В Україні запровадили нові виплати військовим за полонених та ліквідованих окупантів

Українські військовослужбовці зможуть отримувати додаткові виплати за окремі результати на полі бою. Йдеться про винагороду за взяття російських військових у полон та знищення живої сили противника.

Про це розповіли в Міноборони.

Нові виплати закріплені постановою Кабінету міністрів № 768 від 12 червня 2026 року. У Міноборони України заявили, що це частина першого етапу масштабної трансформації Сил оборони.
Згідно з документом, за кожного взятого в полон російського військовослужбовця передбачена виплата 100 тис гривень. Якщо полоненого взяли кілька військових, суму розподілять між ними пропорційно.

За знищення живої сили противника встановлено виплату 15 тис гривень. При цьому для нарахування винагороди за ліквідацію противника у стрілецькому або рукопашному бою буде потрібне обов’язкове відеопідтвердження.

Додаткові виплати нараховуватимуться разом з основним грошовим забезпеченням. Командир військової частини повинен видати відповідний наказ до 5 числа поточного місяця за підсумками попереднього, а гроші мають надійти військовослужбовцям до 20 числа.

Одночасно Міноборони запроваджує нові типи контрактів із фіксованими строками служби. Передбачено піхотно-штурмовий контракт, бойовий контракт і базовий контракт. Їхня тривалість залежить від категорії військовослужбовця та обраного формату служби.

Кабмін України готує продаж “Укргазбанку” та “Сенс Банку”

Кабінет міністрів України оновив стратегію роботи банків державного сектору. Документ передбачає поступове скорочення частки держави на банківському ринку та підготовку до приватизації частини держбанків.

Про це повідомило Міністерство фінансів України.

Згідно з новою стратегією, держава планує продати пакети акцій “Укргазбанку” та “Сенс Банку” приватним інвесторам. Підготовка цих банків до приватизації розпочалася ще у 2025 році. У Мінфіні зазначають, що ризики такого кроку попередньо оцінювала Рада з фінансової стабільності. Згідно з його висновками, продаж пакетів акцій не повинен негативно вплинути на стійкість банківської системи.

Приватизація “ПриватБанку” також передбачена стратегією, але лише після завершення воєнного стану. Конкретні терміни, розмір пакета акцій, стартова ціна, формат конкурсу та потенційні покупці поки що не визначені.

Таким чином, рішення Кабміну поки що є стратегічним орієнтиром, а не оголошенням конкретного аукціону.

Під час війни державні банки мають зосередитися на фінансуванні оборонного комплексу, енергетики, аграрного сектору, переробної промисловості, прифронтових регіонів та іпотечних програм.
Також стратегія передбачає посилення контролю за керівництвом держбанків. Для наглядових рад запроваджується щорічна оцінка роботи, а підстави для звільнення незалежних членів через репутаційні ризики будуть розширені.

Кожен банк державного сектору повинен оновити власну індивідуальну стратегію до кінця 2026 року.

Україна та ОАЕ запустили зону вільної торгівлі

З 1 липня 2026 року набула чинності угода про всеосяжне економічне партнерство між Україною та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Документ передбачає створення зони вільної торгівлі та взаємне скасування мит на товари.

Про це повідомила Державна митна служба України.

Після запуску угоди українські компанії отримали безмитний доступ до ринку ОАЕ. У Києві розраховують, що це допоможе розширити експорт, відкрити нові напрямки збуту та збільшити валютні надходження.

Окрім торгівлі товарами та послугами, угода передбачає розвиток співпраці між митними службами двох країн. Найближчим часом сторони планують підписати окремий документ про взаємну митну допомогу. Очікується, що він дозволить швидше обмінюватися інформацією між митними органами, а також ефективніше виявляти та розслідувати порушення митного законодавства.

Угода була підписана 17 лютого 2025 року в Абу-Дабі. Верховна Рада ратифікувала її законом від 26 лютого 2026 року.

У заповіднику “Асканія-Нова” вигоріло майже дві тисячі гектарів степу

На території біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна сталися дві пожежі. За даними аналізу супутникових знімків Sentinel-2 від 24 та 29 червня, загальна площа вигорілих ділянок у заповідній зоні масиву “Південний” склала 1 928 гектарів.

Пожежа 29 червня також поширилася на сусідні сільськогосподарські угіддя буферної зони заповідника. Там вогонь охопив ще 566,6 гектарів.

У результаті пожеж повністю вигоріли кілька кварталів заповідної зони, ще частина території була пошкоджена частково. Вогонь зачепив цілинні степові біотопи з охоронюваними рослинними угрупованнями, занесеними до Зеленої книги України.

На постраждалих ділянках росли рідкісні види ковилу, зокрема ковила українська, ковила волосиста та ковила Лессінга, які занесені до Червоної книги України. Крім того, у зоні впливу вогню опинилися місця зростання інших червонокнижних рослин, зокрема василька Талієва, астрагалу Геннінга та цибулі Регеля.

За даними OSINT-аналізу, повідомлення про загоряння степової рослинності на ділянці “Південний” з’явилися 29 червня. У публікаціях зазначалося, що пожежа могла початися після збиття безпілотника. Інциденти пов’язані із розміщенням військової техніки та особового складу російських військ на території заповідника та поруч із ним.

У Києві після російського удару згоріли склад та офіс компанії MOYO

У результаті масованої російської атаки на Київ повністю згорів склад мережі техніки та електроніки MOYO.

Про це повідомила пресслужба компанії.

У MOYO зазначили, що ніхто зі співробітників не постраждав. На місці всю ніч і ранок працювали необхідні служби.

Крім складу, компанія втратила офіс, у якому команда працювала щодня. У MOYO заявили, що зараз спочатку усуватимуть наслідки удару, а потім відновлюватимуть роботу.

При цьому компанія продовжує приймати нові замовлення на товари, які доступні на сайті.

“Якщо ви вже оформили замовлення раніше, просимо трохи часу. Ми зробимо все можливе, щоб відвантажити його, щойно це стане можливим, або повернути кошти. Ми втратили склад. Але не втратили команду. Не втратили віру. Не втратили бажання працювати далі”, – додали у компанії.

ЗСУ заявили про удари по великому російському НПЗ, мосту та складу безпілотників

У ніч на 2 липня Сили оборони України завдали серії ударів по військових та стратегічних об’єктах Росії та на підконтрольних їй територіях.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

Однією з головних цілей став нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижегородської області. За даними української сторони, після удару на території підприємства спалахнула пожежа.

Попередньо, під удар потрапила установка первинної переробки нафти АВТ-6. Масштаб пошкоджень уточнюється.

У Генштабі зазначили, що цей НПЗ є одним із найбільших у Росії. Його проектна потужність становить близько 17 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє паливо та мастильні матеріали, які використовуються, зокрема, для потреб російської армії.

Крім того, українські сили заявили про удар по складу безпілотників у районі Кам’янки Запорізької області.

Також було уражено залізничний міст через річку Сіверський Донець. За даними Генштабу, російські війська використовували його для перекидання особового складу, озброєння та матеріально-технічних засобів.

Ще один удар було завдано в районі Ольшаної Харківської області, де, як стверджується, уражено командно-спостережний пункт російських військ.

Головною ціллю нічної атаки Росії став Київ

У ніч на 2 липня Росія провела масштабну комбіновану атаку на Україну. Головною ціллю удару став Київ.

Про це поінформували у Повітряних силах ЗСУ.

Загалом радіотехнічні війська зафіксували 570 засобів повітряного нападу: 74 ракети та 496 безпілотників різних типів.

У Повітряних силах зазначили, що особливістю атаки стало одночасне застосування різних повітряних цілей з кількох напрямків. Російські війська використовували велику кількість балістичних ракет і реактивних безпілотників.

Серед запущених цілей були чотири протикорабельні ракети “Циркон”, 24 балістичні ракети “Іскандер-М” та С-400, 34 крилаті ракети Х-101, вісім ракет “Калібр” і чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69.

Також Росія застосувала 496 безпілотників, зокрема Shahed, “Гербера”, “Італмас”, боєприпаси “Бандероль” та дрони-імітатори типу “Пародія”.

За попередніми даними сили протиповітряної оборони збили або знешкодили 524 повітряні цілі.

Генштаб ЗСУ повідомив про 227 бойових зіткнень за добу та активні штурми на Покровському напрямку

За минулу добу на фронті зафіксовано 227 бойових зіткнень. Російські війська завдали 2 ракетних удари із застосуванням 3 ракет, а також 78 авіаударів, під час яких скинули 237 керованих авіабомб. Крім того, було застосовано 9 618 дронів-камікадзе.

Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.

Також за добу зафіксовано 2 835 обстрілів населених пунктів і позицій українських військових, у тому числі 35 — із РСЗВ.

У Генштабі заявили, що авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України вразили 11 районів зосередження живої сили противника, одну артилерійську систему, два пункти управління безпілотниками та три склади матеріально-технічного забезпечення.

На Лиманському напрямку російські війська 11 разів намагалися атакувати в районах Дробишевого та Лимана, а також у напрямку Шийківки, Новомихайлівки та Новоселівки. На Слов’янському напрямку зафіксовано 23 штурмові дії.

На Костянтинівському напрямку російські сили провели 22 атаки. Активність спостерігалася в районах Іванополя, Костянтинівки та Миколаполя, а також у напрямку Новопавлівки та Степанівки.

За даними Генштабу, велику кількість штурмів зафіксували на Покровському напрямку. Там українські захисники зупинили 22 атаки російських військ.

Міноборони Росії заявило про понад 400 збитих дронів після нічної атаки

У ніч на 30 червня у кількох регіонах Росії повідомляли про вибухи та роботу ППО на тлі масштабної атаки безпілотників. За версією Міноборони РФ, за ніч над 19 регіонами було перехоплено та знищено 419 дронів.

У російському відомстві заявили, що безпілотники нібито збивали з 20:00 29 червня до 7:00 30 червня над Бєлгородською, Брянською, Володимирською, Волгоградською, Воронезькою, Калузькою, Курською, Орловською, Рязанською, Липецькою, Ростовською, Саратовською, Смоленською, Тамбовською, Тверською, Тульською областями, Московським регіоном, Краснодарським краєм та Кримом.

У Московській області атака розпочалася близько четвертої ранку. Протягом кількох годин він повідомляв про збиті безпілотники, а загальна кількість заявлених цілей над Московським регіоном сягнула 56.

Російські Telegram-канали та OSINT-ресурси повідомляли про прольоти дронів і вибухи в Підмосков’ї. У Єгор’євську місцеві жителі повідомляли про вибух, пожежу та роботу ППО. У Дубні, за даними OSINT-проєкту Exilenova+, під ударом міг опинитися центр космічного зв’язку «Дубна».

На тлі атаки Росавіація вранці ввела тимчасові обмеження на прийом і відправлення рейсів в аеропортах Домодєдово та Жуковський.

Також вночі повідомлялося про вибухи в районі морського порту Новоросійська. Місцеві жителі писали про роботу ППО та проліт безпілотників. Крім того, вибухи чули в Тулі та Рязані.