Незалежно від позиції США, Європа не скасовуватиме санкції проти РФ

Брюссель не має наміру знімати санкції з Росії, навіть якщо нова адміністрація США вирішить піти на цей крок.

Про це повідомив Валдіс Домбровскіс, єврокомісар з питань економіки.

Він також повідомив, що Європейський союз продовжить роботу над розробкою 16-го пакета санкцій проти держави-агресора.

“Я вважаю, що позиція нинішньої адміністрації Трампа з питання безпеки ЄС цілком зрозуміла. ЄС має більше покладатися на власні сили у вирішенні цих питань, включно з політикою санкцій”, – заявив єврокомісар.

Після того як державний секретар Сполучених Штатів Америки Марк Рубіо висловив припущення про можливість часткового скасування економічних обмежень щодо РФ в контексті мирного врегулювання, Домбровскіс зробив заяву.

Водночас він наголосив, що “всі учасники мають проявити гнучкість”, не конкретизуючи, які саме дії маються на увазі.

У ЄС побоюються вимог Трампа щодо фінансування відновлення України

Європейські посадовці занепокоєні тим, що президент США Дональд Трамп може вимагати від Євросоюзу оплатити відновлення України та розмістити миротворчі сили для контролю за виконанням майбутньої мирної угоди.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела серед європейських дипломатів.

“Американці не бачать ролі Європи в ухваленні важливих геополітичних рішень щодо війни. Це стане справжнім випробуванням єдності. Трамп розглядає нас як джерело грошей. І, чесно кажучи, нам незрозуміло, яке місце ми займатимемо за столом переговорів в обмін на ці фінансові ресурси”, — розповів один із європейських дипломатів.

За словами іншого представника ЄС, у Брюсселі не готові до сценарію, за якого Вашингтон домовиться про припинення вогню, а Європа візьме на себе всі зобов’язання щодо подальшого врегулювання конфлікту.

Європейські дипломати також наголошують на складності діалогу з адміністрацією Трампа. Проблеми з комунікацією має навіть глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка зустрічалася з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, проте сторони не обговорювали деталі майбутнього врегулювання в Україні.

“Європейські інституції досі шукають людину, яка матиме прямий доступ до Трампа, щоб обговорити з ним цю ситуацію”, — зазначило одне з джерел видання.

Раніше радник президента США з національної безпеки Майк Уолтц заявив, що Вашингтон запропонує ЄС активізувати закупівлі американської зброї для України напередодні можливих мирних переговорів із Росією, щоб посилити позиції Києва.

За даними журналістів, відносини Євросоюзу з новою адміністрацією США погіршилися настільки, що їх практично не існує. Дипломати ЄС були здивовані заявами Трампа та глави Пентагону Піта Хегсета, які назвали “нереалістичними” повернення України до кордонів 2014 року та її вступ до НАТО.

“Європейський континент заслуговує бути вільним від будь-якої агресії, але найбільше у свою колективну та індивідуальну оборону повинні вкладати країни регіону”, — заявив глава Пентагону Піт Хегсет.

Плани Трампа щодо України можуть коштувати Євросоюзу близько 3 трлн доларів

Новообраний президент США Дональд Трамп почав давати вказівки керівникам Євросоюзу, визначаючи їхні дії, спрямовані на встановлення миру в Україні. Ця вимога виявила ключову проблему Європи.

Підрахунки зробив Bloomberg.

Яким би не було рішення президента США щодо України, європейські країни не готові взяти на себе зобов’язання щодо його виконання. Розширення військових можливостей і підтримка України можуть коштувати найбільшим державам континенту 3,1 трл доларів протягом десяти років.

Як повідомив високопоставлений європейський посадовець, Росія має значну перевагу над Європою в плані чисельності особового складу. Крім того, військова економіка Росії здатна виробляти боєприпаси та інше військове спорядження в обсягах, що перевищують потреби армії на лінії фронту в Україні.

У той час як у Євросоюзі точаться дискусії щодо того, чи варто запроваджувати обмеження на закупівлі у європейських виробників, які не зможуть поставити деякі види озброєнь протягом тривалого часу, деякі члени союзу пропонують натомість співпрацювати з Великою Британією або закуповувати озброєння у США. Інші ж вважають, що пріоритетом для блоку має стати розвиток інфраструктури, а не придбання військової техніки.

За оцінками, на відновлення армії України може знадобитися близько 175 млрд доларів протягом десяти років. Ця сума залежить від того, в якому стані перебуватимуть війська України до моменту припинення вогню і скільки території доведеться захищати. Для підтримання миру на території України можуть знадобитися миротворчі сили чисельністю 40 тис осіб. На їх утримання протягом десяти років може знадобитися близько 30 млрд доларів.

Основна частина коштів буде спрямована на посилення військових спроможностей країн-учасниць Євросоюзу і збільшення загального бюджету на оборону приблизно до 3,5% від валового внутрішнього продукту.

Додаткові ресурси будуть використані для забезпечення запасів артилерійських знарядь, систем протиповітряної оборони та ракетних комплексів. Це зміцнить східні рубежі Європейського союзу, підвищить готовність збройних сил блоку до оперативного розгортання і послужить стимулом для активного розвитку оборонної промисловості в Європі.

Європа має намір посилити підтримку України та наполягає на участі в переговорах

Міністерства закордонних справ України та Євросоюзу висловили готовність надавати Україні активнішу підтримку і наголосили на необхідності участі Європи в майбутніх переговорах щодо врегулювання конфлікту.

Про це повідомили в МЗС України.

У результаті переговорів з питань безпеки в Парижі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга отримав підтримку від європейських партнерів. У спільній заяві підкреслюється прихильність України принципам незалежності, суверенітету і територіальної цілісності.

У відомстві наголосили, що поділяють прагнення до продовження підтримки України доти, доки не буде встановлено справедливий, всеосяжний і довгостроковий мир. Мир, який забезпечить захист інтересів України та її європейських партнерів.

Представники європейського уряду підкреслюють, що заходи щодо забезпечення безпеки України мають бути надійними, а будь-які обговорення припинення конфлікту мають включати в себе як Київ, так і Брюссель.

“Нашими спільними цілями має бути забезпечення позиції сили для України. Україна та Європа мають брати участь у будь-яких переговорах”, – наголосили міністри.

У заяві також наголошується, що для забезпечення безпеки Європейського континенту необхідно встановити справедливий і міцний мир в Україні. Це, своєю чергою, є ключовим чинником для зміцнення євроатлантичної безпеки.

Найближчими тижнями Євросоюз зосередиться на наданні допомоги Україні – Урсула фон дер Ляєн

Найближчим часом Євросоюз планує прискорити процес передачі зброї та боєприпасів Україні.

Про це заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на щорічній конференції дипломатів.

Як підкреслила політик, війна в Україні залишається ключовою і найбільш значущою кризою для майбутнього Європи. Найближчим часом виповниться чотири роки з початку повномасштабних бойових дій, а Кремль продовжує спроби примусити Україну до капітуляції.

“І ми знаємо, що може статися, тому що це вже траплялося раніше. Як і після подій 2008 і 2014 років, він буде прагнути до досягнення своїх цілей. Йдеться не тільки про майбутнє України, а й про майбутнє Європи. Тому наш перший крок – посилити опір України”, – доповіла вона.

Як повідомив голова Єврокомісії, з моменту початку конфлікту Європейський союз та його держави-учасниці надали Україні допомогу на суму, еквівалентну 134 млрд євро.

“Завдяки українському фонду в багаторічному бюджеті ЄС на 2024-2027 роки та кредиту G7 ми повністю покрили бюджетний дефіцит України на весь 2025 рік. Водночас ми маємо прискорити постачання зброї та боєприпасів. Найближчими тижнями ми будемо зосереджені на вирішенні цього завдання”,  – додала Урсула фон дер Ляєн.

Чехія може припинити постачання боєприпасів Україні – FT

Лідируюча опозиційна партія ANO, яку очолює колишній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, може припинити підтримку України у разі перемоги на парламентських виборах у жовтні.

Про це повідомляє Financial Times.

Чеська ініціатива, яка передбачає закупівлю артилерійських снарядів для України за кошти європейських країн, стала однією з ключових форм підтримки Києва у боротьбі проти російської агресії. Однак, за словами Бабіша, його партія не підтримує продовження цієї програми.

«Ми не будемо продовжувати цю ініціативу, тому що це не наша війна», – заявив Бабіш у коментарі для Financial Times.

Він також додав, що Чехія повинна зосередитися на власних інтересах, зокрема на економічних проблемах, таких як інфляція та енергетична криза.

Якщо партія ANO переможе на виборах, це може призвести до значного зменшення військової підтримки України з боку Чехії. Наразі партія лідирує в опитуваннях, маючи підтримку близько 30% виборців.

Чеська ініціатива з постачання боєприпасів стала важливим елементом підтримки України, особливо на тлі затримок у схваленні військової допомоги з боку США та ЄС. За даними Financial Times, завдяки цій програмі Україна вже отримала сотні тисяч снарядів, які використовуються на передовій.

Експерти вказують, що зміна політичного курсу Чехії може мати серйозні наслідки для України, яка залежить від міжнародної підтримки у війні з Росією.

«Припинення постачання боєприпасів з боку Чехії стане ударом для України, особливо якщо інші країни Європи також почнуть переглядати свою підтримку», – зазначив політолог.

Наразі уряд Чехії, який підтримує Україну, наголошує на важливості продовження військової допомоги. Однак результати виборів у жовтні можуть кардинально змінити ситуацію.

Вступ України до ЄС: ЗМІ звинувачують Союз у бездіяльності

Євросоюз зіткнувся із критикою через бездіяльність у питанні членства України в блоці. Київ досі не відкрив свій перший переговорний кластер через зволікання Брюсселя.

Про це повідомляє видання Politico.

У статті зазначається, що процес переговорів про членство України в ЄС після офіційного подання заявки залишається в застої. Однак, за прогнозами, ситуація може змінитися завдяки підтримці Швеції та головної дипломатки ЄС Каї Каллас.

Міністр з питань Європи Швеції Джессіка Розенкранц заявила, що Україна досягла достатнього прогресу, щоб ЄС відкрив перший кластер перемовин.

“Ми вважаємо, що фундаментальні питання, такі як верховенство права, повинні стати основою для подальших переговорів із Києвом”, — зазначила вона.

Водночас президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що до 2025 року Україна зможе провести перемовини з ЄС щонайменше щодо 5–6 кластерів із необхідних 35.

Нагадаємо, раніше Естонія підтвердила свою підтримку України на шляху до членства в ЄС. Також повідомлялося, що ЄС виділить Україні 35 млрд євро фінансової допомоги у 2025 році.

Генерал ЄС пропонує створити міжнародну місію ООН в Україні

Голова Військового комітету Євросоюзу Роберт Брігер запропонував сформувати багатонаціональну місію під егідою ООН для контролю за дотриманням режиму припинення вогню на території України.

Цим він поділився в інтерв’ю виданню Welt.

Посадовець вважає, що до такої місії могли б увійти військові не тільки з країн Євросоюзу, а й з держав Глобального Півдня і Кавказу.

Генерал наголосив що для успішного моніторингу ситуації в демілітаризованій зоні, яка могла би проходити уздовж лінії фронту, необхідна присутність великої кількості військовослужбовців – від кількох десятків тисяч осіб.

Він також зазначив, що повноваження місії мають містити можливість застосування зброї та повітряної підтримки, щоб запобігти відновленню бойових дій.

Брігер зауважив, що для впровадження такого плану необхідне політичне рішення, оскільки для його успішної реалізації потрібен широкий спектр можливостей.

“Це означає, що вони також мали б право втілювати припинення вогню із застосуванням зброї та підтримки з повітря. Наразі все це звучить дуже теоретично, але такий сценарій може бути втілений у життя”, – додав генерал.

Водночас військовий скептично відгукнувся щодо ініціативи президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, спрямованої на врегулювання конфлікту шляхом «заморозки» лінії фронту. На думку генерала Брігера, такий підхід може лише погіршити ситуацію, як це сталося у випадку з поділом Корейського півострова.

Україна готується перейти від долара до євро: НБУ анонсував важливі зміни

Національний банк України планує поступову зміну валютної системи, замінюючи долар США на євро як основну валюту в економічних розрахунках країни.

Про це заявила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова під час телемарафону.

За словами Рожкової, орієнтація на євро є стратегічно обґрунтованою, оскільки Україна активно просувається до інтеграції з Євросоюзом. Вона зазначила, що більш тісна прив’язка до євро відкриє додаткові можливості для розвитку торгівлі та експорту з країнами ЄС.

“Враховуючи наш курс до євроспільноти, це точно реальність, яка станеться. Якщо ми хочемо стати частиною Європейського Союзу, мати доступ до їхніх ринків як експортери, як імпортери, зрозуміло, що ми повинні мати прив’язку до тієї валюти, в якій проводять більшість операцій”, – заявила Рожкова.

Перехід до євро, за її словами, передбачає поступове запровадження змін. НБУ ретельно розробляє стратегію, щоб уникнути економічних потрясінь, особливо в умовах війни. Рожкова наголосила, що такі перетворення мають відбуватися максимально обережно.

“Зараз, в умовах викликів, пов’язаних із війною, які самі по собі є шоком для економіки, можливо, це не найкращий час… Ми будемо уникати будь-яких шоків”, – підкреслила вона.

Хоча конкретні дати впровадження змін ще не визначені, НБУ планує реалізувати цей процес у декілька етапів, забезпечуючи комфортні умови для всіх учасників ринку.