Автор: Оксана Яковенко

Західна зброя, що надходила з початку вторгнення загарбників у 2022 році в Україну, могла почати потрапляти на європейський чорний ринок ще в перші місяці війни.

Про це повідомляє німецьке видання Tagesschau з посиланням на джерела та матеріали.

Згідно зі статтею, ще навесні 2022 року Європол попереджав чиновників про початок незаконної торгівлі зброєю, після чого подібні заяви продовжилися.

Зазначається, що в Іспанії правоохоронці все частіше виявляють у наркоторговців автомати Калашникова та боєприпаси країн НАТО. Представник Національної поліції Оскар Санчес стверджує, що рядові поліцейські не мають достатнього захисту від такого військового арсеналу.

Експерт з питань глобальної безпеки Ганс-Якоб Шіндлер вважає, що зброя потрапляє до злочинних угруповань із зон бойових дій, зокрема й з України.

Екс-військовослужбовець Бундесверу Марко Полер, вивчивши вилучені кадри, розпізнав модернізовані АК-47, які випускаються для військових потреб. Він також зазначив, що на початку конфлікту значна частина зброї не була належним чином облікована і в результаті опинилася в нелегальному обігу.

У виданні йдеться про те, що в Німеччині та Євросоюзі визнають наявність цієї проблеми, однак дієві механізми контролю досі не створені, оскільки в блоці відсутнє системне зіставлення даних.

Наступного тижня до країн Балтії прибудуть військові фахівці з України, які допоможуть Латвії усунути вразливі місця в системі захисту повітряного простору та розробити заходи протидії загрозам з боку дронів.

Про це повідомив новий прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у коментарі порталу ERR.

За його словами, класична тактика та методи ведення бойових дій у НАТО демонструють неефективність проти сучасних типів повітряних загроз. З цієї причини Рига вирішила звернутися по допомогу до Києва, фахівці якого мають найкращий практичний досвід виявлення, відстеження та нейтралізації БПЛА.

Кулбергс сказав, що експерти проаналізують поточну ситуацію та визначать перелік необхідного технічного обладнання для захисту повітряного простору Латвії.

Варто зазначити, що причиною поглиблення співпраці стали часті випадки зальоту дронів, які збивалися з курсу, у латвійський повітряний простір.

Глава уряду також зазначив, що практика перехоплення дешевих БПЛА за допомогою дорогих ракет з винищувачів НАТО є економічно невиправданою. У рамках двосторонньої угоди Drone Deal сторони планують налагодити інтеграцію оборонних технологій.

Він розраховує, що перші спеціалізовані українські системи для боротьби з дронами можуть бути поставлені та розгорнуті в Латвії вже до кінця року.

Влада Вінниці відкликала запит на отримання 15 списаних пасажирських автобусів від польського міста Кельце після заяв низки польських депутатів, які виступили проти передачі транспорту через наявність у українському місті вулиці Степана Бандери.

Про це заявила президент міста Кельце Агата Войда.

За її словами, мер Вінниці Сергій Моргунов прийняв рішення відмовитися від транспорту, щоб не допустити переростання гуманітарного питання в політичний конфлікт.

Войда додала, що, незважаючи на виниклі розбіжності, керівник Вінниці висловив глибоку вдячність мешканцям Кельце за багаторічну підтримку, солідарність і допомогу.

Відомо, що спочатку Вінниця розраховувала отримати 15 автобусів із партії у 40 транспортних засобів, які муніципальне підприємство Кельце виводить з експлуатації через вік, незадовільний технічний стан та пробіг.

Голова міста уточнила, що вік цих машин становить майже 20 років, і на польських маршрутах вони більше не використовуватимуться. У разі, якби техніка не вирушила до України, її планували пустити на запчастини або утилізувати.

Вона зазначила, що транспортна система Вінниці залежить від роботи трамваїв і тролейбусів, при виникненні перебоїв з подачею електроенергії цей транспорт зупиняється. Для вирішення подібних ситуацій українській стороні і були потрібні польські автобуси.

Однак, як нагадала Войда, цей факт був проігнорований частиною місцевих польських політиків, що спровокувало хвилю негативних коментарів у соціальних мережах.

Польща тимчасово обмежує роботу популярного серед українських громадян пункту пропуску “Шегині-Медика”. Обмеження діятимуть з 15 червня 2026 року до листопада 2027 року.

Про це повідомили представники Державної митної служби.

У відомстві уточнили, що 15 червня на території КПП розпочнуться ремонтні роботи, які торкнуться смуги руху автобусів, що прямують на в’їзд до Польщі.

За попередніми розрахунками, реконструкція дорожнього покриття та інфраструктури триватиме до листопада 2027 року. Протягом усього цього періоду оформлення та пропуск автобусів, що виїжджають з України до Польщі через цей пункт, не здійснюватиметься.

Зазначається, що при цьому рух пасажирських автобусів у зворотному напрямку, з Польщі до України, триватиме без будь-яких змін.

Прикордонники закликають компанії-перевізники та приватних водіїв заздалегідь врахувати цю інформацію та обирати альтернативні пункти пропуску під час планування міжнародних маршрутів.

Варто зазначити, що контрольно-пропускний пункт “Шегині-Медика” є одним із найпопулярніших та найзавантаженіших напрямків на українсько-польському кордоні.