Кремль залучив Херсонщину до так званої федеральної програми “Будівництво”: що це таке

На тимчасово окупованій частині Херсонської області Росія активізувала спроби здобути прихильність місцевого населення шляхом так званих соціально-економічних “ініціатив”.

Кремль оголосив про включення регіону до масштабної федеральної програми “Будівництво”, обсяг якої – 5 трл рублів. За словами російських чиновників, ці кошти мають піти на модернізацію комунальної інфраструктури, зокрема систем водопостачання.

Окупаційна влада заявляє, що найближчим часом завершиться реконструкція 10 км водогону в Асканії-Нова. Крім того, обіцяють п’ятирічну стабільність фінансування, що нібито гарантує своєчасне введення об’єктів в експлуатацію.

Паралельно на Херсонщині запроваджено додаткову “пільгу” для аграріїв. Так зване міністерство сільського господарства на окупованій території домовилось із компанією “Югпром” про знижку до 10% на сільгосптехніку. Як зазначають у псевдоадміністрації, ця пропозиція має стимулювати технічне оновлення фермерських господарств.

На тлі загарбницької війни та систематичних обстрілів, Москва намагається створити ілюзію “турботи” та стабільності. В реальності ці кроки – не більше ніж інструмент інформаційно-психологічного впливу, спрямований на легітимізацію окупаційної влади в очах місцевого населення.

Натомість жителі Херсонщини добре пам’ятають, як російські військові знищували критичну інфраструктуру під час відступу, залишаючи після себе руїни. А тепер, через програми з водопостачання і знижки на трактори, Кремль прагне замінити справжню безпеку – дешевим PR.

Арестович заявив, що зупиняє збори для ЗСУ, бо “це призводить до вбивств”

Колишній радник Офісу президента Олексій Арестович заявив про припинення волонтерських зборів на потреби Збройних сил України.

У своїй публікації він стверджує, що подібна допомога нібито “призводить до вбивств”, фактично повторюючи тези російської пропаганди.

Ця заява викликала широкий резонанс у соцмережах – користувачі звинуватили Арестовича у поширенні наративів ворога. Багато хто з українських коментаторів порівняв її з формулюваннями з методичок російської пропаганди.

На тлі постійних атак РФ по території України та потреби фронту в підтримці, така заява була сприйнята як провокаційна і небезпечна. В умовах війни вона може деморалізувати суспільство та підривати довіру до ініціатив громадської допомоги.

Раніше Арестович уже неодноразово робив суперечливі заяви, однак цього разу публічна реакція виявилася особливо гострою.

Якщо Україна визнає втрату територій, Росія висуне більш жорсткі умови – ISW

Російська сторона в Стамбулі погрожувала зайняти Харківську та Сумську області. Подібна стратегія може вказувати на те, що Росія висуватиме більш жорсткі територіальні претензії, якщо Україна погодиться на попередні умови Кремля щодо перемир’я.

Інститут вивчення війни (ISW) повідомляє про це у своєму звіті.

Представники США, України та європейських держав неодноразово виступали з ініціативами про необхідність перемир’я, щоб почати діалог про припинення бойових дій.

Однак Росія не має наміру слідувати цьому сценарію і використовує можливість обговорення перемир’я як спосіб тиску на Україну і західні країни, щоб домогтися від них додаткових поступок.

“Росія повинна проявити готовність до компромісів у майбутніх двосторонніх переговорах. Особливо важливо це з огляду на те, що Кремль, імовірно, планує розширити свої вимоги в рамках мирного врегулювання”, – зазначають в ISW.

Під час обговорень представники російської сторони наголосили, що Україна має передати під управління Росії всі території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, перш ніж Москва буде готова розглянути можливість припинення вогню.

Експерти вважають, що подібні територіальні претензії зазвичай обговорюються під час переговорів про завершення конфлікту, а не про припинення вогню. Ба більше, Росія вже почала висувати нові вимоги і погрожувала захопити Харківську та Сумську області.

Така стратегія вказує на те, що під час переговорів про припинення військових дій Росія, ймовірно, висуне ще суворіші територіальні претензії, якщо Україна прийме попередні умови Кремля про перемир’я.

Трамп готовий відмовитися від участі в переговорах щодо України

Після телефонних бесід із президентами України та Росії, глава США виступив із гучною заявою про можливу відмову від участі в переговорах.

Про це повідомляє “CNN”.

Під час бесіди з президентом Росії американський президент прямо запитав: “Коли ми покладемо край цьому кровопролиттю, цій бійні?”.

Дональд Трамп заявив, що його країна може припинити участь у переговорах, якщо Білий дім вважатиме, що не може вплинути на врегулювання конфлікту через “величезне его” учасників.

Глава Сполучених Штатів Америки висловив свою думку про труднощі в дипломатичній сфері.

“Я переконаний, що тут замішані великі его, але вірю, що щось станеться. Якщо ж цього не станеться, я просто піду, а їм доведеться продовжувати”, – заявив він

Така позиція свідчить про те, що Трамп керується практичним підходом до вирішення міжнародних конфліктів і не має наміру вдаватися до посередництва, якщо воно не буде ефективним.

Представники преси також поставили запитання про те, чи розглядали можливість особистої зустрічі з російським лідером. У відповідь президент США підтвердив, що така можливість обговорювалася.

Британські ЗМІ звинувачують Трампа у зраді України після розмови з Путіним

Після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним британські ЗМІ звинуватили американського президента у зраді інтересів України.

Так, кореспондент Sky News Джеймс Метьюз заявив, що Трамп фактично “підставив” Київ і розчарував європейських лідерів, які покладали великі надії на тиск Вашингтона на Кремль.

За словами Метьюза, лідери країн-союзників очікували, що Трамп виконає свої гучні обіцянки й змусить Росію погодитись на припинення вогню, проте цього не сталося. Замість реального прогресу, підкреслює журналіст, Москва, як і раніше, затягує процес, не вживаючи конкретних кроків.

Схожу думку висловив і московський кореспондент Sky News Айвор Беннетт. Він зауважив, що під час переговорів Трамп не згадав про санкції, а навпаки заявив, що “Росія виступає за мир”. Така риторика, вважає журналіст, лише посилює тривогу серед європейських союзників України, які сприймають це як сигнал про готовність США йти на поступки Кремлю.

Британські журналісти нагадують, що заява Москви про можливе припинення вогню після досягнення домовленостей майже дослівно повторює позицію РФ, яку та озвучує протягом останніх двох місяців.

Вашингтон чекає реальних кроків від України та Росії для закінчення війни – Венс

Віцепрезидент США Джей Ді Венс повідомив, що Вашингтон сподівається на реальні кроки з боку України та Росії, спрямовані на припинення конфлікту. За його словами, першим етапом мають стати мирні ініціативи, запропоновані обома сторонами.

Про це повідомляє “CNN”.

Венс повідомив, що Сполучені Штати Америки, як і раніше, готові до того, щоб зайняти нейтральну позицію в переговорах про мир.

“Ми чекаємо результатів і хочемо побачити реальну мирну пропозицію від Росії та України. Ми раді, що це нарешті сталося”, – підкреслив віцепрезидент США.

Венс наголосив, що другою умовою є досягнення угоди про проведення переговорів між сторонами.

Хоча минулого тижня Путін не взяв участь у прямих переговорах, представники Росії та України зустрілися в Туреччині та досягли угоди про масштабний обмін полоненими.

Володимир Зеленський, який погодився на зустріч із Путіним, висловив невдоволення з приводу того, що на переговори було направлено делегацію низького рівня. Він також зазначив, що російський президент виглядає наляканим.

В Одесі місцеві мешканці побилися із активістами через демонтаж радянської меморіальної дошки

В Одесі демонтаж меморіальної дошки на вулиці Героїв Прикордонників переріс у сутичку між активістами-декомунізаторами та місцевими мешканцями.

За даними місцевих пабліків, конфлікт виник, коли група активістів намагалася зняти табличку з радянською символікою.

Очевидці заявляють, що під час інциденту один з активістів застосував газовий балончик, внаслідок чого постраждали кілька осіб, зокрема, за словами свідків, 10-річна дитина.

Джерело: Telegram-канали

Натомість активісти заявили, що діставали балончик у відповідь на агресію та стверджують, що одному з них розбили голову.

Сутичка викликала широкий резонанс у соцмережах, де обговорюють як саму акцію демонтажу, так і застосування сили по обидва боки.

Поліція наразі не оприлюднила офіційної позиції щодо подій та можливих правопорушень.

Розмова року: чи вийде Трампу зрушити Кремль з наміченого курсу?

Напередодні анонсованого телефонного дзвінка між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним у європейських столицях гуде тривога: Москва, схоже, не збирається знижувати градус конфлікту, а Вашингтон – навпаки – шукає “велику угоду”.

Західні аналітичні кола вже відкрито пишуть, що Кремль розраховує до кінця року продавити українську оборону й узяти під повний контроль щонайменше чотири прифронтові області. Джерела, близькі до російського керівництва, запевняють: план мінімум складається саме з такого пакета завдань, і на нього виділено як військовий, так і ресурсний резерв.

У Брюсселі це читають просто: Москва не прийде до розмови в позиції прохача, а отже, шансів на “значущі поступки” небагато. Саме тому Париж, Берлін і Варшава останні кілька днів буквально “бомбардували” Білий дім аргументами проти поспішного компромісу. Логіка проста: якщо у Кремля готовий довгий сценарій і навіть новий пакет санкцій не лякає, то будь-яка напівдоговірність лише закріпить вже здобуті Москвою позиції.

Українська сторона, за інформацією з дипломатичних джерел, покладала великі надії на те, що Трамп після зриву оголошеного режиму припинення вогню відповість Росії жорстким санкційним ударом. Однак у п’ятничній багатосторонній розмові – вона тривала понад годину – американський лідер так і не озвучив пакета обмежень. Володимир Зеленський, кажуть співрозмовники, виглядав виснаженим і розчарованим. Офіційно у Києві коментують стисло: “Робота з партнерами триває”.

Поставити крапки над “і” міг би законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема – той самий, що передбачає секторальні санкції проти російської енергетики й заборону угод із суверенним боргом РФ. За відомостями з Єлисейського палацу, Державний департамент дав європейцям сигнал: якщо Кремль “не зробить руху” у напрямку деескалації, Трамп може дати “добро” Конгресу. На практиці це означало б новий виток фінансового тиску й, найімовірніше, східноєвропейський апгрейд системи санкцій ЄС.

Та чи переконає така перспектива Кремль? У Москві, судячи з витоків, настрої доволі впевнені: “витримали” сім пакетів обмежень – витримаємо й восьмий. Росія переорієнтувалась на азійські ринки, а китайський експорт палива та комплектуючих за останній рік лише зріс. Ба більше: близькі до Кремля експерти вважають, що нову санкційну лінію США не підтримають одностайно навіть усі європейці, адже у Берліна та Рима надто болючі спогади про падіння експорту після 2022-го.

На цьому тлі саме Трамп залишається “джокером” переговорного столу. Колишній президент неодноразово демонстрував готовність різко міняти тактику, якщо бачить для США економічну вигоду чи іміджевий зиск. Європейські столиці боязко припускають: господар Білого дому може оголосити якусь “рамкову домовленість”, що відкриє йому шлях до нобелівського ореолу миротворця, залишивши Київ із розмитими безпековими гарантіями. Звідси – інформаційний марафон, покликаний переконати Вашингтон: поспіх недоречний, інакше США ризикують “виглядати переможеними”.

Що у підсумку? Кремль входить у контакт із картами “затяжної кампанії” та самовпевненості у стійкості до санкцій. Європа нервує й намагається підсилити голос Зеленського, показуючи, що Москва лише імітує гнучкість. А Трамп, який звик мислити угодами, опиняється між ризиком історичної “поганої угоди” й спокусою підписати хоча б щось, аби цю історію завершити. В якій саме точці перетнуться ці вектори, стане ясно вже після завершення телефонної розмови.

Зеленський і Венс зустрілися у Ватикані й потиснули один одному руки

Глава держави Володимир Зеленський уперше після резонансної події в Овальному кабінеті зустрівся з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом у Ватикані під час церемонії вступу на посаду Папи Римського Лева XIV.

На це звернули увагу у виданні “Independent”.

На церемонії інавгурації були присутні Володимир Зеленський і його дружина Олена. Крім того, серед гостей були помічені міністр закордонних справ Андрій Сибіг і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Венс, який перейшов у католицизм і раніше конфліктував із покійним папою Франциском через суворі заходи у сфері імміграції, яких вживала адміністрація Дональда Трампа, став головою американської делегації. Разом із ним у складі делегації був державний секретар Марко Рубіо, який також є католиком.

Напередодні богослужіння Зеленський і Венс обмінялися привітаннями, обмінялися рукостисканнями і посміхнулися один одному.

Це сталося через кілька місяців після інциденту в Білому домі, коли американський віцепрезидент висловив невдоволення українським президентом через те, що той не висловив вдячність за підтримку США.