Нідерланди продовжують шукати способи використання російських активів для підтримки України

Нідерланди хочуть відновити переговори щодо конфіскації заморожених російських активів на суму до 210 млрд євро. Ці кошти планується використати для підтримки України та її оборони наступного року.

Цю інформацію “Politico” отримав від шести дипломатів та офіційних осіб ЄС.

У вівторок міністр фінансів Нідерландів Елко Гайнен зробив спробу отримати схвалення своїх пропозицій від європейських колег під час закритих обговорень у Брюсселі.

Відновлення обговорень щодо російських активів може знову викликати напружений юридичний, комерційний і політичний конфлікт, який розгорівся наприкінці минулого року після того, як прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив незгоду з Європейською комісією. Він побоювався, що його країна буде змушена повернути мільярди російських коштів, що знаходяться в Брюсселі, якщо Москва спробує їх відібрати.

Болгарія, Франція, Італія та Мальта висловили свою стурбованість у зв’язку з пропозицією Європейської комісії використовувати заморожені державні активи для підтримки України. Водночас Європейський центральний банк неодноразово попереджав, що такі дії можуть відлякати інші уряди від ведення бізнесу в єврозоні.

Ініціатива Гайнена була запропонована, незважаючи на те, що Брюссель ще не перерахував жодного євро з кредиту в розмірі 90 млрд євро, який було обіцяно Києву на два роки вперед у грудні. Цей кредит мав бути забезпечений бюджетом ЄС і покрити лише дві третини прогнозованого дефіциту бюджету України до 2027 року.

Європейська комісія закликає Канаду, Велику Британію, США та Японію виділити решту коштів.

У грудні було досягнуто угоди про позику, яка дозволила Києву покрити свої поточні фінансові потреби. Однак представники дипломатичного та адміністративного апарату усвідомлюють, що якщо бойові дії з боку Москви триватимуть, Києву знадобляться додаткові кошти.

Європейський Союз міг би продовжити випуск спільних облігацій для надання фінансової допомоги Україні, або лідери могли б знову обговорити питання про російські активи. Нідерланди та країни Північної Європи віддають перевагу другому варіанту, враховуючи, що комісія не відкликала свою пропозицію щодо використання цих активів.

“Європейська Рада домовилася в грудні минулого року, що Союз зобов’язується заморозити активи до отримання Україною репарацій і залишає за собою право забезпечити наявність активів для погашення позики, у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права. Наша позиція залишається узгодженою з цією домовленістю”, – додав він.

Напередодні засідання Ecofin Гаага зв’язалася з низкою столиць ЄС, щоб з’ясувати, яку підтримку отримає міністр під час майбутнього обговорення. Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія висловили свою підтримку ініціативам Гайнена. Інші країни вважали за краще не висловлюватися, усвідомлюючи, наскільки гострою і політично складною стала дискусія минулого року, коли вони прагнули уникнути скорочення військового бюджету України.

У лютому Кая Каллас, глава дипломатії ЄС, запропонувала повернутися до початкової ідеї надання Україні позики в розмірі 90 млрд євро, використовуючи заморожені російські активи. Ця пропозиція була зроблена у відповідь на вето, накладене Угорщиною на запропоноване рішення. Однак після проведення виборів в Угорщині це вето було знято.

У січні, виступаючи в Давосі, президент України Володимир Зеленський висловив розчарування тим, що страх перед помстою з боку Росії завадив реалізувати початковий план Єврокомісії щодо надання Україні “репараційної позики” з використанням заморожених російських активів.

Дрони ЗСУ завдали удару на відстані 700 км від кордону

ЗСУ атакували нафтовий об’єкт у Ярославлі, який розташований за понад 700 кілометрів від кордону України.

Президент Зеленський повідомив про удар у своєму зверненні вранці 8 травня.

За його словами, ціллю атаки став стратегічно важливий нафтовий об’єкт, який суттєво підтримував фінансування російської військової кампанії. Операція була здійснена Збройними Силами України у співпраці з військовою розвідкою.

“Українські далекобійні санкції продовжили діяти у відповідь на російські удари по наших містах і селах. Росія має обрати справжній мир, і лише сильний тиск це забезпечить”, — написав Зеленський у Telegram.

До 7:00 ранку 8 травня українські сили зафіксували понад 140 випадків обстрілу передових позицій. Водночас над прифронтовими районами тривало активне переміщення розвідувальних дронів.

“Усе це чітко свідчить про те, що з російської сторони навіть імітаційної спроби припинити вогонь на фронті не було”, — зазначив Зеленський і додав, що Україна діятиме дзеркально.

США дозволили продаж Україні боєприпасів збільшеної дальності

Державний департамент США схвалив продаж Україні боєприпасів JDAM-ER та супутнього обладнання на суму 373,6 млн доларів.

Цю заяву поширив Держдепартамент США.

Уряд України запросив у США поставку 1 200 комплектів хвостових частин для боєприпасів точного удару (JDAM) стандарту KMU-572, а також 332 комплекти аналогічного типу KMU-556.

До комплекту поставки увійдуть засоби для обслуговування боєприпасів JDAM, комплект запасних і ремонтних частин, витратні матеріали, технічна підтримка, програмне забезпечення для озброєння, а також інженерні, технічні та логістичні послуги, що надаються урядом США та їх підрядниками.

“Запропонований продаж сприятиме посиленню здатності України протистояти нинішнім і майбутнім загрозам, надавши їй додаткові засоби для виконання завдань із самооборони та забезпечення регіональної безпеки завдяки потужнішому потенціалу протиповітряної оборони”, — додали в Держдепі.

Joint Direct Attack Munition (JDAM) — це система, яка перетворює звичайні некеровані бомби на високоточні керовані боєприпаси. Модифікація Extended Range збільшує дальність польоту до понад 70 кілометрів.

Основним виконавцем контракту стане компанія Boeing у Сент-Луїсі, штат Міссурі.

В ЄС розповіли про зобов’язання України для отримання 90 млрд євро

Євросоюз виділить нові транші макрофінансової допомоги лише після податкової реформи та мобілізації внутрішніх доходів. Ці заходи увійдуть до кредитної програми на 90 млрд євро, яка зараз завершує підготовку.

Про це пише “Європейська правда”.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що Брюссель і Київ досягли значного прогресу в обговоренні переліку структурних індикаторів. Деталізовані терміни та конкретні заходи щодо реформування податкової системи поки що не розголошуються до завершення офіційних консультацій.

Партнери вважають мобілізацію внутрішніх резервів ключовим фактором для підтримки фінансової стабільності України. Окрім податкових змін, програма включає й інші заходи, спрямовані на зміцнення економічної бази країни в рамках довгострокового співробітництва.

Україна та МВФ уже уклали угоду про введення безстрокового військового збору в розмірі 5% та податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.

Глава МЗС Німеччини запропонував Європі переймати український досвід у сфері інновацій

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що скорочення чисельності американських військ у його країні має спонукати Європу розвивати власні військові можливості, по прикладу України.

Міністр зробив цю заяву під час візиту до Греції.

Вадефуль підкреслив, що Європа повинна перейняти досвід України в галузі оборонних технологій.

“Приклад України демонструє, що військові можливості можна нарощувати і вводити в дію набагато швидше, ніж це відбувалося в Європі протягом останніх десятиліть”, – зазначив глава МЗС Німеччини.

В Афінах німецький міністр висловив свою думку щодо рішення США скоротити військову присутність у Німеччині. За його словами, це має спонукати країни Європи до посилення своєї обороноздатності.

“Ми маємо розглядати це як поновлений заклик до швидшого розвитку та розгортання власних можливостей, цього просто неможливо уникнути”, – сказав Вадефуль.

Хмільов — Цукерману: Як тільки буде мир — одразу припинять фінансування

Народний депутат Олексій Гончаренко стверджує, що в нових оприлюднених файлах згадується розмова співзасновника Fire Point Ігоря Хмільова та фігуранта гучного скандалу Олександра Цукермана.


Під час розмови висловлюється припущення, що після потенційного укладення мирної угоди фінансування може бути припинено відповідно до чинних нормативних актів, що регулюють постачання та контракти.

“Я сьогодні зустрічався з одним генералом. Генерал розповідає таку історію, що як тільки підпишуть мирну угоду, одразу перестане діяти постанова, в рамках якої нам надавали фінансування. І в цей момент, з великою ймовірністю, контракт буде зупинено ось на цьому етапі”, — каже Хмільов.

Цукерман погоджується: “Є така ймовірність”.

Ймовірно, йдеться про фінансування виробництва ракет “Фламінго”.

“Тому треба їх запускати якомога більше і здавати їм якомога більше. Те, що у них на складі — це теж враховується”, — зазначено в записах.

Згідно з плівками Міндіча, підприємець пов’язаний з діяльністю Fire Point, хоча компанія і сам підприємець це заперечують. Fire Point отримує великі військові контракти за рахунок державного бюджету на виготовлення ракет і безпілотників.

Україна завдала удару по одному з найбільших російських нафтопереробних заводів

Підрозділ “Альфа” сил безпеки України спільно з Силами спеціальних операцій та підрозділами безпілотних систем повідомив про успішну атаку на нафтопереробний завод “Киришинафтооргсинтез” і нафтоперекачувальну станцію “Кириші” в Ленінградській області Росії.

Про це заявили в СБУ.

Під час атаки дронів було пошкоджено три установки атмосферно-вакуумної трубчатки, призначені для первинної переробки нафти, а також резервуар з нафтопродуктами. Пожежні служби продовжують боротьбу з загорянням на підприємстві.

“Глибокий тил вже не захищає російські стратегічні об’єкти, адже СБУ неодноразово демонструвала здатність ефективно діяти на значній відстані. Тому РФ має усвідомити: жодне підприємство, задіяне у забезпеченні війни, не залишиться поза увагою Служби безпеки”, – заявили у Службі безпеки.

Завод, що належить “Сургутнефтегазу”, займається глибокою переробкою нафти, виробництвом палива, бітумів та ароматичних вуглеводнів. “КІНЕФ” відіграє ключову роль в експортній логістиці Росії в Балтійському регіоні. Це один із трьох найбільших нафтопереробних заводів країни, потужністю близько 20-21 млн тонн нафти на рік.

У порту Одещини Росія пошкодила іноземне судно

Вранці російські війська обстріляли один із портів Великої Одеси, в результаті чого постраждав суховантаж, зареєстрований під прапором Островів Кука.

Про це повідомили в Адміністрації морських портів України (АМПУ).

“Вранці ворог завдав удару по порту Великої Одеси. Внаслідок атаки пошкоджень зазнало цивільне судно під прапором Островів Кука. Екіпаж не постраждав”, – зазначили в АМПУ.

Росія прагнула заблокувати морські шляхи України, але термінали продовжували функціонувати. В АМПУ зазначили, що такі дії порушують свободу судноплавства.

“Черговий удар спрямований по цивільному судноплавству. Порт працює з урахуванням безпекових ризиків, ліквідацію наслідків здійснюють профільні служби”, – йдеться у повідомленні.

У ніч на 5 травня російські військові завдали масованого удару по території України, задіявши 11 балістичних ракет “Іскандер-М” і 164 безпілотні літальні апарати.

У парламенті розглядають можливість зниження мобілізаційного віку до 23 років

Тривала війна та масовий від’їзд громадян за кордон призвели до гострого дефіциту людського ресурсу в Україні. У відповідь на це народні депутати обговорюють зниження віку призову до армії.

Про це в ефірі “утро.LIVE” розповів адвокат Сергій Старенький.

На думку фахівця, проблема, пов’язана з людським фактором, у країні наразі надзвичайно актуальна.

“На жаль, ми мусимо констатувати, що проблема людського фактора справді існує. Ми п’ятий рік перебуваємо у стані війни, на жаль, багато людей, які підлягали військовому обов’язку, виїхали з країни тим чи іншим чином, у перші місяці, пізніше, законно, незаконно тощо”, — зазначив Старенький.

В Україні активно обговорюють нові зміни в правилах призову. Адвокат зазначив, що розглядається можливість зниження мобілізаційного віку на два роки.

“На сьогодні він становить 25 років, пропонується знизити його до 23 років. Я не кажу, що це вже ухвалене рішення, зараз це обговорюється. На жаль, ми дійсно бачимо, що людських ресурсів в Україні не вистачає”, — наголосив експерт.

Старенький зазначив, що обговорення ведеться серед народних депутатів з метою внесення поправок до законодавства. Крім зменшення віку призову, депутати також розглядають нові обмеження на перетин кордону молодими людьми.