Росіяни вимагають занадто багато на переговорах – Венс

На думку адміністрації Дональда Трампа, Росія на переговорах, спрямованих на припинення конфлікту в Україні, висуває занадто високі вимоги.

Таку заяву зробив віце-президент США Джей Ді Венс на конференції у Вашингтоні.

У своїй промові Венс розглянув дії адміністрації Трампа, спрямовані на те, щоб сприяти припиненню бойових дій між Росією та Україною. Він вважає, що Росія не прагне до врегулювання цього питання.

На думку віцепрезидента, Росія висуває низку вимог і просить про деякі поступки для завершення конфлікту, проте США вважають, що Росія хоче отримати занадто багато.

Венс заявив, що адміністрація Трампа позитивно оцінює готовність України до угоди про припинення вогню на 30 днів. Однак Росія не підтримала цю ініціативу, і тепер переговори не зосереджені на перемир’ї.

Він ще раз наголосив, що Дональд Трамп і його ключові соратники можуть відмовитися від посередницької місії, якщо не буде помітно просування в припиненні вогню. Однак він висловив надію на позитивний результат мирних переговорів.

Трамп запропонував Україні прийняти мігрантів зі США

Нелегальних мігрантів, яких депортували зі Сполучених Штатів, можуть розмістити на території України. Як стало відомо, з такою ініціативою адміністрація Дональда Трампа звернулася до української влади одразу після його вступу на посаду.

Про це повідомляє “The Washington Post”.

Високопоставлений американський дипломат, як стверджується, зробив українській владі пропозицію. Суть її полягає в тому, щоб Україна прийняла депортованих зі США іммігрантів. Іншими словами, йдеться про нелегальних мігрантів із третіх країн, яких адміністрація Трампа відправляє назад у країни їхнього походження.

Київ поки що не дав відповіді на цю пропозицію, і в документах не міститься інформації про реакцію української сторони. Відомо лише, що український дипломат мав відповісти Вашингтону після того, як влада України ухвалить рішення з цього питання.

Водночас два високопоставлені українські чиновники заявили виданню, що на рівні держави це питання не обговорювалося. Тому вони не мають інформації про подібні вимоги з боку Сполучених Штатів.

Після вступу Дональда Трампа на посаду президента США, його адміністрація почала активно займатися питанням депортації нелегальних мігрантів. Однак із часом активність у цьому напрямку знизилася. Проте у Вашингтоні планують розширити масштаби депортації, щоб позбутися всіх нелегалів, які не бажають працювати і порушують закони США.

Адміністрація Білого дому вже досягла домовленостей з низкою держав Латинської Америки про розміщення на їхній території частини депортованих нелегальних мігрантів. Серед таких країн – Сальвадор, Мексика, Коста-Ріка і Панама. Тепер США прагнуть залучити до співпраці й Україну.

Мерц оголосив про свій візит в Україну

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц має намір здійснити візит в Україну. Підготовка до подоржі вже ведеться, і вона відбудеться найближчим часом.

Про це повідомляє “Tagesschau”.

Наразі триває процес узгодження поїздки. Під час свого візиту до Парижа Мерц висловив намір “використати всі доступні ресурси в рамках Європейського союзу для того, щоб забезпечити стійке припинення вогню після тривалих вихідних, що згодом дасть змогу укласти мирну угоду з Росією”.

Канцлер акцентував увагу на тому, що наразі ключовим є питання про готовність Російської Федерації прийняти пропозицію про перемир’я терміном на один місяць.

Мерц також зазначив, що для забезпечення безпеки України необхідно спочатку досягти угоди про довгострокове припинення вогню.

На його думку, необхідно, щоб Сполучені Штати Америки продовжували брати участь у цьому процесі, а також забезпечували безпеку України й надалі. Важливо, щоб американці залишалися залученими в ситуацію.

Новий канцлер висловив сподівання на те, що Сполучені Штати Америки і надалі виконуватимуть свої зобов’язання як у рамках НАТО, так і щодо України.

Зайнявши посаду, Фрідріх Мерц спочатку відвідав Париж, після чого вирушить до Варшави. У п’ятницю, 9 травня, на нього чекають у Брюсселі, де він проведе зустріч із президентом Європейської ради та головою Європейської комісії.

Раніше німецький канцлер підтвердив свій намір забезпечити Україну ракетами Taurus.

Китайська підтримка РФ значно збільшила масштаби війни

Представник Європейської комісії заявив, що Китай є одним із головних постачальників зброї для Росії в її конфлікті з Україною.

Про це повідомляє Reuters.

Як повідомило анонімне джерело, без допомоги Китаю Росія не змогла б проводити настільки масштабні військові дії, як зараз.

Водночас 6 травня голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін заявив, що Китай має намір співпрацювати з лідерами Європейського союзу для поглиблення взаємодії та конструктивного вирішення суперечностей, що виникають. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Китайської Народної Республіки.

Грузія відкидає європейський вибір: 9 травня в Тбілісі пройде проросійське святкування “Дня Перемоги”

У Тбілісі 9 травня планують провести масштабне святкування так званого “Дня Перемоги”, який активно просуває Російська Федерація як елемент радянської пропаганди.

Захід організовує партія “Солідарність в ім’я миру” за участі низки проросійських громадських і політичних організацій.

Про підготовку до події повідомили в самій партії після спільної наради в офісі організації. Так зване “святкування” планують провести в парку Кіквідзе – на тлі 80-ї річниці перемоги у Другій світовій війні.

Попри те, що в Європі вже давно відзначають кінець війни 8 травня як День пам’яті та примирення, у Грузії вкотре обирають символіку та риторику, близьку до Кремля.

Грузинське суспільство неодноразово демонструвало свою солідарність з Україною, але дії окремих політичних сил та настрої суспільства свідчать про інше. Так, у 2023 році парламент Грузії відмовився підтримати законопроєкт про перенесення дати святкування на 8 травня, як того вимагали проєвропейські депутати. У той же час представники партії “Грузинська мрія” назвали таку ініціативу “спробою розколу суспільства”.

Нагадаємо, що за правління проросійського президента Міхеїла Саакашвілі у 2010 році був демонтований меморіал перемоги в Кутаїсі, але тепер радянська символіка знову повертається до грузинських парків – всупереч євроінтеграційним прагненням, які декларує частина грузинських політиків.

Попри російську агресію проти України, десятки тисяч українських жертв, руйнування і катастрофу, частина грузинських еліт та самі грузини досі намагається балансувати між Заходом і Москвою, уникаючи чітких рішень щодо зовнішньополітичного курсу.

Поки Європа говорить про мир і підтримує Україну, в центрі Тбілісі готуються до святкування 9 травня в стилі радянського минулого – без жодного згадування про сучасну війну і її справжніх винуватців.

Угода про видобуток копалин дає США та американським інвесторам пріоритетне право

Угода між США та Україною про створення інвестиційного фонду у сфері надрокористування сформульована дипломатично, однак містить жорсткі зобов’язання для української сторони.

Як зазначає економічний редактор ZN.UA Юлія Самаєва, у договорі відображено чітку асиметрію – “США очікують”, а “Україна зобов’язується”.

Одна з ключових умов п’ятого пункту угоди передбачає, що у випадку надання додаткової військової допомоги Україна повинна гарантувати доступ до інвестиційних проєктів, пов’язаних із надрами.

Проте формулювання – “якщо США нададуть допомогу” – залишає право відмовитися без порушення угоди, тоді як українські зобов’язання фіксовані без умов.

За словами Самаєвої, документ передбачає, що його положення мають переважну силу над українським законодавством і не можуть бути обмежені подальшими змінами в законах. У разі суперечностей – остаточне рішення прийматиметься у Високому суді Лондона.

Американські інвестори отримують пріоритет у доступі до ліцензій, дозволів і ресурсів, а всі пов’язані проєкти мають проходити через спеціально створений фонд. Протягом пів року після запуску жоден інший інвестор не може бути залучений.

Трамп прагне використовувати угоду про надра як інструмент впливу на Росію

Глава Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп має намір використовувати договір про корисні копалини з Україною як засіб впливу на Російську Федерацію.

Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Під час свого виступу на Глобальній конференції Інституту Мілкена в Лос-Анджелесі, посадовець наголосив, що ідея про угоду щодо корисних копалин належить президенту США. Він також зазначив, що Дональд Трамп переконаний у тому, що така угода принесе низку переваг.

Однією з таких переваг Бессент назвав “додаткові інструменти впливу” на керівництво країни-агресора.

“По-перше, це дасть йому більше можливостей у переговорах із російським керівництвом, коли прийде час”, – зазначив він.

Також він зазначив, що мета полягала в тому, щоб укласти договір, який продемонструє відсутність розбіжностей між Сполученими Штатами та українським народом.

“Це мало стати для українців символом підтримки з боку США. Для американців, втомлених від фінансових зобов’язань, це повинно було стати сигналом: співпраця з Україною може принести загальне процвітання. У певному сенсі, це була б негласна гарантія безпеки через економічне партнерство”, – підкреслив Бессент.

Трамп заявив про бажання прямої співпраці з Туреччиною з питання припинення вогню в Україні

Президент США Дональд Трамп заявив, що провів телефонну розмову зі своїм турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом, зокрема, з питання війни в Україні.

Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.

Трамп назвав бесіду з Ердоганом гарною і продуктивною, розповівши, що вони обговорили величезну кількість тем, які стосуються Сирії, Гази, війни між Росією та Україною і багато чого іншого.

Американський лідер анонсував взаємні візити з турецьким колегою, зазначивши, що за попереднього президентства вони мали чудові стосунки.

Він також сказав, що з нетерпінням чекає спільної роботи, щоб покласти край “безглуздій, але смертоносній війні між Києвом і Москвою”.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що Трамп назвав себе рятувальником України, вважаючи, що без Вашингтона воюючу країну давно б “розчавили”.

Надра замість щита: як “угода сторіччя” перетворює Україну на ресурсну розмінну монету

Верховна Рада готується ратифікувати угоду про розробку українських надр зі США. Документ уже встигли охрестити “проривом століття”: мовляв, і інвестиційний дощ проллється, і зброя надходитиме в рамках “внесків” до нового фонду.

Але поза межами урочистих брифінгів лишається незручне запитання: чому взагалі виникла потреба підписувати угоду, що фактично передає Сполученим Штатам ексклюзивний доступ майже до всіх стратегічних ресурсів країни?

Відповідь проста й неприємна. Зі самого початку переговорів Дональд Трамп висунув Києву два ультиматуми: погодитися на режим припинення вогню та відкрити надра для американського бізнесу.

Перше рішення Банкова прийняла силоміць, виправдовуючись безальтернативністю перемир’я. Друге – сподівалася обіграти, запропонувавши “повітря”: потенційні поклади рідкоземів, вартість і обсяги яких ще треба довести. Та замість м’якої обіцянки українська сторона отримала жорсткий контракт із двома закритими протоколами, зміст яких так ретельно ховають від суспільства, що сама ця таємничість виглядає вироком твердженням про “вигоду для всіх”.

Навіть оприлюднена частина угоди свідчить: американські компанії отримують пріоритетне право на розвідку і видобуток урану, літію, титану, міді, графіту й низки інших ключових корисних копалин. Інвестувати у спільний фонд вони “зможуть”, а держава Україна “зобов’язується” відраховувати туди половину вартості всіх нових ліцензій. Тобто Вашингтон фактично купує ресурсну монополію за майбутні прибутки, а Київ одразу віддає реальні гроші. Жодної конкуренції між іноземними інвесторами, жодного аукціону на кращі умови – лише шлях один: пряма дорога до офісів на Капітолійському пагорбі.

При цьому в тексті угоди немає ані слова про гарантії безпеки. Аргумент “росіяни не ризикнуть зачепити американські активи” звучить гарно, але не витримує зіткнення з реальністю: Вашингтон шість років ретельно уникав прямого зіткнення з Москвою, щоб не провокувати ядерну ескалацію, і навряд чи змінить стратегію заради кількох кар’єрів. Зате у відкритих коментарях американських чиновників усе частіше лунає теза, що завдяки угоді “США зможуть повернути частину вже наданої допомоги”. Отже, безвідсоткове постачання зброї може непомітно перетворитися на комерційну схему, де вартість “ленд-лізу” покриватиметься нашими ж надрами.

Прибічники документу заспокоюють: мовляв, поточна версія куди краща за первісний «дракульський» варіант, отже це перемога дипломатії. Такий само тріумф, як коли жертва рекету радіє, що віддала лише машину, бо від неї вимагали квартиру. Уряд опинився перед дилемою: погодитися – або втратити всю американську допомогу. У результаті Банкова сподівається обміняти підпис під контрактом на особисті гарантії Зеленському лишитися в кріслі та, можливо, вибити жорсткішу лінію Вашингтона щодо Росії. Але ці плани збудуться лише за двох умов: якщо Трамп не домовиться з Кремлем про “велику угоду” та якщо Білий дім узагалі зважиться продовжити масштабні постачання зброї.

На практиці ж угода навряд чи стане вирішальною картою у російсько‑американських переговорах. Якщо сторони знайдуть компроміс, то вогонь згасне і без сировинних бонусів; якщо ні – жодна монополія на літій не стане приводом для США кидатися у новий виток конфронтації. Питання жорстких санкцій проти РФ теж зависло: їх обговорюють, але рішення немає, а ризик зірвати переговори й підштовхнути Москву ще ближче до Пекіна нікуди не зник.

Отже, ресурсна угода не виглядає ані “манною небесною”, ані катастрофою. Це вимушена плата Києва за політичну підтримку Вашингтона, причому плату беруть авансом, ще й у найчутливішій сфері – стратегічному суверенітеті. Чи варті родовища рідкоземів того, аби за них розраховувались без конкурсу, у прикутих до секретних протоколів умовах, побачимо лише за кілька років. Та вже сьогодні зрозуміло: в цій грі Україна опинилася не гравцем, а ресурсом. І від нас залежить, чи залишимося ми ресурсом і завтра.