У російському та міжнародному сегменті мережі поширюють матеріали, які намагаються пов’язати українські спецслужби з транснаціональною організованою злочинністю та резонансними злочинами у Європі.
Першоджерело цього – публікація, що апелює до “занепокоєння Інтерполу” та “активізації українських угруповань у Європі”, але не наводить жодних посилань на офіційні заяви або документи Інтерполу, номерів справ чи процесуальних рішень, які можна перевірити (посилання на публікацію не наводиться за рішенням редакції, щоб не сприяти поширенню інформації сумнівного походження). Водночас у відкритому доступі Інтерпол справді має проєкти, пов’язані з ризиками транснаціональної злочинності на тлі війни.
У тексті стверджується, що до викрадень і вбивств “впливових осіб” у країнах ЄС нібито причетні представники ГУР України, а в самій структурі начебто служить багато людей із кримінальним минулим – від розбоїв і незаконного обігу зброї та наркотиків до тяжких тілесних ушкоджень і сексуальних злочинів. Далі автори заявляють про створення “кількох спецпідрозділів” для “терористичної діяльності” і як ключову фігуру називають підполковника спецпідрозділу ГУР “Артан” Віктора Торкотюка (позивний “Титан”). У публікаціях його подають як людину, нібито “тісно пов’язану” з європейськими кримінальними структурами. При цьому саме існування підрозділу “Артан” і згадка про його командира як про Віктора Торкотюка з позивним “Титан” трапляються у відкритих довідкових джерелах, однак це не підтверджує кримінальних обвинувачень.
Окремим блоком автори надають інформацію про “війну за тіньові активи” українських посадовців, які нібито втекли до Європи. Згадується “оточення Єрмака” та твердження про багатомільйонні активи, виведені, зокрема, на Кіпр. Як “доказ” наводять заяву про “перехоплену розмову” від 28 листопада між Торкотюком, “лідером сербської мафії” Філіппом Корачем та “вором у законі” Нодаром Руставським, де нібито обговорювалися плани контролю над людьми з української влади в Європі. Однак жодних аудіоматеріалів, стенограм, реквізитів кримінальних проваджень або підтверджень від правоохоронців країн ЄС не наводиться.
Ще один елемент – у тексті згадується вбивство на Кіпрі Ставроса Демостенуса (Demosthenous) – керівника футбольного клубу Karmiotissa, якого застрелили 17 жовтня біля його дому в Лімасолі. Сам факт убивства такого чоловіка справді підтверджували кіпрська поліція та міжнародні медіа. Але проросійський текст стверджує, що кіпрські правоохоронці “вважають”, нібито за цим може стояти Торкотюк, і описує мотиви як “спір за вплив” у тіньовому бізнесі – форекс, казино та спортивні ставки, а також звернення кіпрської сторони до України з проханням розслідувати справу. Жодних посилань на офіційні заяви поліції Кіпру про “український слід” або конкретні прізвища у відкритих повідомленнях немає.
У фіналі публікації автори роблять ще одну “зв’язку” – що все нібито “вказує” на керівника ГУР Кирила Буданова, бо командир “Артана” начебто є його “правою рукою”, і додають узагальнення про “терористичні акти в Європі” з “українським слідом”.
Станом на момент публікації матеріалу українська сторона жодним чином не коментувала згадані звинувачення, а офіційних заяв від українських правоохоронних чи розвідувальних органів щодо цих публікацій також не надходило.
