НАБУ перевіряє виробника ракети “Фламінго” на корупцію

Національне антикорупційне бюро України проводить перевірку виробника ракети “Фламінго” та ударних дронів Fire Point.

Про це повідомив “Kyiv Independent” із посиланням на джерела.

Видання повідомляє, що детективи НАБУ перевіряють, чи не завищувала компанія Fire Point вартість комплектуючих або кількість дронів, що поставляються Міністерству оборони. За словами одного з джерел, також розслідується можливий зв’язок Fire Point з Тимуром Міндічем, співвласником студії “Квартал 95”, заснованої президентом Володимиром Зеленським.

За даними, опублікованими виданням “Kyiv Independent”, цей виробник був одним з найбільших, якщо не найбільшим, отримувачем бюджетних коштів від Міністерства оборони на розробку і виробництво безпілотників.

“Але протягом останніх тижнів Fire Point розпочала активну рекламну кампанію, просуваючи свої дальні безпілотники FP-1 та крилаті ракети Фламінго у західних ЗМІ. У своїх перших публічних коментарях про цю зброю, Зеленський минулого тижня назвав Фламінго найуспішнішою ракетою, яку має Україна у своєму арсеналі для захисту”, — пише видання.

Компанія Fire Point була заснована в 2023 році і швидко зайняла одну з провідних позицій серед підрядників Міністерства оборони.

У 2024 році компанія Fire Point реалізувала Міністерству оборони України дрони на суму 13,2 млрд гривень, що склало майже третину від усього державного бюджету на дрони. За інформацією від керівництва компанії, в поточному році було вироблено близько 2000 безпілотних літальних апаратів, і в планах на 2025 рік — збільшити випуск до 9000 одиниць.

Технічний директор Fire Point охарактеризувала справу як “політичну” і зазначила, що “немає сенсу шукати секрети там, де їх немає”.

Борги українців за комунальні послуги перевищили 100 млрд гривень

Держстат України вперше за час війни опублікувала дані про заборгованість громадян за житлово-комунальні послуги.

Ці дані надані Державним комітетом статистики.

За даними статистичного відомства на кінець 2021 року, обсяг заборгованості склав 81,3 млрд гривень.

На початок другого кварталу 2025 року заборгованість склала 106,6 млрд гривень. Це невелике збільшення, незважаючи на значне підвищення вартості послуг.

Найбільша заборгованість спостерігалася за постачанням теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд гривень. За газ українці винні 32,3 млрд гривень, за електроенергію — 17,1 млрда гривень, за холодну воду — 10,2 млрд гривень, за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд гривень, за вивезення сміття — 3,1 млрд гривень.

За даними Держстату, у другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Вони сплатили 51,5 млрд гривень.

Китай постачає дрони та їхні компоненти до Росії та України

Китай контролює 70-80% світового ринку цивільних дронів і займає провідні позиції у виробництві ключових компонентів. Країна може постачати ці компоненти як до Росії, так і до України.

Про це повідомляє “Nikkei”.

За перші сім місяців 2025 року Китай відправив за кордон 2,6 млрд літій-іонних акумуляторів. Це на 20 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з митними даними китайського уряду. Поставки до Росії збільшилися приблизно на 90 відсотків за той же період.

Експорт акумуляторів, зокрема для смартфонів і автомобілів, займає важливе місце в міжнародній торгівлі. Однак в Росії існує дефіцит виробників таких товарів. Ця обставина збільшує ймовірність того, що російські акумулятори можуть бути використані у військових дронах.

Виробник акумуляторів для дронів з Шеньчженя підтвердив виданню “Nikkei”, що експортує свою продукцію в Україну.

Китайська компанія, що спеціалізується на виробництві гіроскопічних датчиків для стабільних польотів, здійснює поставки переважно в Росію і Україну. Керівництво компанії відзначає зростання обсягів продажів.

“Нестабільна світова ситуація – це бізнес-можливість”, – сказав представник компанії.

Російська Федерація — найбільший клієнт компанії в Шеньчжені. Фірма займається виробництвом обладнання для управління дронами. Дрони управляються людьми через вид від першої особи. Одночасно з цим через геополітичну напруженість продажі збільшуються і в інших країнах.

Масований удар по Києву: який сигнал Кремль надіслав Трампу та Заходу

Президент України Володимир Зеленський заявив, що нічний ракетний удар РФ по Україні, зокрема по Києву, 28 серпня був ударом не тільки по нашій країні, а й по всій Європі та навіть по президенту США Дональду Трампу.

Іншими словами, Кремль своєю ескалацією продемонстрував зневагу до мирних зусиль, які нині докладає Білий дім для припинення війни. Чому ж Москва пішов на таку масштабну ракетно-дронову атаку саме тепер, на тлі активізації миротворчих ініціатив Вашингтона?

У своєму відеозверненні Зеленський підкреслив, що остання атака “чітко демонструє незмінність цілей РФ: вони хочуть воювати і б’ють не тільки по наших містах і громадах – Росія зараз завдає ударів по всіх у світі, хто прагне миру. Це удар по Україні, удар по Європі, а також удар Росії по президенту Трампу”.

Він зазначив, що, попри сигнали з Вашингтона про готовність Кремля до переговорів, російська сторона “обирає балістичні ракети замість реальних кроків до миру, вбиває дітей, аби не говорити про те, коли і як буде мир” . Таким чином, Москва показово порушує обіцянки, дані західним лідерам, і продовжує терор навіть у момент, коли міжнародна спільнота намагається знайти шлях до припинення війни.

Водночас у Білому домі відреагували стримано. Прессекретарка адміністрації Трампа Каролайн Левітт, коментуючи масований обстріл України, згадала про нещодавні удари українців по нафтових об’єктах у РФ і припустила, що “обидві сторони, можливо, не хочуть завершення війни”. За її словами, Дональд Трамп, дізнавшись про атаку, “був незадоволений цією новиною, але й не здивований”. Президент США нібито продовжує уважно стежити за ситуацією і хоче якнайшвидше завершити війну, щоб припинити загибель людей. Показово, що американське посольство в Києві фактично повторило позицію Трампа, закликавши “обидві сторони” конфлікту знайти рішення для завершення війни.

Війна входить у нову фазу?

На думку низки експертів, своїм ударом по Києву 28 серпня Кремль намагався послати прямий сигнал Трампу та європейським лідерам. По-перше, Кремль дав зрозуміти, що жодні гарантії безпеки для України фактично не матимуть сили для Москви. Тобто, навіть якщо Захід запропонує Україні якісь безпекові домовленості, Москва демонстративно їх ігнорує, продовжуючи атаки. Таку думку озвучив політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко, коментуючи атаку.

З політико-дипломатичної точки зору дії Кремля мають подвійний підтекст:

Демонстрація сили. Масований удар показує можливості РФ і її готовність піти на ескалацію, попри будь-які мирні домовленості. Кремль випробовує Захід на міцність, сигналізуючи, що здатен диктувати свої умови силою.

Посилення риторики про “обидві сторони”. Парадоксально, але така атака дає додаткові аргументи прихильникам тез про необхідність “припинити кровопролиття з обох боків”. Саме цю риторику часом використовує Дональд Трамп, заявляючи, що й Україна теж “не безгрішна” у цьому конфлікті.

Чаленко звертає увагу, що останніми днями з’являлися повідомлення про те, нібито адміністрація Трампа зняла для України обмеження на удари по цілях на території Росії. Втім, західні ЗМІ за лаштунками пишуть, що насправді Вашингтон не давав Києву повної свободи дій. Тобто, на публіку США демонструють підтримку, але кулуарно можуть стримувати Україну, аби не “дратувати” Москву.

За словами Ігоря Чаленка, нинішня ситуація виглядає як трагічний шантаж: Україну намагаються змусити стати податливішою шляхом збільшення жертв серед цивільних. Москва відкрито тероризує наші міста, тоді як Захід обмежується стурбованістю.

“Ми захищаємо західний світ, а західний світ своєю беззубістю лише мотивує агресора”, – констатує експерт.

Показово, що навіть стримані європейські дипломати цього разу були обурені до краю. Голова Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова ледь не у нецензурній формі заявила, що такий удар Росії – це фактично атака на сам Євросоюз. Її ж офіс у Києві теж постраждав від цієї атаки, тож реакція була емоційною і однозначною: Москва цілеспрямовано б’є по Європі та зриває мирні зусилля.

Експерти попереджають, що повномасштабна війна може увійти в ще більш жорстоку фазу, якщо дипломатичні спроби найближчим часом проваляться. З’явилася інформація (зокрема у Financial Times) про можливий план компромісу – створення демілітаризованої зони за участю третіх країн. Ігор Чаленко зазначає, що це може бути одним із варіантів, який запропонують Кремлю для припинення війни. Якщо ж Кремль відкине навіть такий компроміс, то про змістовні переговори в найближчі місяці годі й говорити.

За яких обставин Трамп посилить позицію щодо Росії

На переконання політолога Олега Лісного, недавній російський удар наочно продемонстрував, що безкарність породжує вседозволеність. Кремль відчуває відсутність жорсткої реакції і тому дедалі більше нахабніє. Якщо проаналізувати, куди саме били російські ракети та дрони 28 серпня, можна прочитати між рядків справжній посил Москви:

По-перше, Кремль не хоче переговорів у тому форматі, які ніби були обіцяні Трампу на зустрічі в Алясці.

По-друге, Кремль ігнорує Європу як сторону процесу. Атаками по столиці України Москва показує, що не сприймає європейські країни рівноправними учасниками мирних ініціатив. Фактично Росія демонструє: порядок денний диктуватиме Москва, а не Вашингтон чи Брюссель.

Олег Лісний різко оцінює нинішню позицію США: Дональд Трамп, за його словами, має перестати бути “адвокатом” агресора і стати його “прокурором”. Поки що ж складається враження, що своїми обережними заявами саме американський президент фактично виправдовує небажання Кремля йти на мирні поступки.

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський вважає, що масовані удари по Україні красномовно свідчать: Кремль наразі не готовий сідати за стіл переговорів задля припинення війни. Навпаки, Москва розраховує, що американська адміністрація настільки прагне мирного врегулювання, що Москва може максимально тягнути час, прикриваючись цими перемовинами. Кремль показує всьому цивілізованому світу своїми ракетними атаками, що жодні заяви про його миролюбність не відповідають дійсності – він ставитиме ультиматуми силою, поки його не зупинять. І дуже показово, зауважує Желіховський, що Дональд Трамп на словах “погрожує одночасно і Україні, і Росії”, закликаючи обидві сторони припинити бойові дії. Таким чином, у Кремлі розуміють дві речі: з одного боку, рано чи пізно навіть терплячий Вашингтон може вдатися до санкцій чи інших кроків проти РФ; з іншого – поки президент США рівняє агресора з жертвою, українці ризикують втратити частину західної підтримки, якщо їх виставлять як сторону, що “не хоче сідати за стіл перемовин”.

Таким чином, кремлівська атака на Київ стала своєрідним “ударом по Трампу” – сигналом про те, що Москва не збирається грати за чужими правилами. Росія випробовує межі терпіння Заходу і водночас намагається нав’язати свій порядок денний мирного врегулювання на власних умовах. Реакція ж Білого дому досі залишається обережною: Трамп балансує між прагненням зупинити війну і небажанням йти на конфронтацію з Кремлем. Але якщо така двоїста позиція триватиме далі, існує ризик переходу війни у ще небезпечнішу фазу. Україні ж важливо не піддатися тиску і шантажу: як показують події, умиротворення агресора тільки розпалює його апетит.

На Київщині затримали підпалювачів автомобілів ЗСУ

У Київській області правоохоронці затримали трьох зловмисників, серед яких двоє 16-річних юнаків. За даними слідства, вони підпалювали автомобілі військових за вказівкою російських спецслужб.

Про це повідомили в Національній поліції України.

У Білоцерківському районі співробітники правоохоронних органів затримали 36-річного чоловіка, який облив легкозаймистою рідиною і підпалив службовий автомобіль Nissan Navara, що належить РТЦК і СП. За даними слідства, зловмисник діяв за вказівкою куратора з Росії.

Затриманому пред’явлено звинувачення в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в умовах особливого періоду, що кваліфікується за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України.

Також у столиці затримано двох підлітків 16 років, які погодилися підпалити автомобіль військового ЗСУ за грошову винагороду. Вони отримали завдання від представника російських спецслужб через месенджер.

“Неповнолітні заздалегідь придбали легкозаймисту суміш та вночі підпалили транспортний засіб. Злочин зняли на відео для звіту перед російським куратором. Внаслідок пожежі був пошкоджений моторний відсік та салон авто”, — розповіли в поліції.

Під час обшуків у підозрюваних було вилучено мобільні телефони та інші предмети, що підтверджують їхню злочинну діяльність. За словами представників правоохоронних органів, обіцяні гроші палії так і не отримали.

Зловмисників підозрюють у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Їх звинувачують за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України. Злочин скоєно групою осіб за попередньою змовою.

Усі підозрювані перебувають під арештом. Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Естонія вважає членство України в НАТО запорукою безпеки

Естонія вважає, що членство України в НАТО стане найкращим захистом для країни, яка вже давно переживає військовий конфлікт.

Таку заяву зробив естонський міністр оборони Ганно Певкур, передає “Tagesschau”.

“Естонія вважає, що вступ України до НАТО — це найкращий захист для країни, яка страждає від війни”, — заявив Певкур.

Міністр оборони Литви Довіле Сакаліене підкреслила, що вторинні санкції проти Росії є найбільш дієвим методом для блокування фінансових потоків до Москви. Ці санкції торкнуться країн, які продовжують торгівлю з Росією, включаючи Китай та Індію.

Швеція готова забезпечити безпеку в повітрі та на морі

Швеція готова приєднатися до коаліції країн, готових надати Україні гарантії безпеки, особливо в сферах повітряного та морського захисту.

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон зробив заяву перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС у Копенгагені.

“Прем’єр-міністр заявив, що при виконанні умов ми зможемо допомогти як у повітрі, так і на морі”, – сказав міністр.

Він зазначив, що важливим елементом є також участь США в коаліції зацікавлених сторін. За його словами, партнери, включаючи Швецію, будуть обговорювати з Україною її потреби та очікування.

Міністр зазначив, що особлива увага буде приділена “відновленню збройних сил України”.

Йонсон заявив, що можливість розміщення європейських сил в Україні може бути розглянута при виконанні певних умов. Він уточнив, що під «умовами» мається на увазі або припинення вогню, або укладення мирної угоди, після чого можливе досягнення консенсусу з питання розміщення військ.

“Я вважаю, це природний хід подій”, – додав міністр оборони Швеції.

Говорячи про шлях до миру, він зазначив, що для його досягнення необхідно посилити підтримку Збройних сил України та посилити санкційний і політичний тиск на Росію.

МЗС і Мінкульт висловили невдоволення появою російського прапора на Венеціанському кінофестивалі

Українські відомства вважають, що організатори кінофестивалю повинні виключити присутність Росії, оскільки це є підтримкою тероризму і проявом лицемірства.

Мінкульт і МЗС зробили заяву з цього приводу.

Перед початком заходу організатори підняли російський прапор, щоб відзначити відкриття. Цей крок викликав бурхливу реакцію в Україні. Міністерство закордонних справ і Міністерство культури та стратегічних комунікацій висловили своє засудження рішення Венеціанського кінофестивалю.

“Під цим прапором російські військові просто зараз вчиняють військові злочини. Навіть сьогодні Росія здійснила жорстокий напад на Київ та низку інших українських міст, вбивши щонайменше 21 людину, зокрема чотирьох дітей. Водночас організатори воліють заплющувати на це очі”, – йдеться в спільній заяві Мінкульту та МЗС.

У відомствах підкреслили, що Венеціанський кінофестиваль вже не вперше стикається з критикою через підтримку країни-окупанта. Організатори повинні “виключити присутність Росії та російського прапора”.

“Поки Росія має свободу вибору, яким чином продовжувати вбивства цивільних в Україні, надання їй міжнародної культурної сцени – це не свобода мистецтва, а лицемірство, байдужість і підтримка ще більшого терору”, – наголосили в заяві.

Генсек ООН різко засудив удар Росії по Україні

Генеральний секретар ООН Гутерреш висловив стурбованість після масованого ракетного і дронового удару Росії по Україні 28 серпня.

Він опублікував відповідний допис в соцмережі “Х”.

Гутерріш висловив своє засудження у зв’язку з атакою Російської Федерації на українські міста, включаючи Київ. В результаті цього нападу постраждали багато мирних жителів.

“Напади на мирне населення і цивільну інфраструктуру неприпустимі і вимагають негайного припинення”, – написав Генсек ООН.

Антоніу Гутерреш знову звернувся із закликом до негайного припинення вогню, яке, на його думку, може призвести до встановлення “справедливого, всеосяжного і сталого миру в Україні”.