По Україні вночі запущено 68 російських безпілотників

В ніч на 29 серпня українська ППО успішно нейтралізувала 46 російських безпілотників під час атаки. Всього було задіяно 68 дронів.

Про це заявили в Повітряних силах України.

Українські Сили оборони відбили повітряний удар з використанням авіації, підрозділів радіоелектронної боротьби (РЕБ), безпілотних систем і мобільних вогневих груп. У ряді місць були зафіксовані наслідки ворожих атак.

За останніми даними, протиповітряна оборона нейтралізувала 46 ворожих безпілотних літальних апаратів на півночі та сході держави.

“У ніч на 29 серпня (з 20.00 28 серпня) противник атакував 68-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів з напрямків: Курськ, Міллерово, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ”, – йдеться в повідомленні.

Водночас зареєстровано 22 випадки потрапляння російських дронів у 9 різних локаціях Донецької та Дніпропетровської областей.

Уряд запускає продаж Одеського припортового заводу

Кабінет Міністрів України прийняв рішення приватизувати Одеський припортовий завод. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд гривень.

Про це оголосила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

“Сьогодні ухвалили рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд грн”, – заявила Свириденко.

Вона зазначила, що ОПЗ — це одне з провідних хімічних підприємств України. До початку конфлікту завод випускав аміак і карбамід та займався експортом добрив.

“Але з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково — забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу”, – повідомила прем’єр-міністр.

Очільниця уряду заявила, що підприємство має відновити свою повноцінну діяльність. Вона підкреслила, що це можливо тільки за участю приватного інвестора і залученні інвестицій.

“Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – додала Свириденко.

Зеленський зустрівся з британськими воєначальниками

Президент України зустрівся з адміралом Ентоні Радакіним, який йде у відставку з посади начальника Штабу оборони Великої Британії, та його наступником, головним маршалом авіації Річардом Найтоном.

Про це повідомили в Офісі президента.

Під час обговорень були розглянуті поточні військові дії, дипломатичні ініціативи щодо припинення конфлікту та гарантій безпеки України. Учасники переговорів порушили питання, що стосуються основних потреб українських збройних сил і поставок необхідного озброєння. Особливу увагу було приділено фінансуванню виробництва українських дронів, зміцненню української армії, розробці спільних проектів і проведенню тренувальних місій.

Президент України Володимир Зеленський висловив подяку Великій Британії за підтримку з початку військового конфлікту. У відповідь на це Ентоні Радакін поінформував українського лідера про координацію з союзниками та результати своїх переговорів у Вашингтоні.

“Наша підтримка України — це не про особистості, а про волю народу. Річард Нейтон продовжить надавати вам той самий рівень допомоги”, — запевнив глава британського Штабу оборони.

У США безхатченко вбив 23-річну українку

На залізничній станції в Північній Кароліні 23-річна Ірина Заруцька, біженка з України, зазнала нападу безхатченка.

Про це повідомляє “New York Post”.

Увечері 22 серпня на залізничній станції East/West Boulevard в районі Саут-енд міста Шарлотт була вбита українка. Жінка отримала численні ножові поранення і померла на місці події.

Заарештовано підозрюваного у вбивстві українки. Ним виявився 34-річний бродячий чоловік з кримінальним минулим.

Ірина нещодавно переїхала до США, щоб врятуватися від війни.

У Бельгії виступили проти конфіскації заморожених активів Росії на потреби України

Прем’єр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Основна їх частина зберігається в депозитарії Euroclear в Бельгії.

Про це повідомили журналісти “Sky News”.

Прем’єр-міністр вважає, що російські активи слід заморозити в бельгійському банку до тих пір, поки не будуть завершені мирні переговори між Росією і Україною.

“Значна частина цих грошей заблокована в Брюсселі, в банку Euroclear”, — констатував він.

Прем’єр-міністр Бельгії в курсі, що деякі уряди роблять спроби конфіскувати ці кошти.

“Хочу вас попередити: з юридичної точки зору ситуація не така проста”, — підкреслив Барт де Вевер.

В Україні порушено понад 200 тис справ про СЗЧ і дезертирство

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до липня 2025 року було порушено понад 185 тис справ через самовільне залишення частини і понад 50 тис через дезертирство.

Про це поінформували в Офісі Генерального прокурора на запит “Української правди”.

У 2022 році було зареєстровано 347 справ за статтею 407 Кримінального кодексу України, що стосується самовільного залишення військової частини або місця служби. У 2023 році цей показник зріс до 6 641 справи, а в 2024 році він досяг 67 840 справ.

За перші сім місяців 2025 року зафіксовано 110 511 випадків проваджень за цією статтею. З моменту початку повномасштабного вторгнення РФ загальна кількість справ, відкритих за СЗЧ, досягла 185 339. З них у 15 564 випадках вже було повідомлено про підозру.

За останніми даними, на даний час зафіксовано 50 058 кримінальних справ за статтею 408 Кримінального кодексу, що стосується дезертирства. З них у 1 248 випадках повідомлено про підозру.

19-й пакет санкцій ЄС проти Росії не містить значних обмежень

Дев’ятнадцятий пакет санкцій не додасть нових обмежень на продаж енергоносіїв, які допомагають фінансувати війну Росії проти України.

“Politico” пише про це з посиланням на чотирьох європейських дипломатів.

Європейський Союз активно працює над новими санкціями, спрямованими на ослаблення російської військової економіки. Однак, незважаючи на взяті зобов’язання щодо поступової відмови від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме США, а не Брюссель, мають більші можливості для посилення заходів.

Санкції, введені проти Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, не включатимуть значних нових обмежень на експорт енергоносіїв. Основна увага буде приділена суднам “тіньового флоту” і компаніям, які сприяють Росії в обході діючих санкцій.

Найбільш відчутні наслідки для Москви виникнуть у разі введення вторинних санкцій — проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Однак на практиці справжній вплив санкцій буде відчуватися в США.

Деякі аналітики припускають, що зустріч президента Росії Володимира Путіна з Дональдом Трампом на Алясці відбулася після того, як США ввели високі тарифи проти Індії через її закупівлі важливого економічного ресурсу у Росії — нафти. Наступним кроком може стати посилення аналогічних санкцій, спрямованих на обмеження критично важливої торгівлі між Росією і Китаєм.

Якщо мирні переговори не увінчаються успіхом, Трамп не виключає можливість використання даного варіанту, інформує видання.

“Ми не думаємо, що 19-й пакет санкцій ЄС зможе ввести нові серйозні обмеження на російську нафту. Останній пакет вже мав значний вплив на цю галузь, і зараз можливості для подальших санкцій обмежені”, — повідомив провідний аналітик ринку сирої нафти компанії ICIS, що займається розвідкою товарів, Аджай Пармар.

В Україні з вересня починає діяти закон “Про лобіювання”

З 1 вересня в Україні набирає чинності закон “Про лобіювання”, прийнятий Верховною Радою в лютому 2024 року. Це перший нормативний акт, що регулює взаємодію бізнесу та громадських організацій з державними структурами.

Закон визначає лобіювання як спроби вплинути на рішення державних органів або місцевого самоврядування заради комерційних інтересів.

Питання, пов’язані з мобілізацією, введенням воєнного або надзвичайного стану, використанням ЗСУ, територіальною цілісністю України та амністією, не підлягають лобіюванню. Таким чином, лобіювання не зачіпає ключові функції держави.

Лобіюванням можуть займатися фізичні особи, які мають повну цивільну дієздатність, українські компанії, а також іноземні фірми з представництвами в країні. Державним службовцям, політичним партіям, органам влади, засобам масової інформації та релігійним організаціям займатися лобізмом заборонено.

Для забезпечення прозорості створено реєстр, який буде вести НАЗК. Право лобіювати рішення буде надано тільки тим, хто пройде офіційну реєстрацію.

Лобісти зобов’язані кожні півроку подавати звіти про свою діяльність до реєстру прозорості. У цих звітах вони вказують своїх клієнтів, конкретні питання, щодо яких ведеться лобіювання, витрати та зустрічі з представниками органів влади. За недотримання цієї вимоги передбачені штрафи. Контроль за дотриманням правил здійснює НАЗК, який має повноваження перевіряти достовірність наданих даних і притягати до відповідальності за порушення.

Росія зазнала невдачі в наступі на Добропілля – ISW

Російські війська припинили спроби прорватися до Добропілля і зосередили зусилля на інших ділянках фронту.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики вважають, що недавнє просування українських сил в даному районі вказує на провал стратегії інфільтрації, яку використовували окупанти. Російська Федерація не змогла утвердитися на захоплених територіях і закріпити свої позиції.

Російські військові блогери тепер менше говорять про “успіхи” під Добропіллям. Їхня увага переключилася на бої північніше, східніше і південно-західніше Покровська.

Експерти відзначають, що тактика “просочування” і недостатня концентрація російських військ в районі Покровська дозволили окупантам здійснити обмежений маневр на схід і південний схід від Добропілля.

Однак брак ефективної логістики та неможливість забезпечити передові підрозділи підкріпленням істотно обмежили можливості РФ для закріплення та розширення прориву.