Україна отримає від ЄС понад 3,2 млрд євро в рамках четвертого платежу

У межах четвертого траншу Україна отримає понад 3,2 мільярда євро від Євросоюзу за програмою Ukraine Facility – таке рішення схвалила Рада ЄС.

Про це повідомила пресслужба Представництва Євросоюзу в Україні.

Згідно із заявою, кошти підуть насамперед на підтримання фінансової стійкості української економіки та забезпечення безперебійної роботи державних інституцій.

Фінансування в рамках цієї ініціативи тісно пов’язане з реалізацією так званого Плану для України, що визначає пріоритети відновлення, оновлення та реформ, а також розклад їхнього впровадження – усе це має наблизити країну до членства в ЄС протягом найближчих чотирьох років.

Програма Ukraine Facility, що стартувала 1 березня 2024 року, передбачає стабільну фінансову допомогу – гранти та кредити – на загальну суму до 50 мільярдів євро для підтримки відновлення, реформ і модернізації країни з 2024 по 2027 роки.

Із виділених 50 мільярдів євро щонайменше 32 мільярди спрямують на реалізацію реформ та інвестиційних проєктів, прописаних в українському плані. Перерахування коштів відбуватиметься поетапно і залежатиме від виконання Києвом встановлених умов.

Загарбники перекидають сили на Оріхівському та Гуляйпільському напрямках

Російські загарбники посилюють свою присутність на Оріхівській та Гуляйпільській ділянках у Запорізькій області, перекидаючи туди нові підрозділи та бойову техніку.

Про це розповів представник Сил оборони півдня Владислав Волошин у розмові з “Укрінформом”.

За його словами, розвідка фіксує рух додаткових сил і ресурсів ворога саме в ці райони.

Також, за інформацією спікера, помічено перекидання стандартної техніки російських десантників.

Відомо, що за останню добу на Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили дві атаки в районі Малинівки. А на Оріхівському напрямку армія РФ здійснила обстріл у районі Кам’янського і в напрямку Малої Токмачки, українські бійці відбили чотири штурмові дії.

В Україні новоспечені лікарі можуть отримати 200 тис грн: деталі

Українські медики, які завершили інтернатуру з 2025 року в одному з двох десятків державних вишів під егідою МОЗ або Міністерства освіти і науки, можуть отримати разову виплату в розмірі 200 тисяч гривень.

Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я.

За даними відомства, грошову підтримку передбачено на час дії воєнного стану, і її можуть подовжити для тих випускників, хто після інтернатури підпише контракт щонайменше на три роки з державною або комунальною медустановою, розташованою в сільській місцевості або поблизу лінії фронту.

Першим кроком стане звернення до обраного роботодавця, з’ясування укомплектованості лікарського штату не більш як 75% і готовності установи оформити трирічний контракт. При дотриманні цих умов укладається трудовий договір, а медзаклад видає офіційне підтвердження відповідності всім критеріям щодо місця розташування та кадрової ситуації.

Такий контракт можна оформити і з тим закладом, де випускник уже працює, якщо він підходить під зазначені параметри.

У МОЗ наголосили, що вакансія, на яку претендує молодий лікар, обов’язково має бути розміщена на Єдиному веб-порталі вакансій на момент прийому на роботу.

До 10 жовтня необхідно подати комплект документів до того вишу, де проходила інтернатура. Після розгляду заявки навчальний заклад випускає наказ про призначення виплати, а кошти надходять до кінця поточного року.

У Польщі розгорівся скандал після вивішеного прапора ОУН на концерті Коржа

У Польщі 9 серпня відбувся концерт білоруського виконавця Макса Коржа, під час якого глядачі продемонстрували червоно-чорний прапор Організації українських націоналістів та її бойового крила – Української повстанської армії.

Відомо, що після того, як кадри із заходу поширилися в мережі, у країні розгорівся скандал.

Як зазначають місцеві медіа, інцидент стався на Національному стадіоні у Варшаві. Кілька молодих людей під час виступу розгорнули прапор ОУН-УПА, що одразу викликало бурхливу реакцію в польському суспільстві.

Так, наприклад, представник опозиційної партії “Право і справедливість”, депутат Сейму Даріуш Матецький заявив про намір звернутися до прокуратури з вимогою почати розслідування і порушити кримінальну справу за статтею “Пропаганда нацизму, комунізму, фашизму чи іншої тоталітарної системи”.

У вас є сили кричати на польському стадіоні з прапором дітовбивць, які вчинили геноцид, але у вас немає сил захистити свою країну. Забирайтеся з Польщі”, – написав Матецький.

Крім того, посадовець із партії “Конфедерація” Олександр Ковалинський також закликав українців, які розгорнули прапор, повернутися на батьківщину.

Алієв спрямує Україні 2 млн дол через атаки РФ по газовій інфраструктурі Азербайджану

Президент Азербайджану Ільхам Алієв, реагуючи на удари російських військ по нафтосховищу SOCAR на Одещині та газовій компресорній станції, підписав указ про виділення 2 млн доларів Міністерству енергетики для надання гуманітарної підтримки Україні.

Про це інформує 1news.az.

Напередодні відбулася телефонна розмова між президентом Володимиром Зеленським та Алієвим, під час якої обидва глави різко засудили прицільні авіаудари окупантів по об’єктах азербайджанської компанії SOCAR та інших українських інфраструктурних об’єктах, а також по станції, що забезпечує транспортування азербайджанського газу в Україну.

Обидва лідери підкреслили, що такі дії Москви не зможуть зруйнувати енергетичне партнерство між Баку і Києвом.

Згідно з розпорядженням Алієва, Міністерство енергетики отримає 2 млн дол. з резервного фонду президента, передбаченого в бюджеті на 2025 рік. Ці кошти спрямують на закупівлю і відправку українській стороні електрообладнання, виробленого в Азербайджані, як частину гуманітарної місії.

Міністерству фінансів доручено виділити необхідне фінансування, а Кабінету міністрів – залагодити всі супутні питання, що випливають із цього рішення.

Відомо, що деякі експерти також вважають, що якщо ворожі атаки на газову інфраструктуру на території України триватимуть, Баку може замислитися про зняття ембарго на постачання озброєння для потреб ЗСУ.

Європі не вистачає сил для підтримки України на переговорах про мир – The Times

Європейські держави виявляються не в силах повноцінно підтримати Україну на мирних переговорах.

Про це пише видання The Times.

Відомо, що напередодні віцепрезидент США Джей Ді Венс фактично закликав європейців узяти на себе вагомішу частку фінансового тягаря в питанні допомоги Києву в протистоянні Москві.

Але, на думку автора, Брюссель не має достатніх ресурсів, щоб допомогти ЗСУ домогтися вигідних умов мирної угоди або проконтролювати дотримання режиму тиші.

Так, наприклад, у “коаліції охочих” очікування щодо введення 64 тисяч військових на територію України виглядають “занадто оптимістично”. Це значно менше за 200 тисяч військовослужбовців, які, за попередніми оцінками президента Володимира Зеленського, необхідні для надійного миру та запобігання новому удару з боку РФ після підписання перемир’я.

При цьому, якщо говорити про фінанси, Європа, згідно зі свіжими даними Кільського інституту, у червні обійшла США і стала головним донором української підтримки.

Проте в статті йдеться, що дипломатичні ініціативи ЄС хоч і масштабні, але без серйозної військової складової ризикують залишитися лише символічними.

Як пише газета, доля територіальної цілісності України безпосередньо залежить від того, наскільки Вашингтон буде готовий і далі постачати ЗСУ зброєю, відправляти військових і демонструвати політичну рішучість.

У Білорусь приїхали сотні військових РФ для навчань: Україна стежить за ситуацією – Демченко

До Білорусі для участі у спільних навчаннях прибули сотні російських окупантів і кілька десятків одиниць техніки агресора.

Про це розповів представник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі телемарафону.

За його словами, в цей самий час Мінськ направив частину своїх підрозділів до Росії для участі в тих самих навчаннях – там також розгорнуто тренувальні майданчики.

Українська розвідка, як стверджує Демченко, уважно відстежує будь-які переміщення ворожих військ і техніки в Білорусі.

Представник ДПСУ зазначив, що розвідники з Міноборони та Держприкордонслужби постійно моніторять, чи прибувають нові підрозділи загарбників до Білорусі, щоб розуміти можливий масштаб їхньої участі у спільних маневрах.

Він сказав, що цей напрямок, як і раніше, залишається одним із найнебезпечніших для Києва, оскільки під час таких навчань не можна скидати з рахунків ризик провокацій або спроб розгойдати ситуацію на північному кордоні країни.

Водночас, за оцінкою Демченка, наразі загроза нового наступу з території Білорусі мінімальна.

Він запевнив, що ті сили, які зараз зосереджені в Білорусі, не становлять значної небезпеки для ЗСУ. До того ж, не фіксується створення ударних угруповань, спрямованих до українських рубежів.

Азербайджан розглядає можливість зняття ембарго на військові поставки в Україну

Азербайджан може переглянути своє рішення про заборону на поставку зброї Україні, якщо Росія продовжить наносити удари по газовій інфраструктурі України, через яку проходить азербайджанський газ.

Про це повідомляє видання “Caliber.Az”.

У неділю відбулася телефонна розмова між главами Азербайджану та України — Ільхамом Алієвим і Володимиром Зеленським. Під час бесіди було порушено питання про те, що російська армія завдає ударів по об’єктах газової інфраструктури України, через які проходить азербайджанський газ. Також обговорювалася ситуація з нафтобазою SOCAR в Одесі.

Глави держав висловили невдоволення діями російських військових.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел видання, якщо Росія продовжить свою агресивну політику щодо інтересів Азербайджану, то офіційний Баку може переглянути своє рішення про заборону на поставки зброї Україні.

Каллас скликає європейських глав МЗС для обговорення кроків щодо саміту Трампа і Путіна

Кая Каллас підкреслила, що будь-яка угода між США і Росією про припинення війни повинна враховувати інтереси України та ЄС. У понеділок вона скликає міністрів закордонних справ європейських країн для обговорення подальших кроків.

Про це повідомляє “Reuters”.

“США можуть змусити Росію вступити в серйозні переговори. Будь-яка угода між двома країнами повинна враховувати інтереси України та Європейського Союзу, оскільки це стосується безпеки не тільки України, але й усієї Європи”, – заявила Каллас у письмовому коментарі.

Вона підкреслила, що в контексті прагнення до миру, який буде стабільним і справедливим, міжнародне право однозначно визначає статус тимчасово окупованих територій – вони належать Україні.

“Угода не повинна стати інструментом для нової російської агресії проти України, НАТО і Європи”, – підкреслила висока представниця ЄС.

Також, як повідомила Каллас, під час зустрічі буде розглянуто питання про стан справ у Газі.