Міністр оборони Польщі звинуватив опозицію у ворожій позиції щодо України

Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш під час виступу в Сеймі 31 липня розкритикував опозицію на тлі інциденту з російською ракетою. Він заявив, що частина польських політиків тепер вважає ворогом не Росію, а Україну.

Про це повідомляє видання Interia.

Косиняк-Камиш нагадав, що саме Росія несе відповідальність за загрозу безпеці Польщі та НАТО. Він також послався на заяви представника партії “Право і справедливість” Пшемислава Чарнека про можливе призупинення допомоги Києву.

“Ви взагалі не вважаєте Російську Федерацію ворогом… Віднедавна ворогом номер один стала Україна”, – сказав він із трибуни.

Окремо міністр торкнувся теми передачі Україні ракет для систем Patriot. За його словами, Польща передала їх на прохання США, а українська ППО може збивати ракети ще над територією України, зменшуючи загрозу для самої Польщі.

Глава польського Міноборони підкреслив, що уряд продовжуватиме підтримувати Україну, незважаючи на критику та дезінформацію з боку опозиції. Він заявив, що чим більше ракет буде збито над Україною, тим менша небезпека для Польщі.

Україна отримала від ЄС новий транш у розмірі 3,47 млрд євро

Україна отримала черговий транш від Євросоюзу у розмірі 3,47 млрд євро. Кошти надійшли в рамках механізму Ukraine Support Loan і вже зараховані до державного бюджету.

Згідно із заявою від прем’єр-міністра України Сергія Корецького, кошти спрямують на посилення оборони та фінансування першочергових потреб держави.

Загалом у 2026 році за цим механізмом для України передбачено 45 млрд євро. Наразі Київ уже залучив 11,6 млрд євро. З цієї суми 3,2 млрд євро пішли на бюджетні потреби, ще 8,4 млрд євро спрямовано на оборону.

Раніше Україна отримала 690 млн доларів після першого перегляду програми розширеного фінансування МВФ. Загальний обсяг коштів за цією програмою сягнув 2,2 млрд доларів.

Польща може продати МіГ-29 Болгарії замість передачі Україні

Варшава чекає на відповідь Києва щодо питання передачі Україні винищувачів МіГ-29. За відсутності домовленості найближчими тижнями літаки можуть бути продані Болгарії.

Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш.

Болгарія вже висловила зацікавленість у купівлі цих винищувачів. При цьому польський міністр наголосив, що пріоритетом для Варшави залишається угода саме з Україною.

Польща розраховує отримати від Києва сучасні дронні технології та налагодити співпрацю в цій сфері. Також тривають переговори щодо обслуговування та ремонту літаків.

Косиняк-Камиш окремо зазначив, що польські МіГ-29 перебувають у хорошому технічному стані. Тому Варшава розглядає кілька варіантів подальшого використання цих літаків, зокрема передачу Україні або продаж Болгарії.

Україна отримала енергетичне обладнання на суму майже 2,5 млн євро від чотирьох країн

Українські регіони отримали енергетичне обладнання на суму майже 2,5 млн євро. Допомогу надали чотири країни: Литва, Австралія, Швеція та Велика Британія.

Про це повідомило Міністерство енергетики України.

“Завдяки внескам міжнародних партнерів до Фонду підтримки енергетики України низка регіонів отримала важливе обладнання для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури”, — йдеться у повідомленні.

За підтримки Литви та Австралії енергетичне обладнання отримала прифронтова Харківська область. Кошти Швеції допомогли придбати елементи обладнання для НЕК “Укренерго”.

Внесок Великої Британії дозволив закупити енергетичне обладнання для Вінницької області. У Міненерго подякували партнерам за підтримку українського енергетичного сектору.

Раніше в уряді України повідомляли, що у 2026 році понад 880 млн грн грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM та їх фізичний захист. Це має підвищити стійкість української енергосистеми після ударів по інфраструктурі.

Україна отримала другий транш від МВФ у розмірі $690 млн

Україна отримала другий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі близько 690 млн доларів у рамках нової чотирирічної програми.

Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Кошти вже надійшли до державного бюджету. Їх планують спрямувати на підтримку макрофінансової стабільності, зокрема на фінансування пріоритетних видатків.

За даними української сторони, усі критерії, необхідні для отримання траншу, були виконані ще станом на кінець березня.

Нова чотирирічна програма розширеного фінансування МВФ для України була схвалена наприкінці лютого 2026 року. Її загальний обсяг становить 8,1 млрд доларів.

При цьому подальше фінансування в рамках програми пов’язане з виконанням низки умов. Серед них називалося ухвалення чотирьох податкових законопроектів, зокрема закону про податок на міжнародні посилки.

США затримують військову допомогу Україні на $400 млн

Адміністрація президента США Дональда Трампа не надала Україні раніше затверджену військову допомогу на суму 400 млн доларів.

Про це заявив сенатор Дік Дурбін під час слухань у комітеті Сенату з питань асигнувань.

За словами Дурбіна, Палата представників США ще у вересні минулого року схвалила виділення цих коштів Києву у 2026 році, а Трамп підписав відповідний законопроєкт. Однак ці кошти досі не були використані для допомоги Україні.

Сенатор Мітч Макконнелл також критикував керівництво Пентагону за затримку з витрачанням коштів. Він заявляв, що допомога Україні, схвалена Конгресом кілька місяців тому, фактично залишається без руху в Міністерстві оборони США.

Міністр оборони США Піт Хегсет раніше стверджував, що Пентагон виділив 400 млн доларів на допомогу Україні, але згодом заявив, що Сенат має спрямовувати додаткові асигнування американським збройним силам, а не Києву.

Після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році виділення нових великих пакетів допомоги Україні фактично зупинилося. Крім того, адміністрація не включила фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative до проєкту оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік.

Бернем готується очолити уряд Великої Британії та продовжити підтримку України

Енді Бернем обрано новим лідером Лейбористської партії, і він має замінити Кіра Стармера на посаді прем’єр-міністра Великої Британії. Його прихід до влади відбувається на тлі політичної кризи в країні, тиску на лейбористів та зростання популярності правопопулістської партії Reform UK.

Про це пише United24 Media.

Бернем добре відомий як колишній мер Великого Манчестера. Його політичний стиль ґрунтується на захисті інтересів регіонів, децентралізації та критиці надмірної концентрації влади в Лондоні. Саме за це він отримав прізвисько “Король Півночі”.

Щодо України Бернем займає послідовну позицію. З перших днів повномасштабної війни він підтримував Київ, пропонував допомогу українським містам, брав участь у гуманітарних ініціативах і називав російське вторгнення загрозою для всієї європейської безпеки.

“Я пишу, щоб висловити свій шок, смуток і обурення через вторгнення в Україну. Великий Манчестер має тісні зв’язки з Україною, тут проживають тисячі людей українського походження. Усе наше населення солідарне з вами та вашими громадянами у цей жахливий час”, – заявив Бернем.

Очікується, що новий британський лідер продовжить курс Лондона на підтримку України, зміцнення оборони та співпрацю з союзниками по НАТО. При цьому йому доведеться шукати баланс між зовнішньополітичними зобов’язаннями, станом британської економіки та внутрішнім попитом на соціальні видатки.

Головний виклик для Бернема — показати, що лейбористи здатні оновити владу та утримати країну від посилення ультраправих. Для України ключовий висновок полягає в тому, що різкого розвороту британської політики не очікується: Лондон, судячи з попередніх заяв Бернема, продовжуватиме розглядати підтримку Києва як частину власної безпеки.

Rheinmetall передав Україні першу партію 155-мм боєприпасів з нового заводу

Німецький оборонний концерн Rheinmetall поставив Україні першу партію артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Снаряди виготовили на новому заводі компанії Werk Niedersachsen в Унтерлюсі, Нижня Саксонія.

Про це повідомили у пресслужбі компанії.

До першої поставки увійшла невелика п’ятизначна кількість снарядів, а також порохові заряди, вироблені на інших підприємствах концерну. У Rheinmetall заявили, що вже виконали понад половину замовлення.

Решту боєприпасів і зарядів компанія планує передати Україні до кінця 2026 року. Українська армія отримала снаряди RH1412, сумісні з різними артилерійськими системами калібру 155 мм.

Виробник стверджує, що ці боєприпаси відрізняються збільшеною дальністю та високою ефективністю ураження цілей. Також Rheinmetall повідомив про плани до 2030 року наростити випуск 155-мм артилерійських снарядів приблизно до 1,5 млн одиниць на рік.

Угорщина заявила про намір відновити довіру з НАТО та дистанціюватися від Росії

Новий міністр оборони Угорщини Ромулус Русин-Сенді заявив, що Будапешт має намір відновити довіру з союзниками по НАТО та остаточно віддалитися від Росії.

Про це він сказав під час дискусії на форумі Budapest Energy and Strategy Talks.

За словами міністра, нова влада вибудовує оборонну стратегію, виходячи з інтересів самої Угорщини та її партнерів. Він зазначив, що одним із перших кроків уряду стало вибачення перед окремими союзниками, зокрема перед Фінляндією, вступ якої до НАТО колишня угорська влада тривалий час блокувала.

Русин-Сенді підкреслив, що Угорщина “закриває двері для росіян”. Він також заявив, що російські спецслужби намагалися діяти через неофіційні канали впливу, але Будапешт більше не має наміру цього допускати.

Глава Міноборони додав, що країна уважно стежить не тільки за війною в Україні, а й за ситуацією на Близькому Сході. На його думку, конфлікти завершаться лише тоді, коли до миру будуть готові політичне керівництво, військові та суспільство.

Окремо міністр прокоментував зобов’язання НАТО щодо збільшення оборонних видатків до п’яти відсотків ВВП. Угорщина розраховує досягти цього показника до 2035 року, але наразі продовжуватиме враховувати внутрішню економічну ситуацію, а також витрати на освіту та охорону здоров’я. Паралельно Будапешт має намір модернізувати армію та укладати нові угоди з європейськими виробниками озброєння.