ЄС Архіви - Сторінка 2 з 15

ЄС готує позицію для переговорів із Москвою

Posted on 23 Травня, 2026 by Іван Засядько

У країнах Євросоюзу активізується дискусія щодо відновлення прямих контактів із Росією. Це відбувається на тлі спроб знайти шляхи завершення війни в Україні. Європейські лідери обговорюють, чи потрібен спеціальний представник або група посередників для переговорів із Кремлем.

Про це повідомляє “The New York Times”.

За інформацією видання, міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС наступного тижня на зустрічі на Кіпрі мають намір обговорити можливі параметри майбутніх контактів, включаючи формат діалогу та потенційні “червоні лінії” для Європи. При цьому, незважаючи на активні обговорення серед дипломатів, остаточних рішень щодо вибору переговірника поки що не ухвалено.

Кілька високопоставлених чиновників і дипломатів стверджують, що повернення до обговорення діалогу з Росією є значною зміною в політичній стратегії. Після повномасштабного вторгнення 2022 року більшість контактів з Москвою було призупинено.

В ЄС дедалі частіше усвідомлюють труднощі підтримання жорсткої ізоляційної політики. Як повідомляє NYT, спроби США врегулювати конфлікт не привели до значних результатів, а увага Вашингтона переключається на інші міжнародні проблеми. У зв’язку з цим у Європі зростає занепокоєння щодо недостатньої залученості континенту до процесу розробки майбутніх угод щодо України.

Низка європейських політиків переконана, що для посилення впливу ЄС необхідно діяти більш злагоджено та виступати єдиним фронтом на переговорах. Водночас їхні колеги вказують на небезпеку передчасного співробітництва з Москвою.

Представники європейських інститутів, включаючи президента Європейської ради Антоніу Кошту, висловили думку про необхідність підготовки до можливого “вікна” для переговорів. Європа має бути готова взяти участь у цьому процесі, коли трапиться сприятлива нагода.

Деякі експерти вважають, що в Москві змінюється стратегія: хоча раніше Росія була орієнтована на прямі переговори зі Сполученими Штатами, тепер вона все частіше натякає на готовність до взаємодії з європейськими партнерами.

У ЗМІ згадуються діючі та колишні високопоставлені європейські політики як можливі посередники з боку ЄС. Однак на даний момент немає ні офіційних рішень, ні навіть узгодженого списку. Дипломатичні джерела підкреслюють, що всі ці обговорення поки що перебувають на початковій стадії, на рівні концепцій.

У червні ЄС надасть Україні перший транш кредиту на закупівлю дронів

Posted on 12 Травня, 2026 by Іван Засядько

Наступного місяця Україна отримає перший транш із великого кредитного пакету, який ЄС надав на суму 90 млрд євро.

Про це заявила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас.

Євросоюз виділить кошти на придбання безпілотників, які, за словами глави європейської дипломатії, є критично важливим інструментом для протидії російській агресії на фронті.

На зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі Каллас зазначила, що запуск кредитної програми не повинен перешкоджати продовженню двосторонньої військової допомоги з боку окремих держав. Вона також висловилася за посилення санкційного тиску на Росію.

Міністри особливо відзначили 6,6 млрд євро, які вже понад два роки заблоковані в Європейському фонді миру через вето, накладене Угорщиною. Наразі країни-члени активно шукають шляхи розблокування цих коштів, розробляючи збалансовані пропозиції для всіх зацікавлених сторін.

Водночас ЄС розробляє гарантії безпеки для України на випадок, якщо буде досягнуто припинення вогню. У плани входить посилення супутникового моніторингу для спостереження за дотриманням потенційного перемир’я, а також заходи протидії російському “тіньовому флоту” та обходу санкцій.

“Тіньовий флот” РФ стане головною ціллю нового пакету санкцій ЄС

Posted on 11 Травня, 2026 by Іван Засядько

Європейський Союз розробляє 21-й пакет санкцій проти Росії. Його планують ухвалити наприкінці червня або на початку липня. Головне нововведення — обмеження для “тіньового флоту” танкерів, що перевозять російську нафту.

Про це повідомляє “Politico”.

Під санкції також потраплять фінансові установи, підприємства оборонного сектору та організації, що займаються продажем незаконно вивезеного українського зерна.

У Брюсселі мають намір посилити економічний тиск на Москву, щоб обмежити фінансові можливості Росії для ведення війни. Як зазначають європейські офіційні особи, російська економіка переживає скрутні часи, що відкриває вікно можливостей для введення нових санкцій.

“Це справді час тиснути сильніше, бо Росія перебуває у скрутному становищі”, – зазначив один із чиновників ЄС.

Нові санкції можуть торкнутися не лише економічних секторів, а й Російської православної церкви, включаючи патріарха Кирила. Раніше ці заходи блокувалися Угорщиною, але після зміни уряду в цій країні чиновники розглядають можливість їхнього впровадження.

“Зараз не час послаблювати тиск на Росію”, – додав віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Єврокомісія вивчає можливість обмеження надання морських послуг суднам, зареєстрованим у Росії.

“Ми маємо повернутися до санкцій, які раніше розглядалися, але не були узгоджені, а також рухатися далі з новим пакетом”, — наголосила головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

Паралельно Кая Каллас представить санкції проти майже двох десятків росіян. Вони причетні до незаконного вивезення українських дітей. Цей крок європейські лідери, включаючи Урсулу фон дер Ляєн, розглядають як спосіб зміцнити позиції України перед можливими мирними переговорами.

Український президент дедалі частіше читає лекції лідерам ЄС

Posted on 10 Травня, 2026 by Іван Засядько

У 2026 році президент України Володимир Зеленський змінив свій стиль спілкування з європейськими партнерами. Він став більш жорстким і авторитарним. Його часті лекції викликають невдоволення серед європейців.

Про це повідомляє “Politico”.

Журналісти відзначають, що український президент стає дедалі прямолінійнішим у спілкуванні з Європою. Цьому сприяє його зросла впевненість у стабільності країни.

“Зараз відносини між Києвом і Брюсселем напружені й, ймовірно, досягли найнижчої точки за час війни”, — каже колишній український чиновник на умовах анонімності.

На неофіційній зустрічі глав країн ЄС на Кіпрі в квітні лідери ЄС висловили невдоволення позицією Зеленського щодо питання вступу України до Євросоюзу. Вони наголосили на необхідності поступового процесу інтеграції, тоді як український президент наполягає на негайному наданні Україні статусу повноправного члена ЄС, незважаючи на незавершені антикорупційні реформи.

Наполегливість Зеленського раніше викликала напружені ситуації, навіть з тими лідерами, які його підтримували. Наприклад, у 2022 році Джо Байден, президент США, висловив невдоволення українським лідером, коли той запросив додаткову допомогу відразу після того, як Байден уже оголосив про виділення мільярда доларів на військові потреби.

“Зеленський, зокрема, не тільки Зеленський, а й багато інших українців, справді вірять, що вони борються не лише за Україну, а й за всю Європу та Захід. І тому немає потреби бути вдячним комусь, дякувати комусь або пом’якшувати свої прохання. Він дуже вірить, що Європа винна перед Україною. Це впливає на його мислення та риторику. Але це не враховує, що не всі європейці бачать це однаково”, — каже експерт із зовнішньої політики від Республіканської партії, який у минулому консультував Київ.

Висловлювання Володимира Зеленського, як зазначає “Politico”, можуть відштовхнути тих самих союзників, від яких Україна залежить у фінансовому плані. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі в лютому він викликав невдоволення серед європейських лідерів, різко засудивши їх за недостатні зусилля на підтримку України та власної оборони. Цей випад викликав роздратування у багатьох присутніх, особливо після того, як раніше їх уже критикував Дональд Трамп.

“Це було досить несподівано. Зеленський незадоволений тим, як європейці мобілізували підтримку”, — каже Натія Сескурія, аналітик Королівського об’єднаного інституту служб, лондонського аналітичного центру.

Загострення риторики Зеленського, як зазначили журналісти, пов’язане з пережитою Україною, ймовірно, найскладнішою зимою за час конфлікту. У результаті цієї зими впевненість Зеленського у здатності країни продовжувати боротьбу значно зросла. Україна також стає дедалі самодостатньою в плані оборони: її виробництво озброєння покриває майже половину потреб, і вона планує експортувати дрони до країн Близького Сходу.

“Стійкість України означає, що їй не потрібно так сильно залежати від інших, як раніше”, — резюмують у “Politico”.

Нідерланди продовжують шукати способи використання російських активів для підтримки України

Posted on 8 Травня, 2026 by Іван Засядько

Нідерланди хочуть відновити переговори щодо конфіскації заморожених російських активів на суму до 210 млрд євро. Ці кошти планується використати для підтримки України та її оборони наступного року.

Цю інформацію “Politico” отримав від шести дипломатів та офіційних осіб ЄС.

У вівторок міністр фінансів Нідерландів Елко Гайнен зробив спробу отримати схвалення своїх пропозицій від європейських колег під час закритих обговорень у Брюсселі.

Відновлення обговорень щодо російських активів може знову викликати напружений юридичний, комерційний і політичний конфлікт, який розгорівся наприкінці минулого року після того, як прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив незгоду з Європейською комісією. Він побоювався, що його країна буде змушена повернути мільярди російських коштів, що знаходяться в Брюсселі, якщо Москва спробує їх відібрати.

Болгарія, Франція, Італія та Мальта висловили свою стурбованість у зв’язку з пропозицією Європейської комісії використовувати заморожені державні активи для підтримки України. Водночас Європейський центральний банк неодноразово попереджав, що такі дії можуть відлякати інші уряди від ведення бізнесу в єврозоні.

Ініціатива Гайнена була запропонована, незважаючи на те, що Брюссель ще не перерахував жодного євро з кредиту в розмірі 90 млрд євро, який було обіцяно Києву на два роки вперед у грудні. Цей кредит мав бути забезпечений бюджетом ЄС і покрити лише дві третини прогнозованого дефіциту бюджету України до 2027 року.

Європейська комісія закликає Канаду, Велику Британію, США та Японію виділити решту коштів.

У грудні було досягнуто угоди про позику, яка дозволила Києву покрити свої поточні фінансові потреби. Однак представники дипломатичного та адміністративного апарату усвідомлюють, що якщо бойові дії з боку Москви триватимуть, Києву знадобляться додаткові кошти.

Європейський Союз міг би продовжити випуск спільних облігацій для надання фінансової допомоги Україні, або лідери могли б знову обговорити питання про російські активи. Нідерланди та країни Північної Європи віддають перевагу другому варіанту, враховуючи, що комісія не відкликала свою пропозицію щодо використання цих активів.

“Європейська Рада домовилася в грудні минулого року, що Союз зобов’язується заморозити активи до отримання Україною репарацій і залишає за собою право забезпечити наявність активів для погашення позики, у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права. Наша позиція залишається узгодженою з цією домовленістю”, – додав він.

Напередодні засідання Ecofin Гаага зв’язалася з низкою столиць ЄС, щоб з’ясувати, яку підтримку отримає міністр під час майбутнього обговорення. Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія висловили свою підтримку ініціативам Гайнена. Інші країни вважали за краще не висловлюватися, усвідомлюючи, наскільки гострою і політично складною стала дискусія минулого року, коли вони прагнули уникнути скорочення військового бюджету України.

У лютому Кая Каллас, глава дипломатії ЄС, запропонувала повернутися до початкової ідеї надання Україні позики в розмірі 90 млрд євро, використовуючи заморожені російські активи. Ця пропозиція була зроблена у відповідь на вето, накладене Угорщиною на запропоноване рішення. Однак після проведення виборів в Угорщині це вето було знято.

У січні, виступаючи в Давосі, президент України Володимир Зеленський висловив розчарування тим, що страх перед помстою з боку Росії завадив реалізувати початковий план Єврокомісії щодо надання Україні “репараційної позики” з використанням заморожених російських активів.

В ЄС розповіли про зобов’язання України для отримання 90 млрд євро

Posted on 5 Травня, 2026 by Іван Засядько

Євросоюз виділить нові транші макрофінансової допомоги лише після податкової реформи та мобілізації внутрішніх доходів. Ці заходи увійдуть до кредитної програми на 90 млрд євро, яка зараз завершує підготовку.

Про це пише “Європейська правда”.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що Брюссель і Київ досягли значного прогресу в обговоренні переліку структурних індикаторів. Деталізовані терміни та конкретні заходи щодо реформування податкової системи поки що не розголошуються до завершення офіційних консультацій.

Партнери вважають мобілізацію внутрішніх резервів ключовим фактором для підтримки фінансової стабільності України. Окрім податкових змін, програма включає й інші заходи, спрямовані на зміцнення економічної бази країни в рамках довгострокового співробітництва.

Україна та МВФ уже уклали угоду про введення безстрокового військового збору в розмірі 5% та податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.

Велика Британія приєднується до кредиту від ЄС для України

Posted on 4 Травня, 2026 by Іван Засядько

Прес-секретар Європейської комісії з питань фінансів Балаш Уйварі наголосив, що участь Великої Британії у наданні фінансової допомоги ЄС Україні на суму 90 млрд євро стала важливим політичним сигналом.

Про це повідомили на брифінгу Європейської комісії.

В Єврокомісії схвально сприйняли намір Великої Британії приєднатися до кредитної програми Європейського Союзу, спрямованої на підтримку України, загальний обсяг якої становить 90 млрд євро.

У Брюсселі Уйварі заявив, що заява Лондона є важливим кроком, але попереду ще належить провести технічні переговори.

“Сьогодні важливий день, і ми побачили чіткий політичний сигнал від Сполученого Королівства приєднатися до пакету допомоги Україні в розмірі 90 млрд євро. Це перший крок”, – зазначив він.

Уйварі також зазначив, що комісіям належить продовжити реальні переговори для узгодження кількох ключових питань.

У Єврокомісії зазначили, що Лондон повинен виконати низку умов, щоб повноцінно брати участь у програмі.

Три ключові умови, які мають бути узгоджені сторонами, є принциповими.

“По-перше, має бути те, що ми називаємо партнерством у сфері безпеки та оборони з ЄС, і Сполучене Королівство вже має його з травня минулого року”, – зазначив Уйварі.

Велика Британія, за другою умовою,зобов’язана надати значну фінансову та військову допомогу Україні. Оцінка цього аспекту буде проводитися комісією.

“І по-третє, Велика Британія також має зобов’язатися забезпечити справедливий і пропорційний фінансовий внесок у покриття витрат, пов’язаних із запозиченнями, і це повинно бути пропорційно до вартості контрактів, укладених з організаціями, зареєстрованими у Великій Британії”, – пояснив Уйварі.

Єврокомісія повідомила про намір активізувати переговори з Лондоном. При цьому наголошується на тому, що загальна сума програми у розмірі 90 млрд євро залишиться незмінною, незалежно від участі Великої Британії.

“Участь Великої Британії не змінить загальну потужність програми на 90 млрд, тобто внесок ЄС, але це може дозволити їй бути учасником, наприклад, коли йдеться про закупівлю оборонного обладнання. Тепер нам доведеться обговорити конкретні деталі участі Великої Британії”, – додав прес-секретар.

Україна відійшла на другий план для Білого дому

Posted on 1 Травня, 2026 by Іван Засядько

Президент США Дональд Трамп майже перестав приділяти увагу війні в Україні, і Європа перестала чекати на його повернення до цієї теми.

Про це повідомляє “Politico”.

Майже через два місяці після початку військового конфлікту в Ірані увага Трампа до подій на Близькому Сході відсунула на другий план українське питання в західній спільноті, ставши ключовим орієнтиром для країн по той бік Атлантики.

“Здається, все зайшло в глухий кут і потребує нового імпульсу”, – заявив один європейський чиновник.

Останні доби продемонстрували, що це дедалі частіше перетворюється на ілюзію – Трамп зараз, мабуть, більше зосереджений на критиці і, можливо, навіть на санкціях проти європейських країн, ніж на співпраці, зазначає видання.

Наприклад, нещодавно Дональд Трамп піддав різкій критиці канцлера Німеччини. Він також шокував Пентагон, заявивши про намір скоротити американську військову присутність у трьох європейських країнах. Після цього Трамп провів тривалу телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Під час бесіди вони досягли угоди про тимчасове припинення вогню, при цьому не проконсультувавшись з Україною.

В інших ситуаціях подібні події призвели б до екстрених нарад у європейських столицях. Однак у Європі мало хто відчуває, що світ руйнується — адже в багатьох аспектах він уже зруйнувався, і інші лідери почали адаптуватися, зокрема до можливого формування Європейського оборонного союзу, зазначають ЗМІ.

Журналісти зазначають, що інтерес до України у Західному крилі помітно зменшився. Високопоставлений чиновник Білого дому, говорячи про телефонну розмову Трампа з Путіним, зізнався, що не може пригадати, коли востаннє обговорювався російсько-український конфлікт.

“Іран, безперечно, став основним напрямком уваги”, – підкреслив неназваний високопоставлений чиновник.

Два ключові представники президента, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, займаються переважно питаннями, пов’язаними з Іраном, повідомив чиновник. Однак він також зазначив, що їхні російські та українські колеги продовжують підтримувати взаємодію.

Для європейців дії Трампа та його різкі заяви підкреслили важливість посилення автономії та незалежності від США. Водночас конфлікт в Ірані зміцнив впевненість України, продемонструвавши її зростаючий військовий потенціал і зробивши його очевидним для європейських союзників та інших країн.

“Вплив війни в Ірані та поточна блокада Ормузької протоки є величезними і негативними для України та Європи. Якщо вже на те пішло, це зміцнило рішучість Європи підтримувати Україну”, — заявив другий європейський чиновник.

Військові дії в Ірані та проблеми з енергопостачанням, що послідували за ними, стали для Путіна сприятливою обставиною. Водночас Україна знайшла нове джерело доходів, підписавши угоди з європейськими та арабськими партнерами, які гостро потребують її технологій для захисту від дронів.

Переговори про вступ України до ЄС стають дедалі складнішими

Posted on 1 Травня, 2026 by Іван Засядько

Україна наполегливо прагне пришвидшити вступ до Європейського Союзу, що викликає невдоволення у європейських партнерів.

Про це пише “Financial Times” з посиланням на анонімні джерела.

Згідно з інформацією, наведеною у виданні, українські представники на переговорах зі США та ЄС вимагають оперативного схвалення процесу інтеграції та висловлюють невдоволення підходом Єврокомісії до розширення Союзу. У Києві заявляють, що інтерес Євросоюзу до України настільки ж великий, як і прагнення України до вступу в Союз.

Європейські дипломати підкреслюють, що така риторика ускладнює переговорний процес та ігнорує існуючі процедури.

“Членство — це не подарунок. Можливо, у Києві з цього приводу виникло якесь непорозуміння”, — сказав один із співрозмовників FT.

Видання повідомляє, що президент України Володимир Зеленський дав вказівку дипломатам зосередитися на просуванні повноцінного членства країни в ЄС і не розглядати альтернативні варіанти зближення.

На думку європейських дипломатів, навіть за умови максимально прискорених процедур процес інтеграції України до Європейського Союзу може розтягнутися щонайменше на десять років. На саміті ЄС, який проходив на Кіпрі і на який був запрошений президент Зеленський, деякі лідери зробили спроби знизити очікування української сторони.

“Це буде не так просто, як він думає”, — зазначив одне з джерел.

Джерела “FT” зазначають, що реформи в Україні просуваються повільно, особливо в питаннях забезпечення верховенства права та боротьби з корупцією. Крім того, спостерігається затримка з ухваленням законів, необхідних для успішної інтеграції країни в європейський економічний простір.

У 2022 році Євросоюз надав Україні статус кандидата в члени ЄС у відповідь на агресію з боку Росії. У 2024 році розпочалися переговори про її вступ. Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії, підкреслила важливість інтеграції України до ЄС. Однак вона зазначила, що процес розширення вимагає виконання низки умов і не передбачає “коротких шляхів”.