Автор: Оксана Яковенко

Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кульбергс доручив міністру закордонних справ Байбі Браже підготувати варіанти припинення торговельних відносин з Росією. При цьому він припустив, що для окремих галузей можуть передбачити спеціальні винятки.

Про це він повідомив журналістам після засідання уряду, передає Delfi.

Він підкреслив, що послідовно виступає проти збереження ділових контактів з РФ, оскільки вважає таку залежність непотрібною для ситуації в цілому.

Кульбергс також зазначив, що будь-які рішення в цій сфері Рига повинна приймати з урахуванням норм і правил Євросоюзу. За його оцінкою, частина секторів економіки не зможе швидко відмовитися від співпраці з російським ринком.

Окремо прем’єр звернув увагу на фармацевтичну галузь, де вихід на нові ринки збуту ускладнюють тривалі процедури сертифікації продукції в інших країнах.

Він каже, що компанії вже займаються скороченням обсягів взаємодії, однак цей процес вимагає часу. Для обговорення подальших дій Кульбергс має намір зустрітися з представниками галузі.

Згідно зі статистикою, у січні-березні поточного року латвійський експорт до Росії сягнув 244,15 млн євро, а імпорт російських товарів до Латвії склав 10,51 млн євро.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр не виключив зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на початку наступного тижня, якщо буде досягнуто домовленості щодо базових прав угорської меншини.

Про це він повідомив у Берліні під час спільної пресконференції з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, пише Portfolio.

Він зазначив, що Будапешт і Київ продовжують консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та освітніх прав угорської меншини, яка проживає в Україні.

За оцінкою угорського прем’єра, переговорний процес розвивається обнадійливо, а завершити його технічну частину сторони розраховують вже цього тижня.

Мадяр також уточнив, що щодо узгодження питання прав угорської меншини готовий до переговорів із Зеленським на початку наступного тижня.

Він заявив, що можливість користуватися рідною мовою, а також захищати культурні права є для національної меншини не додатковим привілеєм, а фундаментальним правом людини. Він запевнив, що держава, яка прагне розпочати переговори про вступ до ЄС, має дотримуватися таких прав.

Глава уряду додав, що оптимістично налаштований щодо врегулювання цього спору, який триває вже понад 10 років, підкресливши, що Угорщина готова відкрити нову сторінку у відносинах з Україною.

Польща підтримала зміну правил тимчасового захисту для українських біженців у Євросоюзі та виступила за перегляд підходу до українських чоловіків призовного віку.

Про це повідомив портал RMF24.

Згідно зі статтею, поляки можуть виключити українських військовозобов’язаних із системи тимчасового захисту в країні. За оцінкою дипломатів, у такому підході немає суперечливих положень, оскільки йдеться про людей, які й без того не можуть легально виїжджати з України.

У Варшаві також виступають за поетапну відмову від спеціальних пільг для українських біженців із переходом до звичайних міграційних норм.

Водночас Польща не підтримує надання захисту залежно від регіону, звідки прибув біженець, як це вже почала застосовувати Норвегія. Польська сторона вважає таку модель несправедливою, оскільки ракетним ударам окупантів піддається вся територія України.

У виданні йдеться, що ці питання міністри внутрішніх справ країн ЄС мають обговорити у четвер. Після дискусії Єврокомісія, як очікується, представить нову пропозицію щодо продовження тимчасового захисту до 2028 року з можливими змінами.

В Євросоюзі хочуть вже наступного тижня узгодити 21-й пакет антиросійських санкцій, який буде спрямований на нафтові доходи РФ, банки та тіньовий флот.

Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела.

За їхніми словами, основна мета прискорених переговорів – блокування автоматичного підвищення ліміту вартості російської нафти.

Брюссель планує зафіксувати верхню межу цін на сировину з РФ, оскільки поточне обмеження закінчується влітку і без втручання буде скориговане в бік збільшення через плаваючий механізм.

При цьому анонімні європейські дипломати підкреслили, що повна заборона на російську нафту або на морські послуги до цього пакету включені не будуть.

Відомо, що ЄС може продовжити та розширити обмеження проти найбільших російських компаній “Лукойл” і “Роснєфть”. Також санкції передбачають нові заходи проти суден тіньового флоту Росії та допоміжних служб, що його обслуговують.

У статті також йдеться про те, що до оновленого чорного списку фізичних осіб може потрапити глава РПЦ патріарх Кирило.