Євросоюз готує для України кредит на закупівлю британської зброї

Європейський Союз має намір надати Україні можливість закуповувати озброєння у Великій Британії за рахунок оборонного кредиту на 60 млрд євро.  Кошти планують надати Києву як цільову позикову підтримку для військових закупівель.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на власні джерела.

Переговори щодо цього механізму тривали кілька місяців і, як стверджують джерела видання, були значною мірою узгоджені на полях саміту НАТО в Анкарі. Офіційно про запуск програми можуть оголосити наступного тижня в Парижі під час зустрічі “Коаліції охочих”, де очікується участь голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Серед пріоритетних закупівель називають британські ракети Storm Shadow, а також додаткові засоби протиповітряної оборони та ударні системи. Союзники розраховують посилити українську армію до зими, щоб розширити її можливості на тлі триваючих бойових дій.

Bloomberg зазначає, що нова схема стала компромісним рішенням після тривалих розбіжностей між ЄС і Великою Британією. За даними видання, суперечка виникла через умови участі Британії та плату за доступ до фонду.

“Угода розглядається як примирливий крок з боку ЄС після того, як раніше сторонам не вдалося досягти згоди щодо приєднання Великої Британії до оборонного фонду ЄС SAFE у розмірі 150 мільярдів євро”, – йдеться у статті.

Окремо обговорюється угода про доступ Великої Британії до європейського фонду інвестицій у технологічні компанії, однак її відклали через зміну глави британського уряду. При цьому європейські країни продовжують шукати додаткові способи фінансування військової допомоги Україні, зокрема закупівлі зброї за рахунок заморожених російських активів та програми PURL.

Кандидатка на посаду мера Кракова розпочала кампанію роликом проти українського прапора

Кандидатка на посаду мера Кракова Маріанна Шрайбер опублікувала провокаційний передвиборчий ролик у соцмережах.

Відео, створене за допомогою штучного інтелекту, з’явилося в соцмережі “Х”.

У ролику Шрайбер знімає український прапор з кронштейна біля адміністративної будівлі та кидає його вниз. Також вона викидає у сміттєвий бак прапор Євросоюзу.

Свою кампанію Шрайбер будує навколо теми “польської нормальності”. Вона обіцяє прибрати українські та європейські прапори з муніципальних будівель, залишити лише польські символи, а також повернути християнську символіку до шкіл.

Маріанна Шрайбер відома в Польщі як блогерка, телеведуча, учасниця боїв ММА та політична активістка. Раніше вона була одружена з колишнім міністром від партії “Право і справедливість” Лукашем Шрайбером.

Поява такого ролика відбулася на тлі нової напруги між Києвом і Варшавою через рішення присвоїти одному з підрозділів ССО ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА.

У Франції назвали ліцемірством позицію ЄС щодо України

Колишня міністерка оборони Франції Сільві Гуляр заявила, що Євросоюз надто легко роздає країнам-кандидатам обіцянки щодо майбутнього членства, хоча сам поки що не підготував чіткого плану нового розширення. За її словами, це стосується й України, якій у Брюсселі говорять про європейську перспективу, але не пояснюють, як саме ЄС працюватиме після прийому нових учасників.

Про це пише видання “Укрінформ”, посилаючись на коментар французької експосадовиці.

Гуляр вважає, що європейські інститути повинні відкрито відповісти на кілька ключових питань. Серед них — фінансування розширеного Союзу, майбутній бюджет, розподіл витрат між країнами та збереження принципу одностайного голосування. За її оцінкою, при великій кількості членів така система може серйозно ускладнити прийняття рішень.

Окремо колишня французька чиновниця розкритикувала підхід ЄС до України.

“Ми обіцяємо українцям, які живуть під бомбами, що вони скоро приєднаються до нас і отримають переваги членства в Євросоюзі. Але водночас ми нічого не робимо, щоб це сталося належним чином. І це прояв лицемірства”, – наголосила Гуляр.

Вона нагадала, що під час підготовки до великого розширення ЄС у 2004 році Брюссель заздалегідь намагався адаптувати свої інститути до нових умов. Зараз, на думку Гуляр, ситуація інша: кандидати отримують дедалі більше вимог щодо реформ, а сам Євросоюз поки що не представив чіткої моделі власної трансформації.

США не підписали заяву країн ООН із засудженням російських погроз іноземцям у Києві

Майже 50 країн — членів ООН підписали спільну заяву із засудженням російських погроз на адресу дипломатичних установ і посольств у Києві. Серед підписантів — європейські держави, Японія, Південна Корея та інші країни. США документ не підтримали.

Про це повідомляє “France 24”.

“Ми також засуджуємо нещодавні погрози Росії на адресу дипломатичних установ та посольств у Києві. Це те, чого ми не можемо прийняти”, — йдеться у спільній заяві, оприлюдненій представником України в ООН Андрієм Мельником.

На ситуацію також відреагував генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш: він заявив, що глибоко стурбований заявами Росії про намір завдавати послідовних і систематичних ударів по українських оборонних підприємствах у Києві, а також по центрах прийняття рішень і командних пунктах.

Раніше МЗС Росії заявило про початок “системних ударів” по об’єктах, пов’язаних з проектуванням, виробництвом і застосуванням безпілотників, а також по “центрах прийняття рішень” у Києві. Російське відомство також закликало іноземців “якнайшвидше покинути” українську столицю.

На тлі цих заяв представники Євросоюзу повідомили, що дипломати не мають наміру евакуюватися з Києва.

Велика Британія відмовилася підтримати план НАТО щодо додаткової військової допомоги Україні

У НАТО виникли розбіжності щодо пропозиції закріпити обов’язковий мінімальний рівень військової допомоги Україні.  Ініціативу заблокували Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада.

Про це повідомляє “The Telegraph”

План передбачав, що країни Альянсу мають щорічно виділяти на військову підтримку Києва не менше 0,25 % свого ВВП.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що запропонований механізм не отримав одностайної підтримки. При цьому частина країн Альянсу вже витрачає на допомогу Україні суми, порівнянні з цим рівнем або вищі, проте низка союзників виступила проти формалізації такого зобов’язання.

Серед противників ініціативи опинилася і Велика Британія, яка залишається третім найбільшим донором військової допомоги Україні після США та Німеччини. За даними публікації, зараз Лондон виділяє на ці цілі близько 0,1% ВВП.

Раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявляв, що країна щорічно надаватиме Україні не менше 3 млрд фунтів стерлінгів військової підтримки. На цьому тлі суперечка навколо нового механізму показує, що всередині НАТО зберігаються розбіжності з питання довгострокового фінансування військової допомоги Києву.

Україна має повноправно інтегруватися до Європейського Союзу — Зеленський

Україна має стати повноправним і невід’ємним членом Європейського Союзу, оскільки без її участі загальноєвропейський проєкт залишиться незавершеним.

Про це наголосив Президент Володимир Зеленський.

Український лідер заявив, що влада вживає всіх можливих дипломатичних заходів для прискорення процесу євроінтеграції. На думку глави держави, Україна бореться не тільки за свій суверенітет, а й за мир і безпеку всієї Європи. Президент також наголосив на необхідності досягнення конкретних результатів у ході переговорів та створення нових переговорних платформ.

“Європейський проєкт просто не здатний бути завершеним і самодостатнім без України. Тому наше членство в Євросоюзі має бути абсолютним та рівноправним”, — наголосив Зеленський.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц напередодні запропонував, щоб Україна стала “асоційованим членом” Європейського Союзу. Київ міг би отримати статус спостерігача на засіданнях органів ЄС без права голосу. Ця ініціатива розглядається як перший крок до повного включення України до структур ЄС.

ЄС готує позицію для переговорів із Москвою

У країнах Євросоюзу активізується дискусія щодо відновлення прямих контактів із Росією. Це відбувається на тлі спроб знайти шляхи завершення війни в Україні. Європейські лідери обговорюють, чи потрібен спеціальний представник або група посередників для переговорів із Кремлем.

Про це повідомляє “The New York Times”.

За інформацією видання, міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС наступного тижня на зустрічі на Кіпрі мають намір обговорити можливі параметри майбутніх контактів, включаючи формат діалогу та потенційні “червоні лінії” для Європи. При цьому, незважаючи на активні обговорення серед дипломатів, остаточних рішень щодо вибору переговірника поки що не ухвалено.

Кілька високопоставлених чиновників і дипломатів стверджують, що повернення до обговорення діалогу з Росією є значною зміною в політичній стратегії. Після повномасштабного вторгнення 2022 року більшість контактів з Москвою було призупинено.

В ЄС дедалі частіше усвідомлюють труднощі підтримання жорсткої ізоляційної політики. Як повідомляє NYT, спроби США врегулювати конфлікт не привели до значних результатів, а увага Вашингтона переключається на інші міжнародні проблеми. У зв’язку з цим у Європі зростає занепокоєння щодо недостатньої залученості континенту до процесу розробки майбутніх угод щодо України.

Низка європейських політиків переконана, що для посилення впливу ЄС необхідно діяти більш злагоджено та виступати єдиним фронтом на переговорах. Водночас їхні колеги вказують на небезпеку передчасного співробітництва з Москвою.

Представники європейських інститутів, включаючи президента Європейської ради Антоніу Кошту, висловили думку про необхідність підготовки до можливого “вікна” для переговорів. Європа має бути готова взяти участь у цьому процесі, коли трапиться сприятлива нагода.

Деякі експерти вважають, що в Москві змінюється стратегія: хоча раніше Росія була орієнтована на прямі переговори зі Сполученими Штатами, тепер вона все частіше натякає на готовність до взаємодії з європейськими партнерами.

У ЗМІ згадуються діючі та колишні високопоставлені європейські політики як можливі посередники з боку ЄС. Однак на даний момент немає ні офіційних рішень, ні навіть узгодженого списку. Дипломатичні джерела підкреслюють, що всі ці обговорення поки що перебувають на початковій стадії, на рівні концепцій.

У червні ЄС надасть Україні перший транш кредиту на закупівлю дронів

Наступного місяця Україна отримає перший транш із великого кредитного пакету, який ЄС надав на суму 90 млрд євро.

Про це заявила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас.

Євросоюз виділить кошти на придбання безпілотників, які, за словами глави європейської дипломатії, є критично важливим інструментом для протидії російській агресії на фронті.

На зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі Каллас зазначила, що запуск кредитної програми не повинен перешкоджати продовженню двосторонньої військової допомоги з боку окремих держав. Вона також висловилася за посилення санкційного тиску на Росію.

Міністри особливо відзначили 6,6 млрд євро, які вже понад два роки заблоковані в Європейському фонді миру через вето, накладене Угорщиною. Наразі країни-члени активно шукають шляхи розблокування цих коштів, розробляючи збалансовані пропозиції для всіх зацікавлених сторін.

Водночас ЄС розробляє гарантії безпеки для України на випадок, якщо буде досягнуто припинення вогню. У плани входить посилення супутникового моніторингу для спостереження за дотриманням потенційного перемир’я, а також заходи протидії російському “тіньовому флоту” та обходу санкцій.

“Тіньовий флот” РФ стане головною ціллю нового пакету санкцій ЄС

Європейський Союз розробляє 21-й пакет санкцій проти Росії. Його планують ухвалити наприкінці червня або на початку липня. Головне нововведення — обмеження для “тіньового флоту” танкерів, що перевозять російську нафту.

Про це повідомляє “Politico”.

Під санкції також потраплять фінансові установи, підприємства оборонного сектору та організації, що займаються продажем незаконно вивезеного українського зерна.

У Брюсселі мають намір посилити економічний тиск на Москву, щоб обмежити фінансові можливості Росії для ведення війни. Як зазначають європейські офіційні особи, російська економіка переживає скрутні часи, що відкриває вікно можливостей для введення нових санкцій.

“Це справді час тиснути сильніше, бо Росія перебуває у скрутному становищі”, – зазначив один із чиновників ЄС.

Нові санкції можуть торкнутися не лише економічних секторів, а й Російської православної церкви, включаючи патріарха Кирила. Раніше ці заходи блокувалися Угорщиною, але після зміни уряду в цій країні чиновники розглядають можливість їхнього впровадження.

“Зараз не час послаблювати тиск на Росію”, – додав віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Єврокомісія вивчає можливість обмеження надання морських послуг суднам, зареєстрованим у Росії.

“Ми маємо повернутися до санкцій, які раніше розглядалися, але не були узгоджені, а також рухатися далі з новим пакетом”, — наголосила головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

Паралельно Кая Каллас представить санкції проти майже двох десятків росіян. Вони причетні до незаконного вивезення українських дітей. Цей крок європейські лідери, включаючи Урсулу фон дер Ляєн, розглядають як спосіб зміцнити позиції України перед можливими мирними переговорами.