Енгельс під вогнем: як один удар оголив катастрофічні прорахунки російської ППО

Масований удар по нафтобазі в Енгельсі став не тільки маркером успішності українських атак у глибині російської території, а й додатково висвітлив вразливі місця в системі протиповітряної оборони РФ.

Формально саме Саратовська область, де розташований Енгельс, у радянські часи мала достатньо ешелоновану ППО, однак останні події свідчать, що до нинішнього стану речей це не має великого відношення.

Згідно з даними Генштабу ЗСУ, російські війська від початку повномасштабного вторгнення втратили понад тисячу одиниць систем ППО. У РФ зберігається надзвичайно низький темп виробництва нових зенітних ракетних комплексів, а ремонт і відновлення боєздатних систем також відбуваються повільно. Водночас росіяни продовжують втрачати близько трьох десятків одиниць ППО щомісяця, а здатні відновити чи виготовити лише кілька. У підсумку Росія входить у 2025 рік з критичним браком ефективних систем протиповітряного захисту.

Ані СРСР, ані сучасна Росія не могли повноцінно закрити свій неосяжний повітряний простір. Якщо порівнювати із часами «холодної війни», коли найсильніше прикривалися Московська область та стратегічні регіони, то нині можна побачити подібні «дірки» в захисті навіть там, де нібито мала б панувати багатоешелонована ППО.

Саратовщина вважалася досить захищеною, особливо із розміщеними тут базами стратегічної авіації. Проте кілька послідовних ударів імовірно українськими дронами чи ракетами по Енгельсу підтвердили, що «щільність» ППО залишилася привабливою лише на папері. Заяви російської сторони про те, що нібито «впали уламки» чи «атаки успішно відбиті», не переконують у реальній захищеності цих об’єктів.

Останнім часом спостерігається тенденція, коли Росія почала ставити на бойове чергування навіть експортні версії власних ЗРК чи «арктичні» комплекси, які раніше ніколи не розгортали в центральних регіонах. Це свідчить, що московське керівництво буквально «збирає по крихтах» будь-які засоби протиповітряної оборони. Яскравим прикладом став арктичний «Панцир-СА», випадково засвічений у репортажі росЗМІ, що тепер захищає Москву замість того, щоб перебувати в полярних широтах.

Удар по Енгельсу оголює не просто локальну нестачу ЗРК, а й системне вичерпання можливостей російської ППО. Москва входить у 2025 рік, намагаючись продемонструвати силу перед інавгурацією Дональда Трампа, але замість гучних «перемог», маємо критику зсередини й відсутність переконливих результатів на фронті. Можливо, російське командування розраховувало завдати серії резонансних успіхів, щоби переконати наступну адміністрацію США в необхідності «домовлятися». Проте в реальності Росія постає радше стороною, чия ППО тріщить по швах і не забезпечує надійного прикриття навіть на стратегічних об’єктах.

Завдяки системним діям ЗСУ з виявлення та виснаження російських систем ППО (як на полі бою, так і в глибокому тилу РФ), Київ отримує додаткові важелі для подальших атак і створення психологічного тиску на ворога. Якщо раніше Росія вважала, що «під парасолькою ППО» почувається безпечно, то приклад Енгельса і багатьох інших епізодів показує, що такі уявлення були завищеними. Україна ж, з огляду на слова президента Володимира Зеленського про нарощування власного виробництва дронів і ракет, відверто дає зрозуміти: потенціал для ударів лише наростає.

Удар по Енгельсу та інші успішні «прильоти» українських сил по тилових цілях РФ підтверджують дві ключові речі. По-перше, ППО Росії, попри всю пропаганду, має великі дірки й не встигає лататися через високі втрати. По-друге, для України відкривається дедалі більший простір застосування високоточних чи дронових ударів у глибині ворожої території, що психологічно «триматиме в тонусі» Кремль і демотивуватиме російську еліту.

На початку 2025 року Росія не демонструє жодних суттєвих зрушень у посиленні своєї ППО, натомість продовжує реагувати запереченнями та «відмовками». Для Києва це шанс активізувати подальший тиск, у тому числі через «удари у тил», і наполягати на тому, що російська загроза не така непохитна, як може здаватися багатьом на Заході. Усе це доповнює загальну картину, коли Україна поступово набуває наступальних спроможностей, а Росія намагається не втратити обличчя, але відчуває дедалі більший брак ресурсів і технологій, щоб бодай якось втримати власну безпеку.

Норвегія виділила понад $60 млн на закупівлю дронів для України

Норвегія оголосила про виділення 700 мільйонів норвезьких крон (понад $60 млн) на багатонаціональну ініціативу із закупівлі безпілотників для потреб України.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресреліз норвезького уряду.

Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Ґрам під час засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) підтвердив, що країна активно долучається до цієї ініціативи.

“Україна продовжує відчувати гостру потребу в додатковому військовому обладнанні для захисту від агресивної війни Росії. Безпілотники є критично важливою частиною цих зусиль як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на передовій”, – наголосив Ґрам.

У рамках ініціативи Норвегія співпрацює з Великою Британією та Міжнародним фондом для України (IFU). На двосторонній зустрічі міністр оборони Норвегії та його український колега Рустем Умєров обговорили подальшу співпрацю в оборонній сфері, зокрема нові поставки безпілотників.

Британський міністр прогнозує завершення війни в Україні до кінця квітня

Глава МЗС Великої Британії Девід Леммі висловив припущення, що війна в Україні може завершитися до кінця квітня 2025 року.

Про це він заявив під час коментаря для британських ЗМІ.

“Дональд Трамп ще не вступив на посаду. Судячи з того, що я бачив останніми днями, є ознаки невеликого зсуву в його розумінні, що угода може бути досягнута 21 січня. Думаю, тепер це малоймовірно. Виходячи з отриманої нами інформації, цей графік дійсно змістився приблизно до Великодня”, – зазначив Леммі.

Цьогоріч католики, протестанти та православні святкують Великдень 20 квітня.

Раніше очікувалось, що можливі мирні домовленості будуть досягнуті одразу після інавгурації нового президента США Дональда Трампа, яка запланована на 20 січня 2025 року. Проте, за словами Леммі, цей термін вже виглядає нереалістичним.

Рада продовжила термін повернення дезертирів до 1 березня 2025 року

Верховна Рада ухвалила рішення продовжити термін, протягом якого військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ) або дезертирували, можуть повернутися на службу без покарання.

Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук 9 січня.

Рішення було ухвалено після аналізу результатів першого етапу ініціативи. Як зазначили в Офісі президента, лише 10% військових, які залишили частини, скористалися можливістю повернутися без покарання.

Продовження терміну спрямоване на те, щоб дати шанс більшій кількості військових повернутися до лав ЗСУ, що є критично важливим для підтримки боєздатності армії.

У Державному бюро розслідувань наголосили, що військовослужбовці, які добровільно повернуться, будуть поновлені у службі з усіма соціальними гарантіями.

“Ця ініціатива спрямована на підтримку військових у складний час та надання другого шансу тим, хто з різних причин залишив службу. Влада розраховує, що новий термін дозволить значно збільшити кількість повернень до лав ЗСУ”, – зазначила Ірина Верещук.

Продовження терміну має на меті мотивувати військових, які з певних причин покинули службу, повернутися та долучитися до захисту України у складний період.

Поразка України обійдеться США на $808 млрд дорожче, ніж допомога – дослідження

Перемога Росії у війні проти України створить для США значно більші фінансові витрати, ніж нинішня підтримка Києва.

Про це йдеться у доповіді Американського інституту підприємництва (AEI), передає Цензор.Нет з посиланням на Bloomberg.

За оцінками AEI, якщо Росія досягне успіху, США доведеться витратити додаткові $808 мільярдів на стримування потенційних агресивних дій Кремля в Європі. Це підвищить військовий бюджет Пентагону з планованих $4,4 трильйона до $5,2 трильйона до 2029 року.

Аналіз підкреслює, що російська перемога змінить безпекову ситуацію в Європі, надавши Москві впевненості для подальших зазіхань на країни НАТО. Це вимагатиме значно більших витрат з боку США для посилення оборони альянсу.

“Короткострокові витрати на допомогу Україні в її захисті від російської агресії є значно меншими, ніж довгострокові витрати на те, щоб дозволити Росії перемогти”, – йдеться у доповіді.

Обраний президент США Дональд Трамп залишив відкритим питання майбутньої допомоги Україні. За його словами, США можуть скоротити або повністю припинити підтримку Києва, залежно від розвитку ситуації.

Нагадаємо, переговори між Україною та Росією планувалися на першу половину 2025 року, незалежно від результатів президентських виборів у США.

В Енгельсі після атаки українських дронів другу добу горить нафтобаза

У місті Енгельс Саратовської області Росії другу добу триває масштабна пожежа на нафтобазі після атаки українських дронів.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Reuters.

Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін зазначив, що пожежа контрольована, проте потрібно більше часу, щоб завершити процес вигоряння.

“Потрібен певний час, щоб завершити процес вигоряння. Ситуація контрольована”, – написав Бусаргін у Telegram.

У місті, де проживає близько 200 тисяч людей, запроваджено режим надзвичайної ситуації. Пожежа набула таких масштабів, що загасити її швидко не вдалося, а під час ліквідації вогню загинули двоє пожежників.

Енгельс розташований приблизно за 730 км на південний схід від Москви та за сотні кілометрів від кордону з Україною. Це вже не перший інцидент у місті: у грудні 2022 року під час збиття безпілотника загинули троє російських військових.

“Рамштайн”: США оголосили останній пакет допомоги Україні від адміністрації Байдена

На черговому засіданні Контактної групи з питань оборони України (“Рамштайн”) США оголосили про новий пакет військової допомоги для України. Його сума складає 500 млн доларів.

Про це повідомив міністр оборони США Ллойд Остін.

За словами посадовця, до нового пакета допомоги входять:

– ракети для систем протиповітряної оборони (ППО);

– ракети класу «повітря-земля»;

– боєприпаси;

– обладнання для винищувачів F-16.

Заклик Зеленського до партнерів

Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні, висловив вдячність союзникам за вже надані системи ППО, проте наголосив на необхідності виконання раніше взятих зобов’язань.

“Ми вдячні за системи ППО, які ви нам надали, але нам потрібне і те, що ви обіцяли”, – заявив Зеленський, наголошуючи на важливості своєчасного постачання обіцяної зброї.

Журналісти звернули увагу, що після виділення цього пакета у розмірі 500 мільйонів доларів, у фонді військової допомоги Україні залишиться близько 3,8 мільярда доларів.

Довіра українців до влади різко впала з початку війни – опитування КМІС

З початку повномасштабного вторгнення рівень довіри українців до більшості інститутів влади значно знизився.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Довіра до президента як до інституції впала на 39%: з 84% у грудні 2022 року до 45% двома роками пізніше. До Володимира Зеленського як до особистості рівень довіри знизився до 52%.

Уряд також втратив довіру громадян: показник зменшився з 52% до 20%.

Лідером антирейтингу залишається Верховна Рада. Її підтримка впала з 35% до 13%, що є найнижчим показником серед усіх інституцій.

Попри високий рівень підтримки, навіть Збройні сили України (ЗСУ) зафіксували незначне зниження довіри – з 96% до 92%. Уперше за три роки війни 2% українців висловили недовіру до армії. Водночас ЗСУ залишаються беззаперечним лідером за рівнем довіри.

На другому місці – Служба безпеки України (СБУ), де довіра знизилася з 63% до 54%. Поліція втратила частину підтримки: з 58% до 37%.

Опитування КМІС відображає загальне розчарування українців у ключових державних інститутах. Експерти пов’язують це із затяжним характером війни, зростанням економічних проблем та недостатньою прозорістю роботи влади.

Водночас ЗСУ залишаються символом стійкості та незламності, утримуючи високий рівень довіри навіть у складних умовах.

Зеленський і Санду обговорили енергетичні виклики Молдови та підтримку з боку України

Президент Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Молдови Маєю Санду, під час якої обговорили актуальні енергетичні виклики, що постали перед Молдовою.

Про це повідомив Офіс Президента України.

Ключовою темою розмови стала підтримка Молдови у подоланні складного періоду енергетичної кризи, особливо на лівому березі Дністра.

“Нинішня енергетична ситуація — це спроба Росії маніпулювати енергоресурсами, щоб послабити владу в Молдові”, — зазначили в Офісі Президента.

Володимир Зеленський підтвердив готовність України допомогти сусідній державі, зокрема забезпечити Молдову вугіллям.

Глава української держави наголосив на важливості збереження стабільності в Молдові та створення умов для спокійного життя людей, боротьби з бідністю й спільного руху обох країн до Європейського Союзу.