Німеччина оголосила про припинення прийому біженців у рамках програми ООН

Німеччина тимчасово припинила участь у програмі переселення біженців, що реалізується під егідою Організації Об’єднаних Націй. Причиною стали політичні розбіжності між партіями, які можуть сформувати нову правлячу коаліцію.

Про це повідомляє агентство “Reuters” з посиланням на Міністерство внутрішніх справ Німеччини.

За даними видання, йдеться про програму, що передбачає добровільний прийом біженців, здебільшого з Туреччини, Єгипту, Йорданії, Кенії або Лівії (через Руанду). Саме вона залишалась єдиною діючою у рамках співпраці між ЄС і Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців.

У розпорядження агентства потрапив проєкт коаліційної угоди, згідно з яким сторони попередньо домовилися про повне припинення федеральних програм із добровільного прийому біженців. Документ також містить формулювання, що подібні ініціативи не будуть реалізовуватися в майбутньому.

Аналітики зазначають, що нова політична коаліція у ФРН, до якої може увійти консервативний блок ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцем, орієнтується на жорсткіший курс у питаннях міграції, ніж нинішні соціал-демократи.

Нагадаємо, Німеччина приєдналася до програми переселення біженців у 2016 році як частина спільного проєкту Європейського союзу та ООН.

Залужний розповів про існування секретного українсько-американського штабу в Німеччині

Валерій Залужний, який раніше обіймав посаду головнокомандувача Збройних сил України, уперше розповів про діяльність спільного українсько-американського штабу, що був створений у німецькому місті Вісбаден.

Цю інформацію на своїй сторінці у “Facebook” опублікував Залужний, який наразі обіймає посаду посла України у Великій Британії.

Він наголосив, що цей центр став основною ланкою в розробці стратегії для протистояння ворогу. Залужний згадав, що минулого тижня “багато писали про Вісбаден”. Ймовірно це відсилання до статті в “The New York Times”, яка розповідала про роль цього центру в розробці та здійсненні ключових операцій Збройних сил України у 2022-2023 роках.

Як повідомив Залужний, з початком повномасштабної військової операції Росії обсяг військової допомоги Україні істотно збільшився. Це призвело до виникнення нових складнощів у сфері логістики та обслуговування техніки.

У повідомленні наголошується, що ця проблема стала особливо актуальною в літній період 2022 року, коли союзники України висловили сумніви щодо доцільності відправки деяких видів зброї та боєприпасів на фронт.

В штаб-квартирі Європейського командування США в німецькому Штутгарті у квітні 2022 року було створено центр, який займається організацією поставок військової допомоги Україні. Згодом цей центр перемістився в місто Вісбаден і продовжив свою діяльність.

У цьому центрі, за словами Залужного, займалися розробкою військових стратегій, впроваджували тренувальні заходи, аналізували потреби української армії та надсилали запити до Вашингтона і європейських столиць.

“Цей майданчик став чудовим механізмом взаємодії з нашими партнерами стосовно майбутніх воєнних операцій і формування потреб під них”, – підсумував він.

Залужний назвав штаб у Німеччиніде планували операції ЗСУ, “секретною зброєю“.

Німеччина вже почала фінансування альтернативи Starlink в Україні

Німеччина фінансує надання Україні супутникового інтернету через мережу Eutelsat – альтернативу Starlink, створеній компанією Ілона Маска.

Про це повідомила генеральний директор французької компанії Eutelsat Єва Бернеке.

За її словами, вже протягом року українські користувачі мають доступ до високошвидкісного інтернету через німецького постачальника, який співпрацює з Eutelsat. Хоча Бернеке підтвердила, що проєкт підтримує уряд Німеччини, вона не розкрила його фінансування та бюджетні деталі.

Наразі в Україні діє менш як тисяча терміналів Eutelsat. Для порівняння, кількість активних терміналів Starlink в країні становить приблизно 50 тисяч. Водночас у компанії очікують, що найближчими тижнями кількість терміналів Eutelsat зросте на 5-10 тисяч.

Щодо можливого фінансування подальшого розширення мережі, представниця компанії Джоанна Дарлінгтон зазначила, що це питання наразі перебуває на стадії обговорення.

“Ми поки що не знаємо, як ЄС фінансуватиме подальші дії — загалом чи по кожній країні окремо”, – додала вона.

Також у компанії повідомили, що в разі потреби Eutelsat готова надати Україні доступ до власної мережі геостаціонарних супутників, які працюють з вищої орбіти. Попри нижчу швидкість, такі термінали є доступнішими за ціною та можуть стати у пригоді як для приватних користувачів, так і в умовах обмежених ресурсів.

Німеччина надасть додаткові 130 млн євро гуманітарної допомоги – Бербок

МЗС Німеччини Анналена Бербок 1 квітня здійснила візит до Києва, під час якого оголосила про надання Україні додаткових 130 млн євро.

Про це повідомляє видання Bild.

Політик нагадала про рішення представників “нинішніх і майбутніх правлячих партій” у Німеччині виділити додаткові 3 млрд євро на короткострокову допомогу Україні та ще 8,25 млрд євро на військову підтримку до 2029 року.

“У зв’язку з глухим кутом у відносинах між США і Росією абсолютно необхідно, щоб ми показали, що ми стоїмо на боці України і підтримуємо її зараз більше, ніж будь-коли”, – наголосила вона.

Посадовець також підкреслила, що Україна готова до негайного припинення вогню, тоді як Кремль затягує час, уникає миру та продовжує агресивну війну, порушуючи міжнародне право.

Цей візит став одинадцятим для Анналени Бербок в Україну та, ймовірно, останнім на посаді міністра закордонних справ Німеччини.

Німеччина виділила ще 3 млрд євро як військову допомогу Україні

Німеччина цього року надасть Україні додаткові 3 млрд євро військової допомоги після того, як парламентарі ухвалили план бюджетної реформи.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на документ Міністерства фінансів Німеччини.

За інформацією джерела, цей крок став важливим проривом після того, як канцлер Німеччини Олаф Шольц наполягав на пом’якшенні правил запозичень як обов’язковій умові для надання додаткової допомоги Україні.

У документі Міністерства фінансів, який отримав у розпорядження Reuters, зазначено, що міністр фінансів Німеччини Йорг Кукіс поінформував бюджетний комітет парламенту про виконання всіх вимог для затвердження виділення додаткових коштів.

“Міністерство погодилося на додаткові витрати у розмірі 2,547 млрд євро на цей рік. Разом з іншими надходженнями, включно з компенсацією від Європейського фонду миру, загальна сума військової допомоги складе 3 мільярди євро”, — йдеться в документі.

Також повідомляється, що на період з 2026 по 2029 роки Німеччина планує виділити ще 8,252 мільярда євро на військову підтримку України. У підсумку загальна сума допомоги перевищить 11 мільярдів євро.

Очікується, що бюджетний комітет затвердить ці кошти в п’ятницю, якщо верхня палата парламенту Бундесрат схвалить конституційну реформу.

Шольц і Макрон пообіцяли продовжувати надавати військову підтримку Україні

Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Емманюель Макрон заявили про свою рішучість і надалі надавати Україні військову допомогу, незважаючи на тиск з боку Росії.

Про це повідомляє N-TV за підсумками зустрічі лідерів двох країн у Берліні.

Такі заяви прозвучали на тлі інформації про те, що Російська Федерація нібито наполягає на припиненні постачання іноземного озброєння Україні як умову для досягнення перемир’я.

“Ми обидва переконані, що Україна може розраховувати на нашу підтримку і допомогу з боку Європи, і ми її не підведемо”, — наголосив Шольц після зустрічі з Макроном.

Канцлер Німеччини також підкреслив важливість підтримки з боку Сполучених Штатів: “Очевидно, що допомога Сполучених Штатів була й залишається вкрай важливою. Дуже важливо, щоб Сполучені Штати Америки продовжували надавати Україні військову підтримку”, — додав він.

Раніше повідомлялося, що під час розмови американського лідера Дональда Трампа з представниками Кремля були висунуті певні умови, що передбачають обмеження військової допомоги Україні з боку США.

Попри такі вимоги, європейські лідери вкотре підкреслили свою відданість підтримці України на тлі російської агресії.

Чи зможе Європа перегнати Америку у сфері оборони: великі плани та гіркі реалії

На початку березня 2025 року однією з головних тем у політичних та експертних колах ЄС стало питання кардинального переозброєння та зменшення залежності європейських країн від США, особливо в контексті складних відносин із Вашингтоном після приходу Дональда Трампа до влади.

Хоча європейські лідери голосно заявляють про необхідність “стратегічної автономії”, зокрема й військової, ситуація для реалізації таких амбіцій виглядає дуже суперечливою.

Плани ЄС: великі кошти та надії

Минулого тижня на одному з самітів Євросоюз презентував план різкого збільшення військових бюджетів, дозволивши окремим державам-членам (особливо Німеччині) перевищувати звичні обмеження з дефіциту. Майбутній канцлер ФРН Фрідріх Мерц запропонував виділити додатково близько 500 млрд євро на оборонні та інфраструктурні програми – і це передбачається частково профінансувати за рахунок зростання державного боргу. Схоже, що саме Берлін розглядають як “фінансовий мотор” європейського переозброєння, адже в Німеччині відносно низьке (близько 63% ВВП) співвідношення держборгу до економічних показників.

Офіційна мета таких кроків – посилити можливості Європи у військовій сфері, позбутися домінування Пентагону і, водночас, розширити виробництво озброєнь для потреб України. Утім, чи здатна Європа справді вийти на потрібний рівень незалежного військово-промислового комплексу, поки що відкрите питання.

Проблеми європейської економіки

Реальність полягає в тому, що економіка ЄС переживає відразу кілька кризових викликів, котрі накопичувалися роками. По-перше, єврозона страждає від низької конкурентоспроможності через високі податки, дорогу робочу силу і складне регулювання відносин між державою та бізнесом. По-друге, дорогі енергоносії та відсутність стабільних внутрішніх джерел сировини змушують виробників або скорочувати виробництво, або переносити його у треті країни. Так відбулося, зокрема, масштабне перенесення промислових потужностей до Китаю чи держав Південно-Східної Азії.

Криза, пов’язана з війною в Україні та скороченням поставок російських нафти і газу, лише поглибила проблему енергозалежності: для фабрик та заводів у ЄС це виливається у захмарні рахунки. Також варто згадати величезну емісію європейських валют під час пандемії COVID-19, яка заклала основу для різкого зростання інфляції.

Таким чином, коли Європа планує надрукувати ще сотні мільярдів євро задля військових витрат, постає ризик повторення долі СРСР, де перевитрати на оборону підірвали економіку. Якщо ж говорити про альтернативу – фінансувати військові програми шляхом урізання соціальних видатків чи заморожування зарплат – це може спричинити масове невдоволення населення та політичну дестабілізацію всередині самого ЄС.

Залежність від США: а чи справді можна її зменшити?

Головним постачальником зброї для більшості країн Європи залишається Сполучені Штати. Згідно з останніми оцінками, понад 80% коштів, які держави ЄС витрачають на закупівлю військової техніки, йдуть “за океан”. Європейські лідери, звісно, говорять, що хочуть розвивати власний оборонно-промисловий комплекс. Але навіть якщо умовно Берлін і Париж активізуються, щоб випускати “європейські” зразки танків чи ракет, потрібно принаймні кілька років (а інколи десятиліть), аби розгорнути відповідні виробничі лінії. Також є проблема сировини та напівпровідників: чимало критичних компонентів доведеться імпортувати, що зменшує економічний сенс від самостійності.

Окрім того, США майже щотижня нагадують про можливість запровадження підвищених мит на європейські товари. Уявімо, що ЄС уже намагається мінімізувати купівлю американських озброєнь і виходить на світові ринки зі своїми військовими продуктами. Але тоді Штати можуть у відповідь «надавити» економічно, ще більше погіршивши становище Європи.

Український фактор та євроскептицизм

Офіційно всі ці мільярдні витрати пояснюють ще й необхідністю підтримувати оборону України. Після того, як Дональд Трамп критично висловлюється про «невдалі інвестиції» в Київ, європейці бажають довести, що вони самі зможуть витримати тягар військової допомоги. Однак реальність така, що ЄС не готовий повністю замістити ресурси, які раніше постачали США. Самі брюссельські чиновники визнають: “Ми не можемо повністю перебрати на себе весь обсяг американської військової підтримки”.

Саме тому, навіть попри публічну критику Трампа і загравання з «планами незалежності», у дипломатичних колах ЄС триває пошук компромісів. Мовляв, якщо Вашингтон на тлі тиску Трампа скоротить допомогу Україні, то Європі нікуди не подітися – треба буде або заповнювати цю дірку самотужки, або умовляти Київ про якісь домовленості.

Погляд у бік Росії?

Ще один цікавий поворот: у лавах європейського бізнесу все голосніше звучать думки про те, що треба б “відновити” (хоч і частково) стосунки з Росією. Адже тоді можна повернутися до дешевих енергоносіїв і величезного російського ринку. Та офіційно більшість лідерів ЄС виключають таку опцію, поки війна в Україні не завершиться. Тобто “замирення” з Кремлем викликало б шквал критики, і поки політичний мейнстрим тримається твердої лінії — ізоляції Росії. Однак у разі загострення економічної та фінансової кризи Європа може піти навіть на кардинальні кроки. І це теж залежить від того, чи продовжиться російська агресія.

Висновки

Попри грандіозні заяви про “стратегічну автономію”, європейські країни стикаються з масою перешкод, аби реально замінити американську військову підтримку та розвинути своє власне оборонне виробництво. Надмірна емісія грошей, ризик інфляції, дефіцити бюджетів і зависокі соціальні стандарти створюють доволі хитке підґрунтя для масштабної гонки озброєнь. Крім того, тривала залежність від США (від готових зразків зброї до технологій) залишається серйозним бар’єром. Усе це свідчить, що “перевооруження Європи” швидше виглядає політичним гаслом, ніж цілісною економічно обґрунтованою програмою.

ЄС може і прагне самостійності, але брак ресурсів та готовності до «жертв» не дозволяє очікувати швидких змін. Тим більше, за умови збереження війни в Україні та конфронтації з Кремлем. Усе виглядає так, що без мирного врегулювання і налагодження хоч якоїсь стабільності в регіоні говорити про повну незалежність Європи від Америки в оборонній сфері — надто оптимістично.

Для безпеки Європи було б краще, якби війна в Україні тривала ще п’ять років

Що швидше завершаться битви в Україні, то швидше Росія прагнутиме продемонструвати свою силу країнам Заходу.

Про це заявив Бруно Каль, який очолює Федеральну розвідувальну службу Німеччини (BND).

Він припускає, що Росія хоче перевірити згуртованість західних держав та ефективність статті 5 Північноатлантичного договору, в якій йдеться про те, що напад на одного з учасників НАТО розцінюється як напад на всіх.

“Ми щиро сподіваємося, що цього не станеться… Однак ми маємо бути готовими до того, що Росія може спробувати нас перевірити, щоб дізнатися, наскільки ми єдині”, – зазначив глава розвідувальної служби ФРН.

Каль вважає, що терміни і ймовірність подібної «перевірки» безпосередньо залежать від того, як розвиватиметься ситуація в російсько-українському конфлікті. Якщо конфлікт завершиться до 2029-2030 років, то Росія зможе швидше стати загрозою для європейських країн.

Німеччина та союзники компенсують втрату військової підтримки США для України

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін разом із європейськими партнерами має намір компенсувати значну частину допомоги, яку Україна втратила після припинення постачання з боку США.

Про це повідомляє Tagesschau.

Під час зустрічі з міністром оборони України Рустемом Умєровим у Берліні Пісторіус підкреслив, що європейські країни готові посилити військову підтримку Києва.

“Ми, безумовно, зробимо все можливе, щоб заповнити втрату американської підтримки і надати нову допомогу максимально можливою мірою”, – заявив Пісторіус.

Зокрема, розглядається можливість надання артилерійських снарядів та засобів зв’язку для командування та управління військами, у тому числі через американську супутникову мережу Starlink.

Німецький міністр наголосив, що одним із головних пріоритетів залишається посилення системи ППО України, а також зміцнення сухопутних військ.