Рада ухвалила законопроект про додаткове фінансування ЗСУ з державного бюджету

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект, який передбачає збільшення державного бюджету на 2026 рік за рахунок масштабної європейської позики, ратифікованої парламентарями наприкінці травня. За прийняття документа проголосували 242 народні депутати.

Про це повідомив депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк у своєму Telegram.

Відповідно до умов угоди, у поточному році заплановано надходження допомоги у розмірі 45 млрд євро. З цієї суми 31,8 млрд євро буде спрямовано на потреби оборони країни, а решта 13,2 млрд євро піде на покриття дефіциту в бюджеті. Перерахування першого фінансового траншу очікується вже в червні.

Законопроект фіксує зростання доходів на 2,29 трлн грн, а видатків — на 1,64 трлн грн. Практично весь обсяг додаткових асигнувань виділяється на фінансування безпеки та оборони.

Відомо, що завдяки залученню зовнішньої фінансової підтримки дефіцит бюджету вдасться скоротити з 18,5% до 12,1% ВВП.

Крім того, поправки регламентують, що вже з 1 липня всі надходження від військового збору будуть спрямовуватися виключно на грошове забезпечення бійців ЗСУ.

Ескалація на Близькому Сході: США та Іран знову обмінялися ударами та погрозами

У ніч на 10 червня американські військові атакували низку військових об’єктів на території Ірану. Під удар потрапили зенітно-ракетні комплекси ППО, пункти дистанційного керування та радіолокаційні станції в районі Ормузької протоки.

Про це повідомило Центральне командування США.

За інформацією відомства, обстріл було здійснено за розпорядженням верховного головнокомандувача після того, як Тегеран збив вертоліт Apache американської армії. Під час операції пілоти винищувачів збройних сил США використовували високоточні керовані боєприпаси.

Представники командування підкреслили, що ці дії стали відповіддю на нещодавні напади на американські підрозділи та торгові судна, що проходять через міжнародні морські шляхи в регіоні. Там додали, що американські бійці зберігають бойову готовність для захисту від агресії з боку Ірану.

Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю телеканалу ABC News підкреслював, що Вашингтон був зобов’язаний продемонструвати жорстку реакцію на знищення вертольота.

Тим часом глава МЗС Ірану Аббас Аракчі написав, що армія його країни має достатню міць, щоб не залишати без відповіді будь-які зовнішні загрози. Він закликав іноземних військових покинути регіон заради їхньої власної безпеки, зазначивши, що історія Перської затоки пам’ятає “багато сторінок про жахливі долі настирливих чужинців”.

П’ять країн ЄС пропонують обмежити права майбутніх членів після розширення блоку

У п’яти країнах ЄС пропонують тимчасово обмежувати право голосу нових учасників блоку з низки важливих питань.

Про це написало агентство Reuters з посиланням на джерела.

Документ для обговорення підготували та надіслали Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург. Автори пропозиції переконані, що Євросоюзу необхідно впровадити додаткові захисні механізми для країн, які стануть частиною блоку в ході наступних хвиль розширення.

У проєкті пропонується запустити новий механізм моніторингу, посилити нагляд за виконанням демократичних критеріїв, розробити заходи реагування на порушення принципів верховенства права, а також розглянути тимчасове позбавлення нових членів права голосу при вирішенні певних завдань.

Обмеження планують поширити в першу чергу на ті сфери, де зараз потрібне одностайне схвалення всіх учасників ЄС. До цього переліку входять питання подальшого розширення спільноти, формування загального бюджету та зовнішня політика блоку.

У статті йдеться про те, що група країн почала наполягати на створенні таких інструментів через ситуацію з Угорщиною, яка нерідко була проти спільних рішень ЄС.

Відомо, що Кіпр, який головує в Раді ЄС, оголосив, що розпочинає підготовку до запуску першого переговорного кластера з Україною та Молдовою, який присвячений питанням верховенства права та демократичним стандартам.

Українські “Фламінго” завдали удару по Куйбишевському НПЗ та оборонному заводу в Чебоксарах у РФ

В ніч на 10 червня низка регіонів РФ опинилася під масштабною атакою БПЛА. На території Уральського федерального округу протягом ночі оголошували ракетну небезпеку. Місцева влада закликала мешканців зберігати спокій і бути обережними.

Про це повідомили ворожі Telegram-канали.

Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що сили ППО нібито збили близько 10 повітряних цілей. На тлі загрози було введено термінові обмеження на прийом і відправку рейсів у кількох великих аеропортах. Збої торкнулися Іжевська, Пермі, Казані, Саратова, Самари та Нижнього Новгорода.

Вранці 10 червня радник міністра оборони України Сергій Стерненко заявив, що Сили оборони України завдали ударів по оборонному підприємству ВНІІР-Прогрес у Чебоксарах і по Куйбишевському нафтопереробному заводу в Самарі.

За його даними, ЗСУ застосували проти об’єкта в Чебоксарах дрони FP-5 “Фламінго”. Підприємство випускає електромеханічні приводи, гідросистеми та комплекси управління для важкої військової техніки, зокрема для самохідної артилерії та ракетних комплексів “Іскандер”.

Стерненко додав, що ще однією ціллю став Куйбишевський НПЗ у Самарі, розташований більш ніж за 900 км від передової. Завод вважається одним із найбільших у регіоні, оскільки його проектна потужність сягає близько 7 млн тонн сировини на рік.

Крім того, в Мережі повідомляється про удари БПЛА у Володимирській області. Губернатор Олександр Авдєєв підтвердив, що пожежі виникли на двох інфраструктурних об’єктах в Олександрівському та Камешковському округах.

Зеленський прибув до Великої Британії для переговорів: з ким заплановані зустрічі

Президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Великої Британії, під час якого заплановано низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

У рамках візиту у нього заплановані зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та спільна бесіда у форматі Е3 з президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Наступного дня у Зеленського запланована зустріч із королем Чарльзом III.

Глава держави зазначив, що урядові команди вже провели підготовчу роботу, і тепер головні питання безпеки будуть узгоджені на рівні лідерів.

Зеленський стверджує, що метою цих переговорів є посилення обороноздатності України. Серед ключових пріоритетів візиту він виділив розширення співпраці для безпеки всієї Європи, зміцнення системи ППО та вироблення спільного бачення дипломатичних перспектив.

Він підкреслив, що Європа зобов’язана брати участь у переговорних процесах і залишатися сильною.

Президент Фінляндії закликав Європу не боятися нападу РФ та ініціювати мирні переговори

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає малоймовірним сценарій, за якого Росія вирішить напасти на країни Європи.

Про це він сказав в інтерв’ю NZZ.

За його оцінкою, після завершення війни проти Києва Москва навряд чи спробує перевірити дію статті 5 НАТО, адже Росія за чотири роки не змогла захопити Україну.

Водночас Стубб не виключає інших форм ворожої активності з боку РФ. Мова може йти про гібридні дії, включаючи кібератаки та диверсії, однак не про пряме військове зіткнення.

Він також висловився за початок переговорного процесу з Кремлем. На його думку, Європа має виступити ініціатором діалогу з РФ щодо мирного врегулювання війни в Україні і при цьому використовувати різні формати контактів.

Фінський лідер припустив, що першим кроком могла б стати ініціатива Європейської комісії. Якщо такий варіант не дасть результату, то до процесу має долучитися група Е3 у складі Франції, Німеччини та Великої Британії. У разі невдачі й цього формату ЄС доведеться шукати інші механізми для започаткування переговорів.

УЄФА продовжила відсторонення російських клубів і збірних на наступний сезон

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) офіційно затвердив продовження санкцій проти Росії, відсторонивши її збірні та клуби від усіх міжнародних змагань під своєю егідою на сезон 2026/2027.

Про це йдеться в листі організації.

Виконавчий комітет УЄФА вніс зміни до регламенту та списків учасників наступного єврокубкового сезону, щоб привести їх у відповідність до чинної санкційної політики. На підставі цих коригувань представники Росії виключені з турнірних таблиць усіх європейських першостей.

Це означає, що команди з країни-агресора пропустять матчі Ліги націй, міжнародні чемпіонати з футзалу, Кубок регіонів та інші турніри.

Відомо, що цьому кроку передувала наполеглива дипломатична робота українських асоціацій, які вимагали продовжити ізоляцію Москви та ввести повторні санкції щодо Мінська.

Навіть усі запаси ракет для Patriot у США не зможуть захистити небо України: аналітики пояснили

Передача Україні всього обсягу вироблених у США ракет PAC 3 MSE для систем Patriot не вирішить проблему перехоплення російської балістики.

Про це пишуть аналітики Defense Express.

За даними ГУР Міноборони України, темпи випуску в РФ балістичних, аеробалістичних і гіперзвукових ракет вже значно випереджають виробництво боєприпасів для ЗРК Patriot. Якщо враховувати лише ті цілі, для знищення яких необхідні саме ці комплекси, то країна-агресор щомісяця виробляє до 113 таких ракет.

На цьому тлі американська компанія Lockheed Martin за весь 2025 рік виготовила 620 протиракет PAC 3 MSE. У середньому це становить 51-52 одиниці на місяць. При подальшому нарощуванні виробництва до 700-750 ракет протягом року щомісячний показник перебуватиме лише на рівні 58-63 одиниць.

Видання зазначає, що навіть у разі різкої зміни політики Вашингтона та направлення в Україну всіх вироблених ракет цього ресурсу все одно не вистачить.

Аналітики додали, що дефіцит зберігається навіть при застосуванні схеми 1:1, яку зараз використовують Повітряні сили, незважаючи на штатну норму витрати у дві протиракетні ракети на одну ціль.

У статті йдеться про те, що проблемою залишаються й реальні поставки цих боєприпасів Києву, оскільки запаси скоротилися після війни з Іраном. У зв’язку з цим експерти стверджують, що для протидії російській балістиці необхідні й інші засоби, зокрема удари по пускових установках, складах ракет та об’єктах їхнього виробництва.

Кабмін виділив 833 млн грн на житло для дитячих будинків та розширив допомогу ВПО

Кабінет міністрів України ухвалив пакет рішень щодо посилення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та забезпечення житловою площею дитячих будинків сімейного типу.

Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі.

Вона розповіла, що в рамках нових ініціатив період надання виплат закладам за розміщення внутрішньо переміщених осіб, які втратили свої документи через бойові дії, продовжено з 60 до 90 днів.

Свириденко також зазначила, що уряд розширив можливості підтвердження фактів пошкодження або знищення житла, тож тепер для цього дозволено застосовувати акти дистанційного огляду.

Український прем’єр додала, що вся інформація про призначення компенсацій, розміри виплат, нарахування або причини відмови відображатиметься в електронному кабінеті користувача в Пенсійному фонді.

Крім того, Кабмін вирішив врегулювати порядок і умови розподілу субвенцій з бюджету на придбання житла для дитячих будинків сімейного типу. Пріоритет закріплено за сім’ями, які евакуювалися із зон бойових дій, втратили власне житло або повертаються на батьківщину з-за кордону. На реалізацію в бюджеті на 2026 рік закладено 833 млн грн.