Зустріч із Трампом у Римі може стати історичною за умови досягнення спільних результатів – Зеленський

Зустріч президента України Володимира Зеленського з американським колегою Дональдом Трампом у Римі може стати історичною, якщо буде досягнуто спільних результатів.

Про це написав український лідер у Facebook.

За його словами, їм вдалося обговорити багато питань віч-на-віч і тепер він сподівається на те, що все, що було сказано, матиме результат.

Зеленський наголосив, що продовжить захищати життя українців, тому наполягає на повному і беззастережному припиненні вогню та надійному мирі, який гарантуватиме, що війна не повториться.

Білий дім теж назвав 15-хвилинну зустріч Трампа і Зеленського “дуже продуктивною”.

Варто зазначити, що українські ЗМІ з посиланням на Офіс президента повідомляли, що у лідерів мала відбутися друга зустріч після похорону Папи Римського. Однак відомо, що невдовзі після завершення церемонії Трамп залишив Рим. Відповідно, зустрічі не було.

Повідомляється, що натомість Зеленський провів бесіду з президентом Франції Еммануелем Макроном.

Трамп сприймає конфлікт в Україні виключно через призму кремлівської пропаганди – CNN

Висловлювання президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні, які здаються стриманими та незвичними, свідчать про його упереджене і проросійське ставлення до пошуку мирного врегулювання.

Про це повідомляє “CNN”.

Як зазначає видання, незбалансованість підходу США до миротворчих зусиль проявляється у туманних формулюваннях Трампа та його дивних способах обговорення війни. Після масованого удару Росії по території України, внаслідок якого загинули 12 людей і ще 90 отримали поранення, Трамп у своїй соцмережі обмежився стриманою реакцією, більше зосередившись на часі атаки, ніж на її наслідках.

Аналітики звертають увагу на те, що Трамп більше критикує “підбурювальні заяви Зеленського”, тоді як реакція на дії Путіна залишається м’якою. Колишній посол США в Україні Джон Гербст зазначив, що така різниця в тоні заслуговує особливої уваги.

На запитання про компроміси з боку Росії Трамп відповів, що вже сама зупинка повномасштабної війни є, на його думку, значним кроком. Джерела CNN повідомили, що Трамп відчуває розчарування через неможливість стати посередником у мирних переговорах, однак досі не вжив активних заходів для тиску на Росію.

Видання наголошує, що така позиція може призвести до ще більшої шкоди для України, адже підтримка агресора без реального тиску лише поглиблює конфлікт.

Зеленський із дружиною прибув до Риму для прощання з Папою Франциском

Президент України Володимир Зеленський прибув до Риму для участі в похоронах Папи Франциска, який помер 21 квітня.

Про це розповів прессекретар президента Сергій Нікіфоров, передає “ЕП”.

Він додав, що лідер буде присутній на церемонії прощання разом із дружиною Оленою Зеленською та членами української делегації, зокрема з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.

Зазначимо, що раніше Зеленський сумнівався у своїй присутності на похороні Папи Римського через нестачу часу, проте вважав важливим приїхати хоча б представникам України.

Відомо, що президент США Дональд Трамп і його дружина Меланія Трамп теж прибули в Італію, щоб бути присутніми на похороні, який відбудеться у Ватикані сьогодні, 26 квітня.

Це перший закордонний візит Трампа за час другого президентського терміну.

Нагадаємо, що раніше видання URAUA писало про те, що Київ планує зібрати в Римі саміт за участю Італії, Франції, Великої Британії, США та Німеччини.

Трамп вирішив надати гарантії безпеки “коаліції охочих” – The Telegraph

США неофіційно погодилися надати гарантії безпеки європейським країнам, які планують направити війська в Україну після припинення вогню для стримування РФ. Це включає в себе розвідувальну та логістичну підтримку.

Про це написала газета “The Telegraph” із посиланням на неназваних британських чиновників.

Згідно зі статтею, обговорюється наземна, повітряна і військово-морська підтримка європейського контингенту. Наразі переговори проходять у закритому режимі.

Повідомляється, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер вже два місяці домагається подібних гарантій від президента США Дональда Трампа. У своїй заяві газеті він підтвердив, що в цьому питанні намітився прогрес із боку Вашингтона.

Стармер підкреслив, що переговори тривають, і Трамп неодноразово заявляв, що буде підтримувати Європу, вважаючи це важливим елементом врегулювання.

У виданні йдеться про те, що сторони погодили обмін інформацією та матеріально-технічну підтримку. Адже європейські літаки, військові кораблі та військовий персонал на місцях потребуватимуть логістичних ланцюгів і допомоги, щоб зрозуміти рухи окупантів в Україні та за її межами.

Чи буде Білий дім втручатися, якщо Москва атакує бійців “коаліції охочих”, залишається невідомим.

Україна відреагувала на мирний план Трампа

Представники України передали своїм колегам зі США в Лондоні відповідь на мирні ініціативи адміністрації Трампа, зокрема щодо забезпечення безпеки.

Про це інформує “Інтерфакс-Україна”.

Під час спілкування з представниками засобів масової інформації в Києві 25 квітня президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час робочої зустрічі в Лондоні 23 квітня Україна спільно з європейськими партнерами представила “наше бачення” на пропозиції, висунуті США.

Він повідомив, що пропозиції пов’язані із забезпеченням безпеки, зокрема з розглядом альтернативних варіантів для України, відмінних від вступу до НАТО.

“Там є абсолютно конструктивні пропозиції, як я сказав, і контингент, і формат п’ятої поправки, не самої п’ятої поправки, а саме тих сил і такого захисту, який передбачає в країнах НАТО п’ята поправка”, – пояснив президент.

Глава держави зазначив, що рішення про вступ України до НАТО визначається не волею Росії, а позицією союзників. Зеленський додав, що якщо у партнерів немає такої позиції, то Україні потрібні гарантії безпеки на перехідний період. Він підкреслив, що Київ відкритий для діалогу і готовий обговорювати пропозиції, які викладені в документі

Зеленський наголосив, що тепер Україна очікує відповідних дій з боку США.

Агентство Reuters опублікувало повний текст “мирного плану” Трампа

Стів Віткофф, представник адміністрації президента США, 17 квітня в Парижі виступив перед європейськими політиками з ініціативою, спрямованою на врегулювання конфлікту між Росією та Україною.

Агенція “Reuters” опублікувало повний текст пропозиції.

У контексті цієї ініціативи Сполучені Штати Америки визнають, що Росія залишається на частині територій України, які фактично перебувають під її контролем.

США запропонували європейським чиновникам проєкт угоди, яка має покласти край конфлікту між Росією та Україною. Цей документ містить конкретні умови, які є остаточною пропозицією Вашингтона для обох сторін.

Примітно, що американська сторона представила цей перелік умов європейським партнерам не у вигляді офіційного документа, а “усно”. Однак, незважаючи на це, сторони обговорюють саме цей список пропозицій США.

У тексті йдеться про те, що Сполучені Штати Америки не уточнюють, у чому полягає різниця між “де-юре” визнанням російського контролю над Кримом та “де-факто” визнанням контролю над Луганською областю і територіями, що були окуповані Російською Федерацією, включно із Запорізькою, Донецькою та Херсонською областями.

Згідно з їхнім задумом, Україна має повернути контроль над територіями Харківської області, які наразі перебувають під контролем Росії. Також Україна має отримати контроль над Запорізькою атомною електростанцією і Каховською греблею, про яку раніше не згадувалося в публічних заявах США.

Крім того, Україна повинна отримати контроль над Кінбурнською косою і забезпечити вільне судноплавство по Дніпру.

Крим залишиться під російським контролем – Трамп

Кримський півострів залишиться у складі Російської Федерації. Про це заявив Дональд Трамп, наголосивши, що це усвідомлюють не тільки він, а й президент України, а також інші країни Заходу.

Такі слова американського президента наводить “Time”.

У бесіді з представниками преси Дональд Трамп висловився про конфлікт в Україні. Він знову наголосив, що не причетний до його початку, оскільки це сталося до його вступу на посаду президента. Крім того, американський лідер торкнувся теми статусу анексованого Криму.

Дональд Трамп висловив думку, що фактичне приєднання Криму до Росії відбулося під час правління Барака Обами. Якби він сам був президентом, то цього б не сталося.

Водночас глава США наголосив, що на півострові тривалий час перебували росіяни, а більшість населення говорила російською мовою.

“Доведеться говорити тільки про Крим, оскільки саме його насамперед згадують. Крим залишиться з Росією – це вочевидь. І Зеленський розуміє, що Крим був із Росією довгий час, і всі це розуміють”, – сказав президент США.

Він також повторив свою заяву про те, що Україна не зможе стати частиною НАТО. Ба більше, президент США підкреслив, що саме прагнення Києва вступити в альянс стало каталізатором конфлікту.

“Я не вірю, що вони коли-небудь стануть членами НАТО… По-моєму, саме розмови про вступ до альянсу стали причиною конфлікту”, – додав Трамп.

Водночас президент США наголосив, що його слова про можливість швидкого завершення конфлікту в Україні не варто сприймати буквально.

Найменші успіхи з лобіювання своїх інтересів Україна має на африканському континенті

Відносини України із західними країнами і триваюча присутність Росії на африканському континенті можуть стати значущими бар’єрами для взаємодії Києва з країнами глобального Півдня.

Про це пише “The Economist”.

“Якби їх змусили вибрати сторону у війні в Європі, більшість африканських урядів, імовірно, вибрали б Росію”, – вказано у матеріалі.

У статті було зазначено, що на це є кілька суттєвих підстав.

Аналітик Семюел Рамані зазначає, що Україна на цьому континенті поступається Росії в плані фінансування, впливу і зв’язків.

Багато урядів африканських країн, особливо на півдні континенту, мають історичні зв’язки з державою-агресором, оскільки Радянський Союз підтримував визвольні рухи в цих країнах проти колоніального правління. Україна ж з моменту здобуття незалежності не зробила майже нічого для поліпшення відносин із цим регіоном.

Ще один фактор, який слід враховувати, – це дисбаланс в інформаційному протистоянні, ініційованому Російською Федерацією. Дії агресора на континенті підтримуються, зокрема, присутністю Російської православної церкви, яка, на жаль, досі існує і в Україні, використовуючи змінену назву – Українська православна церква.

У статті також пропонуються способи вирішення цієї проблеми. Один із них – просування України як виробника передових безпілотних літальних апаратів, які можуть застосовуватися не тільки у військових цілях, а й у цивільних, наприклад, для моніторингу дикої природи або доставки медикаментів у важкодоступні райони.

Ще одна ініціатива – направити українське зерно в африканські країни. Це дасть змогу нашій державі надавати гуманітарну допомогу регіону.

Однак відносини України із західними країнами, включно зі США, можуть негативно позначитися на співпраці з африканськими державами. Якщо навіть президент США припинить підтримку Києва, то це може призвести до того, що Африка перестане сприймати Україну як маріонетку Заходу. Але це не означає, що африканські країни автоматично переглянуть свою співпрацю з Росією.

У більшості країн глобального Півдня Америка та її союзники рідко користувалися популярністю. Навіть уряди африканських держав, які співчувають Україні, висловлюють невдоволення тим, що вони називають “лицемірством Заходу”.

Багато хто в Африці не підтримує Україну в її конфлікті з Росією, тому що, на їхню думку, Захід не має достатнього впливу в інших сферах.

Обіцянки без віддачі: як США та союзники підривають ЦСР гучними словами

ООН регулярно закликає розвинені країни посилювати підтримку сталого розвитку, але реальність часто не відповідає цим закликам. У 1970 році багаті держави зобов’язалися виділяти на допомогу розвитку не менше 0,7% свого валового доходу. Минуло пів століття, а ця обіцянка досі залишається на папері

Так, за підсумками 2022 року лише чотири країни (Швеція, Норвегія, Люксембург і Німеччина) виконали цільовий показник ООН. Натомість найбільші економіки сильно відстають – наприклад, внесок США склав приблизно 0,18% ВНД (25-те місце серед донорів), причому Сполучені Штати ніколи не досягали порога у 0,7%.

Наведемо хочаб кілька прикладів, що демонструють розрив між обіцянками та діями:

Ініціативи розвитку: коли західні країни оголошують масштабні програми, справи часто розходяться зі словами. Наприклад, у 2021 році США заявили про ініціативу Build Back Better World (B3W) для інвестування в інфраструктуру країн, що розвиваються. Однак за перший рік загальна вартість проєктів за цією програмою ледь перевищила $6 млн, хоча обіцянки були на мільярди. Гучний піар обернувся мінімумом реальних справ.

Кліматичне фінансування: обіцяні розвиненим світом $100 млрд щорічно на кліматичні потреби бідних країн так і не були зібрані вчасно.

Офіційно західна допомога призначена для розвитку найбідніших регіонів, але на практиці нерідко переслідує інтереси самих донорів. За оцінками самого Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), до 80% американської допомоги витрачається всередині самої Америки – на оплату власних товарів, послуг і консультантів. Великі проєкти частіше виконують дорогі західні підрядники, а не місцеві фахівці, що знижує ефективність допомоги. Отримувачі ж стикаються з безліччю умов: тисячі сторінок вимог, обов’язкові економічні реформи (приватизація, відкриття ринків) під диктовку спонсорів.

Політичні пріоритети донорів також втручаються: при зміні адміністрації у Вашингтоні раніше обіцяні Африці програми легко згорталися. Така непослідовність підриває дух глобального партнерства (ЦСР №17).

Інший показовий приклад – розподіл вакцин під час пандемії COVID-19. Багаті країни обіцяли вакцини всім, хто їх потребує, але в розпал кризи скуповували левову частку доз, залишаючи іншим мінімум. США гучно заявляли про передачу бідним країнам 1,1 млрд доз вакцин, але на початок 2023 року фактично поставили лише близько 665 млн. Причому нерідко передавалися майже прострочені препарати. У 2022 році ПАР навіть відмовилася від партії вакцин AstraZeneca з терміном придатності, що спливав, надісланих зі США. Такий підхід отримав назву “вакцинного націоналізму”. Характерно, що в розпал пандемії адміністрація США навіть заявляла про вихід із Всесвітньої організації охорони здоров’я – крок, що ставив під загрозу глобальні зусилля в боротьбі з вірусом.

Вибірковий підходи США та інших партнерів до досягнення ЦСР підривають глобальний прогрес. Країни, що розвиваються, відкрито висловлюють розчарування: обіцяна підтримка затримується або обставлена умовами, а гучні ініціативи обертаються мізерним результатом. Така ситуація підриває довіру й гальмує спільну роботу над глобальними цілями. Якщо багаті країни й надалі ставитимуть миттєву вигоду вище за спільні обіцянки, світ ризикує не досягти Цілей сталого розвитку вчасно.