Норвегія виділяє Україні $400 млн допомоги

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде під час візиту до Києва заявив про надання Україні допомоги в розмірі 400 млн доларів.

Про це він заявив на прес-конференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сібігою.

Норвезький дипломат підкреслив, що половину коштів спрямують на першочергові потреби, включаючи відновлення та ремонт об’єктів енергетики. Решта 200 мільйонів доларів підуть на підтримку українського бюджету.

“Я хочу підтвердити, що сьогодні ми оголошуємо про новий пакет підтримки, згідно з яким негайно передається 400 мільйонів доларів, 200 мільйонів з яких підуть на нагальні потреби взимку: закупівлю газу та ремонт енергетики, аби опалення й світло працювало”, — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.

Глава українського відомства зазначив, що Норвегія стала однією з перших країн, які відгукнулися на запит України про додаткові поставки газу. Восени Норвегія надала Україні допомогу у вигляді додаткового пакету енергетичних ресурсів на суму близько 150 млн доларів, призначеного для забезпечення газом в зимовий період.

Норвезький уряд має намір надати Україні фінансову допомогу в розмірі 8,4 млрд доларів у поточному році, не змінюючи обсяги підтримки в порівнянні з попереднім роком. Також варто відзначити, що Норвегія займає одне з провідних місць в рамках програми PURL.

Лідери Словаччини оголосили про рішення не надавати військову допомогу Україні

Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем’єр-міністр Роберт Фіцо і спікер Національної ради Ріхард Раші оголосили про рішення припинити підтримку України після спільної наради.

Про це повідомив словацький новинний сайт “Aktuality”.

У суботу, 10 січня, відбулася зустріч глав Словаччини. За інформацією з джерел, на зустрічі, в якій брали участь Петер Пеллегріні, Роберт Фіцо і Ріхард Раші, обговорювалися національні інтереси Словаччини. Президент країни Петер Пеллегріні заявив, що лідери прийняли рішення про припинення військової підтримки України. Він зазначив, що Словаччина не надаватиме військову допомогу, не розміщуватиме свої війська на території України і не братиме участі в гарантіях по кредиту в розмірі 90 млрд євро, який планує видати Європейський Союз.

Також керівники Словаччини підкреслили, що країна має намір і в майбутньому зберігати своє членство в Європейському Союзі. Однак прем’єр-міністр Роберт Фіцо зазначив, що в даний час Євросоюз переживає “серйозну кризу”.

“Я не хочу, щоб Словаччина металася, як поранена лань, у цій кризі Європейського Союзу. Ми не повинні стати жертвою значних змін, які можуть відбутися в Європі”, – заявив Роберт Фіцо.

Україні не вистачає кредиту в 90 млрд євро від ЄС – Мінфін

Україна вітає рішення Ради Євросоюзу про кредит у 90 млрд євро. Однак зазначає, що це не повністю покриває її потреби, тому робота над репараційною позикою має тривати.

Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко на зустрічі з колегами з G7.

Зустріч відбулася онлайн. У ній взяли участь міністри фінансів, глави центробанків країн G7, керівництво МВФ, Світового банку, Європейської комісії та ОЕСР.

“Фінансова стабільність є стратегічно важливою в умовах війни. Зміцнюючи її сьогодні, ми наближаємо справедливий мир. Reparations Loan – це системне рішення на довгі роки. Воно дасть змогу забезпечити стійкі оборонні можливості та захистить Європу від майбутніх конфліктів”, – сказав Марченко.

Марченко зазначив, що злагоджені дії країн G7 протягом 2025 року дали Україні можливість вистояти в черговий складний рік повномасштабної війни. Важливим елементом фінансової стійкості стали кредити ERA від країн G7 за рахунок доходів від заморожених російських активів, які дозволили утримати макрофінансову стабільність у критичні моменти.

“Ризики для Європи від можливої поразки України значно перевищують ризики впровадження репараційного механізму”, – додав міністр.

Марченко заявив, що на поточний рік потреба у зовнішньому фінансуванні повністю задоволена. Він підкреслив, що в бюджеті на 2026 рік 60% витрат виділено на оборону.

“Україна прагне миру, проте змушена готуватися до можливого продовження російської агресії протягом усього наступного року. У такому разі збереження значного обсягу зовнішнього фінансування – критично важливе”, – заявив міністр фінансів України.

Він також зазначив, що Україна докладає активних зусиль для виконання всіх попередніх умов, необхідних для затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування МВФ.

Британія не використовує заморожені активи Росії без узгодження з партнерами – FT

Уряд Великої Британії вирішив не витрачати близько 8 млрд фунтів стерлінгів заморожених російських активів на допомогу Україні. Ці гроші знаходяться в британських банках.

Про це пише Financial Times.

Представники британського уряду повідомили, що країна не буде вживати односторонніх заходів і планує використовувати російські активи тільки в рамках узгоджених дій з Європейським Союзом, Канадою та Австралією.

“Ми не будемо діяти без міжнародних партнерів”, – заявив представник британського уряду

Лондон продовжить координувати фінансову допомогу Україні в рамках G7 і спільно з ЄС.

Міністр фінансів Британії Рейчел Рівз заявила, що країна негайно приступить до співпраці з партнерами для забезпечення Києва необхідними коштами.

У п’ятницю британський уряд оголосив про перенаправлення двох мільярдів доларів гарантій для кредитування через Світовий банк. Їх планується використовувати в 2026 році для задоволення поточних фінансових потреб України.

Орбан виступив з критикою кредиту ЄС для України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розкритикував рішення Європейського Союзу про виділення кредиту Україні на €90 млрд.

Про це пише видання The Guardian.

Залишаючи саміт лідерів ЄС, Віктор Орбан заявив, що Угорщина повністю відмовляється від участі в цьому процесі.

“Я переконаний, що це невдале рішення. Більшість країн, крім Чехії та Словаччини, вважають його правильним. Я ж думаю, що це вкрай небезпечний крок, який може привести Європу до війни”, – заявив угорський прем’єр.

Орбан  також заявив, що українці не зможуть погасити кредит. Він вважає, що ці кошти будуть втрачені, і ті, хто надав позику, повинні будуть взяти на себе всі фінансові ризики і наслідки.

Словаччина не надаватиме Україні військові позики – Фіцо

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не надаватиме Україні військові кредити та не братиме участі у фінансуванні оборонних потреб Києва.

Про це він повідомив журналістам у Брюсселі, передає агентство Reuters.

Фіцо наголосив, що Братислава не поділяє підхід, за яким військовий шлях може стати вирішенням конфлікту між Росією та Україною. За його словами, Словаччина не лише відмовляється виділяти кошти на озброєння, а й не підтримуватиме жодних ініціатив, спрямованих на розширення військової співпраці з Києвом.

“Словаччина не надаватиме військові кредити Україні і відмовляється від подальшого фінансування військових цілей, включаючи використання своїх ресурсів”, – підкреслив словацький прем’єр.

Фіцо також повторив свою позицію щодо необхідності дипломатичних рішень та переговорів як єдиної альтернативи продовженню воєнних дій. Він зазначив, що Словаччина не виступатиме проти гуманітарної підтримки України, однак питання фінансування озброєння, на його думку, виходить за межі того, що країна готова робити.

Заява Фіцо пролунала на тлі загальноєвропейських дискусій про продовження військової допомоги Україні, зокрема в рамках ініціатив ЄС щодо підтримки оборонних потреб Києва.

Лідери ЄС не дійшли згоди щодо використання російських активів

Після 16-годинних обговорень європейські лідери не змогли домовитися про передачу заморожених державних активів Росії Україні.

Про це повідомляє видання Politico.

Це стало значним ударом для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, які протягом декількох тижнів активно просували ідею використання €210 млрд заморожених російських активів для підтримки України. У підсумку саміт завершився прийняттям альтернативного плану, запропонованого прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером.

ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі €90 млрд на два роки. Гарантія повернення цих коштів буде забезпечена загальним бюджетом Євросоюзу, що допоможе Україні уникнути фінансової кризи навесні наступного року. Однак Угорщина, Словаччина і Чехія офіційно заявили про свою відмову приєднатися до цієї програми.

Бельгійський прем’єр Барт де Вевер фактично зупинив використання російських активів, оскільки більша їх частина зберігається в бельгійській компанії Euroclear. Він наполягав на необмежених фінансових гарантіях для захисту країни від можливих позовів з боку Кремля, що інші лідери розцінили як спробу отримати “карт-бланш” за рахунок загальних коштів. В кінцевому підсумку Бельгія та Італія змогли “проштовхнути” свій варіант із загальним боргом, який Еммануель Макрон назвав “найбільш практичним рішенням”.

Видання вказує, що для Німеччини досягнутий результат є “болючим компромісом”. Раніше Берлін виступав проти спільних позик. Єдиною поступкою, на яку погодився Мерц, стало положення про те, що заморожені активи Російської Федерації можуть бути використані в майбутньому для погашення кредиту.

Однак механізм реалізації цього заходу вимагає додаткового опрацювання. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні назвала завершення саміту “перемогою здорового глузду”. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запевнила, що, незважаючи на всі розбіжності, підтримка України тепер забезпечена на технічному рівні.

Програма МВФ для України може бути скоригована

Програма кредитування від МВФ може змінитися залежно від рішення Євросоюзу про фінансування України.

Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Він підкреслив, що нова програма з МВФ, вже схвалена на даний момент, може бути змінена в залежності від часових рамок і механізму фінансування України, який буде узгоджений ЄС.

“Залежно від того, які рішення буде ухвалено сьогодні або завтра, відповідно, змінюватиметься й опціональність, і, можливо, залежатиме графік. Поки що наш базовий сценарій полягає в тому, що буде і репараційний кредит, і програма з МВФ на початку наступного року”, – сказав Ніколайчук.

Він зазначив, що рішення ЄС поки що неясне.

“Залежно від того, як змінюватиметься ситуація, так само ми будемо і коригувати наші сценарії та реакцію на них”, – додав заступник голови НБУ.

Рішення про виділення коштів Україні від міжнародних партнерів є необхідною умовою для затвердження нової програми фінансування від МВФ.

Україна отримає €2,3 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility

Рада Європейського Союзу виділила Україні 2,3 млрд євро через фінансовий інструмент Ukraine Facility.

Про це повідомили в Мінфіні.

До державного бюджету незабаром надійдуть 2,1 млрд євро кредитних коштів і 200 млн євро у вигляді гранту. Цей регулярний транш передбачений в рамках інструменту Pillar I. Фінансування буде спрямовано на першочергові соціальні та гуманітарні потреби країни.

В межах програми Ukraine Facility на період 2024-2027 років передбачено виділення близько 50 млрд євро для підтримки України, з яких 38,337 млрд євро призначені для прямої бюджетної допомоги.

З початку 2024 року до державного бюджету надійшло понад 24,4 млрд євро, з яких більше 8,3 млрд євро – у 2025 році.

Для отримання чергового траншу фінансової допомоги від Європейського Союзу Україна впровадила низку реформ, запланованих до кінця третього кварталу 2025 року. Ці реформи торкнулися ключових сфер, включаючи управління державними фінансами, судову систему, бізнес-середовище, банківський сектор, агропродовольчий сектор, видобуток стратегічних корисних копалин, зелений перехід і систему охорони навколишнього середовища.