Перевірки на кордонах та депортація: ЄС посилює правила для шукачів притулку

Європейський союз розпочав масштабну реформу міграційної системи, метою якої є зменшення припливу біженців та припинення їхнього неконтрольованого переміщення всередині блоку.

Про це повідомило видання DW.

У статті йдеться про те, що особи, які шукають притулку, з держав із високим рівнем відмов проходитимуть перевірку на зовнішніх кордонах ЄС. Їх ізолюють у закритих прикордонних центрах без права вільного пересування Європою, де за кілька тижнів перевірять законність підстав для отримання статусу біженця.

За даними газети, якщо у наданні захисту буде відмовлено, то розпочнеться процедура депортації. Весь цикл від подання анкети до висилки обмежать 12 тижнями. Під дію правил потрапляють громадяни Росії, Туреччини, Ірану, Пакистану, Венесуели, Нігерії та інших країн, чиї запити схвалюють найрідше.

Основну відповідальність за розгляд документів нестимуть прикордонні держави, такі як Греція, Італія та Іспанія. Для їх підтримки впроваджується механізм обов’язкової солідарності, тобто інші члени ЄС повинні будуть приймати до себе частину іноземців або надавати матеріальну допомогу.

Відомо, що всередині блоку вже виникли розбіжності щодо цієї реформи. Польща та Угорщина відмовилися брати участь у квотному розподілі мігрантів, а Німеччина оголосила, що не прийме додаткових біженців цього року через перевантаження.

Експерти кажуть, що проблема реформи полягає не в проведенні перевірок, а в депортації людей, оскільки багато країн не бажають приймати назад своїх громадян. Через це результативність нововведень поки що залишається під питанням.

У оборонний проект США на 2027 рік закладено 750 млн дол на допомогу Україні

Комітет Сенату США з питань збройних сил затвердив проект Закону про асигнування на національну оборону на 2027 фінансовий рік, у якому передбачено 750 млн дол для України.

Про це повідомила пресслужба комітету на своєму сайті.

Згідно з повідомленням, ініціативу підтримали 18 сенаторів, а 9 висловилися проти. Загальний обсяг військового бюджету США заплановано на рівні 1,15 трлн дол.

Для України в документі закладено 750 млн дол у рамках Ініціативи зі сприяння безпеці, яку пропонують продовжити до 2029 року.

Отже, у документі йдеться про те, що Пентагону заборонено витрачати виділені кошти на будь-які дії, які можуть означати визнання суверенітету Росії над окупованими територіями України. Також Вашингтон продовжить надавати ЗСУ розвіддані для захисту та повернення земель.

Крім того, сторони створять спільну групу зі стратегічних оборонних інновацій для спільної розробки безпілотників.

Голова комітету Роджер Вікер підкреслив, що бюджет спрямований на модернізацію армії США з фокусом на штучний інтелект, автономні системи та високоточну зброю.

Варто зазначити, що законопроект ще не набрав чинності, його розгляне повний склад Сенату, після чого документ узгодять з Палатою представників і надішлють на підпис президенту.

В Україні змінять правила володіння зброєю: у МВС назвали два пріоритети

У Міністерстві внутрішніх справ України сформували спеціальну робочу групу для розробки правил поводження з цивільною зброєю. Новий орган уже визначив два ключові завдання, які необхідно вирішити в першу чергу.

Про це повідомив глава відомства Ігор Клименко у Telegram.

Він підкреслив, що влада робить усе можливе для підтримання постійного діалогу між депутатами, поліцією, експертами та громадянським суспільством. Розроблені фахівцями ініціативи передадуть на розгляд до профільного комітету Верховної Ради.

За словами Клименка, першочерговими цілями є створення простої та прозорої процедури видачі дозволів на зброю, а також опрацювання правил самооборони та відповідальності за порушення.

Глава МВС запевнив, що інші аспекти теж мають значення, але без вирішення базових завдань рухатися вперед безглуздо, оскільки якісний результат можливий лише за умови фокусу на головному, а не при спробах обговорити всі проблеми одночасно.

У Києві помер мобілізований після дій ТЦК та Нацполіції: розтину не проводили — Лубінець

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що в одній із київських лікарень за нез’ясованих обставин помер громадянин після мобілізації до ТЦК та СП.

Про це він повідомив у своєму Telegram.

За інформацією омбудсмена, у січні цього року до медичного закладу доставили чоловіка з тяжкими тілесними ушкодженнями, зокрема переломами ребер та закритою травмою грудної клітки.

Лубінець підкреслив, що, згідно з наявними даними, ці травми потерпілому завдали співробітники Нацполіції та представники Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) під час мобілізаційних заходів.

Медичні документи підтвердили, що через кілька днів після госпіталізації чоловік помер у палаті від отриманих ушкоджень.

Уповноважений з прав людини наголосив на тому, що навіть після смерті не було проведено судово-медичну експертизу та розтин тіла, які є необхідними у випадках із підозрою на насильницьку смерть.

Кабмін затвердив створення нового фармацевтичного агентства в Україні

Уряд України ухвалив постанову про створення державного органу контролю у сфері обігу лікарських засобів — Українського фармацевтичного агентства.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

Згідно із заявою, нове відомство відповідатиме за реалізацію державної політики у сфері розробки, допуску на ринок, контролю якості, безпеки та ефективності медикаментів.

До сфери повноважень Укрфармагентства також увійде нагляд за ринком косметичної продукції, медичних виробів, біоімплантатів, донорства крові, а також регулювання легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

У МОЗ зазначили, що це рішення є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та створює правову базу для повноцінного запуску структури з 1 січня 2027 року.

Наступним етапом реформи стане формування конкурсної комісії для проведення відкритого відбору керівника відомства. До її складу увійдуть шість осіб: три міжнародні експерти та три представники МОЗ.

Очікується, що створення агентства розширить доступ пацієнтів до інноваційних препаратів, забезпечить прозорий нагляд за медичною продукцією на всіх етапах та посилить інтеграцію Києва в єдиний європейський фармацевтичний простір.

Румунія просить Україну впровадити функцію самознищення для морських безпілотників

Влада Румунії звернулася до України з пропозицією запрограмувати морські безпілотні катери на самознищення у разі втрати над ними контролю з боку операторів під час наближення до румунських територіальних вод.

Про це заявив міністр оборони країни Раду Міруце в інтерв’ю для каналу TVR Info.

Він пояснив, що ці дрони оснащені великою кількістю електронних компонентів, які дозволяють відстежувати їхні координати. У ситуації, коли безпілотник втрачає зв’язок з командним пунктом, програмне забезпечення має активувати самопідрив бойової частини, щоб уникнути необхідності проводити його пошук у морі.

За словами Міруце, впровадження таких заходів підвищить рівень безпеки, особливо після інциденту 5 червня, коли український морський дрон вибухнув в одному з портів Румунії.

Варто зазначити, що Бухарест уже неодноразово висловлював занепокоєння через ризики для судноплавства та берегової інфраструктури, які спричинені появою некерованих українських безпілотних катерів поблизу морських кордонів Румунії.

Свириденко анонсувала військову реформу в липні: Железняк заявив про дефіцит у 270 млрд грн

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко на спільній зустрічі парламентських фракцій з Кабінетом міністрів пообіцяла в липні внести до Верховної Ради проект військової реформи.

Про це повідомила співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко.

За її словами, документ міститиме пропозиції щодо чітких термінів проходження служби та збільшення зарплат військовослужбовців.

Водночас народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк уточнив, що, за даними Свириденко, на даний момент дефіцит фінансування української армії без урахування реформ становить близько 150 млрд грн.

Він підкреслив, що для реалізації реформи щодо зарплат бійців необхідно шукати ще 120 млрд гривень понад цю суму. Таким чином сукупний дефіцит коштів становить 270 млрд грн.

Крім того, Железняк звернув увагу на той факт, що в процесі перерозподілу фінансів близько 40 млрд грн було вилучено у Міністерства оборони та перенаправлено до резервного фонду держбюджету.

Посли ФРН, Франції та Британії відвідали МЗС Росії: у ЄК пояснили мету візиту дипломатів

Євросоюз дотримується позиції щодо підтримки України у війні з Росією, водночас ведучи діалог із Кремлем на різних рівнях.

Про це заявила речниця Європейської комісії з питань закордонних справ та політики безпеки Аніта Гіппер.

Вона підтвердила той факт, що керівники дипломатичних місій Німеччини, Франції та Великої Британії сьогодні, 11 червня, прибули на зустріч із заступником міністра закордонних справ Росії Михайлом Галузіним для обговорення врегулювання війни в Україні.

За словами речниці, послам вкотре озвучили проросійські тези щодо причин конфлікту та розкритикували підтримку Києва з боку “коаліції бажаючих” та європейців.

Гіппер пояснила, що переговорний процес відбувається в різних форматах і на різних рівнях за участю глав держав, урядів, міністрів і високопоставлених дипломатів. Брюссель і Київ прагнуть якнайшвидшого завершення бойових дій, тому блок задіює всі сили для примушення Москви до міцного і справедливого миру.

Вона зазначила, що поки що не бачить ознак готовності Кремля до миру, тому ЄС зберігає непохитність і продовжує затверджувати нові пакети санкцій проти країни-агресора.

Глава МО Британії подав у відставку через розбіжності з прем’єром щодо військового бюджету

Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі оголосив про свою відставку, звинувативши прем’єр-міністра Кіра Стармера в недостатньому фінансуванні оборонного сектору в умовах зростаючих світових загроз.

Про це написало агентство Reuters.

За словами посадовця, поточні витрати на оборону країни значно не дотягують до рівня, необхідного для безпеки британців у нинішні небезпечні часи. Хілі підкреслив, що “прем’єр-міністр не зміг, а Міністерство фінансів не захотіло” закласти в бюджет ті обсяги ресурсів, які потрібні для армії.

Зокрема, Стармер запропонував збільшити військові витрати до 2,68% від ВВП до 2030 року. Хілі назвав це провальним рішенням, оскільки раніше вони домовлялися про 3,5% від ВВП. Глава МО нагадав прем’єру про його ж заяви, згідно з якими Росія може почати напад на держави НАТО вже у 2030 році.

Він переконаний, що затвердження урізаного бюджету поставило б його перед необхідністю приймати рішення, які знизили б бойову готовність Збройних сил Великої Британії.

Хілі пояснив, що це спричинило б ризики для життя британських бійців і зробило б Лондон вразливим перед зовнішньою агресією. Через небажання йти на поступки міністр заявив про відсутність іншого вибору, окрім складання своїх повноважень.