ЄС вимагає від Великої Британії приєднатися до фінансової допомоги Україні

Британський прем’єр Кір Стармер зіткнувся з тиском колег з питання: використовувати заморожені кошти або витрачати гроші платників податків.

Про це повідомляє “The Times”.

Європейські лідери закликають використовувати заморожені російські активи для допомоги Україні, проте досягнута угода про кредит на суму 90 млрд євро залишає ці кошти недоступними. В Європі сподіваються, що Велика Британія підтримає цей кредит.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зіткнувся з тиском через ситуацію, коли понад 8 млрд фунтів активів РФ виявилися замороженими в країні. Стармер виступав за використання цих коштів для підтримки України. Як зазначає видання, без залучення російських активів буде важко переконати британців, що кошти платників податків можна направити на надання кредиту.

“За межами ЄС він може приймати рішення сам, але відчуває тиск з боку колег”, – пише “The Times”.

Автори статті стверджують, що навіть без конфіскації державні органи ЄС і Великої Британії зобов’язані вжити заходів, оскільки це відповідає моральним, економічним і виборчим принципам.

Координація зусиль з державами, що не входять до Європейського Союзу, такими як Канада і Японія, дозволить продемонструвати рішучу підтримку Україні.

Лідери ЄС не дійшли згоди щодо використання російських активів

Після 16-годинних обговорень європейські лідери не змогли домовитися про передачу заморожених державних активів Росії Україні.

Про це повідомляє видання Politico.

Це стало значним ударом для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, які протягом декількох тижнів активно просували ідею використання €210 млрд заморожених російських активів для підтримки України. У підсумку саміт завершився прийняттям альтернативного плану, запропонованого прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером.

ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі €90 млрд на два роки. Гарантія повернення цих коштів буде забезпечена загальним бюджетом Євросоюзу, що допоможе Україні уникнути фінансової кризи навесні наступного року. Однак Угорщина, Словаччина і Чехія офіційно заявили про свою відмову приєднатися до цієї програми.

Бельгійський прем’єр Барт де Вевер фактично зупинив використання російських активів, оскільки більша їх частина зберігається в бельгійській компанії Euroclear. Він наполягав на необмежених фінансових гарантіях для захисту країни від можливих позовів з боку Кремля, що інші лідери розцінили як спробу отримати “карт-бланш” за рахунок загальних коштів. В кінцевому підсумку Бельгія та Італія змогли “проштовхнути” свій варіант із загальним боргом, який Еммануель Макрон назвав “найбільш практичним рішенням”.

Видання вказує, що для Німеччини досягнутий результат є “болючим компромісом”. Раніше Берлін виступав проти спільних позик. Єдиною поступкою, на яку погодився Мерц, стало положення про те, що заморожені активи Російської Федерації можуть бути використані в майбутньому для погашення кредиту.

Однак механізм реалізації цього заходу вимагає додаткового опрацювання. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні назвала завершення саміту “перемогою здорового глузду”. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запевнила, що, незважаючи на всі розбіжності, підтримка України тепер забезпечена на технічному рівні.

Орбан назвав конфіскацію російських активів кроком до війни

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що спроби європейських країн отримати доступ до російських коштів рівноцінні “оголошенню війни”.

Про це повідомляє Magyar Nemzet.

Орбан попередив, що конфіскація активів на сотні мільярдів євро призведе до неминучих наслідків, і ситуація погіршується з катастрофічною швидкістю.

Прем’єр-міністр Угорщини зазначив, що багато країн, включаючи його власну, зберігають свої валютні резерви в тих же європейських фінансових інститутах, що і Росія. У зв’язку з цим він висловив побоювання, що якщо Брюссель вирішить використовувати заморожені активи РФ, це може негативно позначитися на довірі до євро як до валюти для міжнародних резервів.

Орбан заявляє, що Бельгія, де зберігаються значні російські активи, “несе відповідальність перед росіянами” за ці кошти, і будь-яке втручання в цей процес створює небезпечний прецедент.

Політик поклав на європейських лідерів відповідальність за введення громадян в оману. Він стверджує, що вони обіцяли фінансувати підтримку України виключно за рахунок російських активів. Тепер, за його словами, Європа змушена визнати, що витрати ляжуть на плечі не тільки нинішніх платників податків, а й майбутніх поколінь.

Орбан вважає, що ті, хто розробив цю стратегію, зіткнуться з провалом, коли стане ясно, що заморожених коштів Росії не вистачить для покриття всіх потреб.

Норвегія може взяти на себе роль гаранта 100 млрд євро кредиту Україні

Норвегія може використовувати кошти свого суверенного фонду добробуту, який налічує 1,7 трлн євро, для гарантування європейського військового кредиту для України на 100 млрд євро.

Про це пише видання “The Sunday Times”.

За його даними, через гостру нестачу коштів в Україні і готовність кредиторів підтримувати її величезний дефіцит, керівництво ЄС розробило план позики 140 млрд євро під заморожені державні активи Росії.

“Норвегія обговорює пропозицію щодо розблокування європейського військового кредиту на суму понад 100 мільярдів євро для України шляхом забезпечення боргу своїм національним суверенним фондом у розмірі 1,7 трильйона євро”, — зазначає видання.

Бельгія, де знаходиться фінансова організація, що управляє російським капіталом, не погодила запропоновану схему. ЄС відчуває складнощі в отриманні позики без значного забезпечення через ризик невиплати з боку України. Очікується, що на зустрічі в п’ятницю переговорники будуть прагнути переконати бельгійців.

“Політичний істеблішмент Норвегії висловив невдоволення заявами Данії та інших європейських партнерів. Вони стверджують, що Норвегія, будучи членом НАТО, але не ЄС, «наживається на війні», продаючи великі обсяги нафти і газу союзникам і віддаючи порівняно мало”, — додає видання.

Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що не підтримає ідею використання заморожених російських активів для фінансування України.

Фіцо проти використання активів агресора на військові потреби України

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що не підтримає ідею використання заморожених російських активів для надання допомоги Україні.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Європейська комісія представила ініціативу, що дозволяє урядам країн ЄС направити до 185 млрд євро на підтримку України. Ці кошти будуть отримані за рахунок використання заморожених в Європі російських суверенних активів без їх конфіскації.

План не був схвалений через побоювання бельгійської сторони, на території якої знаходяться основні активи.

“Словаччина не братиме участі в юридичних або фінансових ініціативах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти підуть на військові потреби в Україні”, – сказав Фіцо.

Прем’єр-міністр Словаччини заявив, що застосування заморожених активів на користь України лише посилить конфлікт.

“Ми хочемо зупинити війну чи продовжуємо її? Ми плануємо виділити Україні 140 мільярдів євро, що може призвести до продовження конфлікту. Що це означає? Це означає, що війна, ймовірно, триватиме ще мінімум два роки”, – заявив він.

Президент США все більше віддаляється від російського лідера – Мерц

Канцлер Німеччини, Фрідріх Мерц, зазначив, що Дональд Трамп дедалі далі відходить від підтримки Володимира Путіна. У США тривають обговорення посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “Süddeutsche”.

Фрідріх Мерц наголосив, що позиція Трампа щодо російського лідера стає дедалі скептичнішою. Водночас у Сполучених Штатах тривають обговорення про можливе посилення обмежувальних заходів щодо Росії, тоді як у Європі ці заходи знаходять широку підтримку.

“Президент США стає все більш скептичним і критичним. Це природний процес. У Європі склався широкий консенсус щодо оцінки цієї війни. Мені здається, президент Трамп поступово приходить до такої самої думки”,- зазначив Мерц.

Щодо можливості переконати Трампа вжити більш жорстких заходів, посилаючись на історичну відповідальність, канцлер зазначив, що ключовим інструментом впливу на Кремль мають стати більш суворі економічні обмеження.

Мерц підкреслив, що Трамп не згоден із деякими санкційними заходами через можливі негативні наслідки для економіки США. Водночас у Сенаті активно дискутують з цього питання, і президенту США належить ухвалити остаточне рішення. Канцлер заявив, що робить усе можливе для того, щоб Європейський союз і Сполучені Штати спільно запровадили суворіші санкції.

Порушуючи питання про ймовірне вилучення заблокованих російських активів, Мерц відзначив складність цієї теми.

“Ці кошти, безумовно, знадобляться для відновлення України, але до цього ще далеко”, – підсумував він.

Мерц зауважив, що в разі конфіскації активів виникає не лише правова, а й фінансова проблема – як це сприймуть глобальні ринки, які цінують стабільність.

У Нідерландах триває обговорення про виділення 3,5 млрд євро на підтримку України

Уряд Нідерландів вирішує питання про надання Україні фінансової допомоги в розмірі близько 3,5 млрд євро у 2026 році.

Про це повідомляє NOS.

Під час парламентських дебатів прем’єр-міністр Дік Схооф повідомив, що 2026 року планується виділити Україні приблизно 3,5 млрд євро. Це продовження політики, яку проводили в попередні роки.

Наразі загальна сума допомоги від Нідерландів становить близько 5,8 млрд євро.

У рамках коаліції поки що не досягнуто повного взаєморозуміння. Зокрема, Герта Вілдерса, лідера “Партії свободи”, не влаштовує пропозиція про виділення такої суми. Він висуває умову: якщо буде вжито заходів щодо зниження вартості продуктів харчування та комунальних послуг для населення.

Обговорення питання про підтримку України відбувається на тлі підготовки до весняного меморандуму в коаліції. Представники “Партії свободи№ і “Фермерсько-цивільного руху” підкреслюють, що збільшення витрат на безпеку і оборону не повинно здійснюватися за рахунок зниження рівня життя громадян.

У цьому контексті також обговорюється питання застосування заморожених російських активів.