Зеленський назвав кроки, які Трамп може зробити для посилення тиску на Росію

Президент України Володимир Зеленський вказав на можливі дії Дональда Трампа, які здатні вплинути на Росію та посилити позицію України у майбутніх переговорах.

Про це він заявив в інтерв’ю італійській журналістці Чечілії Салі для газети Il Foglio.

За словами Зеленського, сигнали, які подає Дональд Трамп, демонструють рішучість і бажання завершити війну. Президент України вважає, що це може стати підставою для збільшення допомоги з боку Сполучених Штатів.

«Він [Дональд Трамп] каже, що дійсно хоче закінчити війну. Поки що ми не знаємо всіх деталей, і я думаю, що й сам президент Трамп не знає всіх деталей. Все залежить від того, який справедливий мир можемо ми отримати і чи хоче Путін у принципі закінчення війни. На мою думку, не хоче», — зазначив Зеленський.

Президент висловив сподівання, що адміністрація Трампа не лише не послабить санкції проти Росії, а й посилить їх, аби унеможливити постачання критично важливих компонентів для російської військової техніки, ракет та артилерії.

«Ми багато чого зробили разом із нашими союзниками, віддали чимало сил, щоб вплинути на економіку війни Росії та обмежити її можливості. Це повинно продовжуватися», — наголосив Зеленський.

Президент також підкреслив важливість зміцнення української та європейських армій для спільного протистояння російській агресії. Він зазначив, що потужність Збройних сил України перевищує 800 тисяч військових, у той час як армії таких країн, як Франція, мають значно меншу чисельність.

«Європа може протистояти лише спільно з Україною та іншими союзниками», — додав він.

Через брак людей у ЗСУ більше немає тактики, окрім як “затикати дірки” – The Economist

Через нестачу особового складу ЗСУ вимушені змінювати тактику, а лінія фронту на Донбасі залишається під значним тиском.

Про це повідомляє The Economist з посиланням на українських військових.

«У нас більше немає тактики, окрім як “затикати дірки”. Ми кидаємо батальйони в хаотичний безлад і сподіваємося, що зможемо якось це зупинити», — заявив командир, відомий як Купол, який до вересня очолював бригаду на сході країни.

За словами військових, значний удар по резервах України нанесли проблеми з мобілізацією та дезертирством.

Джерело: www.economist.com

Полковник Павло Федосенко, командувач українською тактичною групою на Донбасі, зазначає:

«Ми з усіх сил намагаємося заповнити втрати на полі бою. Вони можуть кинути батальйон солдатів на позицію, яку ми утримуємо чотирма чи п’ятьма військовими».

The Economist також пише, що бригади, які тримають лінію фронту на Донбасі, постійно недоукомплектовані, перебувають під великим тиском і зазнають втрат. Це призводить до відступу позицій та ускладнює оборону.

В Україні запрацювали електронні направлення на ВЛК: що відомо

Кабінет міністрів України впровадив електронні направлення на військово-лікарняну комісію (ВЛК)

Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі.

Завдяки впровадженню електронних направлень українцям більше не доведеться годинами чекати в чергах біля ТЦК для отримання документа. Направлення можна буде згенерувати через Єдиний державний реєстр призовників та отримати його за допомогою застосунку Резерв+. Як пояснив прем’єр-міністр, ця функція буде доступна насамперед для громадян, які добровільно хочуть пройти ВЛК.

“Людям, які отримали повістку, також достатньо подати електронний запит на формування направлення, щоб не втрачати час на відвідування ТЦК”, — підкреслив Шмигаль.

Нагадаємо, раніше заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук зазначила, що громадяни, які отримали статус “обмежено придатних”, матимуть три місяці для проходження ВЛК без штрафів.

За її словами, це рішення обговорюється законодавцями, і існує позиція, що необхідно надати людям достатньо часу для проходження процедури.

Також повідомлялося, що після ухвалення нової постанови Кабміну щодо порядку відстрочки від призову виникло занепокоєння щодо викладачів та студентів.

ЗСУ стримують наступ окупантів у районі Часового Яру

Українські військовослужбовці продовжують стримувати натиск ворога на Краматорському напрямку, зокрема в районі частково окупованого Часового Яру, що у Бахмутському районі Донецької області.

Як повідомив блогер і боєць 24-го окремого штурмового батальйону 5-ої бригади ЗСУ Станіслав Бунятов (Осман) у своєму Telegram-каналі «Говорять Снайпер», ситуація на цьому напрямку залишається напруженою:

«Русня працює цілодобово, щоб вийти в Ступочки і дотиснути Часік. Людей у нас небагато, але ресурсів для знищення орків достатньо — на півдні від Часіка орки стають здобиччю для наших коршунів. Їпашимо».

Втім, як зазначає боєць 210-го окремого спеціального батальйону «Берлінго» з позивним Балу у своєму Telegram-каналі «Бахмутський Балу», тримати оборону вдається не без втрат:

«На Бахмутському напрямку продовжуємо тримати оборону, на наших позиціях немає просування орків. На жаль, маємо поранених та загиблих побратимів. Вічна памʼять всім побратимам».

За даними Генштабу ЗСУ, лише за добу 27 січня на Краматорському напрямку ворог здійснив сім атак у районах Часового Яру, Ступочок, Предтечиного та Білої Гори.

Ривок до Дніпра: чому захоплення Великої Новосілки може змінити розклад на фронті

Які реальні перспективи має російська армія після потенційної окупації Великої Новосілки? Чи справді кремлівське командування націлене на прорив у бік Запоріжжя та Дніпра, і як це загрожує ЗСУ?

За повідомленнями як російських, так і неофіційних українських джерел, війська РФ увійшли у Велику Новосілку — населений пункт на Донеччині, що довгий час відігравав роль одного з ключових вузлів оборони ЗСУ на південному напрямку.

Чому це важливо:

Велика Новосілка була частиною ешелонованого укріпрайону, що стримував потенційні наступальні дії РФ в цьому районі. Якщо росіянам вдасться закріпитися та розгорнути активні дії від Великої Новосілки далі на захід, це створить загрозу оточення українських підрозділів, аналогічно тому, як це сталося під Очеретиним 2024 року.

Нагадаємо, коли впала Очеретина, російське командування просунулося в тил укріпленням ЗСУ на заході, що призвело до падіння Карлівки, Українська та Горняка. Тоді українські захисники, котрі готували оборону більше “спереду”, були змушені відступати, аби не потрапити в оточення.

Потенційний вектор на Запоріжжя і Дніпро: міф чи реальність?

Від Великої Новосілки до Запоріжжя простягається приблизно 125 кілометрів. Якщо розглядати цю територію, варто врахувати:

Гуляйполе й Оріхів — ключові опорні пункти українського південного фронту. Вони розташовані південніше лінії потенційного прориву, тож можуть опинитися у невигідному тактичному становищі, якщо росіяни підуть у “глибину” степу та вийдуть їм у фланг.

Відсутність розгалужених укріплень (за даними військових джерел) на шляху від умовної західної межі Донецької області до передмість Запоріжжя та Дніпра. Втім, українська влада періодично звітує про будівництво ліній оборони, тому сказати, що там “повна порожнеча”, було б перебільшенням.

Відомо, що російський наступ такого масштабу потребує як мінімум двох умов:

Значних резервів у живій силі та техніці, щоб просуватися широким фронтом, уникаючи контрнаступальних ударів ЗСУ по флангах.

Синхронізації атак з іншим напрямками, щоби ЗСУ не могли зосередити всі сили саме тут.

На даний момент можна відзначити, що за два місяці російські війська демонструють чималий поступ на південному заході Донеччини — від Покровська до тієї ж Великої Новосілки. Порівняно з іншими ділянками фронту, де ситуація стабільніша, прогрес РФ саме тут видається відносно динамічним. Це свідчить або про брак у ЗСУ належних укріплень/резервів, або про суттєву концентрацію російських сил, або ж про обидва чинники водночас.

Покровськ: оточення замість лобового штурму

Якщо поглянути на мапу, російська армія в останні місяці не мала мети відкритого штурму Покровська — великого логістичного центру на Донеччині. Натомість ворог зосередився на поступовому обході міста з заходу і південного заходу з метою “перекрити” дороги, що ведуть до Павлограда (Дніпропетровська область), а згодом — просуватися на території сусідньої області, тиснучи таким чином на значну ділянку українського фронту.

Якщо їм вдасться сформувати плацдарм на заході, Покровськ опиниться у своєрідному напівоточенні й не зможе ефективно отримувати підкріплення чи боєприпаси. Це типовий російський “обхідний” маневр, який дозволяє уникати тривалих боїв за великі міста, натомість змушуючи ЗСУ відступати під загрозою оточення.

Поки що залишається невідомим, чи дійсно російське військово-політичне керівництво зробило ставку на наступ через степ у напрямку двох великих індустріальних центрів — Дніпра та Запоріжжя.

Слід зважити:

Відстань. Навіть якщо прорахувати найкоротші маршрути, від лінії Покровськ – Велика Новосілка до Дніпра чи Запоріжжя залишається 120–140 км. Для Росії це значний простір, насичений мінімум декількома “проміжними” українськими вузлами оборони.

Питання резервів. Надати достатньо живої сили та техніки, щоб упевнено просуватися так далеко, — величезний виклик, особливо якщо на інших напрямках (на півночі Донбасу) теж тривають бої.

Альтернативний варіант. Можливо, Кремль все ж націлений на північ Донеччини (Слов’янськ, Краматорськ та ін.), адже “взяття” Донецької області було одним із “символічних” завдань росіян. У такому разі потужний ривок на південному заході в майбутньому може здатися менш пріоритетним. Для ЗСУ було б переважно, щоб Росія витрачала сили у складних лісисто-річкових районах півночі, де оборонятися набагато простіше.

Однак, зважаючи на динаміку загрозливої активності РФ саме в південно-західній частині Донецької області, не можна виключати, що ворог серйозно планує “прорубати” коридор до території Запорізької чи Дніпропетровської областей. Ймовірно, Кремль прагне вийти на критичну лінію, яка фактично “розріже” угруповання ЗСУ.

Чому Україні варто готуватися до оборони

Запоріжжя та Дніпро — це найважливіші логістичні та промислові центри, забезпечують сполучення як усередині країни, так і з південними регіонами. Якщо росіянам вдасться бодай частково перерізати магістралі між Дніпром/Запоріжжям та фронтовими районами, оборона українського півдня опиниться під великим питанням.

Зміна пріоритетів ворожого командування. Поки що немає остаточного сигналу, чи вважають у Москві саме цей напрямок найголовнішим, проте успіх під Великою Новосілкою може підштовхнути російський Генштаб до подальшого тиску.

Сильна оборона step by step. Українське командування, найімовірніше, почне перекидати резерви на захід Донецької та північ Запорізької областей, аби закріпитися на чергових рубежах. Така стратегія може зупинити російський прорив ще далеко від Дніпра, але потребуватиме додаткових сил і засобів, яких може бракувати на інших критичних ділянках фронту.

Захоплення росіянами Великої Новосілки, за умов підтримки подальшого наступу та достатніх резервів, створює ризик масштабного просування на захід — у напрямку Запоріжжя та Дніпра. Водночас це не означає швидких успіхів для РФ: українська армія все ще може організувати ефективну оборону, зокрема у вузлових районах Гуляйполя, Оріхова та безпосередньо на підступах до Дніпра.

Якщо ж російський Генштаб вирішить зосередитися на інших цілях (як-от північ Донеччини), це дасть ЗСУ час зміцнити оборону на південно-західному напрямку. У будь-якому разі, падіння Великої Новосілки стало черговим “дзвіночком”, що південний відрізок фронту може перетворитися на найгарячішу точку року, і ЗСУ слід бути готовими саме тут витримувати масштабні маневри загарбників.

Зрештою, чи стане напрямок на Запоріжжя дійсним пріоритетом для Кремля — ще відкрите питання. Але враховуючи посилення атак і тенденцію обходу великих міст, поки саме цей сценарій виглядає для росіян найбільш вигідним у найближчій перспективі.

Росія завдала ударів по Донеччині: є загиблий і поранені

Російські війська протягом доби атакували п’ять населених пунктів Донецької області, спричинивши руйнування та жертви серед мирного населення.

Про це повідомляє Національна поліція України.

Атакам піддалися Костянтинівка, Мирноград, Покровськ, Родинське та Торецьк. Унаслідок обстрілів пошкоджено 17 цивільних об’єктів, серед яких 11 житлових будинків.

У Покровську російські сили завдали ударів артилерією та дронами, внаслідок чого загинула жінка, а також пошкоджено автомобіль. У Мирнограді ворожий удар безпілотника також пошкодив транспортний засіб.

У Костянтинівці російські окупанти скинули три авіабомби «ФАБ-250» та двічі обстріляли місто артилерією. Постраждали четверо людей, пошкоджено 4 багатоквартирні та 7 приватних будинків, гараж, автомобіль і дві лінії електромереж.

Правоохоронці також зафіксували, що 25 січня внаслідок обстрілів у Часовому Яру загинув мирний мешканець.

Як повідомляють аналітики проєкту DeepState, в ніч проти 27 січня спостерігалося просування російських військ у районі Торецька, Андріївки та Новоєлизаветівки.

Донецька область залишається однією з найбільш постраждалих від російської агресії, з численними жертвами та зруйнованою інфраструктурою.

ЗСУ вперше знищили ворожу ракету за допомогою системи APKWS

25 січня українські військові вперше зуміли знищити російську авіаційну ракету Х-59, використовуючи систему APKWS.

Про це повідомляє видання Defense Express.

Інформація про успішне ураження була оприлюднена, і його наслідки були продемонстровані Військово-морськими силами Збройних сил України. Ракета, яка мала завдати удару по інфраструктурі порту на півдні країни, була перехоплена в повітрі.

APKWS (Advanced Precision Kill Weapon System) – являє собою комплекс, до якого входять некеровані ракети Hydra 70 з напівактивним лазерним наведенням.

Раніше українські військові застосовували APKWS для ураження дронів-камікадзе, але цього разу система вперше була використана для знищення ракети Х-59.

У рамках підтримки обороноздатності для Сил оборони також було передано 14 комплексів, що використовують ці ракети.

Зеленський пояснив, що заборона на переговори з Путіним діє для всіх, окрім президента України

Президент України Володимир Зеленський заявив, що заборона на переговори з російським лідером Володимиром Путіним поширюється на всіх, окрім глави держави.

Про це він повідомив, пояснюючи рішення, яке було прийняте в межах забезпечення державних інтересів.

Зеленський зазначив, що відповідний указ був підписаний з метою запобігти будь-яким таємним спробам ведення переговорів із Росією, які могли здійснювати окремі політичні діячі чи групи. Зокрема, йшлося про Віктора Медведчука та інших осіб, які могли б брати участь у таких процесах без відома держави.

«Цим указом ми фактично зупинили будь-які спроби сепаратистських домовленостей, які могли стати загрозою для територіальної цілісності та суверенітету України», – наголосив Зеленський.

За його словами, такий підхід гарантує прозорість переговорного процесу й не допускає можливості зради національних інтересів. Президент підкреслив, що виключне право вести перемовини належить главі держави, оскільки це передбачає відповідальність перед усім українським народом.

Рішення стало ключовим елементом у боротьбі з внутрішніми загрозами, які могли б виникнути внаслідок несанкціонованих контактів з агресором.

Українські військові взяли в полон росіянина за допомогою дрона з гучномовцем

Українські бійці продемонстрували інноваційний підхід у боротьбі проти російських окупантів, використовуючи дрони для полону ворогів.

Очільник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор оприлюднив відео цього унікального моменту у своєму Telegram-каналі.

«Бійці 107 батальйону 63 окремої механізованої бригади у Серебрянському лісі взяли в полон росіянина за допомогою гучномовця, закріпленого на дроні», – написав Лисогор.

Українські військові пілоти виявили російського солдата, який намагався сховатися у лісі.

Для того щоб змусити його здатися, на дрон було встановлено гучномовець із записом повідомлення:

«Здавайся і будеш жити. Кидай зброю і йди за дроном. Це твій останній шанс».

Росіянин, розуміючи безвихідь ситуації, виконав усі вимоги, склав зброю та рушив за дроном. На землі його вже чекали українські військові, які провели обшук і взяли в полон.

Цей випадок став черговим підтвердженням високого рівня професіоналізму та креативного підходу українських захисників у боротьбі проти агресора.