Новосформований уряд Німеччини виступає за жорсткіше застосування механізмів впливу в Євросоюзі щодо країн, які систематично порушують демократичні стандарти та принципи верховенства права.
Про це повідомляє Politico з посиланням на проєкт коаліційної угоди між Християнсько-демократичним союзом на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН).
У документі йдеться про необхідність активнішого використання вже наявних інструментів, зокрема процедури за статтею 7, яка передбачає позбавлення права голосу в Раді ЄС, а також замороження фінансування з європейського бюджету для порушників.
“Існуючі механізми захисту, як-от розгляд справ про порушення та утримання коштів ЄС, а також призупинення прав членства, включно з правом голосу в Раді ЄС, повинні використовуватися набагато послідовніше, ніж раніше”, — зазначено в тексті угоди.
Хоча в документі прямо не названо Угорщину, джерела видання вказують, що саме ця країна є головним об’єктом критики. Будапешт роками зазнає звинувачень у згортанні свобод, тиску на судову систему та зневазі до прав людини.
На початку 2023 року Європарламент уже ініціював процес за статтею 7 щодо Угорщини, однак процедура була призупинена через відсутність консенсусу серед країн-членів. Ще раніше, у 2022 році, Єврокомісія заблокувала виділення Угорщині 22 мільярдів євро через побоювання щодо незалежності судів і стану з правами людини.
Окреме занепокоєння у Брюсселі викликає близькість уряду Віктора Орбана до Росії. Угорщина неодноразово блокувала санкції ЄС проти російських бізнесменів і військових, користуючись правом вето.
З огляду на це, Німеччина також наполягає на реформуванні механізму ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики ЄС. У проєкті коаліційної угоди йдеться про запровадження голосування кваліфікованою більшістю, що дозволить обходити вето окремих держав, таких як Угорщина.
Очікується, що остаточну версію коаліційної угоди буде узгоджено до середини квітня після завершення переговорів між партіями.
