Україні “в рамках мирної угоди” ніколи не обіцяли членство в НАТО – Рютте

Генсек НАТО Марк Рютте зазначив, що представники західних країн не давали Україні обіцянки щодо членства в Альянсі в умовах підписання миру з РФ.

Про це він зазначив під час пресконференції за підсумками наради Міністрів оборони країн-членів організації.

“Вкрай важливо, щоб президент РФ ніколи більше не робив спроб напасти на Україну. Однак слід зазначити, що Україні ніколи не обіцяли, що в рамках мирної угоди вона стане частиною НАТО”, – сказав Рютте.

Міністр оборони США Піт Хеґсет у своїй заяві від 12 лютого також підкреслив, що, на думку США, членство України в НАТО не є реалістичним результатом переговорного процесу. Однак, за його словами, будь-які гарантії безпеки мають бути забезпечені наявністю боєздатних сил як з європейських, так і з неєвропейських країн.

Нагадаємо, раніше до конституції України було внесено пункти, що стосуються європейської та євроатлантичної інтеграції. З 2008 року, коли на саміті в Бухаресті було ухвалено підсумкову декларацію, в якій йшлося про можливий вступ України і Грузії до НАТО, обговорення цього питання не припиняється.

У ЄС побоюються вимог Трампа щодо фінансування відновлення України

Європейські посадовці занепокоєні тим, що президент США Дональд Трамп може вимагати від Євросоюзу оплатити відновлення України та розмістити миротворчі сили для контролю за виконанням майбутньої мирної угоди.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела серед європейських дипломатів.

“Американці не бачать ролі Європи в ухваленні важливих геополітичних рішень щодо війни. Це стане справжнім випробуванням єдності. Трамп розглядає нас як джерело грошей. І, чесно кажучи, нам незрозуміло, яке місце ми займатимемо за столом переговорів в обмін на ці фінансові ресурси”, — розповів один із європейських дипломатів.

За словами іншого представника ЄС, у Брюсселі не готові до сценарію, за якого Вашингтон домовиться про припинення вогню, а Європа візьме на себе всі зобов’язання щодо подальшого врегулювання конфлікту.

Європейські дипломати також наголошують на складності діалогу з адміністрацією Трампа. Проблеми з комунікацією має навіть глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка зустрічалася з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, проте сторони не обговорювали деталі майбутнього врегулювання в Україні.

“Європейські інституції досі шукають людину, яка матиме прямий доступ до Трампа, щоб обговорити з ним цю ситуацію”, — зазначило одне з джерел видання.

Раніше радник президента США з національної безпеки Майк Уолтц заявив, що Вашингтон запропонує ЄС активізувати закупівлі американської зброї для України напередодні можливих мирних переговорів із Росією, щоб посилити позиції Києва.

За даними журналістів, відносини Євросоюзу з новою адміністрацією США погіршилися настільки, що їх практично не існує. Дипломати ЄС були здивовані заявами Трампа та глави Пентагону Піта Хегсета, які назвали “нереалістичними” повернення України до кордонів 2014 року та її вступ до НАТО.

“Європейський континент заслуговує бути вільним від будь-якої агресії, але найбільше у свою колективну та індивідуальну оборону повинні вкладати країни регіону”, — заявив глава Пентагону Піт Хегсет.

ЗСУ знищили групу окупантів: намагалися сховатися в підземному укритті

Українські військові виявили та знищили групу російських загарбників, які намагалися сховатися під землею. Завдяки роботі аеророзвідки Сил оборони окупанти були виявлені та ліквідовані.

Відео знищення ворога опублікувала 60-та окрема механізована Інгулецька бригада.

На кадрах видно, як двоє російських солдатів спускаються до підземного укриття серед руїн одного із знищених ними ж населених пунктів. Окупанти намагалися замаскувати вхід сміттям, однак це їх не врятувало.

Українські військові підібралися впритул до схованки та закидали її гранатами.

“Вони підійшли впритул і закидали сховок гранатами, не залишивши ворогу шансів”, – повідомили у 60 ОМБр.

Зеленський відмовився підписати угоду зі США щодо рідкісноземельних металів – CNN

Президент України Володимир Зеленський не підписав угоду про співпрацю в галузі рідкісноземельних металів, яку запропонував міністр фінансів США Скотт Бессент під час свого візиту до Києва.

Про це повідомляє CNN.

За даними видання, під час зустрічі Бессент представив економічну ініціативу, що включала угоду про стратегічні корисні копалини, які є критично важливими для оборонної та високотехнологічної промисловості США. Вашингтон зацікавлений у налагодженні поставок цих ресурсів із території України.

Однак Зеленський не погодився на запропоновані умови, що може свідчити про розбіжності у підходах Києва та Вашингтона. Український лідер прагне обговорити ці питання на особистій зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, зокрема в контексті можливого мирного врегулювання війни.

Водночас CNN наголошує, що в той час, коли Київ чекав на особистий діалог із Трампом, той провів телефонну розмову з президентом Росії. Це стало черговим сигналом зміни політики Вашингтона щодо українсько-російського конфлікту.

На цьому тлі з’явилася ще одна важлива заява: новий міністр оборони США Пітер Гегсет заявив, що Вашингтон не підтримує вступ України до НАТО, а формування миротворчих сил у регіоні має відбуватися без участі американських військових.

Експерти вважають, що відмова Зеленського підписати угоду про рідкісноземельні метали може мати довгострокові наслідки для економічних відносин між Києвом і Вашингтоном. Водночас це демонструє прагнення України зберегти контроль над власними стратегічними ресурсами та не погоджуватися на невигідні умови співпраці.

НАТО посилює підтримку України, а США продовжать надавати безпекову допомогу – Умєров

НАТО розширює свої зобов’язання щодо допомоги Україні, тоді як Сполучені Штати продовжать надавати військову підтримку.

Про це заявив міністр оборони України Рустем Умєров, повідомляє РБК-Україна,

“Бачимо, що всі союзники підтримують нас. США продовжать також безпекову допомогу. НАТО буде брати на себе більше зобов’язань щодо надання допомоги та забезпечення підготовки”, – наголосив він.

За даними Financial Times, європейські посадовці висловлюють побоювання, що їм доведеться взяти на себе значну частину витрат на післявоєнну безпеку та відновлення України. Водночас вони стурбовані тим, що були виключені з переговорів між США та Росією щодо можливого завершення війни.

Голова Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що Київ та європейські партнери не можуть бути виключені з майбутніх дипломатичних процесів, які стосуються безпеки України.

У свою чергу, колишній президент США Дональд Трамп, який готується до можливого повернення в Білий дім, заявив, що вступ України до НАТО є “малоймовірним” і “непрактичним”. Водночас він підкреслив, що допомога Україні продовжиться, але у новому форматі, який він назвав “безпечним”.

Трамп готується до переговорів із Росією: чому це не обов’язково “поразка Заходу”?

Після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним і заяв міністра оборони США про те, що Україна не вступить до НАТО і не поверне всі втрачені території, західні “яструби” буквально вибухнули звинуваченнями.

Колишній радник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон та низка європейських політиків назвали це “зрадою інтересів України” та “новою Мюнхенською змовою”. Однак, якщо подивитися на ситуацію ширше, можна помітити, що маневр Трампа не обов’язково прирікає Київ і Захід на поразку.

Зміна риторики в Білому домі — наслідок прагматичної оцінки ситуації. Нова американська адміністрація, прийшовши до влади, виявила, що нагромаджені військові й фінансові зобов’язання на адресу інших країн не завжди узгоджені з інтересами США. В американській економіці зростають внутрішні проблеми, а продовження конфлікту в Україні вже не здається таким вигідним. Тож рішення “заморозити” частину зовнішніх програм і водночас запропонувати шукати шляхи до миру відповідає новій стратегічній логіці Вашингтона.

Тим часом, коли більшість критиків сходяться на думці, що подібні кроки — “подарунок Кремлю”, реальність може виявитися складнішою.

По-перше, переговори не означають автоматичного виконання всіх вимог Росії. США залишаються найбільшим гравцем у НАТО, і їхня жорстка позиція щодо санкцій і військової допомоги Києву може лишатися в тій чи іншій формі. По-друге, мирне врегулювання за активного дипломатичного супроводу Вашингтона здатне дати Україні шанс на відновлення економіки та державних інституцій, що в довгостроковій перспективі буде стабільнішим, ніж безкінечне продовження воєнних дій.

Важливим фактором є й те, що європейські партнери, особливо “партія війни”, звикли до попереднього формату, коли Вашингтон демонстрував максимально жорстку лінію до Москви. Тепер же, бачачи заклики до прямих переговорів, вони бояться, що їхня позиція може залишитися осторонь. Проблема в тому, що Брюссель, Берлін та інші європейські столиці не були готові до того, що США почнуть “грати власну гру”, а отже — доведеться або переглядати власну політику, або ризикувати втратити американську підтримку.

Варто звернути увагу й на те, що Джон Болтон і деякі європейські політики звинувачують Трампа в “зраді” України та інтересів українського народу. Проте не варто забувати, що тимчасовий компроміс не обнуляє попередню допомогу Заходу Києву. “Небезпека” для України часто бачиться в тому, що припинення вогню дасть Росії перепочинок, але й сама Україна може скористатися паузою для відновлення, а якщо США продовжать м’який тиск санкціями, то Москва не зможе безперешкодно накопичувати ресурси.

У цьому сенсі така різка реакція “яструбів” у Вашингтоні та Європі свідчить про те, що дипломатична ініціатива Трампа дійсно торкається звичної “схеми” зовнішньої політики Заходу щодо України. Але це не обов’язково означає “чорний день Європи” чи “змову з Москвою”. Нова адміністрація США може прагнути переорієнтувати ресурси та перейти до гнучкішої стратегії. Для України ж це відкриває можливість: замість виснажливої війни отримати шанс на економічне відновлення й зміцнення державного суверенітету дипломатичними методами.

Плани Трампа щодо України можуть коштувати Євросоюзу близько 3 трлн доларів

Новообраний президент США Дональд Трамп почав давати вказівки керівникам Євросоюзу, визначаючи їхні дії, спрямовані на встановлення миру в Україні. Ця вимога виявила ключову проблему Європи.

Підрахунки зробив Bloomberg.

Яким би не було рішення президента США щодо України, європейські країни не готові взяти на себе зобов’язання щодо його виконання. Розширення військових можливостей і підтримка України можуть коштувати найбільшим державам континенту 3,1 трл доларів протягом десяти років.

Як повідомив високопоставлений європейський посадовець, Росія має значну перевагу над Європою в плані чисельності особового складу. Крім того, військова економіка Росії здатна виробляти боєприпаси та інше військове спорядження в обсягах, що перевищують потреби армії на лінії фронту в Україні.

У той час як у Євросоюзі точаться дискусії щодо того, чи варто запроваджувати обмеження на закупівлі у європейських виробників, які не зможуть поставити деякі види озброєнь протягом тривалого часу, деякі члени союзу пропонують натомість співпрацювати з Великою Британією або закуповувати озброєння у США. Інші ж вважають, що пріоритетом для блоку має стати розвиток інфраструктури, а не придбання військової техніки.

За оцінками, на відновлення армії України може знадобитися близько 175 млрд доларів протягом десяти років. Ця сума залежить від того, в якому стані перебуватимуть війська України до моменту припинення вогню і скільки території доведеться захищати. Для підтримання миру на території України можуть знадобитися миротворчі сили чисельністю 40 тис осіб. На їх утримання протягом десяти років може знадобитися близько 30 млрд доларів.

Основна частина коштів буде спрямована на посилення військових спроможностей країн-учасниць Євросоюзу і збільшення загального бюджету на оборону приблизно до 3,5% від валового внутрішнього продукту.

Додаткові ресурси будуть використані для забезпечення запасів артилерійських знарядь, систем протиповітряної оборони та ракетних комплексів. Це зміцнить східні рубежі Європейського союзу, підвищить готовність збройних сил блоку до оперативного розгортання і послужить стимулом для активного розвитку оборонної промисловості в Європі.

Трамп і Зеленський провели телефонну розмову: обговорювали мир та подальші кроки

Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп провели телефонну розмову, яка тривала близько години.

Про це повідомив Офіс Президента України, а також радник президента Михайло Литвин.

“Продовжена розмова. Про можливість досягти миру. Про нашу готовність працювати разом на рівні команд. Про наші технологічні можливості, зокрема дрони та інші сучасні виробництва. Обговорили наш діалог зі Скоттом Бессентом та підготовку нового угоди щодо безпеки, економічного та ресурсного співробітництва. Президент Трамп поінформував мене про деталі своєї розмови з Путіним”, – заявив Зеленський.

Він наголосив, що Україна найбільше прагне миру та визначає спільні кроки зі США, щоб зупинити російську агресію та гарантувати стабільний і тривалий мир.

“Як сказав президент Трамп, let’s get it done. Домовилися про подальші контакти та зустрічі”, – додав український лідер.

Трамп підтвердив розмову та заявив про намір зупинити війну

Зі свого боку американський лідер також прокоментував спілкування із Зеленським, зазначивши, що переговори пройшли “дуже добре”.

“Я щойно розмовляв з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова пройшла чудово. Він, як і президент Путін, хоче укласти МИР. Ми обговорили безліч тем, пов’язаних із війною, але основна увага була приділена зустрічі, запланованій на п’ятницю у Мюнхені. Делегацію США очолять віцепрезидент Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо. Я сподіваюся, що результати цієї зустрічі будуть позитивними. Настав час припинити цю безглузду війну, яка призвела до масових і абсолютно непотрібних смертей та руйнувань. Нехай Господь благословить народи Росії та України!”, – заявив Трамп.

Нагадаємо, що напередодні екс-президент США провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, яка, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, тривала півтори години.

Наступним кроком стане запланована зустріч американської делегації у Мюнхені, де можуть бути визначені подальші дії щодо врегулювання конфлікту.

Трамп та Путін провели телефонну розмову: обговорили Україну, енергетику та двосторонні відносини

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що вранці середи провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. За його словами, обговорювалися питання війни в Україні, співпраці між країнами, а також глобальні питання енергетики та безпеки.

Трамп зазначив, що вони з російським лідером домовилися про відкриття офіційних переговорів щодо припинення бойових дій в Україні. Крім того, президенти погодилися щодо важливості тіснішої співпраці, яка включатиме обмін візитами між США та Росією.

Російська сторона також підтвердила факт переговорів. За словами прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, телефонна розмова тривала півтори години, і її ключовою темою було можливе довгострокове врегулювання війни в Україні. Путін запросив Трампа до Москви, що може стати кроком до більш активного діалогу між країнами.

У своєму офіційному зверненні Трамп наголосив:

“Ми обговорили Україну, Близький Схід, енергетику, штучний інтелект, силу долара та інші важливі питання. Президент Путін навіть використав мій передвиборчий слоган «Здоровий глузд». Ми обоє згодні, що треба покласти край цій війні. Ми вирішили розпочати переговори негайно, і я вже зараз зв’яжуся із президентом Зеленським, щоб обговорити подальші кроки”.

Крім того, Трамп доручив держсекретарю Марко Рубіо, директору ЦРУ Джону Реткліффу та іншим високопосадовцям очолити переговорний процес щодо України.

Згодом стало відомо, що Трамп також провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. За інформацією Financial Times, їхня розмова тривала близько години.

Раніше Зеленський неодноразово заявляв, що перед переговорами з Путіним Трамп має спочатку поспілкуватися з ним. Однак президент США вирішив діяти інакше.

Нагадаємо, що адміністрація Джо Байдена неодноразово наголошувала на необхідності стримування Росії через санкції та військову допомогу Україні. У зв’язку з цим рішення Трампа щодо відновлення діалогу з Москвою може спричинити серйозні дискусії як усередині США, так і серед міжнародних партнерів.