Лідери ЄС шукатимуть способи обійти вето Орбана на військову допомогу Україні

Глави держав – членів Євросоюзу проведуть екстрене засідання 6 березня, щоб обговорити збільшення військових видатків і надання допомоги Україні.

Ці відомості надає агентство Bloomberg.

Євросоюз намагається знайти обхідний шлях позиції Будапешта, щоб продовжити надавати підтримку Україні в протистоянні російській агресії і стимулювати розвиток європейської оборонної промисловості.

Водночас міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен повідомила, що планується створити партнерство між країнами, яке зможе подолати будь-який опір.

Деякі ініціативи, озвучені цього тижня президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, не передбачають підтримки всіх держав-членів. Зокрема, йдеться про виділення 150 млрд євро у вигляді нових кредитів і надання країнам-членам більшої свободи у витрачанні коштів на оборону.

“Однак офіційні особи і дипломати стверджують, що масштаб проблеми, з якою зіткнулася Європа, вимагає більш рішучих дій, і дискусія переросте в більш масштабну розмову. Одним із можливих рішень може стати збільшення загального боргу на сотні мільярдів. Цей крок викликав заперечення з боку Орбана, який неохоче погодився на таке рішення під час пандемії COVID-19. Для його реалізації потрібна одностайна згода всіх країн-учасниць”, – зазначає видання.

Катажина Писарська, яка очолює Варшавську безпекову конференцію, наголосила, що для Євросоюзу пошук розв’язання проблеми, пов’язаної з позицією Угорщини, стає питанням життя і смерті. Вона висловила сподівання, що найближчими тижнями буде докладено зусиль для того, щоб обійти Угорщину за допомогою тіснішої співпраці та створення коаліції зацікавлених сторін.

Цієї весни Україна може стати частиною роумінгової зони ЄС

Країни Євросоюзу можуть відкрити доступ до своїх мереж зв’язку для українських абонентів ще до закінчення поточного року. Однак для цього необхідно отримати схвалення Єврокомісії.

Про це повідомила Катерина Захарієва, європейський комісар з питань наукових досліджень та інновацій, на зустрічі уряду України та Єврокомісії, яка відбулася в Києві.

Як повідомила посадовець, наразі ЄК аналізує можливість включення України в європейське законодавство у сфері роумінгу. Протягом найближчого місяця комісія представить результати свого аналізу щодо процесу інтеграції України в роумінгову зону ЄС.

“Наступного місяця ми оприлюднимо нашу оцінку, і якщо вона буде позитивна, ми запропонуємо державам-членам надати Україні доступ до зони роумінгу ЄС”, – зазначила єврокомісар.

Захарієва додала, що один із перших результатів роботи з Україною в рамках плану пріоритетних дій – приєднання держави до спільної зони роумінгу Євросоюзу.

Після закінчення цієї процедури українці зможуть користуватися роумінгом на тих самих умовах, що й громадяни європейських країн в межах ЄС.

Єврокомісар також наголосила, що це стало реальністю внаслідок оперативного узгодження українського законодавства з загальноєвропейськими нормами про цифрові сервіси та ринки.

У квітні 2022 року представники телекомунікаційних компаній Євросоюзу та України вперше виступили зі спільною заявою. У цьому документі вони взяли на себе зобов’язання спільно працювати над забезпеченням і підтриманням стабільного доступу до роумінгу та безкоштовних міжнародних дзвінків між країнами ЄС та Україною.

Незалежно від позиції США, Європа не скасовуватиме санкції проти РФ

Брюссель не має наміру знімати санкції з Росії, навіть якщо нова адміністрація США вирішить піти на цей крок.

Про це повідомив Валдіс Домбровскіс, єврокомісар з питань економіки.

Він також повідомив, що Європейський союз продовжить роботу над розробкою 16-го пакета санкцій проти держави-агресора.

“Я вважаю, що позиція нинішньої адміністрації Трампа з питання безпеки ЄС цілком зрозуміла. ЄС має більше покладатися на власні сили у вирішенні цих питань, включно з політикою санкцій”, – заявив єврокомісар.

Після того як державний секретар Сполучених Штатів Америки Марк Рубіо висловив припущення про можливість часткового скасування економічних обмежень щодо РФ в контексті мирного врегулювання, Домбровскіс зробив заяву.

Водночас він наголосив, що “всі учасники мають проявити гнучкість”, не конкретизуючи, які саме дії маються на увазі.

У ЄС побоюються вимог Трампа щодо фінансування відновлення України

Європейські посадовці занепокоєні тим, що президент США Дональд Трамп може вимагати від Євросоюзу оплатити відновлення України та розмістити миротворчі сили для контролю за виконанням майбутньої мирної угоди.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела серед європейських дипломатів.

“Американці не бачать ролі Європи в ухваленні важливих геополітичних рішень щодо війни. Це стане справжнім випробуванням єдності. Трамп розглядає нас як джерело грошей. І, чесно кажучи, нам незрозуміло, яке місце ми займатимемо за столом переговорів в обмін на ці фінансові ресурси”, — розповів один із європейських дипломатів.

За словами іншого представника ЄС, у Брюсселі не готові до сценарію, за якого Вашингтон домовиться про припинення вогню, а Європа візьме на себе всі зобов’язання щодо подальшого врегулювання конфлікту.

Європейські дипломати також наголошують на складності діалогу з адміністрацією Трампа. Проблеми з комунікацією має навіть глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка зустрічалася з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, проте сторони не обговорювали деталі майбутнього врегулювання в Україні.

“Європейські інституції досі шукають людину, яка матиме прямий доступ до Трампа, щоб обговорити з ним цю ситуацію”, — зазначило одне з джерел видання.

Раніше радник президента США з національної безпеки Майк Уолтц заявив, що Вашингтон запропонує ЄС активізувати закупівлі американської зброї для України напередодні можливих мирних переговорів із Росією, щоб посилити позиції Києва.

За даними журналістів, відносини Євросоюзу з новою адміністрацією США погіршилися настільки, що їх практично не існує. Дипломати ЄС були здивовані заявами Трампа та глави Пентагону Піта Хегсета, які назвали “нереалістичними” повернення України до кордонів 2014 року та її вступ до НАТО.

“Європейський континент заслуговує бути вільним від будь-якої агресії, але найбільше у свою колективну та індивідуальну оборону повинні вкладати країни регіону”, — заявив глава Пентагону Піт Хегсет.

Плани Трампа щодо України можуть коштувати Євросоюзу близько 3 трлн доларів

Новообраний президент США Дональд Трамп почав давати вказівки керівникам Євросоюзу, визначаючи їхні дії, спрямовані на встановлення миру в Україні. Ця вимога виявила ключову проблему Європи.

Підрахунки зробив Bloomberg.

Яким би не було рішення президента США щодо України, європейські країни не готові взяти на себе зобов’язання щодо його виконання. Розширення військових можливостей і підтримка України можуть коштувати найбільшим державам континенту 3,1 трл доларів протягом десяти років.

Як повідомив високопоставлений європейський посадовець, Росія має значну перевагу над Європою в плані чисельності особового складу. Крім того, військова економіка Росії здатна виробляти боєприпаси та інше військове спорядження в обсягах, що перевищують потреби армії на лінії фронту в Україні.

У той час як у Євросоюзі точаться дискусії щодо того, чи варто запроваджувати обмеження на закупівлі у європейських виробників, які не зможуть поставити деякі види озброєнь протягом тривалого часу, деякі члени союзу пропонують натомість співпрацювати з Великою Британією або закуповувати озброєння у США. Інші ж вважають, що пріоритетом для блоку має стати розвиток інфраструктури, а не придбання військової техніки.

За оцінками, на відновлення армії України може знадобитися близько 175 млрд доларів протягом десяти років. Ця сума залежить від того, в якому стані перебуватимуть війська України до моменту припинення вогню і скільки території доведеться захищати. Для підтримання миру на території України можуть знадобитися миротворчі сили чисельністю 40 тис осіб. На їх утримання протягом десяти років може знадобитися близько 30 млрд доларів.

Основна частина коштів буде спрямована на посилення військових спроможностей країн-учасниць Євросоюзу і збільшення загального бюджету на оборону приблизно до 3,5% від валового внутрішнього продукту.

Додаткові ресурси будуть використані для забезпечення запасів артилерійських знарядь, систем протиповітряної оборони та ракетних комплексів. Це зміцнить східні рубежі Європейського союзу, підвищить готовність збройних сил блоку до оперативного розгортання і послужить стимулом для активного розвитку оборонної промисловості в Європі.

Європа має намір посилити підтримку України та наполягає на участі в переговорах

Міністерства закордонних справ України та Євросоюзу висловили готовність надавати Україні активнішу підтримку і наголосили на необхідності участі Європи в майбутніх переговорах щодо врегулювання конфлікту.

Про це повідомили в МЗС України.

У результаті переговорів з питань безпеки в Парижі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга отримав підтримку від європейських партнерів. У спільній заяві підкреслюється прихильність України принципам незалежності, суверенітету і територіальної цілісності.

У відомстві наголосили, що поділяють прагнення до продовження підтримки України доти, доки не буде встановлено справедливий, всеосяжний і довгостроковий мир. Мир, який забезпечить захист інтересів України та її європейських партнерів.

Представники європейського уряду підкреслюють, що заходи щодо забезпечення безпеки України мають бути надійними, а будь-які обговорення припинення конфлікту мають включати в себе як Київ, так і Брюссель.

“Нашими спільними цілями має бути забезпечення позиції сили для України. Україна та Європа мають брати участь у будь-яких переговорах”, – наголосили міністри.

У заяві також наголошується, що для забезпечення безпеки Європейського континенту необхідно встановити справедливий і міцний мир в Україні. Це, своєю чергою, є ключовим чинником для зміцнення євроатлантичної безпеки.

Найближчими тижнями Євросоюз зосередиться на наданні допомоги Україні – Урсула фон дер Ляєн

Найближчим часом Євросоюз планує прискорити процес передачі зброї та боєприпасів Україні.

Про це заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на щорічній конференції дипломатів.

Як підкреслила політик, війна в Україні залишається ключовою і найбільш значущою кризою для майбутнього Європи. Найближчим часом виповниться чотири роки з початку повномасштабних бойових дій, а Кремль продовжує спроби примусити Україну до капітуляції.

“І ми знаємо, що може статися, тому що це вже траплялося раніше. Як і після подій 2008 і 2014 років, він буде прагнути до досягнення своїх цілей. Йдеться не тільки про майбутнє України, а й про майбутнє Європи. Тому наш перший крок – посилити опір України”, – доповіла вона.

Як повідомив голова Єврокомісії, з моменту початку конфлікту Європейський союз та його держави-учасниці надали Україні допомогу на суму, еквівалентну 134 млрд євро.

“Завдяки українському фонду в багаторічному бюджеті ЄС на 2024-2027 роки та кредиту G7 ми повністю покрили бюджетний дефіцит України на весь 2025 рік. Водночас ми маємо прискорити постачання зброї та боєприпасів. Найближчими тижнями ми будемо зосереджені на вирішенні цього завдання”,  – додала Урсула фон дер Ляєн.

Чехія може припинити постачання боєприпасів Україні – FT

Лідируюча опозиційна партія ANO, яку очолює колишній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, може припинити підтримку України у разі перемоги на парламентських виборах у жовтні.

Про це повідомляє Financial Times.

Чеська ініціатива, яка передбачає закупівлю артилерійських снарядів для України за кошти європейських країн, стала однією з ключових форм підтримки Києва у боротьбі проти російської агресії. Однак, за словами Бабіша, його партія не підтримує продовження цієї програми.

«Ми не будемо продовжувати цю ініціативу, тому що це не наша війна», – заявив Бабіш у коментарі для Financial Times.

Він також додав, що Чехія повинна зосередитися на власних інтересах, зокрема на економічних проблемах, таких як інфляція та енергетична криза.

Якщо партія ANO переможе на виборах, це може призвести до значного зменшення військової підтримки України з боку Чехії. Наразі партія лідирує в опитуваннях, маючи підтримку близько 30% виборців.

Чеська ініціатива з постачання боєприпасів стала важливим елементом підтримки України, особливо на тлі затримок у схваленні військової допомоги з боку США та ЄС. За даними Financial Times, завдяки цій програмі Україна вже отримала сотні тисяч снарядів, які використовуються на передовій.

Експерти вказують, що зміна політичного курсу Чехії може мати серйозні наслідки для України, яка залежить від міжнародної підтримки у війні з Росією.

«Припинення постачання боєприпасів з боку Чехії стане ударом для України, особливо якщо інші країни Європи також почнуть переглядати свою підтримку», – зазначив політолог.

Наразі уряд Чехії, який підтримує Україну, наголошує на важливості продовження військової допомоги. Однак результати виборів у жовтні можуть кардинально змінити ситуацію.

Вступ України до ЄС: ЗМІ звинувачують Союз у бездіяльності

Євросоюз зіткнувся із критикою через бездіяльність у питанні членства України в блоці. Київ досі не відкрив свій перший переговорний кластер через зволікання Брюсселя.

Про це повідомляє видання Politico.

У статті зазначається, що процес переговорів про членство України в ЄС після офіційного подання заявки залишається в застої. Однак, за прогнозами, ситуація може змінитися завдяки підтримці Швеції та головної дипломатки ЄС Каї Каллас.

Міністр з питань Європи Швеції Джессіка Розенкранц заявила, що Україна досягла достатнього прогресу, щоб ЄС відкрив перший кластер перемовин.

“Ми вважаємо, що фундаментальні питання, такі як верховенство права, повинні стати основою для подальших переговорів із Києвом”, — зазначила вона.

Водночас президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що до 2025 року Україна зможе провести перемовини з ЄС щонайменше щодо 5–6 кластерів із необхідних 35.

Нагадаємо, раніше Естонія підтвердила свою підтримку України на шляху до членства в ЄС. Також повідомлялося, що ЄС виділить Україні 35 млрд євро фінансової допомоги у 2025 році.