Фон дер Ляєн запропонувала створити нову раду безпеки за участю України

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала створити Європейську раду безпеки, до якої, окрім країн Євросоюзу, можуть увійти Україна, Велика Британія, Канада та Норвегія.

Про це пише видання АВС.

Нова структура має стати майданчиком для координації дій у разі серйозних загроз безпеці. Також фон дер Ляєн виступила з ініціативою розробити спеціальний “протокол безпеки”. Передбачається, що він дозволить автоматично запускати механізми колективної оборони, подібні до принципу, передбаченого статтею 5 Північноатлантичного договору.

При цьому голова Єврокомісії наголосила, що ЄС має намір продовжувати тісну взаємодію з НАТО. На її думку, існуючі європейські інститути та механізми прийняття рішень необхідно адаптувати до ситуації, що змінилася у сфері безпеки.

“Ми зміцнюємо наше співробітництво з НАТО, але наша доктрина, наші інституції та наші механізми ухвалення рішень не розвиваються відповідно до нової реальності”, – додала голова Єврокомісії.

Серед інших пропозицій фон дер Ляєн — подальший розвиток європейської оборонної промисловості та посилення захисту зовнішніх кордонів ЄС. Вона також виступила за скорочення технологічного відставання Європи від США та Китаю у сфері штучного інтелекту.

Франція виступила за виключення російського олігарха зі списку санкцій ЄС

Франція приєдналася до Словаччини, яка домагається виключення російського мільярдера Алішера Усманова зі списку санкцій Євросоюзу.

Про це повідомляє Euronews з посиланням на чотирьох дипломатів ЄС.

За словами одного зі співрозмовників видання, позиція Парижа викликала запитання в інших країнах Євросоюзу. Дипломат припустив, що за рішенням Франції можуть стояти переважно економічні причини. При цьому Euronews не уточнює, про які саме економічні інтереси може йти мова.

Видання також припускає, що підтримка зняття санкцій з Усманова може бути частиною політичного компромісу: Франція, як передбачається, розраховує таким чином переконати Словаччину підтримати чергове продовження персональних санкцій ЄС проти Росії. При цьому Братислава домагається виключення зі списку не тільки Усманова, а й Михайла Фрідмана, тоді як Париж, за даними Euronews, підтримав лише Усманова.

Санкції ЄС проти Усманова діють з 2022 року. У санкційному реєстрі Мінфіну Франції зазначено, що через холдинг USM він володіє або контролює активи в ключових секторах російської економіки, які забезпечують суттєві доходи російській державі. Там також йдеться про його тісні зв’язки з Володимиром Путіним, що сам Усманов заперечує.

Це питання стало актуальним напередодні чергового продовження персональних санкцій ЄС, для чого потрібна згода всіх 27 країн Євросоюзу. Посли країн ЄС мають знову обговорити режим санкцій 14 вересня, тоді як діючі обмеження необхідно продовжити до 15 вересня.

Суд ЄС відхилив позов Угорщини щодо доходів від заморожених активів Росії

Загальний суд Євросоюзу відхилив позов Угорщини проти використання надприбутків від заморожених активів російського Центробанку для військової підтримки України. Рішення було ухвалено 9 вересня.

Про це повідомляє Reuters.

Будапешт намагався оскаржити рішення ЄС спрямовувати ці кошти на допомогу українським Силам оборони. Однак суд не став розглядати вимоги Угорщини по суті, зазначивши, що не має повноважень розглядати цю справу.

Угорщина вже неодноразово виступала проти чинного механізму. Раніше Будапешт також оскаржував рішення Ради ЄС спрямовувати майже всі надходження від оподаткування прибутку заморожених російських активів через Європейський фонд миру.

Цей фонд використовується для компенсації країнам Євросоюзу витрат на надання військової допомоги Україні.

Чотири країни ЄС запропонували повернутися до питання використання російських активів на користь України

Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія підготували спільне звернення до керівництва Євросоюзу з пропозицією знову обговорити можливість використання заморожених російських фінансових активів для підтримки України.

Проєкт спільного листа до керівництва ЄС опублікувало видання Kyiv Independent.

Автори ініціативи пропонують розпочати обговорення на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії на початку вересня.

“ЄС повинен і надалі надавати Україні всебічну, передбачувану та структуровану фінансову підтримку відповідно до її потреб. Ми вважаємо, що зараз настав час повернутися до питання про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України”, – йдеться у проєкті листа.

У документі зазначається, що затверджений у квітні кредит на 90 млрд євро покриває приблизно дві третини фінансових потреб України до кінця 2027 року. Решту дефіциту пропонується компенсувати таким чином, щоб не створювати додаткового навантаження на європейських платників податків.

Наразі в Європі заморожено понад 200 млрд євро російських активів. Чотири країни пропонують Єврокомісії розробити нові механізми їх використання в інтересах України.

При цьому однією з основних перешкод залишаються юридичні та фінансові ризики. Ініціатори пропонують розподілити їх між усіма державами ЄС, що має зняти побоювання країн, які раніше попереджали про можливі судові претензії з боку Росії та пов’язані з ними фінансові наслідки.

Bloomberg: Європа поки що не виробила єдиної відповіді на зростання гібридних загроз

Росія продовжує розширювати кампанію гібридних операцій проти європейських країн, які надають підтримку Україні. Йдеться про кібератаки, диверсії, підпали та інциденти з безпілотниками. При цьому в Європі поки що немає єдиної стратегії реагування на подібні загрози.

Про це йдеться в матеріалі Bloomberg.

Серед останніх епізодів видання згадує запобігання в Польщі замаху на громадянина США українського походження, а також пожежу на підприємстві в Естонії, що випускає безпілотні системи. Європейська влада пов’язує подібні випадки з діяльністю російських структур, однак загальна система протидії таким операціям залишається розрізненою.

За даними агентства, після масового висилення російських дипломатів Москва почала активніше використовувати соціальні мережі та месенджери для пошуку виконавців. Окремі країни Балтії також попереджають про можливі провокації проти критичної інфраструктури та інших чутливих об’єктів.

У Євросоюзі обговорюються додаткові заходи тиску на Росію, зокрема нові санкції, обмеження в енергетиці та посилення візового режиму. Однак попередні обмежувальні заходи, як зазначає Bloomberg, не змогли повністю зупинити передбачувану гібридну активність.

Автори матеріалу пов’язують зростання ризиків із тим, що Європа відіграє дедалі більшу роль у підтримці України. За оцінками західних спецслужб, окремі операції можуть спеціально плануватися так, щоб завдати шкоди країнам НАТО, але не створити очевидного приводу для застосування механізму колективної оборони.

Вірменія готується офіційно розпочати процес вступу до Європейського Союзу

Вірменія має намір найближчим часом розпочати офіційну процедуру подання заявки на членство в Європейському Союзі.

Про це заявив прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян під час засідання парламенту.

За словами Пашиняна, процес вимагатиме значної підготовчої роботи і складатиметься з кількох етапів. Спочатку Єреван має офіційно звернутися із заявкою на вступ до ЄС, після чого отримати відповідь Брюсселя та узгодити з європейською стороною подальшу дорожню карту. Конкретних термінів подання документів політик поки що не назвав.

“Для проведення референдуму Вірменія повинна звернутися з офіційною заявкою на вступ до ЄС. Це процес, який вимагає обсяжної роботи. І в ближчому часі ми розпочнемо цей процес, особливо дослухаючись до закликів наших колег по ЄАЕС”,– заявив Нікол Пашинян.

Таким чином, плебісцит не планується проводити до офіційного початку діалогу з Брюсселем та визначення подальшого порядку дій.

У грудні 2025 року Вірменія та Євросоюз підписали програму стратегічного партнерства. Водночас питання європейського курсу Єревана викликає реакцію з боку інших учасників Євразійського економічного союзу. Путін раніше закликав вірменську владу швидше визначитися з вибором між ЄС та ЄАЕС, а Олександр Лукашенко застерігав Єреван від поспішних рішень.

Сам Пашинян раніше заявляв, що Вірменія й надалі залишатиметься учасником ЄАЕС до того моменту, коли вибір між євразійською та європейською інтеграцією стане неминучим.

ЄС продовжить дію тимчасового захисту для українців до березня 2028 року

Країни Євросоюзу домовилися про продовження дії тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Цей механізм діє для людей, які виїхали з України через бойові дії.

Про це повідомили на сайті Кабміну.

Наразі тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2027 року. Після ухвалення нового рішення українці зможуть зберігати цей статус ще рік. З початку дії механізму захистом у країнах ЄС скористалися понад чотири мільйони осіб.

При цьому для нових заявників передбачені обмеження. Тимчасовий захист можуть не надавати тим, хто не виконує військові обов’язки, передбачені українським законодавством, і з цієї причини не отримав дозволу українських властей на виїзд із країни.

Рішення пов’язане з наміром ЄС зберегти підтримку українців, які були змушені покинути країну, але водночас врахувати потреби України в умовах триваючого конфлікту.

Україна отримала від ЄС новий транш у розмірі 3,47 млрд євро

Україна отримала черговий транш від Євросоюзу у розмірі 3,47 млрд євро. Кошти надійшли в рамках механізму Ukraine Support Loan і вже зараховані до державного бюджету.

Згідно із заявою від прем’єр-міністра України Сергія Корецького, кошти спрямують на посилення оборони та фінансування першочергових потреб держави.

Загалом у 2026 році за цим механізмом для України передбачено 45 млрд євро. Наразі Київ уже залучив 11,6 млрд євро. З цієї суми 3,2 млрд євро пішли на бюджетні потреби, ще 8,4 млрд євро спрямовано на оборону.

Раніше Україна отримала 690 млн доларів після першого перегляду програми розширеного фінансування МВФ. Загальний обсяг коштів за цією програмою сягнув 2,2 млрд доларів.

ЄС може відмовитися від великих пакетів санкцій проти Росії

Європейський Союз розглядає можливість зміни підходу до санкцій проти Росії. У Брюсселі обговорюють відмову від великих пакетів обмежень на користь окремих рішень або невеликих тематичних блоків.

Про це пише Financial Times з посиланням на власні джерела.

Один із співрозмовників FT заявив, що нещодавно затверджений пакет може стати останнім у колишньому форматі. Приводом стала ситуація з 21-м пакетом санкцій, який Греція кілька тижнів блокувала через власні економічні інтереси.

“Тепер цілком очевидно, що цей підхід більше не працює”, — додав співрозмовник видання.

Новий підхід має знизити ризик того, що одна країна зможе зупинити весь пакет санкцій, домагаючись поступок з окремого питання. У випадку з Грецією суперечка стосувалася перевезення російського скрапленого природного газу суднами компанії Dynagas.

У підсумку країни ЄС знайшли компроміс. Компаніям тимчасово дозволили виконувати лише контракти на перевезення СПГ, укладені до 24 лютого 2022 року. Розширення подібних поставок для європейських операторів заборонили.

Це стало першим випадком фактичного пом’якшення вже узгоджених економічних санкцій проти Росії. Частина європейських дипломатів різко розкритикувала позицію Афін, заявивши, що Греція поставила весь пакет обмежень у залежність від власних вимог.