Європарламент прийняв резолюцію про збиття російських об’єктів

Європарламент засудив агресію Росії проти країн ЄС і НАТО, закликавши до єдиної і рішучої відповіді на загрози безпеці альянсу.

Відповідна інформація з’явилася на сайті законодавчого органу ЄС.

Документ надає всім країнам Європейського Союзу право на знищення російських повітряних об’єктів.

Депутати Європарламенту висловили рішуче засудження “безрозсудних і ескалаційних дій” Росії. Зокрема, вони засудили порушення повітряного простору Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Румунії. Крім того, депутати Європарламенту розкритикували цілеспрямовані атаки дронів на критично важливу інфраструктуру Данії, Швеції та Норвегії.

Європарламент заявляє, що ці інциденти є частиною масштабної військової та гібридної агресії, яку Росія здійснює проти Євросоюзу, і підкреслює, що вся відповідальність за ці дії лежить виключно на Москві.

Парламент схвалив створення системи “стіни дронів” на східному кордоні Європейського союзу та ініціативу Eastern Flank Watch. Ці заходи спрямовані на захист усіх країн-членів від гібридних загроз. Євродепутати підкреслили важливість узгодженої, єдиної та пропорційної реакції, включаючи нейтралізацію повітряних загроз.

Європарламент стверджує, що дії Росії проти Євросоюзу, які можна охарактеризувати як диверсійні та гібридні, мають всі ознаки державного тероризму, хоча формально вони не є актами збройного нападу.

Європейський парламент закликав до розширення співпраці з Україною у сфері оборони, приділяючи особливу увагу технологіям БПЛА та методам протидії їм. Парламентарі підкреслили необхідність оперативного прийняття Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) та запуску ініціативи SAFE. Ці заходи спрямовані на використання українського досвіду та забезпечення фінансування спільних оборонних проєктів.

За резолюцію проголосували 469 депутатів, 97 висловилися проти, а 38 утрималися від голосування.

Україна та Німеччина уклали угоду про цифровізацію оборонного сектору

Міністерство оборони України та Федеральне міністерство оборони Німеччини уклали нову угоду про співпрацю в галузі цифровізації оборонного сектору на 2026-2028 роки.

Про це оголосило Міністерство оборони України.

В рамках угоди передбачена фінансова підтримка низки ключових проєктів, таких як DELTA, “Армія+” і “Резерв+”, а також інших ініціатив, спрямованих на цифрову трансформацію Збройних Сил України.

“Ця угода – сигнал, що підтримка цифровізації сектору оборони зростає. Таким чином наші союзники підтверджують, що технології забезпечують суттєву перевагу на полі бою. Ми вдячні партнерам за довгострокову співучасть у цифровізації ЗСУ”, – наголосила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Оксана Ферчук.

В Україні зросли ціни на товари та послуги

У вересні 2025 року інфляція в Україні прискорилася: споживчі ціни зросли на 0,3% порівняно з попереднім місяцем. Однак у річному вимірі зростання цін сповільнилося до 11,9%.

Про це повідомили в Державній службі статистики.

“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%” , – йдеться в повідомленні.

У вересні на споживчому ринку зафіксовано зниження цін на продукти харчування та безалкогольні напої на 0,8%. Найбільш істотно (на 11,8% і 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. Ціни на яйця, цукор і рис знизилися на 2,9-1,3%. Водночас зросли ціни на сало (на 4,0%), соняшникову олію (на 3,7%), рибу та рибні продукти (на 2,5%), кисломолочні вироби (на 1,7%), м’ясо та м’ясні продукти (на 1,6%), зернові продукти (на 0,7%) і безалкогольні напої (на 0,7%). Також подорожчали хліб (на 0,1%) і масло (на 0,1%).

У вересні інфляція прискорилася, головним чином через зростання цін на алкогольні напої та тютюнові вироби. Вартість цих товарів збільшилася на 1,2% в цілому, причому тютюнові вироби подорожчали на 1,4%, а алкогольні напої — на 1,0%.

Ціни на одяг і взуття збільшилися на 9,1% і 7,3% відповідно. Послуги освіти подорожчали на 12,4%, причому вища освіта подорожчала на 16,8%, а середня — на 8,5%.

Сирський розповів про результати Добропільського контрнаступу

На Добропільському напрямку триває контрнаступ. Українські військові звільнили понад 180 кв. км території.

Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

На одному з пунктів управління на Добропільському напрямку Сирський провів нараду з командним складом. Він заслухав звіти та поспілкувався з командирами, які займаються ліквідацією російських диверсійних груп.

Генерал повідомив про ключові результати операції: звільнено 180,8 кв. км території Донбасу, зачищено 212,9 кв. км від диверсантів.

Штурмові підрозділи Сил оборони, за словами Сирського, продовжують вести наступ на окремих ділянках, незважаючи на безперервні контратаки з боку противника.

Головнокомандувач проаналізував проблемні аспекти і потреби наступальної групи, після чого дав необхідні вказівки. Він запевнив, що українська оборона залишатиметься активною і в майбутньому.

Триває робота зі зміцнення оборони на Покровському напрямку. Основна увага приділяється поліпшенню логістичних операцій, захисту транспортних артерій і ключових об’єктів інфраструктури.

Сійярто розкритикував впевненість Президента України щодо майбутнього членства в ЄС

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто жорстко відреагував на слова президента України Володимира Зеленського про вступ країни до Євросоюзу в обхід вето Будапешта.

Про це пише угорське видання “Magyar Nemzet”.

Угорський дипломат зазначив, що такі рішення приймаються тільки країнами-членами Євросоюзу.

“На мою думку, президент України повністю втратив відчуття реальності, повністю втратив зв’язок із реальністю, і, можливо, це пояснює те, що він говорить такі речі, від яких за звичайних обставин хочеться вибухнути. Наприклад, він каже, що стане членом Європейського Союзу, і крапка. Шановний пане президенте, це вирішуватимете не ви”, — заявив Сійярто.

Глава МЗС Угорщини наголосив на необхідності прийняття рішення про членство в ЄС усіма країнами-членами блоку на основі консенсусу. Будапешт підтвердив свою незмінну позицію з цього питання.

“Це вирішуватимуть угорці разом із громадянами 26 інших країн Європейського Союзу, і угорці вже вирішили: ми не хочемо стратегічної інтеграції з Україною, ми не хочемо, щоб вони стали членами ЄС і НАТО, і, додам, вони не стануть”, — резюмував Сійярто.

Повернуті військовополонені щомісяця отримуватимуть 50 тис гривень

Верховна Рада України схвалила законопроект, згідно з яким звільнені з полону військові, яким потрібно більше місяця стаціонарного лікування, отримуватимуть щомісячну виплату в розмірі 50 тис гривень.

Про це повідомляється на сайті парламенту.

За цю ініціативу висловилися 244 народних обранці.

Пояснювальна записка вказує, що виплати будуть надаватися протягом перших трьох місяців лікування. Також документ спрощує процес отримання довідок про травми та захворювання, отримані під час полону. Це спрямовано на усунення бюрократичних перешкод і запобігання різним трактуванням норм.

Наразі виплати доступні тільки військовослужбовцям, які отримали поранення, контузії або фізичні ушкодження.

Удари Росії призвели до знищення більше половини українського газовидобутку

На початку жовтня російські удари зруйнували більше половини внутрішнього видобутку газу в Україні. Щоб перейти зиму, уряду доведеться витратити близько €1,9 млрд на імпорт палива.

Таку інформацію надає “Bloomberg”.

Джерела, близькі до ситуації, повідомляють, що 3 жовтня в Харківській і Полтавській областях було пошкоджено до 60% українських газових об’єктів. Газова інфраструктура, яка раніше повністю забезпечувала внутрішній попит, з початку року стала об’єктом регулярних атак із використанням дронів і ракет.

Якщо обстріли не будуть припинені, Україні доведеться придбати близько 4,4 млрд кубометрів газу до кінця березня, що обійдеться приблизно в €2 млрд. Це становить приблизно п’яту частину річного споживання країни.

Після недавніх атак Україна звернулася до країн “Великої сімки” з проханням про надання обладнання для відновлення енергосистеми та систем протиповітряної оборони, щоб захистити ключові об’єкти інфраструктури. Крім того, Україна потребує фінансової підтримки для покриття витрат на імпорт палива.

“Росія робитиме все, щоб ми не видобували свій газ. Вони будуть робити все. Захистити все це буде складно. Завдання – мати гроші на імпорт газу, щоб люди мали газ”, – заявив президент Володимир Зеленський.

Газ залишається життєво необхідним ресурсом для українців у зимовий період, адже більшість домогосподарств використовує його для опалення. З моменту вторгнення у 2022 році Росія систематично атакує енергетичні об’єкти, намагаючись зламати моральний дух населення і його підтримку опору.

З початку року Україна закупила за кордоном 4,58 млрд куб.м газу, з яких 3,67 млрд – після завершення минулого опалювального сезону. Попередні оцінки передбачали імпорт в 5,8 млрд кубів, проте після останніх атак потреба може зрости, повідомили обізнані джерела.

Міністр енергетики Світлана Гринчук зазначила, що обсяги імпорту будуть залежати від темпів ремонту та інтенсивності нових авіаударів.

“Точна кількість газу, яку доведеться закупити, визначатиметься розвитком ситуації на об’єктах і майбутніми атаками”, – сказала Гринчук.

Компанія “Нафтогаз” не дала коментарів з цього приводу, проте її генеральний директор Сергій Корецький на своїй сторінці в LinkedIn повідомив про “продуктивну” зустріч з представниками G7, МВФ та іншими партнерами.

“Наші партнери розуміють всю складність ситуації”, – наголосив Корецький.

Пошкодження української газовидобувної галузі можуть посилитися, оскільки обидві сторони продовжують наносити удари по об’єктах енергетичної інфраструктури. Україна також атакує російські нафтопереробні підприємства, прагнучи знизити доходи Москви від продажу енергоресурсів, які використовуються для фінансування бойових дій.

Стармер обговорив ситуацію в Україні з прем’єр-міністром Індії Моді

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зустрівся в Мумбаї з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Моді назвав себе другом російського лідера і висловив надію на завершення російсько-українського конфлікту через діалог і дипломатію.

Про це повідомляє BBC.

Стармер прибув до Мумбаї для участі в дводенній торговельній місії. Його супроводжує рекордна за чисельністю делегація, що включає понад 100 керівників компаній, підприємців, проректорів університетів і представників культурної сфери.

Моді охарактеризував цей візит як “історичний”, оскільки обидві сторони зібралися для обговорення способів зміцнення ділових і торговельних зв’язків після укладення важливої торговельної угоди між Індією і Британією в липні.

Два прем’єр-міністри обговорили низку питань, серед яких була війна в Україні. Індія продовжує імпортувати російське викопне паливо, що сприяє фінансуванню військових операцій Володимира Путіна.

“Ми з прем’єр-міністром обговорили важливість встановлення міцного і справедливого миру в Україні. Також ми торкнулися необхідності забезпечення стабільності і безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Особливу увагу приділили співпраці в таких ключових сферах, як клімат і енергетика, включаючи поступовий перехід від використання викопного палива”, – сказав Стармер.

Моді заявив, що є другом Путіна, але підкреслив важливість завершення конфлікту в Україні через “діалог і дипломатію”.

Стармер підкреслив важливість того, щоб Індія, будучи “глобальним гравцем”, зайняла “своє законне місце” в Раді Безпеки ООН. Це давно є стратегічною метою країни.

Візит британського прем’єра проходить на тлі загострення відносин між Делі і Вашингтоном. Причина — рішення президента Дональда Трампа обкласти Індію 50% тарифами, включаючи 25%-ний штраф за покупку російської нафти.

Переговори між Індією і США з питання торговельної угоди тривають вже кілька місяців, але поки що не привели до значних результатів.

НАТО обмірковує відповідь на гібридну війну Росії

Союзники по НАТО розглядають більш рішучі заходи у відповідь на провокаційні дії президента Росії. Серед обговорюваних варіантів — розміщення озброєних дронів уздовж кордону і пом’якшення обмежень для пілотів, що дозволить їм збивати російські літаки.

Financial Times повідомляє про це з посиланням на джерела.

За інформацією чотирьох джерел, обізнаних про хід переговорів в НАТО, ці заходи спрямовані на збільшення для Москви витрат її “гібридної війни” і розробку чітких відповідних дій після неодноразових порушень повітряного простору російськими безпілотниками і літаками.

Країни, що межують з Росією, стали ініціаторами переговорів за підтримки Франції та Великої Британії. З того часу до них приєдналися інші держави, збільшивши склад групи в Альянсі.

Для забезпечення безпеки пропонується кілька заходів. По-перше, можна озброїти розвідувальні дрони, які будуть збирати дані про військову активність Росії. По-друге, можна знизити вимоги до пілотів, які патрулюють східний кордон, щоб вони могли ефективніше реагувати на потенційні загрози з боку Росії. Третій варіант — організувати військові навчання НАТО поблизу російського кордону, особливо у віддалених і слабо охоронюваних районах.

Два представники НАТО повідомили виданню, що важливим завданням є спрощення правил ведення бойових дій на східному напрямку. Деякі країни вимагають від пілотів винищувачів візуального підтвердження загрози перед відкриттям вогню, в той час як інші дозволяють це на підставі даних радара або ймовірності небезпеки, що виходить від напрямку або швидкості ворожої цілі.

Як повідомляють джерела FT, переговори, що почалися у вузькому колі безпосередньо зацікавлених країн, тепер стали більш масштабними, оскільки інші столиці усвідомили, що російська загроза набула більш глобального характеру.

Деякі держави виступають за більш рішучі дії НАТО як інструменту стримування, зазначило джерело. Інші партнери пропонують більш стриманий підхід, враховуючи загрозу прямого зіткнення з ядерною державою.

Наразі не встановлено конкретних термінів або зобов’язань для узгодження змін у позиції НАТО. Публічного оголошення про такі зміни також не планується.