В адміністрації Трампа незадоволені європейською допомогою Україні

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа висловили своє незадоволення діями європейських країн, спрямованими на підтримку України.

Про це стало відомо з публікації “The Economist”, яка посилається на дипломатів.

У статті описані дії адміністрації Трампа, які свідчать про відмову США від підтримки України. Серед цих кроків – виведення військ із ключової бази в Жешуві, скорочення участі в Контактній групі з питань оборони України та запровадження 10-відсоткового мита на українські товари, тоді як Росія не стикається з подібними обмеженнями.

Ще одним свідченням часу, як зазначає The Economist, стало те, що нещодавно представники Міністерства оборони США звернулися до одного зі своїх партнерів із запитанням щодо причин продовження постачання озброєння в Україну.

Представники дипломатичного корпусу в столиці США зазначають, що деякі наближені до Трампа особи в неформальних бесідах висловлюють невдоволення діями європейських країн, спрямованими на посилення України.

“Як це часто буває з хаотичними адміністраціями, складно відокремити важливе від другорядного”, – зазначає видання.

У сучасному світі європейці обирають два шляхи розвитку.

Велика Британія та Франція прагнуть сформувати в Європі “сили для підтримання миру”, які сприятимуть відновленню України після закінчення бойових дій. Однак Росія виступає проти такого кроку, навіть попри те, що Сполучені Штати не дають жодних зобов’язань щодо підтримки європейських союзників.

Європейські держави прагнуть продемонструвати президенту США свою готовність нести відповідальність за безпеку в регіоні, розраховуючи на те, що це дасть змогу зберегти хоча б часткову участь Сполучених Штатів у діяльності НАТО, якщо не в українському конфлікті.

Згідно з цим новим планом, у майбутньому “стримування” Росії здійснюватиметься за трьома напрямками. На сході – можуть знаходитись укріплені українські війська, що протистоятимуть Росії. На заході будуть розташовані європейські сили та тривала присутність США в країнах НАТО.

Ще один шлях – нарощування військової підтримки України з боку європейських країн. Девід Шимер, колишній співробітник Ради національної безпеки при адміністрації Джо Байдена, підкреслює, що не можна зволікати. Європейським державам слід збільшити постачання зброї, незважаючи на можливі ризики; підтримати українську військову промисловість; провести переговори з адміністрацією Дональда Трампа щодо придбання американських систем протиповітряної оборони для України; а також використовувати заморожені активи Росії для фінансування всіх цих заходів.

З огляду на те, що Росія не збирається припиняти свою агресію, а США, очевидно, не мають наміру втручатися, Україна змушена продовжувати боротьбу, вважає Шимер.

Країни G5+ готові посилити санкції проти РФ для припинення війни

Країни, що входять до формату G5+, мають намір зміцнити підтримку України та водночас посилити тиск на Росію з метою домогтися від неї згоди на припинення вогню.

Про це повідомляє Reuters.

У понеділок, 31 березня, в Мадриді відбулася зустріч міністрів закордонних справ ключових європейських країн-союзниць України у форматі G5+, також відомому як Weimar+. За її підсумками було оприлюднено спільну заяву.

Участь у зустрічі взяли представники зовнішньополітичних відомств Іспанії, Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії та Польщі, а також верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та безпекової політики Кая Каллас.

Учасники звернулися до Росії із закликом прийняти пропозицію про негайне та безумовне припинення вогню на умовах повного виконання досягнутих домовленостей. Водночас вони підтвердили готовність розглянути запровадження нових санкцій проти Москви, щоб створити сприятливі умови для досягнення справедливого й довготривалого миру.

У документі також наголошується, що підтримка України буде посилена у військовому, політичному та гуманітарному напрямках, однак деталі наразі не розкриваються. При цьому підкреслюється, що будь-яка мирна угода повинна спиратися на надійні гарантії безпеки для України.

Берлін пропонує посилювати санкції для порушників верховенства права

Новосформований уряд Німеччини виступає за жорсткіше застосування механізмів впливу в Євросоюзі щодо країн, які систематично порушують демократичні стандарти та принципи верховенства права.

Про це повідомляє Politico з посиланням на проєкт коаліційної угоди між Християнсько-демократичним союзом на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН).

У документі йдеться про необхідність активнішого використання вже наявних інструментів, зокрема процедури за статтею 7, яка передбачає позбавлення права голосу в Раді ЄС, а також замороження фінансування з європейського бюджету для порушників.

“Існуючі механізми захисту, як-от розгляд справ про порушення та утримання коштів ЄС, а також призупинення прав членства, включно з правом голосу в Раді ЄС, повинні використовуватися набагато послідовніше, ніж раніше”, — зазначено в тексті угоди.

Хоча в документі прямо не названо Угорщину, джерела видання вказують, що саме ця країна є головним об’єктом критики. Будапешт роками зазнає звинувачень у згортанні свобод, тиску на судову систему та зневазі до прав людини.

На початку 2023 року Європарламент уже ініціював процес за статтею 7 щодо Угорщини, однак процедура була призупинена через відсутність консенсусу серед країн-членів. Ще раніше, у 2022 році, Єврокомісія заблокувала виділення Угорщині 22 мільярдів євро через побоювання щодо незалежності судів і стану з правами людини.

Окреме занепокоєння у Брюсселі викликає близькість уряду Віктора Орбана до Росії. Угорщина неодноразово блокувала санкції ЄС проти російських бізнесменів і військових, користуючись правом вето.

З огляду на це, Німеччина також наполягає на реформуванні механізму ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики ЄС. У проєкті коаліційної угоди йдеться про запровадження голосування кваліфікованою більшістю, що дозволить обходити вето окремих держав, таких як Угорщина.

Очікується, що остаточну версію коаліційної угоди буде узгоджено до середини квітня після завершення переговорів між партіями.

Євросоюз розробляє сімнадцятий пакет санкцій проти Росії

Євросоюз розпочав підготовку 17-го пакета санкцій проти Росії, який планується представити вже на початку літа цього року.

Про це повідомляє EU Observer із посиланням на європейських дипломатів.

Згідно з інформацією видання, робота над черговими обмежувальними заходами перебуває ще на початковій стадії.

Європейська комісія та дипломатичні відомства країн-членів ЄС зараз активно обговорюють низку пропозицій, які будуть покладені в основу майбутнього санкційного пакета.

Паралельно європейські дипломати ухвалили «повноваження на ведення переговорів» щодо запровадження окремих митних обмежень на імпорт добрив із Росії.

Це рішення має юридично незалежний характер, проте безпосередньо пов’язане з політичними аспектами загального санкційного тиску на РФ.

В Угорщині бачать Україну “буферною зоною” між Росією та ЄС

В Угорщині вважають, що Україна могла б стати своєрідним бар’єром між Росією і країнами Європейського союзу.

Про це повідомили “Financial Times”.

Глава угорського Міністерства з питань ЄС Янош Бока висловив думку, що обрання Дональда Трампа на пост президента США є сигналом для Європейського союзу про необхідність переглянути свою позицію щодо надання допомоги Україні. Зокрема, йдеться про надання військової та фінансової підтримки.

“Ми не вважаємо, що безпека Європи може бути забезпечена шляхом інтеграції України в європейські оборонні системи. Однак ми переконані в необхідності створення буферної зони між Росією та європейськими військовими структурами, яка відповідатиме інтересам обох сторін”, – заявив Бока.

На його думку, “Україна може виступати в ролі буферної зони тільки за умови, що між світовими державами буде досягнуто згоди з приводу того, які дії допустимі на території України”. Насамперед це стосується США і Росії.

“В іншому разі це стане зоною конфлікту, а не буфером”, – зазначив Бока.

Він також каже, що “якщо США або ЄС діятимуть в Україні без згоди Путіна, це саме по собі стане причиною конфлікту”.

Роумінговий безвіз на фініші: коли Європа стане ближчою для українських абонентів

Україна вже на фінішній прямій до повноцінного приєднання до європейської зони роумінгу. На перший погляд, це звучить сухо й технічно, але насправді йдеться про вагому подію в інтеграції до ЄС, яка вплине на мільйони людей, котрі з різних причин опинилися за кордоном.

Іще кілька років тому навіть коротка поїздка в іншу країну ЄС вимагала окремих бюджетів лише на дзвінки й повідомлення. Інтернет фактично ставав розкішшю, адже за кожен мегабайт нараховували чималі суми. Пандемія та початок повномасштабної війни зрушили цей процес: спочатку Європа добровільно надала українським біженцям і подорожувальникам пільгові умови, щоб люди мали доступ до зв’язку та онлайну. Тепер ці “пільги” можуть стати постійною нормою. Технічно це називається “роумінг як вдома”, неофіційно – “роумінговий безвіз”.

Передбачається, що своїм “домашнім” тарифом можна буде користуватися в більшості країн ЄС. Дзвінки та SMS обіцяють без додаткової плати, хоча з мобільним інтернетом можуть діяти винятки. Якщо в Україні передбачений безлімітний трафік, у Європі повної свободи може не бути, адже місцеві оператори обмежуватимуть обсяг гігабайтів. Утім, навіть кілька гігабайтів у тарифі виглядають краще, ніж “золота” плата за кожен мегабайт.

Існує нюанс: “роумінг як вдома” розроблявся насамперед для туристів, які лише на певний час виїздять за межі рідної країни. Натомість значна частина українців перебуває в ЄС місяцями або й роками, а отже постійне використання українських номерів може вплинути на економіку європейських операторів. Тому фахівці попереджають: у межах Roam Like At Home можуть з’явитися часові обмеження й вимога переходити на місцеву SIM-картку після тривалої активності за кордоном.

Українські оператори переважно налаштовані оптимістично. Угоди з європейськими колегами вже існують, проте необхідно узгодити остаточний юридичний формат і врахувати різницю в тарифах. Занадто низькі українські ціни на зв’язок у поєднанні з масовим перебуванням абонентів у ЄС можуть призводити до додаткових витрат, які доведеться компенсувати або зміною умов, або переглядом вартості послуг.

Прийняття остаточного рішення потребує часу та кількох бюрократичних кроків: адаптації українського законодавства до європейських норм і схвалення з боку Європейської комісії та Європарламенту. Звучать прогнози, що процес може завершитися вже до кінця року, але гарантії немає. Після ухвалення будуть потрібні ще кілька місяців перехідного періоду.

“Роумінговий безвіз” у підсумку помітно полегшить життя мільйонам абонентів: більше не доведеться купувати окремі пакети чи боятися величезних рахунків. Проте можливі певні часові та об’ємні обмеження, особливо для тих, хто перебуває в Європі на постійній основі. Загалом нові правила зроблять зв’язок і мобільний інтернет більш доступними, а Україна отримає ще один доказ реальної інтеграції з Євросоюзом, де кордони стають дедалі менш відчутними.

“ЄС, але без України”: Віктор Орбан висунув 12 вимог до Європи

Угорщина продовжує проводити антиукраїнську політику, діючи в інтересах Кремля. Віктор Орбан поставив 12 своїх вимог до Європейського Союзу, серед яких є вимога “ЄС без України”.

Прем’єр-міністр Угорщини опублікував свої “вимоги” в соціальній мережі “Х”.

Серед них – “рівність усіх держав-членів перед законом”, “висилати нелегальних мігрантів, а не завозити нових”, “відмовитися від насильницької зміни особистості наших дітей”, “зберегти християнські традиції Європи” та інші подібні ідеї.

У дванадцятому пункті Орбан висуває вимогу: “Європейський союз, але без України”.

Нещодавно прем’єр-міністр Угорщини заявив про свій намір провести в країні опитування, присвячене підтримці вступу України до Європейського союзу. На підтримку Києва виступив глава польського МЗС Радослав Сікорський. Він з іронією зазначив, що хотів би побачити результати референдуму ЄС з питання членства Угорщини.

Євросоюз очікує, що Угорщина зробить спробу заблокувати нові санкції проти Росії

Дипломати Європейського Союзу вважають, що Угорщина навмисно затягує ухвалення рішення про продовження санкцій щодо Росії, термін дії яких спливає 15 березня.

Про це повідомляє видання Euractiv.

Для затвердження санкційного пакету необхідна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів ЄС, що дає прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану можливість висувати умови або навіть блокувати рішення.

На даний момент у списку санкцій значиться понад 2 400 осіб та компаній, яким заборонено в’їзд до країн ЄС та заморожено їхні активи. Угорщина неодноразово використовувала цей механізм як інструмент для отримання поступок.

За інформацією джерел, останнім часом Будапешт активно вимагає виключення вісьмох осіб із санкційного списку, а також домагається нових поступок у питаннях постачання газу.

Після недавнього візиту до США міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт очікує відповіді від ЄС щодо газових питань, перш ніж схвалить рішення про продовження санкцій.

Угорщина разом із Словаччиною тривалий час конфліктує з Києвом через припинення Україною дії угоди про транзит російського газу в Європу. Раніше Угорщина погодилася зняти своє вето на продовження санкцій лише після того, як отримала запевнення, що Брюссель серйозно розгляне її енергетичні проблеми.

Цього тижня посли країн-членів ЄС матимуть три можливості для затвердження санкційного пакету: у понеділок, середу і, за потреби, у п’ятницю.

У Нідерландах триває обговорення про виділення 3,5 млрд євро на підтримку України

Уряд Нідерландів вирішує питання про надання Україні фінансової допомоги в розмірі близько 3,5 млрд євро у 2026 році.

Про це повідомляє NOS.

Під час парламентських дебатів прем’єр-міністр Дік Схооф повідомив, що 2026 року планується виділити Україні приблизно 3,5 млрд євро. Це продовження політики, яку проводили в попередні роки.

Наразі загальна сума допомоги від Нідерландів становить близько 5,8 млрд євро.

У рамках коаліції поки що не досягнуто повного взаєморозуміння. Зокрема, Герта Вілдерса, лідера “Партії свободи”, не влаштовує пропозиція про виділення такої суми. Він висуває умову: якщо буде вжито заходів щодо зниження вартості продуктів харчування та комунальних послуг для населення.

Обговорення питання про підтримку України відбувається на тлі підготовки до весняного меморандуму в коаліції. Представники “Партії свободи№ і “Фермерсько-цивільного руху” підкреслюють, що збільшення витрат на безпеку і оборону не повинно здійснюватися за рахунок зниження рівня життя громадян.

У цьому контексті також обговорюється питання застосування заморожених російських активів.