Кабмін спростував надзвичайний стан в енергетиці: що змінюють перед зимою

Уряд спростував повідомлення про запровадження надзвичайного стану в енергетиці та теплопостачанні. Натомість Кабінет Міністрів визначив відповідальних за ліквідацію наслідків російських атак на критичну інфраструктуру. Перед зимою це рішення доповнює інші заходи: залучення резервів генерації, спрощення підключення нового обладнання та перевірку ремонтів.

Про відсутність рішення щодо надзвичайного стану Кабмін повідомив 20 жовтня. В уряді назвали неправдивою інформацію, яку поширювали анонімні Telegram-канали, та пояснили, що ухвалене рішення стосується організації відновлювальних робіт.

За окремі напрями – енергетику, тепло- і водопостачання та зв’язок – відповідатимуть конкретні міністри. Узгоджувати їхню роботу має спільний штаб. За поясненням Кабміну, йдеться про розподіл відповідальності та координацію, а не про нові обмеження для населення.

Більше резервів і менше затримок із підключенням

Потреба у відновленні залишається гострою через нові удари. Зокрема, Львівська обласна військова адміністрація 20 жовтня повідомила про нічну атаку реактивних безпілотників на енергетичну інфраструктуру в різних районах області. У Солонківській громаді були пошкоджені покрівлі житлового та двох дачних будинків. За оприлюдненою тоді інформацією, загиблих і постраждалих не було.

Після окремої денної атаки 20 жовтня перебої виникли у Шептицькому та Яворівському районах. Наступного ранку, 21 жовтня, ОВА повідомила про повернення електроенергії майже 16 тисячам абонентів Яворівщини. Це всі споживачі району, знеструмлені через ті удари. Для відновлення енергетики працювали всю ніч; понад тисячі абонентів Шептицького району світло повернули ще напередодні. Цей приклад показує, що за повідомленням про відновлення стоять конкретні години роботи аварійних бригад, а масштаб знеструмлень може відрізнятися навіть між сусідніми районами.

Отже, підготовка до холодів відбувається одночасно з усуненням наслідків атак, а не після завершення загрози. Саме тому поряд із ремонтом великих об’єктів важливі доступні резерви й можливість швидше вводити в роботу додаткове обладнання. Організаційні рішення та фізичне відновлення тут виконують різні завдання і не можуть замінити одне одного.

Один із практичних кроків 20 жовтня зробила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор погодив розширення можливостей залучення генерації з усієї Об’єднаної енергетичної системи України.

Зміни стосуються участі постачальників допоміжних послуг в аукціонах оператора системи передачі. Генеруючі потужності зможуть залучатися незалежно від їхнього розташування в межах об’єднаної системи. Мета – розширити доступ до резервів для врегулювання системних і балансових обмежень, зокрема там, де окремі енерговузли мають дефіцит.

НКРЕКП пов’язує потребу в такому рішенні з пошкодженням електромереж після російських атак та сезонним збільшенням споживання. Регулятор очікує, що ширше залучення доступних потужностей допоможе зменшувати можливі обмеження електропостачання. Це очікуваний ефект рішення, а не повідомлення про скасування відключень чи вже відновлені потужності.

Йдеться про тимчасовий механізм придбання послуги з підтримання резервів заміщення, або третинного регулювання. Він потрібний для регулювання частоти та активної потужності в системі. Передбачений період застосування – воєнний стан і ще 30 днів після його припинення або скасування.

Інше рішення НКРЕКП від 20 жовтня має прибрати одну з причин затримок під час підключення розподіленої генерації та блочно-модульних котелень до газових мереж. Воно охоплює газопоршневі й газотурбінні установки, зокрема когенераційні, а також пов’язане обладнання.

Відсутність оформленого речового права на земельну ділянку не повинна бути підставою для відмови у видачі технічних умов для таких об’єктів. Водночас згода власника та користувача ділянки залишається обов’язковою. Отже, спрощення не означає дозволу встановлювати обладнання без погодження із землевласниками.

Правило поширюється на газотранспортну і газорозподільні системи та передбачене на час воєнного стану і шість місяців після його завершення. За наявності необхідних погоджень процедуру приєднання можна буде починати, не чекаючи завершення оформлення земельних прав. Решта вимог до приєднання зберігається.

Що стоїть за готовністю до зими

Паралельно триває перевірка того, в якому стані обладнання входить в опалювальний сезон. Держенергонагляд 20 жовтня повідомив, що надав рекомендації щодо підготовки 26 об’єктів генерації. Вони стосуються усунення причин обмеження потужності енергоблоків, надійності обладнання, стану ліній електропередачі та доступу до кабельних мереж.

Окремі вимоги пов’язані з персоналом, інструментами, засобами захисту й документацією. Інспекція також бере участь у комісіях, які перевіряють готовність виробників електроенергії та “Укренерго” до осінньо-зимового періоду 2026/2027 року. Результати таких перевірок оформлюють відповідними актами.

З квітня по вересень інспекція провела 52 моніторинги ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт на обладнанні електростанцій і ще 101 – на підстанціях “Укренерго”. Ці показники описують контроль виконання робіт, а не кількість повністю відновлених об’єктів. У відомстві також зауважують, що в умовах війни готовність до зими не завжди означає усунення всіх пошкоджень або обмежень.

Для громад питання виходить за межі електрогенерації. Як повідомило профільне міністерство 20 жовтня, на зустрічі уряду з керівниками громад обговорювали стійкість теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Серед порушених проблем – утримання фахівців, фінансові можливості комунальних підприємств, розрахунки за енергоносії та забезпечення ресурсами.

Ці потреби безпосередньо впливають на запуск обладнання, ремонт мереж і швидкість реагування на аварії. Окремо учасники обговорили використання когенераційних установок та забезпечення громад паливною деревиною. Акцент був на практичних умовах, за яких уже наявне обладнання та ресурси можуть підтримувати комунальні послуги.

Разом ці повідомлення показують кілька різних складових зимової підготовки: відповідальних за відновлення, правила залучення резервів, підключення нових установок і спроможність підприємств працювати на місцях. Результат для людей залежатиме від їхнього поєднання – від справного обладнання до бригад, які можуть його обслуговувати. Тож ключове питання наступного етапу – не назва штабу, а те, як ухвалені рішення допоможуть відновлювати та підтримувати світло, тепло і воду після російських ударів.

Київ після ударів РФ: що відбувається зі світлом і до чого готуватися взимку

Російські удари по енергетичній інфраструктурі знову порушили звичне життя Києва. Відключення електроенергії супроводжуються перебоями з водопостачанням і роботою електротранспорту. Напередодні опалювального сезону це порушує значно серйозніше питання, ніж тривалість чергового відключення: наскільки місто готове підтримувати базові послуги, якщо пошкодження повторюватимуться.

Водночас між підтвердженими проблемами та прогнозами про неминучий комунальний колапс залишається суттєва різниця. Одні експерти допускають покращення електропостачання найближчими днями, інші попереджають про багатогодинні зимові відключення. Ці оцінки не обов’язково суперечать одна одній: вони стосуються різних строків і різних сценаріїв російських атак.

Що відбувається у Києві 9 жовтня

Уранці 9 жовтня на правому березі Києва запроваджували екстрені відключення електроенергії. Пізніше ДТЕК повідомила про їх скасування та повернення столиці до графіків. Як передавало NV з посиланням на компанію, інформація про повернення до графіків була оприлюднена в оновленні об 11:20.

Напередодні, 8 жовтня, у столиці також фіксували аварійні відключення, проблеми з водопостачанням і зупинки електротранспорту, зокрема поїздів метро. Отже, йдеться не лише про побутові незручності, а й про вплив пошкоджень енергосистеми на інші міські служби.

Виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв на брифінгу 9 жовтня повідомив про знижений тиск води у Солом’янському, Святошинському, Голосіївському та Шевченківському районах. За його словами, ситуація змінюється кілька разів на день, а комунальні служби працюють разом з енергетиками над її стабілізацією, пише LB.ua.

Ці повідомлення підтверджують серйозні перебої, але не дають підстав описувати ситуацію як безперервне знеструмлення всього Києва. Повернення до графіків, своєю чергою, також не означає повного відновлення інфраструктури або гарантії відсутності нових аварійних обмежень.

Для мешканців практичне значення має ситуація за конкретною адресою. На сайті ДТЕК Київські електромережі пояснюють, що можливість подати електроенергію залежить від стану мереж і доступної потужності. Тому навіть сусідні будинки можуть мати різні умови електропостачання, а розклад необхідно перевіряти протягом дня.

Чому електроенергія може бути в системі але не доходити до будинків

Нинішні відключення не можна пояснювати виключно нестачею виробленої електроенергії. Окрема проблема – пошкодження обладнання, через яке її передають між регіонами та розподіляють між споживачами.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев у бліц-інтерв’ю УНІАН 8 жовтня пояснив, що генерації у більшості регіонів на той момент було достатньо. Проте через пошкодження об’єктів передачі та розподілу доставити електроенергію всім споживачам неможливо. Додаткові обмеження виникають під час відновлювальних робіт.

Інакше кажучи, важливо не лише виробити електроенергію, а й мати справний шлях для її постачання. Звідси випливає принципова різниця між дефіцитом генерації та мережевими обмеженнями: збільшення виробництва саме собою не усуває пошкодження на шляху до споживача.

Рябцев також застеріг від автоматичного ототожнення нинішніх аварійних відключень із провалом підготовки до зими. На його думку, перебої після нових російських ударів можливі незалежно від попередніх підготовчих заходів. Водночас це не скасовує потреби перевіряти, чи готові резервні системи підтримувати роботу міської інфраструктури.

Коли ситуація зі світлом може покращитися

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко допускає порівняно швидке полегшення ситуації. В ефірі Еспресо та Slawa.TV 8 жовтня він пояснив, що можливості енергопостачання Києва одночасно обмежили пошкодження важливих елементів системи та планові ремонти.

За його оцінкою, перше покращення могло настати приблизно за добу-півтори, а відчутніше – орієнтовно за тиждень. Ці строки стосуються ситуації на момент заяви 8 жовтня, а не є новим відліком від кожної наступної публікації.

Принципове застереження експерта – відсутність нових результативних атак, які створять додаткові пошкодження. Тому цей прогноз не варто сприймати як обіцянку повернення до безперебійного електропостачання у визначений день.

Для населення це означає необхідність одночасно враховувати дві можливості: ремонтні роботи можуть зменшити тривалість відключень, але новий удар здатний знову погіршити ситуацію. Кілька годин зі світлом або повернення до графіка ще не є сигналом, що резервні запаси більше не потрібні.

Чи можливі взимку 12-16 годин без світла

Щодо зимового періоду експертні оцінки відрізняються. У матеріалі УНІАН від 8 жовтня Олександр Харченко виділив Київ та Одесу як міста з особливо складною ситуацією. Для столиці він допускає сценарій із 12-16 годинами без електроенергії, але не поширює його автоматично на всю країну.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко оцінює ризики жорсткіше. Він прогнозує тривалі перебої у східних, центральних та північних регіонах, а за нових ударів допускає повторення ситуації з відсутністю світла до 20 годин.

Натомість директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що за базовим енергетичним сценарієм зима загалом в Україні не обов’язково буде гіршою за попередню. Однак і він називає Київ серед найбільш вразливих територій та наголошує на залежності прогнозу від російських атак і можливостей ППО.

Жодна з цих оцінок не є затвердженим зимовим графіком. Підстав обіцяти конкретну кількість годин зі світлом на весь сезон немає. Корисний висновок для мешканців інший: планувати побут варто з урахуванням можливих тривалих перебоїв, не перетворюючи найгірший прогноз на наперед визначений результат.

Чому ризики не обмежуються відсутністю електрики

Вода, тепло та водовідведення залежать не лише від справності труб, а й від роботи обладнання, якому потрібне електроживлення. Саме тому тривале знеструмлення може перетворитися з окремої енергетичної проблеми на кризу кількох комунальних послуг.

Олег Попенко в коментарі Фокусу звернув увагу на готовність водопровідних і каналізаційних систем до тривалих перебоїв. Важливі не лише закуплені генератори, а й забезпечення роботи конкретного обладнання, його обслуговування та необхідні ресурси.

Міська влада, зі свого боку, повідомляє про наявні резерви. За словами Петра Пантелеєва, для систем водо- і теплопостачання встановили 700 генераторів. Водопостачання має 27 МВт резервного живлення, а ще близько 40 МВт повинні забезпечити спеціальні електростанції. На момент заяви була виконана третина відповідних робіт; завершення проєкту планують до кінця року.

Крім того, міська влада заявляла про будівництво дублювальної системи теплопостачання на 1600 МВт теплової потужності до кінця грудня. Це саме теплова потужність – її не можна додавати до показників електрогенерації.

Тут важливо розділяти вже встановлене обладнання та проєкти, які ще реалізуються. Майбутня потужність не є доступним резервом сьогодні. Водночас сама незавершеність частини проєктів не доводить, що місто взагалі не має резервного живлення.

Для оцінки готовності потрібні відповіді на конкретні запитання: які системи можуть працювати автономно, як довго, за якого навантаження та що передбачено на випадок повторного пошкодження. Загальна кількість генераторів без цього контексту не дає повної картини.

Що буде з метро та громадським транспортом

Проблеми з електропостачанням уже позначилися на міському транспорті, однак не кожна зміна руху пов’язана саме зі знеструмленням. В офіційному повідомленні від 9 жовтня міська влада спростувала інформацію про зупинку “зеленої” лінії метро через відсутність електроенергії. Водночас підтвердила тимчасове припинення роботи наземного електротранспорту в окремих районах.

Транспортний експерт Дмитро Беспалов у коментарі Фокусу теоретично допускає тривалу зупинку поїздів у разі масштабних пошкоджень енергетичної інфраструктури. Проте це кризовий сценарій, а не оголошене рішення про припинення роботи метро на тижні.

Окреме питання – функціонування станцій як укриттів. Зупинка руху поїздів і можливість безпечного перебування людей під землею не є тотожними речами. Для укриттів необхідно підтримувати освітлення, вентиляцію та інші системи життєзабезпечення.

Практичний висновок для пасажирів – заздалегідь продумати альтернативний маршрут і перевіряти повідомлення перевізників перед поїздкою. Планування дороги лише за звичним розкладом під час аварійних обмежень може виявитися ненадійним.

Що варто підготувати кожній родині

Підготовка до перебоїв не потребує впевненості в тому, що найгірший сценарій обов’язково станеться. Її мета – забезпечити базові потреби родини, поки відновлюють послуги, та не ухвалювати всі рішення вже після зникнення світла.

Для води практичним орієнтиром є запас щонайменше на 72 години. У рекомендаціях Dovidka.info на одну дорослу людину передбачають 3 літри питної води на добу та окремо 10-12 літрів для приготування їжі й гігієни. Ємності з питною та технічною водою потрібно розрізняти.

Для освітлення і зв’язку варто мати заряджені павербанки, ліхтарики та запас батарейок. До базового набору також належать продукти тривалого зберігання, які не потребують складного приготування, і необхідні особисті ліки. Такі запаси рекомендує підготувати порадник на випадок блекауту.

Завчасно збережіть адреси найближчих пунктів незламності та перевірте, які послуги там доступні. Корисно мати паперовий запис важливих телефонів і домовитися з близькими про місце зустрічі, якщо зв’язок зникне.

Не менш важлива безпека. Газову плиту не можна використовувати для обігріву квартири через ризик отруєння чадним газом. Бензинові та дизельні генератори мають працювати лише надворі, щонайменше за 6 метрів від вікон і дверей. Встановлення генератора на балконі також небезпечне. Ці правила наведені у тому ж пораднику.

Для мешканців багатоповерхівок варто окремо обговорити з ОСББ або керуючою компанією стан спільних систем. Запитайте, чи мають насоси резервне живлення, хто відповідає за його запуск, як організована допомога людям, які не можуть самостійно спускатися сходами, та кому повідомляти про аварію всередині будинку.

Такі запитання допоможуть відрізнити загальне повідомлення “будинок підготовлений” від зрозумілого плану дій. Особистий запас води й заряджений телефон важливі, але не замінюють підготовки обладнання, яким користується весь будинок.

Чи потрібно готуватися до тимчасового виїзду

Експертні прогнози не варто перетворювати на універсальну пораду всім негайно залишити Київ. Водночас мати заздалегідь продуманий варіант тимчасового переїзду – не те саме, що піддаватися паніці.

Для родини варто визначити власні умови, за яких перебування вдома стане небезпечним або практично неможливим: тривала відсутність тепла в холодну погоду, недоступність води, неможливість забезпечити необхідний догляд чи роботу життєво важливого обладнання.

Людям, які залежать від електричного медичного обладнання, резервне живлення та можливість переміщення потрібно заздалегідь обговорити з лікарем або постачальником такого обладнання. Не слід чекати повного розрядження акумуляторів, щоб уперше з’ясовувати, куди звертатися по допомогу.

План тимчасового переїзду має відповідати на прості запитання: куди їхати, чи буде там тепло і вода, як дістатися та хто допоможе дітям або маломобільним членам родини. Сам переїзд не гарантує кращих умов, якщо місце призначення не перевірене.

Рішення слід співвідносити з реальною ситуацією у своєму будинку, потребами близьких і повідомленнями місцевої влади. Офіційні розпорядження про евакуацію, якщо їх оголосять, потребуватимуть окремого реагування.

До яких сценаріїв насправді варто бути готовими

Якщо узагальнити наведені оцінки, можна окреслити три сценарії. Це не офіційний прогноз і не оцінка ймовірності кожного з них, а спосіб розділити різні рівні ризику.

Перший – поступове покращення електропостачання після ремонтів за відсутності нових значних пошкоджень. Другий – повторювані багатогодинні відключення, під час яких доведеться регулярно користуватися домашніми запасами та резервними джерелами живлення. Третій, найскладніший, – тривале одночасне порушення кількох послуг в окремих районах або будинках, що потребуватиме допомоги міських служб і, для частини людей, тимчасового переїзду.

Підготовка до складнішого варіанта не означає, що він неминучий. Так само короткочасне покращення не є підставою ігнорувати ризики наступних атак.

Головний практичний висновок для киян – орієнтуватися не на гучні обіцянки чи найстрашніші заголовки, а на три речі: актуальні повідомлення за своєю адресою, реальну готовність будинку та власний план на випадок тривалих перебоїв. Саме це допомагає перетворити невизначеність на конкретні дії.

Україна не встигає підготуватися до наступного опалювального сезону через заблоковані €90 млрд

Україна ризикує втратити дорогоцінний час для підготовки до майбутнього опалювального сезону через затримку в отриманні фінансової допомоги від Європейського Союзу.

Про це заявив президент Володимир Зеленський.

Плани щодо запуску проєкту були намічені на березень, однак через призупинення фінансової підтримки у розмірі 90 млрд євро підготовчі роботи довелося зупинити.

“Це елементарне питання, ми повинні підготуватися до наступної зими. І оскільки цей пакет все ще блокується… ми повинні були почати це в березні, але ми дещо втратили час”, — сказав глава держави під час виступу.

Зеленський заявив, що вина за затримку лежить на одному європейському політичному діячі, маючи на увазі прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Президент підкреслив, що подібні дії створюють загрози не тільки для України, але й для безпеки всього європейського континенту.

“Це відбувається через те, що одна особа в Європі постала проти цілої Європи просто для того, щоб задовольнити Москву. І всі це бачать сьогодні. Є докази того, що це лише оборудки з Москвою”, – додав Зеленський.

Президент України, окрім обговорення питань кредитування, торкнувся теми енергетичної безпеки. Він зазначив, що Росія не давала жодних сигналів про можливе перемир’я в енергетичній сфері. Також Зеленський прокоментував заклики західних партнерів скоротити удари по російській нафтовій інфраструктурі в умовах глобальної енергетичної кризи.

“Але хто нам такі сигнали передає – не буду казати, просто не можу. Якщо вони будуть згодні припинити удари по енергетиці – ми будемо відповідати дзеркально”, – зазначив президент.