Чехія відмовилася відправляти військових до України після припинення вогню

Чехія не планує брати участь у багатонаціональній військовій місії на території України після можливого припинення вогню.

Про це заявив прем’єр-міністр країни Андрій Бабіш за підсумками засідання “Коаліції охочих”.

За словами Бабіша, Прага готова продовжувати підготовку українських військовослужбовців на своїй території. Однак відправляти чеські підрозділи в Україну влада країни не має наміру.

“Нам потрібні чеські солдати вдома”, — сказав він.

Тим самим чеський прем’єр фактично виключив участь національних військових у потенційній місії, яку можуть обговорювати союзники Києва після припинення бойових дій.

Бабіш також заявив, що уряд Чехії не підтримує створення нових фінансових механізмів допомоги Україні. За його словами, бюджетні кошти необхідні насамперед для виконання цілі щодо оборонних видатків на рівні двох відсотків ВВП та вирішення внутрішніх завдань країни.

При цьому раніше повідомлялося, що Чехія не збирається блокувати рішення саміту НАТО про виділення Україні військової допомоги у 2026–2027 роках.

Євросоюз готує для України кредит на закупівлю британської зброї

Європейський Союз має намір надати Україні можливість закуповувати озброєння у Великій Британії за рахунок оборонного кредиту на 60 млрд євро.  Кошти планують надати Києву як цільову позикову підтримку для військових закупівель.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на власні джерела.

Переговори щодо цього механізму тривали кілька місяців і, як стверджують джерела видання, були значною мірою узгоджені на полях саміту НАТО в Анкарі. Офіційно про запуск програми можуть оголосити наступного тижня в Парижі під час зустрічі “Коаліції охочих”, де очікується участь голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Серед пріоритетних закупівель називають британські ракети Storm Shadow, а також додаткові засоби протиповітряної оборони та ударні системи. Союзники розраховують посилити українську армію до зими, щоб розширити її можливості на тлі триваючих бойових дій.

Bloomberg зазначає, що нова схема стала компромісним рішенням після тривалих розбіжностей між ЄС і Великою Британією. За даними видання, суперечка виникла через умови участі Британії та плату за доступ до фонду.

“Угода розглядається як примирливий крок з боку ЄС після того, як раніше сторонам не вдалося досягти згоди щодо приєднання Великої Британії до оборонного фонду ЄС SAFE у розмірі 150 мільярдів євро”, – йдеться у статті.

Окремо обговорюється угода про доступ Великої Британії до європейського фонду інвестицій у технологічні компанії, однак її відклали через зміну глави британського уряду. При цьому європейські країни продовжують шукати додаткові способи фінансування військової допомоги Україні, зокрема закупівлі зброї за рахунок заморожених російських активів та програми PURL.

Велика Британія продовжуватиме підтримувати Україну після зміни прем’єра

Енді Бернем, якого британські ЗМІ називають одним із головних претендентів на посаду прем’єр-міністра Великої Британії, заявив про готовність зберегти нинішній курс Лондона щодо України. За його словами, безпека самої Великої Британії та всього євроатлантичного простору безпосередньо пов’язана із ситуацією в Україні.

Про це пише видання The Times.

Серед зовнішньополітичних пріоритетів Бернем назвав зміцнення національної безпеки, розвиток союзів, розширення співпраці з європейськими партнерами та подальшу допомогу Києву. Він також виступив за збільшення оборонних видатків і посилення ролі Великої Британії в НАТО.

Окремо Бернем підкреслив, що підтримка України з боку Лондона, за його словами, “не похитнеться”. Він додав, що британська влада розуміє зв’язок між подіями в Україні та безпекою Європи.

“Британська безпека та ширша євроатлантична безпека невіддільні від того, що відбувається в Україні”, – заявив Бернем.

Політик нагадав, що уряд Кіра Стармера вже брав участь у роботі так званої “коаліції рішучих”, створеної для підтримки України. Сам Бернем також мав досвід взаємодії з українськими містами: перебуваючи на посаді мера Великого Манчестера, він допомагав Львову та Києву.

Можлива зміна глави уряду пов’язана з кризою всередині Лейбористської партії після невдалих місцевих виборів. За даними ЗМІ, Кіра Стармера після відставки можуть розглядати на посаду генерального секретаря НАТО, а новому прем’єру доведеться займатися внутрішніми проблемами країни, зокрема міграцією та наслідками Брекзиту.

Трамп прибув до Туреччини на саміт НАТО

Президент США Дональд Трамп прибув до Туреччини, де 7–8 липня проходить саміт НАТО. В Анкарі його зустрів президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Про це повідомляє Clash Report.

Протягом двох днів лідери країн Альянсу обговорюватимуть питання євроатлантичної безпеки, оборонного співробітництва та подальшої підтримки України.

Однією з головних подій саміту може стати зустріч Трампа з Володимиром Зеленським. Очікується, що переговори відбудуться 8 липня на полях саміту. Раніше Зеленський заявляв, що під час саміту планує провести низку двосторонніх зустрічей із лідерами країн-партнерів. Серед головних тем — посилення української ППО, військова допомога, постачання ракет та розвиток спільних оборонних проєктів.

За даними CNN, Трамп вирушив на саміт без особливого ентузіазму. Телеканал зазначав, що американський президент, як і раніше, скептично ставиться до ролі НАТО і вважає, що європейські союзники недостатньо підтримують США.

На цьому тлі атмосфера перед самітом залишається напруженою, а увага учасників буде прикута не тільки до загальних рішень Альянсу, а й до окремих зустрічей лідерів.

Нідерланди вичерпали можливості для надання прямої військової допомоги Україні

Нідерланди більше не мають можливостей для надання Україні нової прямої військової допомоги.

Про це заявила міністерка оборони країни Ділан Єшилгьоз-Зегеріус у кулуарах саміту НАТО.

За її словами, країна вже зробила дуже багато для підтримки України і тепер має намір закликати інші держави активніше долучатися до допомоги Києву.

Відповідаючи на запитання про нові запити України щодо ракет для систем Patriot, глава Міноборони Нідерландів заявила, що країна досягла межі своїх спроможностей.

“У нас, як у Нідерландів, більше немає можливостей, тому що ми вже зробили дуже багато”, – сказала вона.

Нідерланди вже виділили 9,1 млрд євро на військову підтримку України. Крім того, заплановано додаткові видатки у розмірі 11,6 млрд євро. Також країна виділила 1 млрд євро на програму PURL, у рамках якої європейські союзники оплачують поставки американського озброєння для України.

Раніше Україна та Нідерланди домовилися про запуск виробництва українських безпілотних систем на території Нідерландів у рамках програми Build with Ukraine. Крім того, Нідерланди оголосили про виділення 500 млн євро на безпілотники та засоби протиповітряної оборони для України.

Нідерланди можуть передати Україні сотні вживаних вітрових турбін

Демонтовані в Нідерландах вітрові турбіни можуть отримати друге життя в Україні. Йдеться про обладнання, яке виводять з експлуатації через модернізацію вітропарків або завершення основного терміну служби.

Про це повідомляє De Telegraaf.

У найближчі роки в Нідерландах можуть демонтувати від 700 до 800 турбін, які ще придатні для повторного використання.

Нідерландські компанії вже займаються відновленням такого обладнання та розглядають можливість його постачання для українських енергетичних проєктів.

Ця ініціатива є особливо актуальною на тлі регулярних російських ударів по енергетичній інфраструктурі України. Експерти зазначають, що децентралізовані джерела енергії — вітрові турбіни, сонячні станції та акумуляторні системи — є більш стійкими до атак, ніж великі централізовані об’єкти.

За оцінками фахівців, багато демонтованих турбін після перевірки та ремонту можуть працювати ще 15–20 років. При цьому вони коштують значно дешевше за нові, а встановити їх можна швидше, ніж закуповувати та вводити в експлуатацію нове обладнання.

Деякі нідерландські компанії вже постачають відновлені вітрові турбіни українським підприємствам.

Фінляндія виділить ще 40 млн євро на закупівлю американської зброї для України

Фінляндія виділить додаткові 40 млн євро на ініціативу PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для України.

Про це повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.

Заява пролунала під час відкриття Конференції з відновлення України в Гданську. Орпо наголосив, що оборонна підтримка Києва з боку Фінляндії залишається стабільною.

За словами фінського прем’єра, його країна вже передала Україні 33 пакети військової допомоги. Тепер Гельсінкі додатково долучиться до фінансування закупівель озброєння у США.

Орпо також заявив, що Фінляндія продовжуватиме підтримувати Україну як майбутнього члена Європейського Союзу.

Трамп зажадав від Європи компенсувати США витрати на озброєння для України

Європейські країни повинні відшкодувати Вашингтону кошти, витрачені на військову допомогу Україні за адміністрації Джо Байдена.

Про це заявив президент США Дональд Трамп.

Виступаючи на базі Ендрюс, Трамп сказав, що нагадав європейським лідерам про масштаби американських поставок. За його словами, йдеться про 350 млрд доларів, включаючи літаки, озброєння різних типів та іншу допомогу.

Трамп розкритикував попередню адміністрацію за те, що вона не вимагала від союзників оплати цих поставок. Він заявив, що європейські країни, на його думку, мали взяти ці витрати на себе.

Раніше Трамп уже ставив під сумнів обсяги та звітність щодо американської допомоги Україні. Володимир Зеленський, у свою чергу, заперечував такі оцінки й заявляв, що військова допомога США становила близько 67 млрд доларів, а пряма фінансова підтримка — 31,5 млрд доларів.

Зараз Вашингтон, як зазначає видання, продовжує постачання озброєння через механізм PURL: європейські країни закуповують зброю в американських виробників для подальшої передачі Україні.

Москва відхилила європейські пропозиції щодо України та знову висунула свої умови

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не готова приймати європейські пропозиції щодо врегулювання конфлікту в Україні. За його словами, підходи європейських країн нібито не враховують позицію Росії.

Заява пролунала на тлі активізації міжнародних дискусій щодо можливих шляхів припинення бойових дій. Західні партнери України продовжують говорити про гарантії безпеки, військову підтримку Києва та механізми, які мають запобігти повторенню конфлікту.

Лавров звинуватив європейські країни в односторонньому підході та дав зрозуміти, що Росія, як і раніше, наполягає на власних умовах переговорів. Раніше Москва неодноразово заявляла, що готова обговорювати врегулювання лише з урахуванням своїх вимог.

Україна, у свою чергу, наголошує, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на принципах суверенітету, територіальної цілісності та міжнародного права.

На цьому тлі західні країни продовжують посилювати підтримку Києва. У Європі заявляють, що можливий мир не повинен ставати заохоченням для агресора і не може закріплювати силову зміну кордонів.