Бійці ЗСУ показали пошкоджений бронетранспортер M1117 ASV і звернулися до влади

У мережі поширився відеоролик українського військового, знятий у Сумській області, на якому він заявляє, що уряд України нібито краде кошти для ЗСУ, тому армії не вистачає техніки, а також показує пошкоджений американський бронетранспортер M1117 ASV.

Судячи з кадрів, 27 травня автор відео разом зі своїм товаришем по службі виїжджають з гарячої точки фронту, показуючи користувачам, що їм вдалося вижити.

По дорозі вони натрапляють на покинутий бронеавтомобіль США M1117 ASV, який українські захисники використовують для розвідки, патрулювання або підтримки піхоти. Ймовірно, ця техніка була уражена ворогом і отримала критичні пошкодження, тому більше непридатна для боїв і не підлягає відновленню.

Боєць ЗСУ звернувся до уряду України з питанням про те, де техніка, призначена для української армії, а також закликав владу “менше красти”.

Євросоюз планує запровадити нові обмеження на видачу шенгенських віз громадянам РФ

Євросоюз має намір розробити та запровадити додаткові цільові візові обмеження для росіян, які планують поїхати до країн Шенгенської зони.

Про це повідомив представник Європейської комісії Маркус Ламмерт.

За його словами, ці заходи спрямовані на посилення внутрішньої безпеки блоку та нейтралізацію ризиків, що виникають через ворожі дії третіх держав. Пропозиції щодо посилення правил будуть винесені на обговорення в рамках перегляду візового кодексу ЄС на початку 2027 року.

Ламмерт також запевнив, що російські бойовики, які брали участь у бойових діях проти України, становлять загрозу безпеці Євросоюзу, у зв’язку з чим у блоці шукають механізми для повного закриття їм доступу до європейських країн.

Представник ЄК нагадав, що обмеження візового потоку з країни-агресора залишається пріоритетним для Брюсселя. У рамках цієї стратегії ЄС ще у 2022 році скасував дію двосторонньої угоди про спрощений візовий режим з РФ.

Також країнам-учасницям блоку були надіслані рекомендації перевести видачу віз окупантам у найнижчий пріоритет, посиливши при цьому прикордонний і митний контроль.

Більше того, у листопаді 2025 року набули чинності скориговані правила, відповідно до яких росіяни втратили можливість отримувати багаторазові шенгенські візи.

Глава Міноборони Польщі зустрівся з Будановим і зажадав перейменувати підрозділ “Героїв УПА”

Сьогодні, 6 червня, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш зустрівся з керівником Офісу президента України Кирилом Будановим для обговорення вимоги Варшави скасувати рішення про присвоєння одному з підрозділів ССО назви на честь Української повстанської армії.

Про це заявив польський посадовець у соцмережі Х.

Він підкреслив, що і Київ, і Варшава залишаються партнерами у сфері оборони та безпеки, однак він звернув увагу на питання історичної пам’яті, зазначивши необхідність говорити один одному правду для побудови спільного майбутнього.

Косиняк-Камиш заявив Буданову, що присвоєння одній із частин Сил спеціальних операцій імені “Героїв УПА” є вкрай неприйнятним для польської сторони.

Польський міністр оборони додав, що пам’ять про жертв Волинської трагедії для народу його країни не підлягає обговоренням, назвавши це “межами, які перетинати не можна”.

Омбудсмани України та РФ обговорили умови утримання та медобслуговування полонених під час обміну

У ході нещодавнього обміну військовополоненими український омбудсман Дмитро Лубінець спільно з уповноваженою з прав людини РФ Яною Лантратовою провели бесіди з звільненими з обох сторін, обговоривши умови їх перебування в полоні, медичне забезпечення та доступ міжнародних спостерігачів.

Про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у своєму Telegram.

За його інформацією, головними темами діалогу з військовослужбовцями стали умови в місцях утримання, регулярність візитів представників Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та якість наданої медичної допомоги.

Лубінець підкреслив, що подібні розмови дозволяють отримати об’єктивну картину того, що відбувається в полоні воюючих країн.

Омбудсман також зазначив, що всі зібрані в ході спілкування дані його відомство бере до опрацювання, щоб використовувати для взаємодії з міжнародними партнерами, а також для фіксації можливих фактів порушення норм гуманітарного права.

Відомо, що 5 червня відбувся обмін військовополоненими між Києвом і Москвою, за результатами якого на батьківщину вдалося повернути 186 українських громадян.

Кабмін спрямував 3,5 млрд грн із резервного фонду на терміновий ремонт автодоріг

Кабінет міністрів України ухвалив рішення виділити 3,5 млрд грн із резервного фонду державного бюджету для проведення екстрених ремонтних робіт на автомобільних дорогах місцевого значення.

Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

Вона пояснила, що фінансування надається на умовах співфінансування з боку місцевих бюджетів. Виділені кошти будуть розподілені між усіма областями України.

Зазначається, що головне завдання траншу полягає в оперативному відновленні найбільш критичних ділянок доріг, які задіяні у військовій логістиці та доставці гуманітарних вантажів.

Свириденко підкреслила, що для цивільного населення якісна дорожня інфраструктура — це безпека та можливість швидко дістатися до медичних і освітніх закладів, тоді як для ЗСУ це головний фактор для евакуації поранених та постачання підрозділів.

Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба уточнив, що підсумковий перелік дорожніх об’єктів, які підлягають ремонту, затверджувався урядом на основі потреб у співпраці з обласними військовими адміністраціями, Агентством відновлення та Міністерством фінансів.

Окупанти почали обстрілювати Краматорськ із ствольної артилерії — боєць ЗСУ

Російські загарбники збільшили радіус вогневого ураження, почавши завдавати ударів із ствольної артилерії вже по території Краматорська.

Про це повідомив український військовослужбовець із позивним “Мучний” у своєму Telegram-каналі.

За його словами, у місті зафіксовано влучання у корпуси машинобудівного заводу, що підтверджує розширення можливостей противника щодо обстрілу Краматорська.

Також “Мучний” розповів, що на цьому напрямку відзначається різке збільшення інтенсивності використання російських безпілотників. Окупанти все частіше атакують різні транспортні засоби, задіюючи волоконно-оптичні FPV-дрони.

Крім того, український захисник повідомив, що підрозділи РФ проводять вогневу підготовку в районі села Малинівка, яке знаходиться в 10 км на схід від Краматорська і на даний момент відноситься до “сірої зони”.

На його думку, той факт, що цей населений пункт постійно піддається артилерійським ударам, може свідчити про швидкий початок штурму з боку РФ. Як найбільш ймовірний розвиток подій військовий розглядає спробу ворожих військ обійти оборонні позиції ЗСУ, виявити вразливі ділянки в обороні та закріпитися на флангах.

У РФ уражені Кронштадтська морська база, арсенал ВМФ та нафтобаза на Кубані – СБУ

У ніч на 6 червня Україна завдала серії ударів по військових та логістичних об’єктах на території РФ. Спецслужби виконували завдання, поставлені президентом Володимиром Зеленським.

Про це повідомили у Службі безпеки України.

Там зазначили, що обстріл безпілотниками Санкт-Петербурга та околиць став уже другим за час проведення в місті Петербурзького міжнародного економічного форуму.

Згідно з даними СБУ, разом із ЗСУ та ГУР МО вони вразили 15-й арсенал ВМФ РФ у Ленінградській області. На складах, де зберігалися ракети та боєприпаси, почалася сильна пожежа з вторинною детонацією. У місцевих пабліках з’явилася інформація про підготовку до можливої евакуації населення з прилеглих сіл.

Також бійці атакували Кронштадтську військово-морську базу та морський завод. На місці зафіксовано загоряння на об’єктах, що забезпечують діяльність корабельного угруповання РФ у Балтійському морі.

Крім того, українські захисники завдали удару по нафтобазі “Усть-Лабінськ” у Краснодарському краї. Після серії вибухів там почалася масштабна пожежа, яка охопила щонайменше три резервуари з нафтопродуктами.

Відомо, що ця база є важливим тиловим вузлом постачання паливом російських військ на східному та південному напрямках.

У СБУ наголосили, що виведення цих об’єктів з ладу суттєво послаблює боєготовність Балтійського флоту РФ, ускладнює військову логістику та обмежує можливості противника.

Депутати Європарламенту вимагають позбавити Зеленського ордена “За заслуги” через вшанування УПА

Група з понад 10 депутатів Європейського парламенту звернулася до голови законодавчого органу Роберти Метсоле з вимогою позбавити президента України ордена “За заслуги”.

Про це йдеться у відповідному зверненні.

Згідно з документом, причиною стало нещодавнє рішення українського лідера, яке європарламентарі розцінили як публічне вшанування та героїзацію Української повстанської армії.

Відомо, що текст і суть претензій викладені в колективному зверненні, яке називається “Зеленський отримав орден за винятковий внесок у європейську інтеграцію та європейські цінності, які несумісні з прославлянням геноциду та етнічних чисток. Зеленський, відповідальний за присвоєння військовій частині назви “Герої УПА”, не заслуговує на цю нагороду і має бути її позбавлений”.

Переважно цей лист підписали депутати з Польщі. До них також приєдналися представники низки правих фракцій, до складу яких входять польська партія “Право і справедливість” (PiS), італійські “Брати Італії”, французьке “Національне об’єднання”, угорська партія “Фідес” Віктора Орбана, австрійська FPÖ та “Альтернатива для Німеччини” (AfD).

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що рішення України присвоїти одному з підрозділів ССО назву на честь героїв УПА вже викликало хвилю критики та засудження з боку уряду Польщі.

У НАТО розглядають виділення 70 млрд євро для України за новою схемою – Politico

Країни НАТО вивчають можливість надання Україні нового пакету військової підтримки у розмірі 70 млрд євро, про що планують оголосити на майбутньому саміті альянсу в Анкарі.

Про це розповіли виданню Politico чотири дипломати з НАТО.

За їхніми словами, запропонований Німеччиною в травні проект передбачає створення оновленого механізму для забезпечення прозорості фінансування. Цей крок зроблено у відповідь на скарги низки країн альянсу, які заявляють, що вони несуть непропорційно високе фінансове навантаження для надання допомоги Києву.

Високопоставлений дипломат НАТО підкреслив, що головне завдання полягає в отриманні від Анкари гарантій подальшого надання Україні підтримки на стабільній і справедливій основі. Очікується, що це питання стане центральним на зустрічі лідерів альянсу 7–8 липня.

Посол України в НАТО Олена Гетьманчук зазначила, що нові зобов’язання партнерів мають бути спрямовані на пріоритетні потреби Києва, зокрема на системи ППО, далекобійні боєприпаси, а також інвестиції у виробництво ракет і БПЛА.

За даними видання, після того як союзники відхилили пропозицію генсекретаря Альянсу Марка Рютте про виділення 0,25% ВВП на потреби України, вони перейшли до розгляду німецького плану. Проте кілька дипломатів уточнили, що переговори поки що перебувають на початковому етапі.

Згідно з обговорюваною схемою, партнери планують направити українцям 30 млрд євро з уже узгодженого дворічного кредиту ЄС на 90 млрд євро, а ще 40 млрд євро передбачається забезпечити за рахунок двосторонніх зобов’язань.