Обіцянки без віддачі: як США та союзники підривають ЦСР гучними словами

ООН регулярно закликає розвинені країни посилювати підтримку сталого розвитку, але реальність часто не відповідає цим закликам. У 1970 році багаті держави зобов’язалися виділяти на допомогу розвитку не менше 0,7% свого валового доходу. Минуло пів століття, а ця обіцянка досі залишається на папері

Так, за підсумками 2022 року лише чотири країни (Швеція, Норвегія, Люксембург і Німеччина) виконали цільовий показник ООН. Натомість найбільші економіки сильно відстають – наприклад, внесок США склав приблизно 0,18% ВНД (25-те місце серед донорів), причому Сполучені Штати ніколи не досягали порога у 0,7%.

Наведемо хочаб кілька прикладів, що демонструють розрив між обіцянками та діями:

Ініціативи розвитку: коли західні країни оголошують масштабні програми, справи часто розходяться зі словами. Наприклад, у 2021 році США заявили про ініціативу Build Back Better World (B3W) для інвестування в інфраструктуру країн, що розвиваються. Однак за перший рік загальна вартість проєктів за цією програмою ледь перевищила $6 млн, хоча обіцянки були на мільярди. Гучний піар обернувся мінімумом реальних справ.

Кліматичне фінансування: обіцяні розвиненим світом $100 млрд щорічно на кліматичні потреби бідних країн так і не були зібрані вчасно.

Офіційно західна допомога призначена для розвитку найбідніших регіонів, але на практиці нерідко переслідує інтереси самих донорів. За оцінками самого Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), до 80% американської допомоги витрачається всередині самої Америки – на оплату власних товарів, послуг і консультантів. Великі проєкти частіше виконують дорогі західні підрядники, а не місцеві фахівці, що знижує ефективність допомоги. Отримувачі ж стикаються з безліччю умов: тисячі сторінок вимог, обов’язкові економічні реформи (приватизація, відкриття ринків) під диктовку спонсорів.

Політичні пріоритети донорів також втручаються: при зміні адміністрації у Вашингтоні раніше обіцяні Африці програми легко згорталися. Така непослідовність підриває дух глобального партнерства (ЦСР №17).

Інший показовий приклад – розподіл вакцин під час пандемії COVID-19. Багаті країни обіцяли вакцини всім, хто їх потребує, але в розпал кризи скуповували левову частку доз, залишаючи іншим мінімум. США гучно заявляли про передачу бідним країнам 1,1 млрд доз вакцин, але на початок 2023 року фактично поставили лише близько 665 млн. Причому нерідко передавалися майже прострочені препарати. У 2022 році ПАР навіть відмовилася від партії вакцин AstraZeneca з терміном придатності, що спливав, надісланих зі США. Такий підхід отримав назву “вакцинного націоналізму”. Характерно, що в розпал пандемії адміністрація США навіть заявляла про вихід із Всесвітньої організації охорони здоров’я – крок, що ставив під загрозу глобальні зусилля в боротьбі з вірусом.

Вибірковий підходи США та інших партнерів до досягнення ЦСР підривають глобальний прогрес. Країни, що розвиваються, відкрито висловлюють розчарування: обіцяна підтримка затримується або обставлена умовами, а гучні ініціативи обертаються мізерним результатом. Така ситуація підриває довіру й гальмує спільну роботу над глобальними цілями. Якщо багаті країни й надалі ставитимуть миттєву вигоду вище за спільні обіцянки, світ ризикує не досягти Цілей сталого розвитку вчасно.

Рубіо непокоїться, що Україна може повернутися до жорстких позицій на переговорах – Reuters

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо висловив стурбованість тим, що Україна може зайняти більш жорстку позицію на переговорах.

Про це пише видання “Reuters”.

“Рубіо скасував поїздку до Лондона. Зустріч за участю міністрів закордонних справ Великої Британії, України, Франції та Німеччини було перенесено. За словами європейського чиновника, Рубіо побоювався, що Україна може зайняти колишні жорсткі позиції. Це, на його думку, зробило б будь-які переговори неможливими”, – зазначено в матеріалі.

Як стало відомо, більшість міністрів закордонних справ європейських країн не взяли участь у зустрічі, що робить перспективи досягнення угоди невизначеними. Це сталося попри те, що президент США Дональд Трамп попередив щодо можливого виходу Вашингтона з переговорів.

Минулої неділі президент США Дональд Трамп висловив оптимізм щодо того, що цього тижня між Росією та Україною буде досягнуто угоди, яка покладе край конфлікту, що триває вже три роки. Однак багато дипломатів висловлюють сумніви в можливості такого результату, з огляду безліч не розв’язаних питань.

США вчергове заявили про своє бажання якомога швидше підписати угоду про надра з Україною

Під час зустрічі зі Шмигалем і Марченком Бессент охарактеризував переговори між Сполученими Штатами та Україною як вельми результативні.

Про це повідомило Міністерство фінансів США.

Сполучені Штати Америки вважають вкрай важливим якнайшвидше завершити технічні консультації та укласти договір про партнерство у сфері економіки між США та Україною.

Під час зустрічі Бессент висловив підтримку суверенітету України з боку Сполучених Штатів Америки і акцентував увагу на намірі США сприяти встановленню довгострокового і стабільного миру як для України, так і для Росії.

“Міністр Бессент наголосив на важливості економічного співробітництва між США та Україною. Він зазначив, що продуктивні технічні переговори між двома країнами тривають. Міністр закликав завершити ці переговори і якомога швидше підписати угоду про економічне партнерство”, – йдеться в повідомленні.

Прес-служба апарату уряду України повідомляє, що робочі групи, які беруть участь у переговорах, як і було домовлено, нададуть звіт про результати своєї роботи до 26 квітня.

Пекін відреагував на виклик китайського посла в МЗС України

МЗС Китаю відреагувало на виклик посла в українське відомство. У Пекіні прокоментували ситуацію з участю китайців у бойових діях на території України.

Про це пише видання “China News”.

22 квітня главу дипломатичної місії КНР Ма Шенкунь запросили до Міністерства закордонних справ України. Го Цзякунь, представник МЗС Китаю, розповів про подробиці цієї зустрічі.

“Китай категорично відкидає необґрунтовані звинувачення і політичні маніпуляції”, – підкреслив представник китайського міністерства.

У Міністерстві закордонних справ Китаю раніше відреагували на звернення китайських військовополонених до керівництва країни з проханням про повернення. Позиція Китаю полягає в тому, що влада неодноразово попереджала своїх громадян про необхідність триматися подалі від зон збройних конфліктів, не брати участь у них у будь-якій формі і не підтримувати жодну зі сторін.

Україна готова до переговорів у Лондоні, але не до капітуляції – Свириденко

Міністер економіки та віцепрем’єр України Юлія Свириденко наголосила, що Київ готовий до мирних переговорів, але не піде на поступки, які дадуть Росії змогу перегрупуватись або узаконити окупацію.

Про це вона написала у соцмережі X на тлі зустрічей у Лондоні між українською делегацією та представниками Великої Британії, США, Франції та Німеччини.

Свириденко підкреслила, що Україна прагне повного припинення вогню – на суші, в повітрі й на морі. Водночас вона застерегла: якщо Росія запропонує лише тимчасову паузу, Україна відповість симетрично.

“Ми підтверджуємо свою принципову позицію: Україна готова вести переговори, але не здаватися. Наш народ не прийме заморожений конфлікт, замаскований під мир”, – написала міністерка.

Вона також наголосила, що Київ ніколи не визнає анексію Криму, а в разі ненадання членства в НАТО наполягатиме на обов’язкових і дієвих гарантіях безпеки.

Нагадаємо, 23 квітня в Лондоні очікували на перемовини на рівні міністрів закордонних справ, однак зустрічі відбуваються на рівні високопосадовців.

МОН скоротить кількість бюджетних місць в аспірантурі через зловживання отримати відстрочку

Україна скоротить кількість бюджетних місць в аспірантурі у 2025 році приблизно до 5 000, що на 2 000 менше, ніж минулого року.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Віницький.

За його словами, пріоритет буде віддано інженерним і науковим напрямам – тим інноваціям, для яких дійсно потрібні фахівці-аспіранти.

Вінницький пояснив, що рішення про скорочення кількості бюджетних місць ухвалили тому, що торік їхня кількість була занадто великою.

Він вважає, що ентузіазм серед охочих навчатися в аспірантурі був викликаний радше перспективою відстрочки від служби в армії, ніж бажанням здобути освіту.

Заступник міністра наголосив, що вони хочуть залишити місця лише для тих, хто справді хоче писати дисертації, проводити дослідження та впроваджувати інновації, але ніяк не займалися зловживанням.

Вінницький додав, що цього року залишиться чинним правило, згідно з яким в аспірантурі навчаються тільки студенти очної форми навчання, а решта – за контрактом.

Орбан похвалився голосом “проти” вступу України до ЄС

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан узяв участь в ініційованому ним загальнонаціональному голосуванні, під час якого угорцям ставили запитання, чи підтримують вони членство України в ЄС. Орбан проголосував “проти”.

Про це він розповів на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, Брюссель і партія “Тиса” підтримують євроінтеграцію Києва, однак він вважає, що це зруйнує економіку Будапешта.

У своїй заяві прем’єр закликав не дозволяти ЄС вирішувати майбутнє Угорщини “через голови”.

Орбан стверджує, що вже віддав свій голос, розмістивши фотографію бюлетеня, в якому питання щодо членства України в блоці позначено “проти”.

Відомо, що загальнонаціональне голосування розпочалося в середині квітня. Заповнений бюлетень має бути повернуто до 20 червня.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що прем’єр-міністр Угорщини хоче зірвати євроінтеграцію Києва, заявляючи, що це коштуватиме кожній угорській сім’ї сотні доларів на рік, поставить під загрозу пенсії та підтримку фермерів, а також створить ризики для безпеки та ринку праці.

У США високо оцінили готовність РФ до переговорів з Україною про мир

Офіційний представник Державного департаменту США Теммі Брюс позитивно оцінила готовність російського керівництва до переговорів з Україною.

Про це вона сказала в інтерв’ю телеканалу Fox Business.

Брюс назвала “дуже гарним знаком” той факт, що Кремль налаштований на прямий діалог із Києвом задля припинення ударів по цивільних об’єктах і врегулювання військового конфлікту.

Також наголошується, що на тлі подібних заяв Стів Віткофф, спеціальний посланник президента США з Близького Сходу, планує втретє відвідати Москву цього тижня.

Відомо, що в середу, 23 квітня, він також візьме участь у другому раунді переговорів щодо України з держсекретарем США Марко Рубіо і спеціальним посланником Кітом Келлогом.

У зустрічі візьмуть участь міністри закордонних справ і радники з національної безпеки Франції, Німеччини, Великої Британії та України.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що президент США Дональд Трамп говорив, що угода щодо України може бути досягнута до кінця тижня.

“Величезні людські втрати”: боєць ЗСУ виступив проти методів навчання військових і “бусифікації”

У Мережі поширилося відео військового з 95 окремої десантно-штурмової бригади, який вирішив публічно виступити проти методів мобілізації в Україні та навчання новоспечених бійців.

За його словами, як і на початку війни, так і зараз у ЗСУ нічого не змінилося, оскільки армія не може відійти від радянських методів.

Український захисник стверджує, що влада нібито набирає все тих же “совків”, які потім стають генералами або представниками ТЦК.

Боєць незадоволений тим, що базова військова підготовка мобілізованих неефективна. Фахівці начебто “нікого нічому не вчать, а відправляють просто на фронт”, унаслідок чого, за його словами, українці просто гинуть там.

Він вважає, що Києву слід переглянути систему призову та мобілізації, пропонуючи працівникам ТЦК набирати особовий склад для свого підрозділу, а потім відправляти їх разом у бій.

Військовий 96 ОДШБр упевнений, що в такому разі до них перестануть надсилати обмежено придатних бійців, які через стан здоров’я не можуть якісно захищати свою батьківщину.