Під час візиту політики підтримали прихильність України вступити до ЄС і висловили зацікавленість у розвитку партнерських відносин на рівні місцевих громад. Крім того, вони підтвердили готовність Братислави ділитися своїм досвідом для прискорення руху Києва до євроінтеграції.

Також словацькі та українські парламентарі відвідали місця, що зазнали атак російських ракет і безпілотників у столиці. Зазначається, що вони були вражені побаченим.

Голова комітету з питань інтеграції України в ЄС Іванна Клімпуш-Цінцадзе сказала, що розраховує на те, що їхні гості зможуть донести до своїх співгромадян, що ця війна стосується всіх, і єдиний шлях завершити її — змусити Росію припинити агресію, а не намагатися вести з нею переговори.

Нова хвиля дронових атак: як змінилася тактика ворога і чому під ударом знову залізниця

Росія поступово переходить до іншої моделі використання дронів-камікадзе. Замість коротких і масованих нальотів, як це було торік, атаки тепер розтягуються в часі – по кілька годин, іноді цілу ніч.

Безпілотники прибувають хвилями, змінюючи напрямок і висоту польоту, змушуючи українську ППО витрачати ресурси та постійно реагувати на нові цілі. Тактика “хвильових атак” дає змогу противнику досягати психологічного виснаження як військових, так і цивільних. Коли тривога триває годинами, ефективність реагування падає, а кожна нова хвиля супроводжується зростанням вірогідності прориву навіть через добре захищені райони.

Так, під час нічного обстрілу Львівщини 5 жовтня 2025 року хвилі «Шахедів» змінювали одна одну понад п’ять годин поспіль, що суттєво ускладнило роботу протиповітряної оборони. Після дронових нальотів росіяни додатково запустили ракети різних типів, у тому числі балістичні, намагаючись скористатися моментом виснаження ППО. Унаслідок цього було пошкоджено цивільні об’єкти, а частина регіону тимчасово залишилася без електропостачання.

Якщо у перші роки війни основними мішенями були енергетичні об’єкти, то нині значну частину ударів спрямовано по залізничних вузлах та логістичних маршрутах. Це – спроба паралізувати внутрішні перевезення, ускладнити ротацію військ і постачання боєприпасів, а також дестабілізувати цивільний сектор, який залежить від регулярних вантажних перевезень. Наприклад, 7 жовтня 2025 року ворог здійснив атаку безпілотниками поблизу залізничної станції між Носівкою та Ніжином у Чернігівській області – унаслідок цього рух поїздів на цьому перегоні призупинили або здійснюють із затримками.  Також у кінці вересня  дрони пошкодили залізничну інфраструктуру на Одещині. 

Особливо небезпечним стало поєднання атак дронів із запуском ракет різного типу.  Після хвилі “Шахедів” у повітря можуть піднятися балістичні чи крилаті ракети, що використовують утворені “вікна” в роботі ППО. Таке багатоступеневе навантаження на систему оборони фактично перетворює кожну нічну атаку на повноцінну операцію зі “змору”.

Помітним стало і технічне вдосконалення самих дронів. Оператор може отримувати відеосигнал у реальному часі, що дає змогу коригувати політ і точніше обирати ціль уже під час атаки. Українська розвідка нещодавно оприлюднила деталі про модернізований варіант дрона Shahed-136 (позначений як “Герань-2”). Зокрема, серед змін – використання мінікомп’ютера Nvidia Jetson Orin, який дозволяє обробляти відео з камери прямо на борту безпілотника, а також систему порівняння зображень із шаблонами цілей. Такі можливості дозволяють ворогу діяти в глибині української території – там, де раніше удари вважалися малоймовірними. Якщо раніше небезпека була зосереджена поблизу фронту, тепер під ризиком опинилися тилові міста, де проживають тисячі цивільних.

Відмова від одночасного запуску сотень дронів на користь невеликих груп кожні 20-30 хвилин змінює саму логіку оборони. Українські підрозділи ППО змушені залишатися в постійній готовності, витрачаючи значно більше часу та боєприпасів на відбиття кожної хвилі. Водночас російська сторона може дешевше й ефективніше вимірювати реакцію українських систем і шукати слабкі місця. Ця модель нагадує тактику “крапельного тиску” – коли не сила одного удару, а тривалість і безперервність атак поступово призводять до зношення оборонних можливостей.

Дальність польоту й точність сучасних безпілотників дозволяють уражати об’єкти на відстані десятків кілометрів від лінії фронту. На трасі Добропілля – Краматорськ одного з останніх ударів було здійснено дроном з оптоволоконним управлінням на відстані до 20-25 км від лінії фронту – що є прикладом роботи дронів у тилових районах. Це означає, що навіть великі міста, які вважалися відносно безпечними, тепер можуть стати мішенню. Зокрема, удари по промислових і транспортних об’єктах у центральних і західних регіонах демонструють, що ворог прагне створити “ефект непередбачуваності” – щоб жоден регіон не відчував себе повністю захищеним.

Україні необхідно враховувати зміну характеру загроз: зміцнювати ППО на місцях, посилювати маскування об’єктів критичної інфраструктури та готувати резервні маршрути постачання. Бо війна дронів увійшла у фазу, де вирішальну роль відіграє не кількість атак, а здатність до гнучкої й стійкої оборони.