Деякі українці знову починають спілкуватися російською мовою

Деякі українці починають частіше говорити російською. Якщо порівняти з 2022 роком, то зараз спостерігається відкат, особливо в сфері освіти.

Таку заяву зробила уповноважена з питань захисту державної мови Олена Івановська.

Івановська підкреслила, що в 2022 році ми демонстрували особливу пильність: уважно стежили за кожним словом, адже російська мова асоціювалася з агресією.

“Тоді людям було соромно публічно говорити мовою нападника. Сьогодні ж спрацювала людська психологія звикання до війни. І частина суспільства поступово повертається до старих мовних практик. Це небезпечна тенденція”, – наголошує вона.

Мовний омбудсмен підкреслила, що спостерігається певне зниження рівня використання мови в сфері освіти. Водночас, за її словами, наша країна є демократичною, і тому неможливо контролювати, якою мовою спілкуються мати і дитина. Однак важливо зазначити, що саме в дитинстві формуються мовні звички.

“Якщо мама несвідомо “одягає на дитину кайдани” російського мовлення, то потім важко буде їх скинути”, – каже Івановська.

Вона впевнена, що насильство або грубі методи в цій сфері неприпустимі. Ми рухаємося до європейських стандартів, де ключовим принципом є усвідомлений вибір.

“Я бачу два головні шляхи: просвітництво і приклад. Починати варто ще з пологового будинку. Дитина має зростати в атмосфері, де українське слово асоціюється з теплом, з домом, з найріднішими”, – вважає Уповноважена із захисту державної мови.

Вона зазначила, що вирішальне значення має культурне середовище. Коли створюються умови для культурного розвитку, люди природним чином і з гордістю обирають своє.

Керівник благодійного фонду привласнив донатів на понад 2 млн

У Львівській області голова благодійного фонду та його партнер привласнили кошти, призначені для військових. Збиток склав понад 2,1 млн грн.

Про це повідомили в Нацполіції.

Правоохоронні органи повідомили, що влітку було викрито керівника одного з благодійних фондів за розкрадання частини коштів, зібраних на придбання та доставку тепловізійних прицілів, квадрокоптерів і автомобілів для Збройних сил України.

В ході розслідування поліцейські з’ясували, що мешканець Львова в період з 2023 по 2025 рік переконував людей переказувати гроші на підконтрольні йому банківські картки. При цьому він не виконував взяті на себе зобов’язання. Згодом було встановлено ще одного учасника шахрайської схеми — мешканця Тернопільської області.

Зловмисник, перебуваючи під домашнім арештом за судовим рішенням, продовжував скоювати нові злочини. Він уже був фігурантом справи про шахрайство.

«У телефонних розмовах з потенційними жертвами, підшуканими його спільником, тернополянин видавав себе за керівника благодійних фондів Фінляндії та Польщі, а також логістичної французької компанії, і переконував задонатити кошти на підконтрольні зловмисникам рахунки», — йдеться у повідомленні.

Співробітники поліції визначили шістьох потерпілих, серед яких військовослужбовці ЗСУ та волонтер. Матеріальні збитки, заподіяні в результаті інциденту, перевищують 2,1 млн грн.

До суду направлено обвинувальні акти проти підозрюваних, обвинувачених за ч. ч. 2, 3 і 4 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Керівнику благодійного фонду та його співучаснику загрожує до восьми років позбавлення волі.

НАТО розгляне можливість закриття неба над західними регіонами України

У відповідь на дії російських безпілотників і винищувачів, НАТО посилює свою оборону.

Про це розповів Роланд Оліфант, головний аналітик з питань закордонної політики “The Telegraph”.

Альянс не може похвалитися ефективною реакцією. Союзники збили набагато менше російських дронів над Польщею в порівнянні з результатами, досягнутими ЗСУ.

Однак найважливіше не самі інциденти, а час їх виникнення. Ці місії були перевіркою. Вони були спрямовані на підтвердження гіпотези про те, що НАТО, і зокрема його ключовий член — США, не готові рішуче реагувати на порушення свого повітряного простору.

Аналітик зазначає, що Володимир Путін і його оточення вважають, що Америка значно втратила увагу до міжнародних справ. Дональд Трамп і його команда відійшли від колишньої доктрини Рейгана, яка передбачала глобальне домінування США.

Європейським країнам, включаючи Велику Британію, доведеться визнати, що їм доведеться діяти майже без підтримки США. Безумовно, Сполучені Штати залишаються важливим партнером, але зараз Вашингтон зосереджений на інших питаннях і буде займатися ними ще деякий час. Майбутнє Європи безпосередньо залежить від її готовності застосовувати силу і ризикувати заради захисту континенту.

Західні високопосадовці та військові запропонували створити протиповітряний “захист” над Україною для перехоплення російських ракет і дронів. Вони розглядають можливість розширення цієї “зони без польотів” на територію Києва.

Газета зазначає, що ця операція продемонструє рішучість Європи у відповідь на повітряні атаки, показуючи її готовність прийняти певні ризики.

“Європейські лідери цього тижня в Копенгагені обговорять не тільки це, але й інші ідеї. Важливо, щоб їхнє рішення стало чітким сигналом для Москви”, — підсумував Оліфант.

Україна використовує системи Patriot тільки проти російських балістичних ракет

Україна запросила у своїх партнерів поставку десяти систем ППО Patriot. Водночас українські військові використовують наявні системи виключно для перехоплення російських балістичних ракет.

Перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк повідомив про це в інтерв’ю “BBC Україна”.

Україна запросила у своїх партнерів поставку не менше десяти систем середньої дальності Patriot, здатних перехоплювати російські балістичні ракети, включаючи гіперзвукові аеробалістичні “Кинжали”.

Генерал, відповідаючи на питання про нестачу ракет і боєприпасів для відбиття російських атак, вважав за краще не давати прямої відповіді. Він підкреслив, що Сили оборони застосовують ракети Patriot виключно для перехоплення російських балістичних ракет.

Видання висловило припущення, що Україна не має можливості використовувати ці ресурси для інших цілей, таких як крилаті ракети.

Перший заступник міністра оборони зазначив, що стає все складніше боротися з російськими безпілотниками дальньої дії типу “Шахед”.

“У 2023 році, коли їх тільки починали застосовувати, вони мали 4-канальні антени і були відносно вразливими до РЕБ”, – сказав він.

Сучасні дрони оснащуються 16-канальними системами, які можуть змінювати частоти прийнятих сигналів і успішно долати зони придушення. Ці технології в поєднанні з тактикою масованих атак значно підвищують ефективність дронів у порівнянні з попередніми поколіннями.

Для захисту від атак використовуються багаторівневі оборонні системи. До їх складу входять зенітно-ракетні комплекси, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі, засоби радіоелектронної боротьби для придушення каналів управління, а також авіація, включаючи винищувачі F-16.

Українські військові в Данії обміняються досвідом боротьби з дронами

Українські військові прибули до Данії для участі в спільних навчаннях. Вони поділяться досвідом боротьби з російськими та іншими безпілотниками. Цей досвід може стати основою для нової системи захисту.

Про це повідомив Президент Володимир Зеленський.

“Український досвід — найбільш актуальний зараз у Європі, і саме наші фахівці та технології можуть стати ключовим елементом майбутньої європейської «Стіни дронів» — масштабного проєкту, який гарантуватиме безпеку в небі”, — наголосив Зеленський.

Нещодавно Європейський Союз затвердив комплексний план захисту східного флангу, що включає наземні, дронові та морські бар’єри. Пріоритетними завданнями на найближчий час стали поліпшення систем виявлення, відстеження та нейтралізації безпілотних літальних апаратів. Ці заходи вживаються у відповідь на часті випадки порушення повітряного простору європейських країн дронами та авіацією.

Працівниці ТЦК і ВЛК у Херсоні створили схему ухилення від мобілізації

Співробітники Служби безпеки України та Національної поліції розкрили злочинну схему в Херсонській області. Вони задокументували випадки вимагання та хабарництва.

Про це повідомило управління СБУ в Херсонській області.

Схему організували співробітники медичної служби Херсонського ТЦК і ВЛК. Вони систематично вимагали і отримували незаконну винагороду за свої послуги.

Злочинниці пропонували оформити фальшивий діагноз, який давав право на відстрочку від призову. За цю незаконну “послугу” вони брали $700. Ця сума гарантувала тим, хто ухилявся від мобілізації, відстрочку кожні два місяці. Правоохоронці затримали їх під час отримання частини незаконної винагороди. Під час обшуків за місцями проживання затриманих і в лікарні були знайдені кошти, здобуті злочинним шляхом.

Обидві співробітниці повідомлені про пред’явлення їм звинувачення за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за отримання неправомірної вигоди групою осіб за попередньою змовою. Їм може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, конфіскації майна та заборони обіймати певні посади.

Суд визначив запобіжні заходи для підозрюваних: чиновник ТЦК узятий під варту з можливістю внесення застави, а голові ВЛК призначено домашній арешт. Слідство триває. Операцію з розкриття схеми проводили співробітники СБУ в Херсонській області та слідчі ГУНП в Миколаївській області.

Євросоюз має намір заборонити імпорт російського СПГ

Євросоюз розробляє нові, більш суворі санкції проти Росії, включаючи заборону на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ).

Таку заяву зробила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона підкреслила, що це рішення значно погіршить економічне становище Росії.

Єврокомісар зазначила, що російська економіка почала виявляти ознаки зростання, хоча і стриманого. Очікується, що падіння ВВП знизиться з 4,3% у 2024 році до 0,9% у 2025 році. Водночас Європейський Союз і Україна досягли угоди про виділення 2 мільярдів євро на розвиток виробництва безпілотних літальних апаратів.

Урсула фон дер Ляйен також запропонувала створити репараційну позику на основі заморожених активів Росії. Цей механізм повинен підтримати Україну, але з застереженням: кошти будуть повернуті в разі, якщо Росія виплатить репарації.

Україна працює над угодами щодо експорту зброї

Президент України Володимир Зеленський оголосив про досягнення домовленостей щодо експорту надлишків озброєння. Вже обрано чотири ключові ринки збуту: США, Європа, Близький Схід і Африка.

Президент повідомив про це у вечірньому зверненні.

Президент заявив, що Україна дозволить експорт тільки тих видів зброї, які не є критичними для потреб армії. Продаж українського озброєння сприятиме фінансуванню виробництва безпілотних літальних апаратів і ракет.

“Перший пріоритет – це фронт, другий – наші арсенали і тільки третій пріоритет – керований експорт”, – уточнив президент.

Виручені від експорту надлишкових зразків кошти будуть спрямовані на придбання і виробництво найбільш затребуваних товарів, таких як дрони і сучасні системи перехоплення.

Україна вже має дипломатичні представництва в Європі, США та на Близькому Сході. Нещодавно з’явилися нові пропозиції від низки африканських країн.

“На майданчику Генасамблеї ООН є домовленість з африканським континентом, у мене вже є пропозиції кількох африканських країн. Ми вже і обрали країну, і ще подивимося – там великий є запит”, – повідомив Зеленський.

Президент повідомив, що найближчим часом уряд представить детальну інформацію про країни та умови, з якими Україна буде співпрацювати в галузі оборонного експорту.

Запит на мир: українці дедалі частіше схиляються до переговорів

Незважаючи на триваючу повномасштабну війну з Росією, в українському суспільстві дедалі виразніше звучить запит на дипломатичне врегулювання – не капітуляцію, а пошук компромісів за умов жорстких гарантій.

Цей запит формується під тиском війни, виснаженням ресурсів, втратою життів і зростаючими очікуваннями, що подальша ескалація лише поглиблюватиме руйнування.

“Запит на переговори величезний. Він був зовсім іншим на початку війни… Тоді ми були дуже згуртовані – 73 % говорили, що треба воювати до повернення Криму і Донбасу. Але з кожним новим заміром, коли війна затягувалася, ми прийшли до зовсім протилежної думки”, – зазначив Директор соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович в ефірі “Тема з Мосейчук”

За його словами, зростає прагматизм у суспільстві: люди вже не сприймають війну як довгоочікувану «героїчну кампанію», а як трагічне й виснажливе випробування.

Дані соцопитувань підтверджують цю трансформацію. Згідно з дослідженням групи “Рейтинг” 21-23 серпня 2025 року, 59 % українців підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу, тоді як 20% виступають за продовження війни до повернення Криму і Донбасу, а 13 % – за повернення до кордонів 23 лютого 2022 року. Водночас 82 % вважають, що переговори – реалістичний шлях завершення війни: із них 62 % підтримують компроміс із залученням інших країн, 20 % – прямі перемовини з РФ. Крім того, 75 % респондентів вважають, що припиняти вогонь можна лише за умови міжнародних гарантій безпеки.  Дослідження Gallup у липні 2025 року виявило, що 69 % українців виступають за якомога швидше завершення війни шляхом переговорів, у той час як 24 % підтримують продовження бойових дій до перемоги. 

У цьому контексті 80 % опитаних, коли запитують про реальний сценарій завершення війни, вважають, що рішення слід шукати через посередництво третіх держав чи міжнародні механізми. Лише п’ята частина з них виступає за прямі переговори з Росією, а 60 % – за дипломатичне врегулювання з участю інших сторін. Лише 11 % респондентів вірять, що війну можна завершити виключно воєнним шляхом.

“Ніякого миру будь-якою ціною. Це не про відновлення стосунків із росіянами. За яких умов ми можемо погодитися на мир? Тільки за умови надання надійних гарантій безпеки”, – підкреслює Антипович.

Ця напруга – між прагненням миру і незгодою на поступки – віддзеркалює глибоку дискусію серед громадян. З одного боку, втома від війни, людські втрати, зруйнована інфраструктура й економіка поступово підштовхують суспільство до пошуку виходу не лише на полі бою, а через дипломатію. З іншого – страх втратити державність, недовіра до Росії, історичні травми та тривога, що домовленості можуть бути порушені, утримують частину населення від готовності до компромісів.

У цій ситуації також посилюється критика еліт і слабкість політичного дискурсу. У суспільстві часто лунають звинувачення, що тоді як звичайні громадяни мобілізуються, несуть втрати, інколи родини урядовців чи політиків перебувають за кордоном. Це породжує недовіру та відчуття подвійних стандартів. Якщо настала складна військова ситуація, деякі побоюються, що ті, хто закликав до затяжної війни, можуть дистанціюватися або навіть “залагодити виїзд”, залишивши населення в кризі.

Міжнародний чинник – не менш важливий. Україна систематично підкреслює, що будь-який мирний формат можливий лише із гарантіями безпеки, надійним міжнародним контролем і збереженням територіальної цілісності. Ідеї “коаліції охочих” або формат міжнародних миротворчих сил обговорюються не тільки дипломатами, але й у публічному просторі, як спроба знайти третю сторону, яка зможе забезпечити механізми контролю й стримування. Проте переговори – чи їх імплементація – залежать від готовності РФ, від позицій великих держав, а також від внутрішньої політичної волі України. Крім того, суспільство виступає категорично проти “мирних планів Росії”: за даними КМІС, 76 % опитаних категорично проти таких планів. 

Сьогодні українське суспільство перебуває на етапі поступової трансформації: якщо на початку вторгнення домінували перспективи повної перемоги і бойового патріотизму, то зараз у багатьох переважають прагматизм, страхи та прагнення зменшити ризики подальшого зруйнування. Запит на переговори, який ще рік тому здавався маргінальним, вже став важливим фактором суспільної легітимації політики. Але він не означає безумовних поступок – безпекові гарантії, міжнародний контроль, справедливий механізм забезпечення виконання домовленостей — це ті “червоні лінії”, яких громадськість не готова поступитися.

Врешті, влада, політики та дипломати, які ігноруватимуть цей запит чи намагатимуться вести переговори “за зачиненими дверима”, ризикують втратити підтримку і довіру громадян. У майбутніх перебігах переговорів громадська думка має відігравати роль не лише тиску, але й індикатора – наскільки запропонований формат відповідає очікуванням суспільства. Якщо компромісне рішення знехає ці очікування, воно може стати джерелом внутрішньої поляризації, соціального розчарування й політичної нестабільності.