Рада підтримала заборону на продаж майна і машин боржниками

Верховна Рада України розглянула законопроект №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію” і схвалила його в першому читанні.

На засіданні Верховної Ради за документ проголосували 236 депутатів.

Законопроект спрямований на підвищення ефективності стягнення заборгованостей та обмеження можливості боржників розпоряджатися своїм майном. Також він передбачає прискорення процесів за рахунок широкого впровадження цифрових технологій.

Парламент планує ввести заборону на продаж рухомого та нерухомого майна боржниками до повного погашення заборгованості. Ця зміна спрямована на прискорення процесу арештів майна, щоб боржники не могли його продати або переоформити на інших осіб.

Законопроект передбачає інтеграцію Єдиного реєстру боржників з іншими державними базами даних. Територіальні підрозділи МВС будуть зобов’язані відмовляти боржникам у реєстрації транспортних засобів та інформувати про це судових приставів. Нотаріуси не зможуть завіряти договори купівлі-продажу або іпотеки, якщо власник майна значиться в списку боржників.

Якщо на рахунок стягувачів надходять кошти, заборгованість повинна автоматично погашатися. Цифровізація повинна сприяти прискоренню процедур накладення та зняття обмежень.

В Україні можуть створити реєстр “дропів”

У Верховній Раді виступили з ініціативою створити реєстр людей, які надають свої банківські картки для сумнівних фінансових операцій.

На сайті парламенту з’явився відповідний законопроект №14161.

Передбачається, що цей реєстр надасть банкам і фінансовим організаціям можливість обмінюватися даними про підозрілих клієнтів і обмежувати їхні фінансові операції. Відповідальність за створення такого реєстру покладено на НБУ.

Законопроект вводить обмеження для “дропів”, включаючи ліміти на фінансові операції, встановлені Національним банком України, а також обмеження на кількість банківських карток (тільки для фізичних осіб).

Народний депутат Железняк, один з ініціаторів проекту, повідомив, що в Україні через систему дропів проходить до 200 млрд гривень. Це призводить до значних втрат для бюджету, який недоотримує десятки мільярдів.

“Але головне, це стало головною “фінансовою артерією”, через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорку, тютюн. Більш того, “дропи” все більше використовуються відвертими злочинцями: від колл-центрів до торгівлі наркотичними засобами”, — пояснив він.

Депутати прагнуть запобігти використанню платіжної системи в схемах з переказом коштів через підставних осіб.

Рада розгляне проєкт нового правопису української мови

Проєкт правопису української мови за новими стандартами розглянуть у парламенті до кінця 2025 року.

Таку заяву зробив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

“Провів робочу нараду, присвячену українізації текстів українського законодавства… Домовилися: до кінця року буде розглянуто проєкт нового правопису української мови, а з початку наступного — розпочнемо нову еру шрифтотворення. Це не лише про форму, а й про зміст — про утвердження мовної незалежності українського законодавства”, — написав Стефанчук.

Він зазначив, що у великій кількості нормативних актів досі присутні русизми, кальки з канцелярського стилю та лексика, що не відповідає сучасній українській мові.

“Немає єдиної системи перекладів юридичних термінів — це створює проблеми не лише для розуміння законів, а й для їхньої адаптації до права Європейського Союзу”, – наголосив спікер.

Він вважає, що українська мова в юридичній сфері повинна бути чіткою, актуальною і конкурентоспроможною.

“Особливо зараз, коли ми готуємося до членства в ЄС, а велика частина законодавства потребуватиме коректного перекладу як з англійської, так і англійською”, – підкреслив голова Верховної Ради.

Повернуті військовополонені щомісяця отримуватимуть 50 тис гривень

Верховна Рада України схвалила законопроект, згідно з яким звільнені з полону військові, яким потрібно більше місяця стаціонарного лікування, отримуватимуть щомісячну виплату в розмірі 50 тис гривень.

Про це повідомляється на сайті парламенту.

За цю ініціативу висловилися 244 народних обранці.

Пояснювальна записка вказує, що виплати будуть надаватися протягом перших трьох місяців лікування. Також документ спрощує процес отримання довідок про травми та захворювання, отримані під час полону. Це спрямовано на усунення бюрократичних перешкод і запобігання різним трактуванням норм.

Наразі виплати доступні тільки військовослужбовцям, які отримали поранення, контузії або фізичні ушкодження.

Рада виконала всі умови для початку переговорів про європейську інтеграцію України

Руслан Стефанчук на засіданні Ялтинської європейської стратегії (YES) в Києві повідомив, що Верховна Рада виконала умови для початку переговорів про вступ України до євроатлантичних структур.

Відповідний допис голова ВР зробив у Facebook

Він розповів, що брав участь у щорічній конференції YES, яка відбулася в Києві і є значущою платформою для діалогу між Україною та її міжнародними партнерами. На сесії, присвяченій питанням реформ, корупції та євроатлантичної інтеграції, Стефанчук зазначив, що навіть в умовах війни Україна продовжує впроваджувати необхідні законодавчі зміни, оскільки саме вони є ключем до вступу в ЄС і НАТО.

Верховна Рада виконала всі необхідні умови для початку переговорів і зараз активно розробляє нові ініціативи. Серед них — цифровізація, впровадження прозорого регулювання та реалізація Антикорупційної стратегії.

“Європейська інтеграція для нас — не гасло, а стратегічний вибір. Ми вже підготувалися до відкриття першого переговорного кластера «Основи процесу вступу до ЄС» та подали позиційні документи за всіма напрямами”, — написав Стефанчук.

Спікер Верховної Ради підкреслив, що українці продемонстрували свою здатність вирішувати найскладніші завдання. Робота з європейськими партнерами з просування Справедливого світу та забезпечення членства України в ЄС і НАТО буде продовжуватися.

Рада не підтримала закони для виконання умов Ukraine Facility.

Верховна Рада не схвалила два законопроекти, критично важливі для проведення реформ в рамках Ukraine Facility.

Про це розповів депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк.

Перший законопроект № 9363 спрямований на цифровізацію виконавчого провадження в Україні. Документ був схвалений у першому читанні у Верховній Раді в листопаді 2024 року. Законопроект пропонує внести зміни до законів “Про нотаріат”, “Про банки і банківську діяльність” та “Про виконавче провадження”. Основна мета цих поправок — автоматизація процесів у виконавчому провадженні. Зокрема, планується спрощення процедури зняття арешту з рахунків після сплати боргу, а також поліпшення обміну інформацією між різними державними структурами.

Також у жовтні 2024 року парламент підтримав законопроект № 5837, який змінює підхід до державного нагляду за бізнесом. Документ вводить добровільне страхування для підприємців, попереджувальний аудит і електронний кабінет. Міністерство економіки стверджує, що пропонований законопроект спрямований на поліпшення умов для ведення бізнесу та підтримку малого і середнього підприємництва. Це частина стратегії з дерегулювання, що реалізується в рамках урядової програми відновлення та спрощення ведення бізнесу.

Документ пропонує запровадити систему добровільного страхування цивільної відповідальності для підприємців. Для застрахованих осіб із середнім або низьким рівнем ризику кількість планових перевірок буде скорочена. Також у документі пропонується запровадити обов’язковий аудит діяльності як превентивний захід, який дозволить усувати порушення без застосування штрафних санкцій.

Обидва законопроекти не отримали повної підтримки в другому читанні. Вони є частиною пакету реформ, які Україна повинна впровадити в рамках програми Ukraine Facility для отримання фінансової допомоги від Європейського Союзу. Відмова від прийняття цих законів може ускладнити виконання зобов’язань і поставити під загрозу подальші виплати за програмою.

В Україні можуть запустити мобільні ТЦК: що відомо

В Україні можуть з’явитися мобільні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП), які замінять стаціонарні установи у зв’язку з безпековою ситуацією.

Про це повідомив народний депутат Федір Веніславський.

За словами депутата, створення таких центрів не суперечить чинному законодавству. В українських законах немає вимоги щодо фіксованого місця розташування ТЦК, тому мобільний формат є цілком правомірним.

В умовах, коли російська армія регулярно обстрілює об’єкти військової інфраструктури, зокрема стаціонарні ТЦК, мобільні центри дозволять зменшити ризики для населення та персоналу. Веніславський підкреслив, що це частина гібридної війни з боку РФ, спрямованої на залякування громадян.

Він зазначив, що закон про мобілізацію, ухвалений у 2023 році, а також впровадження цифрових технологій значно полегшують роботу таких структур. Завдяки цифровим базам даних та сучасним засобам зв’язку мобільні ТЦК зможуть працювати оперативно та ефективно.

Остаточне рішення щодо запуску мобільних ТЦК ухвалюватиме керівництво Верховної Ради та Збройних Сил України.

Рада визнала факт депортації українців в рамках польської операції “Вісла”

Верховна Рада України схвалила закон про визнання депортованими громадян країни, які в рамках операції “Вісла” були насильно переселені з території Польської Народної Республіки.

Євгенія Кравчук, народний депутат від фракції «Слуга народу», повідомила про це у Facebook.

Вона звертає увагу на те, що за прийняття законопроекту № 2038, який вносить зміни до деяких законів України та визнає депортованими громадян України, які були примусово переселені з території Польської Народної Республіки в 1944–1951 роках, проголосувало 284 народних депутати України.

У той час було насильно переміщено близько 750 тис осіб. Вона продемонструвала фотографію свого дідуся Антона і бабусі Марії Худзиків, які в 1945 році були змушені покинути своє рідне село під Перемишлем і переїхати на Тернопільщину.

Вона зазначила, що сьогодні, нарешті, Верховна Рада України визнала це переселення насильницьким переміщенням.

“Нагадаю, що в 1944-1951 роках відбулася примусова депортація українців з території Польщі в рамках операції “Вісла”, а також інших переселень, які відбувалися на основі двосторонніх угод між СРСР та Польщею”, – написала Кравчук.

Вона стверджує, що це, по суті, засудження дій комуністичного режиму того часу. Переселення, яке мало бути добровільним, стало примусовою депортацією. Це призвело до репресій, втрати будинків і навіть до втрати життя для деяких людей.

Відповідно до нового закону, люди, які були переселені, отримують статус депортованих. Їм належить компенсація у вигляді одноразової грошової виплати. У разі смерті такої людини, виплата буде здійснена її спадкоємцям – дружині або чоловікові, а також дітям.

У Верховній Раді сталася бійка між народними депутатами Гончаренком і Гетманцевим

Під час сесії Верховної Ради біля трибуни сталася сутичка між народним депутатом від “Європейської солідарності” Олексієм Гончаренком і головою Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутатом від “Слуги народу”.

Про це стало відомо з прямої трансляції парламентського засідання.

Гончаренко спробував заблокувати трибуну, заявивши про неприпустимість внесення змін до законопроєкту №13157, ініційованих Данилом Гетманцевим. До нього підійшов інший депутат, який намагався відтіснити колегу.

Між парламентарями зав’язалася словесна перепалка з взаємними вигуками та жестами. Спікер Руслан Стефанчук намагався заспокоїти учасників інциденту.

Як пояснив член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко, конфлікт розгорівся через обговорення законопроєкту “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”.

За його словами, частина депутатів вважає, що положення цього документа можуть загрожувати малому та середньому бізнесу в агросекторі.

Після завершення суперечки Гончаренко знову закликав обмежити доступ до парламентської трибуни.