В Італії дозволили геям ставати католицькими священниками за умови дотримання целібату

В Італії оголошено нові правила, які дозволяють геям навчатися на священників у римо-католицьких семінаріях за умови дотримання целібату.

Про це повідомляє видання The Guardian із посиланням на заяву Італійської єпископської конференції (CIE).

У документі зазначається, що Церква прагне не зводити питання сексуальної орієнтації до єдиного визначального аспекту у формуванні духовенства. Головною метою підготовки майбутніх священників в емоційно-сексуальній сфері є здатність прийняти целібат як дар, свідомо обрати його та відповідально дотримуватися.

У процесі формування, коли йдеться про гомосексуальні схильності, важливо не зводити всі відмінності лише до цього аспекту. Ціллю підготовки священників є прийняття целібату як дару, вільний вибір цього шляху та відповідальне його виконання, – йдеться у заяві CIE.

Водночас в документі підкреслюється, що сексуально активні гомосексуали не можуть бути допущені до навчання в семінаріях чи вступати до духовних орденів.

Це рішення йде всупереч заявам Папи Римського Франциска, який раніше висловлювався проти прийняття геїв у семінарії. Він зазначав, що присутність осіб з гомосексуальними схильностями у духовних закладах несе ризик подвійного життя, що суперечить принципам католицької віри.

Цей крок Італійської єпископської конференції викликав дискусії як серед духовенства, так і серед вірян, оскільки ставить нові виклики перед традиційними уявленнями Католицької церкви про підготовку священників та целібат.

Польща заявила, що не відправлятиме своїх миротворців в Україну

Міністр оборони Польщі Томаш Косіняк-Камиш заявив, що сусідні країни не повинні направляти своїх миротворців в Україну.

Про це повідомляють польські ЗМІ.

За словами міністра, місія з відправки миротворців має бути завданням інших членів НАТО, а не сусідніх з Україною держав.

Цим повинні займатися інші члени НАТО, а Польща цього робити не буде, — наголосив Косіняк-Камиш.

Ця заява підтверджує позицію Варшави щодо уникнення прямої участі у військових місіях на території України, незважаючи на активну підтримку Києва гуманітарною та військовою допомогою.

Польща залишається ключовим партнером України в боротьбі проти російської агресії, але не планує брати участь у місії миротворців, тому що побоюється ескалації конфлікта.

Нагадаємо, раніше Польща була однією з перших країн, яка підтримала ідею посилення допомоги Україні на рівні НАТО.

«Експансія Трампа»: чому риторика обраного президента США турбує світ та які наслідки для України

Обраний президент США Дональд Трамп нещодавно заявив про прагнення розширити територію Сполучених Штатів, викупивши Гренландію, повернувши контроль над Панамським каналом та навіть анексувавши Канаду.

Ці ідеї викликали широкий міжнародний резонанс та можуть створити нові ризики для світового порядку, а також безпосередньо вплинути на долю України.

Гренландія — це територія з особливим статусом, яка адміністративно належить Данії, але має широку автономію. Вона багата на природні ресурси (зокрема — рідкісноземельні метали) та займає стратегічне геополітичне положення в Арктиці.Трамп не першим із американських президентів звертається до ідеї купівлі Гренландії — ще у 1946 році США пропонували Данії 100 млн доларів золотом за острів. Проте і тоді, і зараз данська влада відповіла категоричною відмовою. Вони наголосили на прагненні гренландців до самовизначення та на небажанні «продавати» власну землю.

Панамський канал — важлива транспортна артерія між Тихим та Атлантичним океанами. США колись справді контролювали зону каналу до 1999 року, доки не передали її Панамі за міжнародними угодами. Тепер Трамп заявляє, що “надмірні тарифи” та “загроза китайського впливу” роблять необхідним “повернення” каналу під американську юрисдикцію. Офіційні представники Панами рішуче відкидають ці претензії, наголошуючи на суверенітеті своєї держави і прозорому управлінні стратегічним об’єктом.

Втручання у внутрішні справи Панами може створити прецедент, який поставить під сумнів міжнародні договори, що регулюють навігацію та економічну діяльність у цій зоні.

Найбільш неочікуваною виявилася заява Дональда Трампа щодо можливості включення Канади до складу США у форматі “51-го штату”. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив із різкою відмовою від подібних претензій, назвавши їх такими, що “підривають стратегічні відносини з найближчим сусідом”. Він наголосив: Канада зберігатиме власний суверенітет і ніколи не стане частиною Сполучених Штатів.

Аналітики звертають увагу на тісну інтеграцію між двома країнами, особливо у сфері торгівлі (USMCA). Проте будь-які спроби «поглинання» ставлять під загрозу цей баланс та можуть викликати внутрішні протести у самих США.

Заяви Трампа про “територіальну експансію” не лише підривають довіру до міжнародного права та принципу суверенітету, а й можуть стати прикладом для інших держав із територіальними амбіціями. Як зазначають експерти, це може підживити агресивну політику авторитарних режимів, в тому числі й Росії, та виправдовувати їхні зазіхання на сусідні території.

Якщо США як провідна демократія власним прикладом розпочнуть імперську риторику, це може спонукати інші країни ігнорувати норми ООН і розв’язувати конфлікти військовими методами. Розхитування таким чином світового порядку може призвести до масштабної дестабілізації.

Україна, яка й без того протистоїть агресії з боку Росії, може виявитися у складнішій ситуації. Якщо Вашингтон випромінюватиме сигнал, що суверенітет інших держав не такий уже “святий”, то Кремлю простіше буде аргументувати власні загарбницькі дії. Така зміна тональності з боку США здатна послабити міжнародний тиск на Росію і ускладнити дипломатичну підтримку Києва.

Окрім того, інші держави, які симпатизують позиції Москви, можуть використати “приклад США” для обґрунтування власних загарбань. Це створить черговий загрозливий прецедент для світової безпеки, а Україна залишиться серед тих, хто безпосередньо відчуває на собі наслідки таких тенденцій.

Наскільки серйозно Трамп чи його адміністрація готові втілювати озвучені наміри у життя, покаже час. Цілком можливо, що гучні заяви залишаться суто риторичними, аби підігріти інтерес виборців або заявити про себе з позиції сили. Утім, навіть якщо ці ідеї ніколи не втіляться, сам факт їхнього публічного озвучення розхитує дипломатичні норми та міжнародні відносини.

Україна та інші країни, що розраховують на підтримку чи союз зі Сполученими Штатами, мають уважно стежити за тональністю і реальними діями Вашингтона. Трансформація підходів до міжнародного права з боку “гегемона” може створити ефект доміно, коли інші держави почнуть відверто нехтувати принципами територіальної цілісності.

Таким чином, ініціативи Дональда Трампа щодо територіальної експансії, хоч і здаються малореалістичними, здатні вплинути на глобальну політику. Вони ставлять під сумнів основи післявоєнної архітектури безпеки й дають аргументи державам, що прагнуть вирішувати “територіальні питання” силовим шляхом. Для України це вкрай небезпечний сигнал, оскільки подібна риторика може послабити міжнародні механізми захисту і підживити наративи тих, хто прагне розширювати кордони всупереч волі сусідів.

Росія стягує 60 тисяч військових на Курщині, але Україна не прагне чужих територій – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський повідомив про значну концентрацію російських військових на Курському напрямку.

Про це повідомляє “360.ua”

За словами голови держави, зараз у цьому регіоні перебуває близько 60 тисяч солдатів РФ. Водночас він наголосив, що операції Збройних сил України в Курській області не мають на меті окупацію чи захоплення чужих територій.

Президент підкреслив, що дії української армії спрямовані виключно на захист держави та її громадян.

Це був тактичний успіх України, але не для окупації. Нам не потрібні їхні території, землі чи люди. Ми лише хочемо жити спокійно у себе вдома без війни. Ось це і є наша головна мета, — заявив Зеленський.

Він також нагадав, що Росія раніше намагалася окупувати північні регіони України, зокрема Харківську та Сумську області. Це змусило українські Сили оборони вдатися до превентивних заходів для захисту цих територій. За словами президента, загроза захоплення таких великих міст, як Харків та Суми, могла призвести до катастрофічних наслідків для мирного населення.

Ми мусили діяти на випередження. Ми побачили велике скупчення їхніх військ, які готувалися до окупації Сум, і зробили перший крок. Це дуже сильно допомогло нам стримати ворога, — зазначив український лідер.

Президент додав, що наразі Росія перекинула значну частину своїх сил із Харківського напрямку до Курської області. Це дало українським силам можливість ефективніше протистояти агресору на Харківщині, що є важливим успіхом для оборони країни.

Масштабна нічна атака: РФ запустила 74 дрони, більшість знищено

У ніч на 11 січня Росія здійснила масований удар по Україні, використавши 74 безпілотники. Українські сили протиповітряної оборони збили 47 апаратів, а ще 27 дронів були “локаційно втрачені”.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ та Київська обласна військова адміністрація.

За інформацією військових, запуски дронів здійснювалися з російських міст Міллерово, Орел, Брянськ і Приморсько-Ахтарськ. Підтверджено знищення ворожих цілей у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській областях.

Наслідки атаки були зафіксовані у семи областях, де уламки збитих дронів пошкодили господарські будівлі, приватні будинки та автотранспорт. Зокрема, у Київській області внаслідок падіння уламків постраждали два приватних будинки та дві господарські споруди.

За попередніми даними, жертв серед населення немає, а інформація про поранених наразі відсутня.

Ця атака стала черговим підтвердженням систематичних спроб РФ завдати шкоди цивільній інфраструктурі України та зламати дух опору. Сили ППО вкотре демонструють високу ефективність у відбитті загроз, захищаючи мирних мешканців.

У Покровську критична інфраструктура зруйнована: безпека та евакуація стають проблемою

Безпекова ситуація у Покровську значно погіршується через постійні обстріли російськими військами.

Про це повідомив голова місцевої військової адміністрації Сергій Добряк, пише “Гордон”.

За його словами, удари завдаються не лише по самому місту, а й по прилеглих селах, що призводить до катастрофічних наслідків для інфраструктури.

Внаслідок обстрілів майже вся критична інфраструктура міста знищена. Мешканці залишилися без електропостачання, газу, води та тепла. Попри це, евакуація населення триває вкрай повільно — за добу місто залишає лише 5–10 людей.

Це літні люди та певна маргіналізована частина суспільства. Велика кількість літніх осіб ніколи не виїжджала за межі свого села чи міста. Через це вони відчувають страх перед змінами. Однак ми помітили, що після обстрілів, коли людина виживає або отримує поранення, вона все ж вирішує евакуюватися, — пояснив голова адміністрації.

Нагадаємо, на сьогодні у Покровську залишається близько 7 тисяч осіб. Як зазначив Добряк, серед них немає дітей.

Іран заявив про готовність допомогти Канаді, Мексиці, Панамі та Гренландії протистояти США

Іранські Збройні сили зробили заяву про готовність надати допомогу Канаді, Мексиці, Панамі та Гренландії “у боротьбі з агресією та тероризмом Сполучених Штатів”.

Про це відомство повідомило у своєму офіційному акаунті в Х (колишній Twitter)

Ця заява з’явилася на тлі останніх висловлювань Дональда Трампа, який заявив про намір приєднати до США Канаду, Гренландію та Панамський канал, а також висловив претензії до Мексики.

Іран поки не уточнив, якими саме діями готовий підтримати згадані країни. Втім, такий крок розцінюється як дипломатична відповідь на посилення напруги між США та Іраном, а також на агресивні риторичні заяви Трампа щодо розширення територій США.

Ця заява викликала значний резонанс у міжнародних колах, адже подібні ініціативи Ірану сприймаються як ще один крок у протистоянні зі Сполученими Штатами.

Аналітики зазначають, що цей випадок може додатково загострити вже складну геополітичну ситуацію.

Енгельс під вогнем: як один удар оголив катастрофічні прорахунки російської ППО

Масований удар по нафтобазі в Енгельсі став не тільки маркером успішності українських атак у глибині російської території, а й додатково висвітлив вразливі місця в системі протиповітряної оборони РФ.

Формально саме Саратовська область, де розташований Енгельс, у радянські часи мала достатньо ешелоновану ППО, однак останні події свідчать, що до нинішнього стану речей це не має великого відношення.

Згідно з даними Генштабу ЗСУ, російські війська від початку повномасштабного вторгнення втратили понад тисячу одиниць систем ППО. У РФ зберігається надзвичайно низький темп виробництва нових зенітних ракетних комплексів, а ремонт і відновлення боєздатних систем також відбуваються повільно. Водночас росіяни продовжують втрачати близько трьох десятків одиниць ППО щомісяця, а здатні відновити чи виготовити лише кілька. У підсумку Росія входить у 2025 рік з критичним браком ефективних систем протиповітряного захисту.

Ані СРСР, ані сучасна Росія не могли повноцінно закрити свій неосяжний повітряний простір. Якщо порівнювати із часами «холодної війни», коли найсильніше прикривалися Московська область та стратегічні регіони, то нині можна побачити подібні «дірки» в захисті навіть там, де нібито мала б панувати багатоешелонована ППО.

Саратовщина вважалася досить захищеною, особливо із розміщеними тут базами стратегічної авіації. Проте кілька послідовних ударів імовірно українськими дронами чи ракетами по Енгельсу підтвердили, що «щільність» ППО залишилася привабливою лише на папері. Заяви російської сторони про те, що нібито «впали уламки» чи «атаки успішно відбиті», не переконують у реальній захищеності цих об’єктів.

Останнім часом спостерігається тенденція, коли Росія почала ставити на бойове чергування навіть експортні версії власних ЗРК чи «арктичні» комплекси, які раніше ніколи не розгортали в центральних регіонах. Це свідчить, що московське керівництво буквально «збирає по крихтах» будь-які засоби протиповітряної оборони. Яскравим прикладом став арктичний «Панцир-СА», випадково засвічений у репортажі росЗМІ, що тепер захищає Москву замість того, щоб перебувати в полярних широтах.

Удар по Енгельсу оголює не просто локальну нестачу ЗРК, а й системне вичерпання можливостей російської ППО. Москва входить у 2025 рік, намагаючись продемонструвати силу перед інавгурацією Дональда Трампа, але замість гучних «перемог», маємо критику зсередини й відсутність переконливих результатів на фронті. Можливо, російське командування розраховувало завдати серії резонансних успіхів, щоби переконати наступну адміністрацію США в необхідності «домовлятися». Проте в реальності Росія постає радше стороною, чия ППО тріщить по швах і не забезпечує надійного прикриття навіть на стратегічних об’єктах.

Завдяки системним діям ЗСУ з виявлення та виснаження російських систем ППО (як на полі бою, так і в глибокому тилу РФ), Київ отримує додаткові важелі для подальших атак і створення психологічного тиску на ворога. Якщо раніше Росія вважала, що «під парасолькою ППО» почувається безпечно, то приклад Енгельса і багатьох інших епізодів показує, що такі уявлення були завищеними. Україна ж, з огляду на слова президента Володимира Зеленського про нарощування власного виробництва дронів і ракет, відверто дає зрозуміти: потенціал для ударів лише наростає.

Удар по Енгельсу та інші успішні «прильоти» українських сил по тилових цілях РФ підтверджують дві ключові речі. По-перше, ППО Росії, попри всю пропаганду, має великі дірки й не встигає лататися через високі втрати. По-друге, для України відкривається дедалі більший простір застосування високоточних чи дронових ударів у глибині ворожої території, що психологічно «триматиме в тонусі» Кремль і демотивуватиме російську еліту.

На початку 2025 року Росія не демонструє жодних суттєвих зрушень у посиленні своєї ППО, натомість продовжує реагувати запереченнями та «відмовками». Для Києва це шанс активізувати подальший тиск, у тому числі через «удари у тил», і наполягати на тому, що російська загроза не така непохитна, як може здаватися багатьом на Заході. Усе це доповнює загальну картину, коли Україна поступово набуває наступальних спроможностей, а Росія намагається не втратити обличчя, але відчуває дедалі більший брак ресурсів і технологій, щоб бодай якось втримати власну безпеку.

Рада продовжила термін повернення дезертирів до 1 березня 2025 року

Верховна Рада ухвалила рішення продовжити термін, протягом якого військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ) або дезертирували, можуть повернутися на службу без покарання.

Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук 9 січня.

Рішення було ухвалено після аналізу результатів першого етапу ініціативи. Як зазначили в Офісі президента, лише 10% військових, які залишили частини, скористалися можливістю повернутися без покарання.

Продовження терміну спрямоване на те, щоб дати шанс більшій кількості військових повернутися до лав ЗСУ, що є критично важливим для підтримки боєздатності армії.

У Державному бюро розслідувань наголосили, що військовослужбовці, які добровільно повернуться, будуть поновлені у службі з усіма соціальними гарантіями.

“Ця ініціатива спрямована на підтримку військових у складний час та надання другого шансу тим, хто з різних причин залишив службу. Влада розраховує, що новий термін дозволить значно збільшити кількість повернень до лав ЗСУ”, – зазначила Ірина Верещук.

Продовження терміну має на меті мотивувати військових, які з певних причин покинули службу, повернутися та долучитися до захисту України у складний період.