П’ять країн ЄС пропонують обмежити права майбутніх членів після розширення блоку

У п’яти країнах ЄС пропонують тимчасово обмежувати право голосу нових учасників блоку з низки важливих питань.

Про це написало агентство Reuters з посиланням на джерела.

Документ для обговорення підготували та надіслали Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург. Автори пропозиції переконані, що Євросоюзу необхідно впровадити додаткові захисні механізми для країн, які стануть частиною блоку в ході наступних хвиль розширення.

У проєкті пропонується запустити новий механізм моніторингу, посилити нагляд за виконанням демократичних критеріїв, розробити заходи реагування на порушення принципів верховенства права, а також розглянути тимчасове позбавлення нових членів права голосу при вирішенні певних завдань.

Обмеження планують поширити в першу чергу на ті сфери, де зараз потрібне одностайне схвалення всіх учасників ЄС. До цього переліку входять питання подальшого розширення спільноти, формування загального бюджету та зовнішня політика блоку.

У статті йдеться про те, що група країн почала наполягати на створенні таких інструментів через ситуацію з Угорщиною, яка нерідко була проти спільних рішень ЄС.

Відомо, що Кіпр, який головує в Раді ЄС, оголосив, що розпочинає підготовку до запуску першого переговорного кластера з Україною та Молдовою, який присвячений питанням верховенства права та демократичним стандартам.

Українські “Фламінго” завдали удару по Куйбишевському НПЗ та оборонному заводу в Чебоксарах у РФ

В ніч на 10 червня низка регіонів РФ опинилася під масштабною атакою БПЛА. На території Уральського федерального округу протягом ночі оголошували ракетну небезпеку. Місцева влада закликала мешканців зберігати спокій і бути обережними.

Про це повідомили ворожі Telegram-канали.

Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що сили ППО нібито збили близько 10 повітряних цілей. На тлі загрози було введено термінові обмеження на прийом і відправку рейсів у кількох великих аеропортах. Збої торкнулися Іжевська, Пермі, Казані, Саратова, Самари та Нижнього Новгорода.

Вранці 10 червня радник міністра оборони України Сергій Стерненко заявив, що Сили оборони України завдали ударів по оборонному підприємству ВНІІР-Прогрес у Чебоксарах і по Куйбишевському нафтопереробному заводу в Самарі.

За його даними, ЗСУ застосували проти об’єкта в Чебоксарах дрони FP-5 “Фламінго”. Підприємство випускає електромеханічні приводи, гідросистеми та комплекси управління для важкої військової техніки, зокрема для самохідної артилерії та ракетних комплексів “Іскандер”.

Стерненко додав, що ще однією ціллю став Куйбишевський НПЗ у Самарі, розташований більш ніж за 900 км від передової. Завод вважається одним із найбільших у регіоні, оскільки його проектна потужність сягає близько 7 млн тонн сировини на рік.

Крім того, в Мережі повідомляється про удари БПЛА у Володимирській області. Губернатор Олександр Авдєєв підтвердив, що пожежі виникли на двох інфраструктурних об’єктах в Олександрівському та Камешковському округах.

Зеленський прибув до Великої Британії для переговорів: з ким заплановані зустрічі

Президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Великої Британії, під час якого заплановано низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

У рамках візиту у нього заплановані зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та спільна бесіда у форматі Е3 з президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Наступного дня у Зеленського запланована зустріч із королем Чарльзом III.

Глава держави зазначив, що урядові команди вже провели підготовчу роботу, і тепер головні питання безпеки будуть узгоджені на рівні лідерів.

Зеленський стверджує, що метою цих переговорів є посилення обороноздатності України. Серед ключових пріоритетів візиту він виділив розширення співпраці для безпеки всієї Європи, зміцнення системи ППО та вироблення спільного бачення дипломатичних перспектив.

Він підкреслив, що Європа зобов’язана брати участь у переговорних процесах і залишатися сильною.

Президент Фінляндії закликав Європу не боятися нападу РФ та ініціювати мирні переговори

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає малоймовірним сценарій, за якого Росія вирішить напасти на країни Європи.

Про це він сказав в інтерв’ю NZZ.

За його оцінкою, після завершення війни проти Києва Москва навряд чи спробує перевірити дію статті 5 НАТО, адже Росія за чотири роки не змогла захопити Україну.

Водночас Стубб не виключає інших форм ворожої активності з боку РФ. Мова може йти про гібридні дії, включаючи кібератаки та диверсії, однак не про пряме військове зіткнення.

Він також висловився за початок переговорного процесу з Кремлем. На його думку, Європа має виступити ініціатором діалогу з РФ щодо мирного врегулювання війни в Україні і при цьому використовувати різні формати контактів.

Фінський лідер припустив, що першим кроком могла б стати ініціатива Європейської комісії. Якщо такий варіант не дасть результату, то до процесу має долучитися група Е3 у складі Франції, Німеччини та Великої Британії. У разі невдачі й цього формату ЄС доведеться шукати інші механізми для започаткування переговорів.

УЄФА продовжила відсторонення російських клубів і збірних на наступний сезон

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) офіційно затвердив продовження санкцій проти Росії, відсторонивши її збірні та клуби від усіх міжнародних змагань під своєю егідою на сезон 2026/2027.

Про це йдеться в листі організації.

Виконавчий комітет УЄФА вніс зміни до регламенту та списків учасників наступного єврокубкового сезону, щоб привести їх у відповідність до чинної санкційної політики. На підставі цих коригувань представники Росії виключені з турнірних таблиць усіх європейських першостей.

Це означає, що команди з країни-агресора пропустять матчі Ліги націй, міжнародні чемпіонати з футзалу, Кубок регіонів та інші турніри.

Відомо, що цьому кроку передувала наполеглива дипломатична робота українських асоціацій, які вимагали продовжити ізоляцію Москви та ввести повторні санкції щодо Мінська.

Навіть усі запаси ракет для Patriot у США не зможуть захистити небо України: аналітики пояснили

Передача Україні всього обсягу вироблених у США ракет PAC 3 MSE для систем Patriot не вирішить проблему перехоплення російської балістики.

Про це пишуть аналітики Defense Express.

За даними ГУР Міноборони України, темпи випуску в РФ балістичних, аеробалістичних і гіперзвукових ракет вже значно випереджають виробництво боєприпасів для ЗРК Patriot. Якщо враховувати лише ті цілі, для знищення яких необхідні саме ці комплекси, то країна-агресор щомісяця виробляє до 113 таких ракет.

На цьому тлі американська компанія Lockheed Martin за весь 2025 рік виготовила 620 протиракет PAC 3 MSE. У середньому це становить 51-52 одиниці на місяць. При подальшому нарощуванні виробництва до 700-750 ракет протягом року щомісячний показник перебуватиме лише на рівні 58-63 одиниць.

Видання зазначає, що навіть у разі різкої зміни політики Вашингтона та направлення в Україну всіх вироблених ракет цього ресурсу все одно не вистачить.

Аналітики додали, що дефіцит зберігається навіть при застосуванні схеми 1:1, яку зараз використовують Повітряні сили, незважаючи на штатну норму витрати у дві протиракетні ракети на одну ціль.

У статті йдеться про те, що проблемою залишаються й реальні поставки цих боєприпасів Києву, оскільки запаси скоротилися після війни з Іраном. У зв’язку з цим експерти стверджують, що для протидії російській балістиці необхідні й інші засоби, зокрема удари по пускових установках, складах ракет та об’єктах їхнього виробництва.

Кабмін виділив 833 млн грн на житло для дитячих будинків та розширив допомогу ВПО

Кабінет міністрів України ухвалив пакет рішень щодо посилення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та забезпечення житловою площею дитячих будинків сімейного типу.

Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі.

Вона розповіла, що в рамках нових ініціатив період надання виплат закладам за розміщення внутрішньо переміщених осіб, які втратили свої документи через бойові дії, продовжено з 60 до 90 днів.

Свириденко також зазначила, що уряд розширив можливості підтвердження фактів пошкодження або знищення житла, тож тепер для цього дозволено застосовувати акти дистанційного огляду.

Український прем’єр додала, що вся інформація про призначення компенсацій, розміри виплат, нарахування або причини відмови відображатиметься в електронному кабінеті користувача в Пенсійному фонді.

Крім того, Кабмін вирішив врегулювати порядок і умови розподілу субвенцій з бюджету на придбання житла для дитячих будинків сімейного типу. Пріоритет закріплено за сім’ями, які евакуювалися із зон бойових дій, втратили власне житло або повертаються на батьківщину з-за кордону. На реалізацію в бюджеті на 2026 рік закладено 833 млн грн.

У законопроекті про зміни до бюджету немає коштів на підвищення зарплат військовим — Железняк

У законопроекті про внесення змін до державного бюджету, голосування за який заплановано у Верховній Раді наступного тижня, не передбачено коштів на анонсоване раніше владою підвищення заробітної плати військовослужбовцям.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.

Він згадав про недавню заяву президента України Володимира Зеленського, який обіцяв підвищити мінімальні виплати військовим до 30 000 гривень, зазначивши, що в документі відсутнє фінансування на ці цілі, а в оборонних статтях видатків, як і раніше, фіксується дефіцит навіть у порівнянні з показниками 2025 року.

Железняк підкреслив, що Україні доведеться шукати додаткові ресурси для того, щоб утримати виплати захисникам на колишньому рівні. При цьому він додав, що в цьому ж законопроекті закладена норма про збільшення заробітних плат для тилових співробітників Служби безпеки України.

Нардеп припустив, що відсутність грошей на виплати військовим може бути наслідком саботажу з боку українського лідера щодо пропозицій Міністерства оборони, маючи на увазі чутки про посилення розбіжностей між Федоровим і Зеленським.

Тим часом депутат від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський переконаний, що саме глава Міноборони винен у затримці фінансування, адже він особисто зголосився провести розрахунки масштабів і механізмів підвищення виплат військовослужбовцям, однак досі не надав фінальний документ, обмежившись презентацією концепції.

У Вірменії тривають парламентські вибори: Пашинян виступив із коментарем після голосування

Сьогодні, 7 червня, у Вірменії розпочалося голосування на парламентських виборах, за підсумками яких буде визначено новий склад Національних зборів та подальший політичний курс країни.

Про це повідомляє новинний портал News.am.

На території республіки виборчі дільниці відкриті для громадян до 20:00 за місцевим часом, організація голосування для виборців за межами Вірменії не передбачена. Центральна виборча комісія планує оприлюднити перші попередні результати підрахунку голосів ближче до 23:00.

Згідно з інформацією комісії, у виборах беруть участь 18 політичних сил, серед яких 16 партій і два блоки. Серед них правляча партія “Громадянський договір” на чолі з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном, опозиційний блок “Вірменія” та проросійський блок “Сильна Вірменія”.

Чинний глава уряду вже відвідав свою виборчу дільницю і проголосував, після чого поспілкувався з представниками преси.

Журналісти попросили його прокоментувати нещодавні повідомлення з боку білоруського лідера Олександра Лукашенка щодо ризиків повторення в Вірменії українського сценарію, на що Пашинян відповів, що вважає подібні заяви несерйозними.