Смертельна аварія: заступник начальника Херсонської ОВА збив велосипедиста

У Херсонській області заступник начальника ОВА збив 50-річного велосипедиста, він помер, написала в місцевій поліції.

Відомо, що ДТП сталася 26 лютого близько 18:00 на трасі М-14 “Одеса – Мелітополь – Новоазовськ” у селі Посад-Покровське.

Попередньо повідомляється, що водій рухався на Renault Megan головною дорогою, а велосепедист виїжджав із другорядної дороги і перетинав проїжджу частину.

У відомстві заявили, що порушено справу за статтею про порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Обвинуваченому загрожує від трьох до восьми років позбавлення волі.

Автомобіль чиновника було вилучено та конфісковано. Поліція просить свідків події анонімно дати свідчення.

Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін підтвердив факт аварії, у якій брав участь працівник організації, але не назвав його імені. Він висловив співчуття родичам загиблого.

За даними місцевих журналістів, винуватцем є заступник начальника ОВА Володимир Клюцевський.

Адміністрація Трампа скасувала більшу частину іноземної допомоги – CNN

Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила, що скасовує понад 90% іноземної допомоги, яку надає Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Про це пише газета CNN.

Згідно зі статтею, загалом у Білому домі заявили, що скасовують 5 800 із 6 200 багаторічних контрактів USAID на загальну суму 54 мільярди доларів.

Також повідомляється, що ще 4 100 з 9 100 грантів Держдепартаменту будуть скасовані, що становить 4,4 мільярда доларів. Крім того, Вашингтон планує скоротити іноземну підтримку на 60 мільярдів доларів.

У відомстві уточнили, що остаточні рішення обговорювалися по кожному конкретному випадку “на підставі умов документа або незалежних юридичних повноважень як такого, що не відповідає національним інтересам і зовнішній політиці Сполучених Штатів”.

Зазначається, що значне скорочення іноземної підтримки сильно вдарило по некомерційних організаціях і бізнес-лідерах. Програми допомоги по всьому світу було призупинено через масштабне заморожування фінансування та перегляд мільярдів доларів допомоги.

Росія атакувала Україну 166 БПЛА: у Київській області горів промисловий об’єкт

У ніч на 27 лютого Росія вкотре атакувала Україну 166 безпілотниками, повідомили в Повітряних силах ЗСУ.

Там заявили, що станом на 9 ранку 72 дрони-імітатори були локаційно втрачені, 90 – вдалося збити. Однак ще 4 БПЛА все таки вдалося досягти своїх цілей.

Найбільше постраждали Київська, Сумська та Чернігівська області. За даними ДСНС, унаслідок безпілотної атаки на Київщині виникла масштабна пожежа на промисловому об’єкті.

Відомо, що на місці події працювали 81 рятувальник і 24 одиниці техніки. Пожежу вже загасили, обійшлося без жертв і постраждалих.

Щодо наслідків на Сумщині та Чернігівщині наразі нічого невідомо.

“Переговорів не було”: Рубіо розповів про мети зустрічі з росіянами

Держсекретар США Марко Рубіо запевняє, що зустрічі між США та РФ не були переговорами, а лише підтвердженням того, що вони справді хочуть припинення війни.

Про це він заявив в інтерв’ю FoxNews.

За його словами, вони “не сиділи над картою і не малювали лінії”, оскільки головною метою було дізнатися зацікавленість Москви в переговорах і співпраці.

Рубіо переконаний, що Росія хоче цієї співпраці, але вона не може відбутися, доки не закінчиться війна, що й було головним посланням Вашингтона.

Він підкреслив, що зараз перевірка полягає в тому, наскільки вони серйозні – і це те, що зараз роблять американці від імені президента США Дональда Трампа.

Американський політик повторив, що США – єдина країна у світі, а Трамп – єдиний світовий лідер, який може зупинити війну.

Він вважає, що справа не в тому, щоб довіряти росіянам, справа в їхніх діях. Якщо вони серйозно ставляться до припинення вогню, це буде ясно дуже швидко.

Однак якщо вони так само “проєктуватимуть максималістські вимоги”, які, як він стверджує, не можуть бути виконані, значить вони не хочуть зупинятися.

Смерть немовляти в Одесі: омбудсмен звинуватив соцслужби у бездіяльності

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на історію про загибель однорічного хлопчика в Одесі, тіло якого знайшли у морозильній камері.

Про це омбудсмен повідомив у своєму Telegram-каналі.

Посадовець каже, що відповідальність за подію лежить на службах захисту прав дітей та соціальних установах, які не виконали своїх обов’язків.

Наразі було проведено моніторинговий візит до низки установ Одеської області, щоб з’ясувати, чому ця дитина опинилася у небезпеці, що зрештою призвело до її смерті.

За даними омбудсмена, мати хлопчика на момент його народження була неповнолітньою, позбавленою батьківського піклування та не мала родини чи соціальних зв’язків. Свого першого дитину, старшу сестру загиблого хлопчика, вона народила у 16 років. Водночас орган опіки та піклування надав їй повну цивільну дієздатність, фактично поклавши відповідальність за себе та двох дітей.

Лубінець зазначив, що служби у справах дітей Одеської області системно ігнорували свої обов’язки. Вони не надали матері та дітям статусу сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що є порушенням законодавства.

Центри соціальних служб також ігнорували повідомлення від правоохоронців про можливу небезпеку для дітей через умови їхнього проживання. Вони не вживали необхідних заходів для підтримки родини, що могло б запобігти трагедії.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що на Львівщині та Тернопільщині в навчальних закладах і реабілітаційних центрах неповнолітні громадяни систематично зазнавали фізичного та сексуального насильства з боку керівництва.

Демографічна яма на десятиліття: як масовий відплив українців змінює країну

Повномасштабна війна, розпочата у лютому 2022 року, спричинила один із найбільших міграційних криз в Європі від часів Другої світової війни. За період 2022–2025 років з України виїхала безпрецедентна кількість людей. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), до лютого 2025 року у світі налічувалося близько 6,9 млн українських біженців.

Переважна більшість мігрантів — близько 6,3 млн — перебуває в європейських країнах станом на початок 2025 року. Найбільше українців прийняли держави ЄС, зокрема Польща (близько 1 млн біженців) та Німеччина (понад 1,2 млн). Водночас значна кількість громадян України опинилася у Росії й Білорусі — орієнтовно до 1,3 млн осіб наприкінці 2023 року, здебільшого зі східних областей, які не контролювалися українським урядом.

Динаміка відпливу

Найбільша хвиля виїзду сталася в перші тижні повномасштабного вторгнення: лише у березні 2022 року Україну покинуло близько 2,5 млн людей. Коли навесні–влітку 2022 року ситуація трохи стабілізувалася, частина громадян почала повертатися, і з травня до вересня кількість тих, хто приїздив назад, перевищувала число тих, хто їхав уперше. Утім, нові удари РФ восени 2022-го — взимку 2023-го (особливо по енергетичній інфраструктурі) спровокували ще одну хвилю евакуації. Упродовж 2023 року потоки стали циклічними: навесні та влітку чимало людей приїздили додому або здійснювали короткі візити, натомість восени й узимку відплив знову збільшувався.

На початку 2024-го, після новорічних свят, з України виїхало приблизно 110 тис осіб (дехто всього на кілька тижнів повертався додому і знову рушав до ЄС). Улітку 2024 року, через загрозу безпеці під час канікул, додатково виїхало ще близько 200 тис. українців, хоча 111 тис. з них згодом повернулися в липні–серпні. За оцінками Центру економічної стратегії (ЦЕС), до кінця 2024-го за межами України перебувало майже 6 млн громадян. Для порівняння, офіційні дані наприкінці 2022 року свідчили про ~5,7 млн біженців у Європі, а наприкінці 2023-го — близько 6,0 млн. Отже, тенденція до міграційного відпливу тривала вже третій рік війни, хоча темпи дещо знизилися порівняно з першим воєнним роком.

Скільки біженців планують повертатися

Тривалість і гострота війни суттєво послабили прагнення українських біженців повертатися на батьківщину. Якщо на самому початку масштабного конфлікту багато хто сприймав евакуацію як тимчасовий захід, то згодом значна частина людей закріпилася за кордоном на триваліший час. Опитування свідчать, що вперше кількість бажаючих повернутися впала нижче половини. Так, на кінець 2024 року лише 43% українських біженців однозначно або ймовірно хочуть повернутися. Для порівняння, у 2022 році (за іншими оцінками) до 74% тих, хто виїхав, висловлювали бажання повернутися після війни. До 2024-го цей показник зменшився приблизно до 53%, а останні дані CES/Info Sapiens свідчать про частку менш як 50%.

Окремо варто поговорити про довгострокові наслідки для України як у соціально-економічному та гуманітарному плані, так і в політичному:

Різке зменшення населення. Виїзд мільйонів людей, разом зі зростанням смертності та падінням народжуваності, створює масштабний демографічний вакуум. Якщо перед війною (наприкінці 2021 р.) в Україні офіційно налічувалося близько 42 млн громадян, то на початку 2025-го, за різними оцінками, в межах контрольованої урядом території мешкає близько 31 млн. Таким чином, за три роки війни де-факто країна втратила мільйони.

Попри ймовірне повернення певної частини людей, більшість демографічних прогнозів вказує на довгострокове скорочення населення. За оцінками Інституту демографії НАН України, населення може знизитися до 28,9 млн до 2041 року, а до 2051 р. — до ~25 млн. Відповідно, навіть якщо війна припиниться найближчим часом, Україну чекатиме затяжна “демографічна яма”, ймовірно, на десятиліття.

Старіння населення та низька народжуваність. Виїхали переважно жінки та діти; чоловікам призовного віку виїзд обмежено. Така міграція посилила дисбаланс за статтю і віком. Уціліли в Україні переважно військовозобов’язані чоловіки та люди старшого віку. Додатковим чинником стала різка втрата рівня народжуваності (із ~1,2 дитини до ~0,6 на одну жінку в 2022–2023 рр.), тоді як смертність зросла через бойові дії й спад якості життя. Усе це веде до прискореного старіння суспільства: менше молоді — більше пенсіонерів, причому навіть після війни, зважаючи на малий коефіцієнт народжуваності.

Зменшення кількості робочих рук. Мільйони осіб працездатного віку, що виїхали, означають критичний дефіцит робочої сили в Україні. Серед них багато кваліфікованих спеціалістів: лікарів, ІТ-фахівців, вчених. Паралельно сотні тисяч людей залучені в ЗСУ або мають бойові травми, що обмежує їхню участь у цивільній економіці.

“Витік мізків”. Особливо боляче для країни, що втрачає висококваліфікованих спеціалістів, здатних рухати інновації. Їхнє повернення після війни під питанням, оскільки багато хто вже інтегрувався в ринки праці країн ЄС. Без цих людей відбудова та модернізація України можуть застопоритися.

Структурні зміни в зайнятості. Через мобілізацію та виїзд жінок відбулися «розриви» у деяких галузях: у медицині, освіті, сфері послуг. У перспективі створюється ризик, що навіть коли війна завершиться, недостатньо буде медсестер, учителів, соціальних працівників і т.д. Натомість ветерани, що повернуться з фронту, потребуватимуть пере- або донавчання.

Різке зниження числа платників податків і внесків до пенсійного фонду, з іншого боку — збільшення відсотка осіб похилого віку та людей з інвалідністю (як через бойові поранення, так і через старіння) — створює величезне навантаження на соціальне забезпечення. Якщо відсоток працюючих знизився, а пенсіонерів і ветеранів побільшало, то бюджетний дефіцит Пенсійного фонду та системи охорони здоров’я неминуче зростатиме. Пропонуються різноманітні реформи: від переходу на накопичувальну модель до збільшення податкової бази. Проте без розв’язання базових демографічних проблем та без повоєнного відновлення економіки покриття цих витрат буде складним.

Освіта та медицина теж зазнали значних кадрових втрат, адже більшість виїхалих — це жінки, що часто працюють саме в цих галузях. У поєднанні зі зменшенням народжуваності і поточного відтоку дітей потенційно можливе “оптимізування” шкіл чи садочків у майбутньому, тоді як навпаки зросте потреба в геріатричних і реабілітаційних послугах. Висока ймовірність, що в перші повоєнні роки головними викликами будуть не лише відновлення інфраструктури, а й реформа системи надання соцдопомоги для ветеранів.

Зниження внутрішнього попиту. Менше населення означає менший ринок для товарів та послуг. У 2022 році ВВП України впав на ~30% не лише через руйнування економіки, а й через стрімкий відплив людей. У 2023 році на тлі певного стабілізаційного відскоку зростання було слабким, а подальше відновлення впирається в кількість та кваліфікацію робочої сили. За підрахунками, скорочення працездатного населення на 20% від довоєнного рівня ускладнюватиме будь-яке економічне зростання, особливо якщо ключові секторі втратять ядро фахівців. Також постраждали будівельна й торгова сфери, орієнтовані на внутрішнє споживання.

Фінансові наслідки. Відтік людей водночас знизив видатки держави на деякі категорії (наприклад, діти, які тепер у школах за кордоном), але сильно вдарив по податковій базі. Ті громадяни, що працюють за кордоном, не сплачують податки в Україні, водночас у країні зберігається або й зростає потреба у військових і соціальних витратах. Такий дисбаланс призвів до збільшення залежності бюджету від зовнішньої допомоги й кредитів. Довгостроково це невигідно, адже може гальмувати економічний суверенітет країни.

Довгострокові сценарії

Загальний консенсус фахівців вказує, що війна загострила попередні демографічні й економічні загрози. Україна ризикує опинитися в ситуації балканських країн 1990-х, де після військових дій суттєва кількість біженців так і не повернулася додому, пригальмувавши відновлення. Є ризик, що, не створивши умов, ми втратимо ще мільйони людей. У найгіршому варіанті через 10–15 років населення може опуститися нижче 30 млн, а це означатиме суттєве зменшення масштабів економіки і, відповідно, “пастку низького зростання”.

Якщо ж держава застосує продуману політику — закінчить війну, залучить міжнародну фінансову підтримку для швидкої відбудови інфраструктури та забезпечить ефективні стимули для повернення населення, — негативні наслідки можна частково пом’якшити. Найперше, потрібен мир, що зупинить відплив і створить умови для поступового повернення, а також розпочне довготривале відновлення. На додачу слід розглядати і варіант залучення іммігрантів, якщо дефіцит робочих рук залишиться занадто значним.

Чи зможе Україна перетворити тимчасову втечу своїх громадян на виграш у перспективі, залежить від того, як держава впорається з викликом повернення людей, інтеграції ветеранів, стимулювання народжуваності та приваблення інвестицій у нові робочі місця. Від дієвості таких заходів великою мірою залежатиме, чи зможе країна швидко відновитися після важкого воєнного періоду і стати на шлях сталого розвитку.

Зеленський: Україна не дозволила Росії “нормалізувати” окупацію Криму

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не змогла легітимізувати окупацію Криму завдяки стійкому опору українців.

Про це він написав у своєму Telegram-каналі, повідомляє Цензор.НЕТ.

“Сьогодні день хоробрості й чесності всіх, хто не заплющив очі на окупацію Росією нашого Криму. Але день 26 лютого показав, що буде спротив – спротив Криму, спротив усієї України. Цей день показав, що є та будуть люди, які не приймуть брехню й не здадуть свій дім. Наступні роки після окупації Криму принесли багато горя й цинізму. Багато хто у світі не хотів розуміти, що насправді відбувається”, – наголосив Зеленський.

Президент підкреслив, що Україні вдалося повернути питання деокупації Криму у фокус міжнародної спільноти.

“Ми заснували Кримську платформу. Ми не даємо Росії змоги «нормалізувати» окупацію. Ми звільняємо з полону кримських вʼязнів. Ми продовжуємо боротьбу за право на нормальне життя та гарантії безпеки й стійкого миру для всієї України. Територіальна цілісність, суверенітет і безпека України не є та не будуть предметом будь-яких компромісів. День спротиву в нашому Криму – це день поваги до чесності, до України. І я дякую всім, хто підтримує!”, – додав глава держави.

Нагадаємо, 26 лютого в Україні відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Ця пам’ятна дата пов’язана з масовим мітингом кримських татар та українців у Сімферополі 2014 року, що відбувся напередодні незаконної анексії. У 2020 році президент Зеленський підписав указ про офіційне встановлення цього дня як щорічної пам’ятної дати.

Персональні атаки замість глобальної пропаганди: ворог змінює тактику інформаційної війни проти України

Російські спецслужби змінили тактику інформаційної війни проти України, перейшовши від загальної демонізації до цілеспрямованої дискредитації конкретних українських силовиків.

Якщо раніше російська пропаганда фокусувалася на узагальнених негативних образах української влади та військових, то тепер спостерігається перехід до персональних атак, де мішенями стають окремі офіцери та співробітники спецслужб України. Такі операції включають поширення компрометуючих матеріалів, звинувачення у корупції, зловживанні владою та навіть причетності до злочинів.

Яскравим прикладом такої кампанії є нещодавня публікація на одному з іноземних ресурсів, у якій детально описуються нібито незаконні дії співробітників Служби безпеки України (СБУ) в Херсонській та Харківській областях.

Джерело: substack.com

Фермер “Олег” та “тиск” на аграрія

У матеріалі наводяться особисті дані офіцерів, їхні фотографії, а також недоведені звинувачення у вимаганні та погрозах на адресу місцевих підприємців.

Йдеться, що співробітник СБУ Владислав Буляк нібито займався вимаганням у фермерів Херсонської області, використовуючи своє становище для отримання грошових коштів в обмін на “протекціонізм”.

Також висуваються звинувачення у недбалому поводженні з конфіденційною інформацією, що нібито призвело до затримання одного з інформаторів українських спецслужб. Як “докази” подаються анонімні свідчення, скріншоти переписок і твердження про корумпованість співробітника.

Джерело: substack.com

Однак усі звинувачення будуються на розповіді якогось невідомого фермера Олега, який нібито побажав залишитися анонімним.

Відсутність підтверджених фактів, офіційних документів або незалежних джерел робить це твердження недостовірним. В умовах війни інформація, яку надають аноніми, може бути сфабрикована або отримана під тиском.

“Терористична діяльність” в Херсонській області та Криму

У цьому ж матеріалі стверджується, що співробітник СБУ Харківської області Ілля Андрійович Бондарчук нібито займався організацією терористичної діяльності в Херсонській області та Криму.

Зокрема, йому приписують замовні вбивства співробітників державних структур, причетність до ліквідації блогера Валерія Кулешова та погрози виконавцям, які відмовилися виконувати його накази. Як “докази” наводяться аудіозаписи з ненормативною лексикою, що нібито підтверджують його участь у злочинах.

Джерело: substack.com

Незважаючи на “гарну” історію, у статті відсутні будь-які незалежні експертні висновки, що підтверджують справжність аудіозаписів. У сучасних умовах їх можна легко згенерувати за допомогою нейромереж і програм для зміни голосу.

Крім того, жоден із записаних голосів не був ідентифікований офіційними органами. Навіть якщо припустити, що деякі фрази дійсно були вимовлені, не можна перевірити їхній контекст. Розмова могла бути вирвана з іншої ситуації, або змонтована з різних джерел.

“Секретні накази” в Новокаховського відділу СБУ в Херсонській області

У статті йдеться про діяльність Новокаховського відділу СБУ в Херсонській, де основна увага приділяється співробітнику СБУ Дмитру Досенку. Його звинувачують у тому, що він нібито “переписував секретні накази” і “зберігав їх у зошиті”.

На підставі цього робиться висновок, що нібито ще у 2016 році Україна вважала Росію ворогом, а у 2019-му керівництво СБУ вже розглядало Китай як потенційного противника.

Джерело: substack.com

Фраза про те, що “Україна розглядає Китай як противника”, не підтверджується жодними офіційними даними. Вона побудована на вирваних із контексту тезах про захист від іноземних спецслужб.

А згадку про “секретні накази”, які нібито зберігав Досенко, подають так, ніби це компромат, хоча зберігання робочих документів поза офісом саме по собі не є доказом злочинної діяльності.

Листівки, попи та Московський патріархат

Стаття стверджує, що підполковник Ігор Бабак, співробітник Новокаховського відділу СБУ, нібито проводив “спеціальні інформаційні акції”.

Зокрема, йому приписують організацію розклеювання листівок, спрямованих проти священнослужбовців так званого Московського патріархату, а також поширення в інтернеті матеріалів, що засуджують рішення мешканців Криму про приєднання до Росії.

Матеріал намагається створити образ “боротьби” українських спецслужб з “інакомисленням”, а також виставити Бабака як активного учасника інформаційної війни.

Джерело: substack.com

Тим часом у статті немає жодних реальних доказів того, що саме Бабак організовував листівки або займався інформаційними кампаніями. Вказано лише загальні твердження без посилань на документи, свідчення або конкретні факти.

Крім того, ніяк неможливо підтвердити сам факт правдивості цих скріншотів.

Твердження про дискредитацію священнослужителів Московського патріархату має на меті викликати негативне ставлення до СБУ та сформувати образ “переслідування віруючих”. Однак навіть не пояснюється, про які саме листівки йдеться та що в них було написано.

“Виведення грошей” із “Сбербанку Росії”

У матеріалі йдеться про Дмитра Вдовиченка, співробітника СБУ, якому приписують завдання щодо “виведення капіталу з російських компаній”.

Зокрема, стверджується, що він нібито сприяв переведенню понад 2 млн гривень із ПАТ “Сбербанк Росії”. Інформація подається так, ніби українська спецслужба займається підривною економічною діяльністю, а її співробітники працюють у тіньовому режимі.

Джерело: substack.com

Йдеться про якийсь “звіт відділу”, але не наводиться жодного документа чи конкретних даних, що підтверджують факт такого переказу коштів або роль Вдовиченка в цьому процесі. Не пояснюється, про який саме “виведений капітал” йдеться.

З 2014 року багато українських компаній та осіб припинили співпрацю з російськими банками через санкції та війну. В такому разі операції з переказу коштів – не “махінації”, а законні дії в межах політики національної безпеки.

“Подвійні стандарти” та проросійські родичи

У статті розповідається про Аркадія Веремієнка, співробітника СБУ, якого звинувачують у “подвійних стандартах”.

Автор вказує на протиріччя, кол з одного боку, Веремієнко нібито працює проти Росії, а з іншого – проводить вечори у компанії проросійськи налаштованих родичів. Для кращого ефекту, наводиться нібито фото із особистого альбому спецслужбовця, на якому один із його родичів стоїть  із прапором Росії в руках.

Джерело: substack.com

Фраза про те, що Веремієнко “працює проти Росії”, але при цьому має родичів із проросійськими поглядами, подається як викриття. Проте наявність у сім’ї людей із різними поглядами – це нормально і не має нічого спільного з професійною діяльністю.

Ба більше, невідомо, коли саме було зроблено ці знімки і яких поглядів людина дотримується на цей момент. Не виключено, що він записався добровольцем до ЗСУ і переосмислив своє ставлення до Росії після початку війни

На завершення

Мета подібних публікацій — не лише дискредитація конкретних осіб, а й створення атмосфери недовіри та страху серед населення. Такі точкові інформаційні атаки можуть бути частиною ширшої стратегії, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні. Шляхом підриву репутації окремих представників влади російські спецслужби намагаються посіяти сумніви у легітимності та ефективності українських інституцій, що, своєю чергою, може послабити моральний дух як цивільного населення, так і військових.

Крім того, персональні атаки ускладнюють роботу українських спецслужб, змушуючи їх відволікати ресурси на захист своїх співробітників і спростування хибних звинувачень. Це створює додаткові перешкоди у протидії російській агресії та захисті національної безпеки.

В умовах триваючої інформаційної війни важливо критично оцінювати отриману інформацію та враховувати можливі спроби маніпуляції громадською думкою. Українське суспільство та міжнародна спільнота повинні бути обізнані про такі методи і спільно протистояти дезінформації, спрямованій на підрив суверенітету та стабільності України.

Швеція поставить Україні ракети і системи Robot 70 і Tridon Mk2

Шведські політики заявили про намір зміцнити протиповітряну оборону України на суму близько 113 млн доларів.

Про це розповіли прем’єр-міністр Ульф Крістерссон, міністр енергетики Ебба Буш і міністр освіти Йоган Персон виданню Svenska Dagbladet.

Згідно з повідомленням журналістів, Стокгольм поставить Києву системи ППО Robot 70 і Tridon Mk2.

Robot 70 – це перевірена і добре використовувана система, а Tridon Mk2 може протистояти російським БПЛА масового виробництва. Початкова версія системи мала лазерне наведення, дальність перехоплення становила 5 км і могла вражати цілі на висоті близько 2 000 метрів. Подальший розвиток включав збільшення дальності ураження і поліпшення можливостей наведення і управління ракети.

Тим часом Tridon Mk2 – це нова система ППО, продемонстрована 2024 року британською оборонною компанією BAE Systems. Вона створена на базі морської зенітної 40-мм автоматичної гармати Bofors 40 Mk4, що стріляє на дальність до 12,5 км включно.

Крім того, Швеція поставить ЗСУ нові типи зенітних ракет, які вже використовуються Україною, і засоби протиповітряної оборони, які можуть використовуватися окремими солдатами.