Автор: Оксана Яковенко

Причина збоїв у роботі мобілізаційних норм – законодавство, яке давно застаріло і не відповідає нинішнім викликам.

Про це в ефірі “Громадського радіо” розповіла уповноважена президента із захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова.

За її словами, чинні правила мобілізації були написані під 2022 рік, коли люди самі йшли в ТЦК. Сьогодні ж ситуація змінилася: призов став обов’язковим, а частина функцій лягла на плечі місцевої влади та керівників підприємств. Але ті фактично усунулися від участі в процесі.

На думку Решетилової, затримання та оповіщення мають бути у віданні поліції, а не військових комісаріатів, оскільки вони не підготовлені до спілкування.

Вона розповіла, що колись Київ займався перенавчанням поліції для розмови з людьми. Нині варто було б провести аналогічне навчання для військових із ТЦК і СП. Однак часу немає і на відбір, і на психологічну оцінку.

Військовий омбудсмен стверджує, що багато хто з працівників військкомату зараз – це захисники, які повернулися з передової і емоційно нестабільні, а в момент агресії можуть не стриматися. У зв’язку з цим вона вважає, що вкрай важливо “прибрати представників ТЦК з вулиць”.

Решетилова також вказала на відсутність чітких процедур щодо фіксації затримань і доставлення до ТЦК.

За її інформацією, серйозна проблема полягає в тому, що в людей забирають телефони, і вони не можуть зв’язатися з близькими, хоча влада піднімала питання про право на обов’язковий дзвінок.

Крім того, уповноважена із захисту прав військових запевнила, що поліція має оформляти протоколи про затримання чи доставку до військкомів, інформувати безоплатну правову допомогу та рідних. Адже примусова мобілізація – це “фактично обмеження свободи”.

Решетилова також звернулася до працівників ТЦК із закликом проявляти більше людяності та запропонувала залучати до мобілізаційної роботи цивільних фахівців – юристів та волонтерів.

Україна знову відкрила рух суден дунайським гирлом “Бистре”, яке було перекрито після трагедії з вибухом земснаряда, що трапилася в липні і забрала життя людей.

Про це повідомило держпідприємство “Адміністрація морських портів України”.

Згідно із заявою, з 6 серпня морським каналом гирла “Бистре”, що з’єднує Дунай із Чорним морем, знову дозволено проходити суднам, які прямують в українські порти і назад.

Однак у відомстві уточнили, що діятимуть обмеження: глибина осадки судна не повинна перевищувати 4,5 метра, обов’язкова робота з лоцманом, а пересування можливе тільки за денного світла.

Відомо, що перед тим як схвалити рух, профільні служби, включно з представниками ВМС ЗСУ, провели ретельні заміри та протимінну перевірку в районі, де 23 липня стався вибух земснаряду “Інгульський”.

За підсумками обстеження фахівці визначили безпечний альтернативний шлях для суден і зафіксували це офіційним актом із позитивною оцінкою.

Крім того, у держпідприємстві додали, що було реалізовано цілий комплекс заходів щодо контролю технічного стану каналу та забезпечення безпеки судноплавства – усе в тісній співпраці з відповідними службами.

У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що спроби знайти вихід із війни, розв’язаної Росією проти України, підійшли до переломної точки.

Про це заявило відомство після переговорів між главою Ван І і спецрадником глави Бразилії Селсу Аморімом.

Під час бесіди сторони обговорили ситуацію навколо російської агресії проти України. Глава китайської дипломатії наголосив, що ініціатива у вигляді “Консенсусу з шести пунктів”, висунута спільно Пекіном і Бразиліа, мала обмежувальний вплив на ескалацію.

Крім того, політики дійшли думки, що об’єднання країн “Друзі миру”, до якого увійшли представники Глобального Півдня та інші держави, які підтримали цю ідею, зробили свій об’єктивний і зважений внесок у просування переговорного процесу.

У заяві МЗС КНР також ідеться про те, що Москва і Київ зробили значущий крок, розпочавши діалог, а врегулювання конфлікту зараз перебуває на особливо важливому етапі.

Родина з Івано-Франківська інсценувала зникнення свого родича, який проходив службу на Луганщині, і незаконно оформила майже мільйон гривень виплат від держави.

Про це написало Державне бюро розслідувань (ДБР).

За матеріалами слідства, наприкінці серпня 2023 року один із військовослужбовців самовільно залишив свій пост на сході країни, одразу ж повідомивши про це матір із братом.

Повідомляється, що поки чоловік переховувався, його близькі ввели в оману командування частини, подавши фіктивні документи для отримання компенсації за нібито зниклого безвісти.

Правоохоронці розповіли, що з жовтня 2023 по листопад 2024 року ця сім’я встигла отримати майже мільйон гривень із бюджету. Ба більше, брат “зниклого”, який теж служив у ЗСУ, скористався ситуацією: він оформив рапорт про зникнення родича на фронті і на цій підставі самостійно припинив службу.

Співробітники ДБР провели обшуки в Івано-Франківську, де і знайшли військовослужбовця, якого вважали зниклим.

Трьом учасникам цієї історії оголосили підозру в шахрайстві, вчиненому групою за попередньою змовою. Їм загрожує до 12 років ув’язнення.

Крім того, одному з братів інкримінують дезертирство, іншому – ухилення від служби за допомогою обману в умовах воєнного стану. У підсумку обидва бійці повернулися до лав армії, а збитки для бюджету відшкодовано.

Рівень довіри громадян України до свого президента Володимира Зеленського продовжує знижуватися вже третій місяць поспіль.

Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Згідно з даними відомства, у травні 2025 року 74% українців висловлювали довіру главі держави, але до червня цей показник опустився до 65%, а в липні знизився до 58%.

Зазначається, що незважаючи на помітне падіння, нинішній рівень довіри все ще перевищує антирекорди, зафіксовані в грудні 2024 року, під час війни з окупантами.

КМІС запевнив, що на зниження рейтингу вплинув закон про ліквідацію незалежності НАБУ і САП. Однак також припускають, що причиною стали переговори з РФ про мир у Стамбулі в травні, адже саме цього місяця довіра набула низхідного тренду.

Серед головних причин недовіри респонденти найчастіше називали корупцію – 21% опитаних. Ще 20% пов’язували свою думку, що змінилася, з недостатньою підготовленістю до війни із загарбниками, початком агресії РФ і тим, що президент, на їхній погляд, не може або не хоче завершити конфлікт.

Згідно з опитуванням, особливо помітно довіра до Зеленського похитнулася на Заході: якщо на початку червня підтримка становила 73%, то зараз – 55%.