ЄС готує план дій на випадок провалу торговельної угоди з Трампом

Посли ЄС зберуться наступного тижня, щоб обговорити план дій на випадок, якщо не вдасться укласти торговельну угоду з президентом США Дональдом Трампом.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією з джерел, основна частина учасників процесу схиляється до продовження діалогу з американською стороною з метою пошуку рішення до 1 серпня, коли мають почати діяти 30% мита.

Однак, за інформацією з джерел, переговори, які проходили у Вашингтоні минулого тижня, не привели до значущого результату. Вони будуть продовжені протягом наступних двох тижнів.

За інформацією США планують встановити єдиний тариф на товари, що перевищує 10%.

Винятки стосуватимуться авіації, деяких медичних приладів і дженериків, алкоголю та обмеженої кількості видів виробничого обладнання, яке потрібне США.

Під час зустрічі учасники також розглянули питання про встановлення ліміту для певних галузей, а також про введення обмежень на імпорт солі та алюмінію. Крім того, обговорювалися заходи щодо забезпечення безпеки ланцюжків поставок від постачальників, які пропонують надлишкові обсяги металів.

У деяких джерелах повідомляють, що навіть якщо домовленість буде досягнута, вона потребуватиме зусиль з боку Трампа. Однак його позиція поки що не до кінця зрозуміла.

Як повідомляють джерела, у зв’язку з тим, що шанси на успішне завершення переговорів стають дедалі меншими, а час спливає, Європейський союз, імовірно, почне розробляти план дій на випадок, якщо угоди не буде досягнуто.

Водночас, щоб вжити заходів у відповідь, найімовірніше, знадобиться схвалення на політичному рівні від керівництва блоку, оскільки ситуація вкрай серйозна.

Трамп не повідомив союзників про плани щодо постачання зброї в Україну

Європейські союзники дізналися про пропозицію Дональда Трампа відправити зброю в Україну і натомість придбати американську зброю під час його виступу.

Про це повідомило агентство Reuters.

Як стало відомо з джерел, президент США Дональд Трамп запропонував план, але не озвучив конкретних заходів щодо забезпечення України озброєнням. Згідно з його ідеєю, європейські країни-союзники мають надати свої запаси зброї і поповнити їх за рахунок купівлі американського озброєння.

На думку десяти офіційних осіб у США і Європі, будь-яка підтримка України залежатиме від результатів майбутніх переговорів про те, хто і яке обладнання надасть.

“Як завжди в цих речах, диявол криється в деталях”, – сказав один посол Північної Європи у Вашингтоні.

Джерела в дипломатичних місіях різних держав у Сполучених Штатах Америки розповіли агентству Reuters, що їм стало відомо про план одразу ж після його оголошення. Навіть ті країни, які є найближчими союзниками США, очевидно, отримали інформацію про цю пропозицію практично одночасно з її оголошенням.

“Я впевнений, що ніхто не знав точних деталей заздалегідь. Підозрюю, що в адміністрації тільки починають розуміти, що це означає на практиці”, – сказав окремий європейський посол.

Під час зустрічі з президентом США в Овальному кабінеті 14 липня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про готовність шести країн-членів Альянсу приєднатися до програми закупівлі озброєнь. Серед них – Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди та Канада.

ЄС готується затвердити рекордний бюджет на 2028-2034 роки

Єврокомісія готує бюджет ЄС на 2028-2034 роки, який стане рекордним за обсягом – 1,717 трлн євро. Із цієї суми 88 млрд буде спрямовано на допомогу Україні.

Про це повідомляє Politico.

Як повідомляється, це буде найзначніший бюджет в історії Європейського союзу. Остаточну суму може бути скориговано, але якщо її буде погоджено, то бюджет ЄС становитиме 1,23% від загального національного доходу країн-учасниць, що на 0,1% більше, ніж у поточному періоді (2021-2027).

У новому бюджеті особливу увагу буде приділено зміцненню обороноздатності, впровадженню передових технологій і забезпеченню безпеки. Водночас фінансування традиційних напрямів, таких як сільське господарство та розвиток регіонів, буде оптимізовано.

Для підтримки України планується виділити 88 млрд євро з окремого позабюджетного фонду.

У планах комісії – введення трьох нових податків: на електронні відходи, тютюнові вироби та великі компанії з річним оборотом понад 50 млн євро.

Ці заходи спрямовані на поступове погашення загального боргу, що виник у період пандемії COVID-19.

ЄС хоче створити фонд для допомоги Україні

Євросоюз планує створити фонд у розмірі €100 млрд для допомоги Україні в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Повідомляється, що цей фонд може бути включений до наступного семирічного бюджету Європейського союзу, який буде представлений наприкінці липня. У разі схвалення ініціативи країнами-учасницями, фінансування фонду розпочнеться з 2028 року для забезпечення постійної допомоги Україні.

В рамках нової фінансової стратегії пропонується надавати підтримку у вигляді грантів і доступних кредитів, які будуть пов’язані з реалізацією реформ в Україні, необхідних для її вступу до Європейського союзу.

В даний час ініціатива знаходиться на стадії обговорення, і всі деталі будуть представлені на презентації наступної багаторічної фінансової програми ЄС, яка відбудеться 16 липня.

Глава Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що ЄК розглядає різні способи фінансової допомоги Україні і готова надавати її стільки, скільки буде потрібно. Одним з потенційних джерел фінансування можуть стати активи Російської Федерації, які були заморожені в результаті санкцій.

Переговори про вступ України до ЄС не залежать від згоди Угорщини

Для початку переговорів про вступ України до ЄС не потрібне схвалення Угорщини, яка раніше висловила незгоду з євроінтеграцією країни.

Про це розповіла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

На її думку, рішення Угорщини відкрити перший переговорний центр з Україною спонукало Європейський союз до ретельного аналізу та переосмислення питання розширення, яке є ключовим.

“Політичний демпінг Угорщини, який зменшує амбіції ЄС через блокування, став поштовхом для аналізу й пошуку рішень, і стало зрозуміло, що ані договір про створення Євросоюзу, ані будь-які рішення, які ухвалено на рівні Європарламенту чи Європейської ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення”, – прокоментувала віцепрем’єрка.

Вона наголосила, що одностайне рішення стосується тільки припинення переговорів або закриття певних аспектів.

ЄС вивчає три варіанти фінансування дефіциту бюджету України 2026 року

Європейська комісія вивчає варіанти поповнення дефіциту бюджету України на 2026 рік, який може становити близько 19 млрд доларів.

Про це повідомляє “Financial Times”.

“Багато учасників, які очікували укладення угоди про припинення вогню цього року, тепер стикаються з необхідністю перегляду своїх витрат. Вони розуміють, що навіть при ретельному плануванні бюджету, залишаються значні фінансові труднощі”, – прокоментував неназваний високопоставлений європейський чиновник.

У рамках ініціативи, висунутої Україною, пропонується надати фінансову підтримку у вигляді грантів із позабюджетних джерел. Ці кошти можуть бути спрямовані на досягнення двох цілей: виконання зобов’язань щодо збільшення оборонних видатків до 5% від ВВП і надання допомоги Україні.

“Замість дублювання можливостей європейським союзникам варто було б підтримати українські сили фінансово. Це можна розглядати як внесок України у зміцнення безпеки континенту”, – йшлося в пропозиції України країнам Великої сімки (G7).

Інший спосіб – прискорити виплати в рамках чинної програми G7 ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), яка передбачає використання доходів від заморожених активів Росії для підтримки України.

Обговорюється ще й перспектива вкладення заморожених російських активів у більш ризиковані інвестиційні інструменти з метою отримання більш високого доходу.

Президент США все більше віддаляється від російського лідера – Мерц

Канцлер Німеччини, Фрідріх Мерц, зазначив, що Дональд Трамп дедалі далі відходить від підтримки Володимира Путіна. У США тривають обговорення посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “Süddeutsche”.

Фрідріх Мерц наголосив, що позиція Трампа щодо російського лідера стає дедалі скептичнішою. Водночас у Сполучених Штатах тривають обговорення про можливе посилення обмежувальних заходів щодо Росії, тоді як у Європі ці заходи знаходять широку підтримку.

“Президент США стає все більш скептичним і критичним. Це природний процес. У Європі склався широкий консенсус щодо оцінки цієї війни. Мені здається, президент Трамп поступово приходить до такої самої думки”,- зазначив Мерц.

Щодо можливості переконати Трампа вжити більш жорстких заходів, посилаючись на історичну відповідальність, канцлер зазначив, що ключовим інструментом впливу на Кремль мають стати більш суворі економічні обмеження.

Мерц підкреслив, що Трамп не згоден із деякими санкційними заходами через можливі негативні наслідки для економіки США. Водночас у Сенаті активно дискутують з цього питання, і президенту США належить ухвалити остаточне рішення. Канцлер заявив, що робить усе можливе для того, щоб Європейський союз і Сполучені Штати спільно запровадили суворіші санкції.

Порушуючи питання про ймовірне вилучення заблокованих російських активів, Мерц відзначив складність цієї теми.

“Ці кошти, безумовно, знадобляться для відновлення України, але до цього ще далеко”, – підсумував він.

Мерц зауважив, що в разі конфіскації активів виникає не лише правова, а й фінансова проблема – як це сприймуть глобальні ринки, які цінують стабільність.

Орбан знову виступив із провокаційною заявою про Україну

Перед самітом ЄС прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову висловився проти інтеграції України до Євросоюзу. На його думку, головна проблема — триваюча війна.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

“Якщо ми інтегруємо Україну до ЄС, ми інтегруємо війну”, — заявив Орбан.

Він підкреслив, що не бажає перебувати в одному співтоваристві з державою, яка веде військові дії і тим самим створює загрозу для Європи. Це означає, що якщо одна з країн-членів Європейського союзу бере участь у збройному конфлікті, то ЄС також опиняється в стані війни.

“Нам це не подобається”, – підсумував прем’єр-міністр Угорщини.

У відповідь на запитання журналістки про те, чи сприятиме він відновленню переговорів у разі припинення вогню з боку Росії щодо України, Орбан не дав однозначної відповіді, підкресливши, що наразі не спостерігається жодних ознак припинення вогню.

Саміт НАТО в Гаазі: як нові домовленості вплинуть на Україну

Підсумки нещодавнього саміту НАТО в Гаазі виявилися для України несподівано сприятливими. Попри побоювання, що Київ може лишитися поза увагою ключових документів, Україна не просто згадується у фінальному комюніке, але й стає важливою частиною оборонного планування Європи.

Найвагоміший результат саміту – це включення допомоги Україні до переліку видатків на оборону країн Альянсу. Це означає, що будь-яка країна НАТО, підтримуючи Україну зброєю чи фінансами, офіційно зараховуватиме такі витрати до своїх оборонних бюджетів. Іншими словами, українська безпека відтепер сприймається НАТО як частина спільної європейської безпеки.

Чому це важливо для України?

По-перше, таке рішення дозволить уникнути ситуації, коли держави НАТО скорочують військову підтримку через внутрішньополітичні дебати щодо витрат. Тепер допомога Києву фактично стає обов’язковою статтею витрат, що дає Україні певні гарантії стабільності та передбачуваності підтримки з боку Заходу.

Також це рішення підкріплює надії України на подальше поглиблення співпраці із західними партнерами у військово-технічній сфері. Відтепер фінансування українського оборонного сектора не буде залежати лише від політичних настроїв окремих країн, а стане невід’ємною частиною довгострокового планування Альянсу. В перспективі це дозволить Києву планувати й реалізовувати масштабні оборонні програми за участю західних компаній, зокрема щодо модернізації збройних сил та розвитку власного військово-промислового комплексу.

Однак є й інші аспекти, що мають неоднозначні наслідки.

У документі відсутні звичні формулювання про Росію як агресора, які були присутні в попередніх резолюціях НАТО. Росія названа головною загрозою для Євроатлантичного простору, але прямі звинувачення у відповідальності за розв’язану війну зникли. Ця м’якість формулювань може свідчити про спроби Заходу залишити двері відкритими для переговорів з Кремлем, що потенційно може викликати занепокоєння Києва щодо довгостроковості позиції НАТО.

Ще одним важливим результатом саміту стало зобов’язання усіх країн Альянсу підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це рішення означає, що НАТО серйозно ставиться до нарощування військової могутності у відповідь на нові загрози. Для України це означатиме, що західні союзники матимуть достатньо ресурсів не тільки для власної оборони, але й для посилення української армії.

Підтвердження всіма 32 членами НАТО відданості знаменитій 5-й статті статуту Альянсу – “напад на одного є нападом на всіх” – ще один позитивний сигнал. Попри спекуляції про те, що Сполучені Штати можуть ослабити цю гарантію за президентства Дональда Трампа, Вашингтон офіційно підтвердив свою залізну прихильність колективній обороні. Це важливо для України, оскільки сильна єдність усередині НАТО знижує ризик агресивних дій Росії проти сусідніх країн, що зміцнює позиції Києва.

Водночас, це вже не перший випадок, коли Альянс демонструє символічні жести замість реальних перспектив членства України. Включення до оборонних бюджетів, звичайно, є значним досягненням, але не вирішує ключового питання – чи може Україна розраховувати на вступ до НАТО у майбутньому? Це питання саміт оминув, залишаючи Київ у невизначеності.

Відсутність чіткої дорожньої карти щодо членства залишається головною проблемою української дипломатії у відносинах з НАТО. Саміт у Гаазі знову наочно продемонстрував, що Альянс хоче уникнути прямого конфлікту з Москвою, уникаючи однозначних зобов’язань щодо прийняття України у свої ряди. В таких умовах Києву доведеться балансувати між підтримкою союзників та власними очікуваннями, не втрачаючи при цьому шансів на дипломатичне вирішення конфлікту.

Таким чином, результати гаазького саміту НАТО можна вважати позитивними, але з певними застереженнями. Україна отримує додаткові гарантії підтримки й інтегрується до системи європейської оборони. Проте відсутність чітких формулювань щодо агресії Росії та перспектив членства в Альянсі нагадує, що дипломатична гра триває, і Києву слід бути готовим як до поглиблення партнерства, так і до складних переговорів щодо майбутнього врегулювання війни. Тож нинішнє рішення НАТО – важливий, але тільки проміжний етап у довгостроковій боротьбі України за свою безпеку та місце в європейській системі оборони.