Україна не встигає підготуватися до наступного опалювального сезону через заблоковані €90 млрд

Україна ризикує втратити дорогоцінний час для підготовки до майбутнього опалювального сезону через затримку в отриманні фінансової допомоги від Європейського Союзу.

Про це заявив президент Володимир Зеленський.

Плани щодо запуску проєкту були намічені на березень, однак через призупинення фінансової підтримки у розмірі 90 млрд євро підготовчі роботи довелося зупинити.

“Це елементарне питання, ми повинні підготуватися до наступної зими. І оскільки цей пакет все ще блокується… ми повинні були почати це в березні, але ми дещо втратили час”, — сказав глава держави під час виступу.

Зеленський заявив, що вина за затримку лежить на одному європейському політичному діячі, маючи на увазі прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Президент підкреслив, що подібні дії створюють загрози не тільки для України, але й для безпеки всього європейського континенту.

“Це відбувається через те, що одна особа в Європі постала проти цілої Європи просто для того, щоб задовольнити Москву. І всі це бачать сьогодні. Є докази того, що це лише оборудки з Москвою”, – додав Зеленський.

Президент України, окрім обговорення питань кредитування, торкнувся теми енергетичної безпеки. Він зазначив, що Росія не давала жодних сигналів про можливе перемир’я в енергетичній сфері. Також Зеленський прокоментував заклики західних партнерів скоротити удари по російській нафтовій інфраструктурі в умовах глобальної енергетичної кризи.

“Але хто нам такі сигнали передає – не буду казати, просто не можу. Якщо вони будуть згодні припинити удари по енергетиці – ми будемо відповідати дзеркально”, – зазначив президент.

Україна може зіткнутися з нестачею коштів на військові потреби вже в червні – Bloomberg

Україна може зіткнутися з нестачею коштів для продовження війни з Росією вже через два місяці. Це пов’язано з невизначеністю щодо надання фінансової допомоги з боку основних західних партнерів країни.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією українських та зарубіжних чиновників, які вирішили не розкривати своїх імен, у Києва на даний момент достатньо коштів лише для покриття витрат до червня.

У поточному році Україна планує витратити $15 млрд на придбання американського озброєння. До 2026 року загальна сума іноземної допомоги, необхідної країні, сягне $52 млрд.

Росія нарощує доходи завдяки зростанню світових цін на нафту, спричиненому війною в Ірані. Ця конфліктна ситуація також відволікає військові ресурси та увагу президента США Дональда Трампа, відсуваючи на другий план дипломатичні зусилля щодо врегулювання ситуації в Україні.

Україна очікувала, що Європейський Союз надасть їй фінансову допомогу в квітні в рамках кредиту на суму 90 млрд євро, який буде виплачуватися протягом 2026 і 2027 років.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про намір перешкоджати видачі кредитів доти, доки Україна не відновить транспортування російської нафти через свою територію нафтопроводом “Дружба”, який отримав пошкодження в результаті удару, завданого Російською Федерацією.

На саміті в Брюсселі 19 березня лідери країн Європейського Союзу не змогли домовитися про виділення кредиту в розмірі 90 млрд євро для України. Хоча в грудні було ухвалено рішення про надання позики Києву, для його реалізації необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС. Угорщина виступила проти, усвідомлюючи, що дефіцит бюджету України вже у квітні почне зростати.

Україна докладає зусиль для виконання зобов’язань за останньою кредитною програмою з МВФ на суму $8,1 млрд але МВФ висловив побоювання щодо можливості України продовжувати отримувати цю фінансову допомогу. Організація надала термін до кінця березня для прийняття необхідних законів, включаючи заходи щодо збільшення податкових надходжень, щоб Україна могла продовжити участь у поточній чотирирічній програмі, схваленій у лютому.

Якщо поточний економічний спад не припиниться, вже у квітні Україна ризикує зіткнутися з “фінансовою кризою”, попередив Данило Гетманцев, який очолює Комітет з питань фінансів, податків та митних питань Верховної Ради.

Пентагон може перенаправити частину зброї для України на Близький Схід – WP

Пентагон вивчає можливість перенаправити зброю, призначену для України, на Близький Схід. Це пов’язано з тим, що конфлікт з Іраном вичерпує запаси критично важливих боєприпасів США.

Про це пише The Washington Post.

Незважаючи на те, що остаточне рішення поки не прийнято, цей крок стане демонстрацією посилення компромісів, які потрібні для продовження війни з Іраном. Центральне командування США вже завдало понад 9 тис ударів протягом менш ніж чотирьох тижнів бойових дій.

Джерела стверджують, що серед озброєння, яке може бути перенаправлене з України, є ракети-перехоплювачі для систем ППО. Вони були замовлені в межах програми НАТО PURL, яка стартувала минулого року. Ця програма передбачає закупівлю американської зброї для Києва країнами-партнерами.

Програма PURL сприяла постачанню спеціалізованого військового обладнання до Києва, незважаючи на припинення значної частини прямої підтримки Пентагону в галузі безпеки з боку адміністрації Трампа.

У заяві представник Пентагону підкреслив, що Міністерство оборони забезпечить американські війська та їхніх союзників усім необхідним для успішного ведення бойових дій і досягнення перемоги. При цьому він утримався від подальших коментарів.

Посолка України в США Ольга Стефанішина заявила, що Київ інформує своїх партнерів про свої потреби, особливо в галузі протиповітряної оборони. Вона також зазначила, що в умовах війни країна переживає “період значної невизначеності”.

Представник НАТО ухилився від відповіді на питання про те, чи обізнаний альянс про можливе перенаправлення американської зброї і чи викликає це у нього побоювання. Однак у своєму листі він підкреслив, що країни-учасниці продовжують вносити кошти в PURL і поставки техніки в Україну не припиняються.

З минулого літа в рамках цієї ініціативи було поставлено 75% ракет для зенітних комплексів Patriot в Україні, а також практично всі необхідні боєприпаси для інших систем протиповітряної оборони.

Основні європейські союзники України взяли на себе провідну роль у наданні фінансової допомоги та постачанні озброєння після того, як Дональд Трамп вступив на посаду президента США.

Двоє європейських дипломатів висловили занепокоєння тим, що з моменту початку операції США проти Ірану 28 лютого Вашингтон стрімко витрачає свої боєприпаси. Це може вплинути на виконання європейських замовлень і порушити поставки американських систем в Україну в рамках програми PURL.

Одне джерело, обізнане з внутрішніми розрахунками Пентагону, повідомило, що поставки до PURL, можливо, триватимуть, однак майбутні поставки можуть не включати системи протиповітряної оборони. Це пов’язано з тим, що США прагнуть поповнити власні запаси та запаси союзників у Перській затоці.

Пентагон може відкласти або повністю змінити напрямок американських поставок, якщо цього вимагатиме військова ситуація. Однак перед такими діями він зобов’язаний поінформувати законодавців. Про це повідомив представник американського оборонного відомства.

За інформацією двох американських посадовців, 23 березня Пентагон поінформував Конгрес про плани перенаправити близько $750 млн, виділених країнами НАТО в рамках програми PURL, на поповнення запасів американських збройних сил замість відправки додаткової допомоги Україні.

Одне з джерел підкреслило, що залишається незрозумілим, чи усвідомлювали європейські країни-учасниці ініціативи, яким чином витрачаються ці кошти.

Канцлер Німеччини вважає недоцільними поставки ракет Taurus в Україну

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц переглянув свою позицію і більше не вважає за необхідне постачати Україні далекобійні крилаті ракети Taurus. Причиною став технологічний прогрес Києва на фронті.

Мерц зробив цю заяву на слуханнях у Бундестазі.

До того як стати канцлером, політик неодноразово звертався до уряду Німеччини з проханням передати Україні далекобійні ракети. Аналогічні прохання надходили й від української сторони, однак Берлін відмовився виконати це прохання.

У своїй промові перед парламентом Мерц підкреслив, що на даний момент немає необхідності передавати українській армії крилаті ракети Taurus, оскільки Україна вже самостійно виробляє далекобійне озброєння. Він зазначив, що українські системи дальньої дії мають більшу ефективність порівняно з обмеженою кількістю ракет Taurus, які могла б надати Німеччина.

Канцлер також роз’яснив свої передвиборчі обіцянки щодо поставок далекобійних ракет до Києва. Мерц зазначив, що тоді він розраховував на наявність у Бундесвері достатньої кількості справних Taurus, які можна було б передати українській стороні.

В Україні швидше закінчаться гроші, ніж у нас нафта — Сійярто

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна найближчим часом буде змушена відновити постачання російської нафти трубопроводом “Дружба”, оскільки в неї “закінчаться гроші”.

Таку інформацію передає портал “Vadhajtások”.

Глава МЗС Угорщини на Конференції консервативних політичних дій заявив, що постачання російської нафти в країну трубопроводом “Дружба” відновляться 13 квітня. Це відбудеться наступного дня після парламентських виборів. Сійярто висловив упевненість у перемозі партії “Фідес” Віктора Орбана і в тому, що Україна буде змушена відновити роботу нафтопроводу.

“В українців гроші вичерпаються швидше, ніж у нас закінчиться нафта. Тому після нашої перемоги на виборах вони будуть змушені запустити трубопровід “Дружба”, і транспортування відновиться ввечері 13 квітня”, – заявив він.

Сійярто дав зрозуміти, що в України закінчуються фінансові ресурси через те, що Угорщина блокує виділення кредиту на 90 млрд євро від ЄС. Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан стверджував, що не підтримає жодних рішень на користь України, доки нафтопровід “Дружба” не відновить транспортування російської нафти.

Допомогу Україні навряд чи розблокують до виборів в Угорщині — Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сумнівається, що допомогу Україні від ЄС буде розблоковано до 12 квітня — дня виборів в Угорщині.

Глава польського уряду зробив цю заяву на прес-конференції після засідання Євроради в Брюсселі.

Він пояснив, що Віктор Орбан, перм’єр Угорщини, активно використовує питання про Україну у своїх передвиборчих цілях.

Туск зазначив, що ситуація, що склалася, викликає занепокоєння як для Польщі, так і для всієї Європи. На його думку, йдеться про шанс зупинити агресію Росії в Україні.

Політик підкреслив, що Брюссель має намір шукати альтернативні шляхи вирішення цієї проблеми, однак це виявиться складним завданням, оскільки питання надання фінансової допомоги Україні вимагає узгодженості між країнами Європейського Союзу.

Він також зазначив, що у ЄС немає альтернативного плану на цей випадок.

“Політична інтуїція мені підказує, що до 12 квітня ми не зможемо запустити цю фінансову допомогу, цю позику для України”, – резюмував Туск.

Лідери ЄС розраховують на перший транш кредиту для України вже у квітні

Лідери країн Євросоюзу розраховують, що перший транш фінансової допомоги Україні у розмірі 90 млрд євро буде виплачено на початку квітня.

Про це йдеться у висновках саміту Європейської ради, що відбувся 19 березня.

“Після ухвалення в грудні 2025 року рішення про надання Україні кредиту на підтримку в розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки Європейська Рада вітає затвердження цього кредиту співзаконодавцями і сподівається на здійснення першого траншу на користь України на початку квітня”, — йдеться в документі.

Лідери країн Євросоюзу висловили рішучість посилити санкції проти Росії. Вони мають намір зосередитися на розробці 20-го санкційного пакету та протидії так званому «тіньовому флоту», який використовується для обходу обмежень на експорт російської нафти.

Європейська Рада підтвердила зобов’язання Євросоюзу гарантувати повну відповідальність за військові злочини та інші серйозні правопорушення, які були скоєні під час російської агресії проти України.

“У цьому контексті Європейська Рада закликає до наполегливих зусиль у рамках Ради Європи щодо запровадження спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. А також до створення міжнародної комісії з розгляду претензій щодо України”, – зазначається у висновках.

У документі наголошується, що Україна має перспективи в Європейському Союзі. Європейська Рада закликала до швидшого початку офіційних переговорів щодо вступу країни до ЄС. Рада ЄС також високо оцінила прогрес у проведенні реформ, досягнутий Україною, незважаючи на триваючий військовий конфлікт.

Двадцять п’ять із двадцяти семи керівників країн Євросоюзу висловили згоду з цими висновками, тоді як Угорщина та Словаччина залишилися осторонь.

Президент України провів зустріч із прем’єром Іспанії

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом під час свого візиту до Мадрида, який відбувся у середу, 18 березня.

Президент і прем’єр-міністр Іспанії обговорили зміцнення співпраці у сфері безпеки та оборони.

На зустрічі було досягнуто ключових домовленостей щодо майбутньої технологічної співпраці між Україною та Іспанією.

“Є рух у економічній, інфраструктурній взаємодії між нами… Також триває гуманітарна та дипломатична взаємодія між нашими країнами. Ми приділили сьогодні значну увагу з прем’єр-міністром саме захисту неба”, – зазначив Володимир Зеленський.

Іспанія, як повідомив Санчес, у 2026 році виділить Україні новий пакет військової допомоги у розмірі 1 млрд євро.

“Хочу повідомити вам про нові заходи від Іспанії – насамперед новий пакет військової допомоги на 1 мільярд євро на 2026 рік. Загалом допомога Іспанії у цій війні сягає 4 мільярдів євро”, – сказав він.

Частина цієї підтримки включає спільне виготовлення військової техніки.

Президент України зазначив, що Іспанія виступає за зняття обмежень з кредиту в 90 мільярдів євро, призначеного для України.

“Ми обговорили сьогодні також роботу щодо пакета в 90 мільярдів євро для України від Європи. Треба розблокувати цей пакет. Іспанія підтримує нас. Тим більше це питання не тільки фінансів, але й базової справедливості, яка повинна бути в Європі”, – підкреслив Зеленський.

Пояснюючи позицію щодо Ірану, глава держави зазначив, що з початку збройного конфлікту Тегеран відправив до Москви партії дронів і навчив їх застосовувати для атак на українські об’єкти.

Він підкреслив, що іранська сторона обіцяла припинити ці поставки, але замість цього «вони пішли далі» і надали Росії ліцензії, а також допомогли побудувати два заводи з виробництва дронів.

Президент зазначив, що для досягнення блекауту в Україні необхідно було наносити удари по енергетичній інфраструктурі, і РФ використовувала для цього іранські безпілотники “шахед” та крилаті ракети. У зв’язку з цим, на думку президента, ставлення України до іранського режиму “не може бути позитивним”. Ба більше, частина ракет і систем перехоплення, що поставляються союзниками, направляється до країн Близького Сходу, що може створити дефіцит для ЗСУ, однак поки що поставки тривають.

“Ніхто не зупинив постачання в Україну, і у нас є всі ці партії. Так, звичайно, ми побоюємося, що їх кількість зменшиться”, – сказав український президент.

Зеленський повідомив, що вже ведуться переговори з європейськими партнерами про можливі альтернативи на випадок посилення дефіциту.

Норвегія виділить Україні $200 млн доларів у рамках проєкту PEACE

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко висловила подяку Норвегії за надання Україні 200 млн доларів у рамках проєкту Світового банку PEACE. Ці кошти допоможуть забезпечити макроекономічну стабільність та безперебійне функціонування державних послуг.

Про це повідомила пресслужба Кабінету міністрів України.

Вона зазначила, що цей внесок є вкрай актуальним і важливим для забезпечення стабільності держави у воєнний час.

“Щиро вдячні за цей своєчасний внесок для збереження макрофінансової стабільності та безперервної роботи ключових державних послуг – це приклад лідерства Норвегії та її послідовної підтримки України в період великих викликів”, – наголосила Свириденко.

Прем’єр-міністр повідомила, що з моменту старту у 2022 році проєкт PEACE залучив майже 52 млрд доларів міжнародної допомоги для України. З цієї суми 13,4 млрд доларів було використано для виплати пенсій.

Свириденко висловила подяку уряду Норвегії за надану підтримку та наголосила на важливості продовження співпраці.

“Цінуємо партнерство Норвегії та її незмінну солідарність з Україною”, – зазначила вона.