ЄС наполягає на достроковому виділенні Україні кредиту в розмірі 45 млрд євро країнами G7

Європейський Союз звернувся до західних союзників із вимогою пришвидшити надання Україні кредиту в розмірі 45 млрд євро, щоб підтримати бюджет Києва до надходження коштів із більшого європейського пакету допомоги.

Про це інформують джерела Euractiv.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс планує під час візиту до Вашингтона цього тижня переконати міністрів фінансів Японії, Великої Британії та США прискорити переказ коштів за лінією Extraordinary Revenue Acceleration (ERA).

У статті йдеться, що блок уже повністю перерахував свою частину в розмірі 18,1 млрд євро в рамках цього кредиту, який був узгоджений країнами G7 у 2024 році та забезпечений доходами від заморожених резервів російського центробанку. Тим часом частка Токіо, Лондона та Вашингтона у розмірі 7 млрд євро досі не надійшла.

Домбровскіс збирається провести переговори з колегами з країн G7 у середу та четвер. Також у нього заплановані окремі зустрічі з американським та українським міністрами фінансів – Скоттом Бессентом та Сергієм Марченком.

Виманювали гроші під приводом легкого виїзду за кордон: СБУ затримала двох помічників депутатів

Співробітники Служби безпеки України затримали двох помічників народних депутатів, які представляли заборонену партію “Опозиційна платформа – За життя”, за звинуваченням у шахрайстві.

Про це повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР).

За інформацією слідства, зловмисники обманювали чоловіків призовного віку, переконуючи їх, що можуть організувати нелегальний виїзд за межі України в обхід офіційних пунктів пропуску.

Крім того, аферисти запевняли потенційних клієнтів, що здатні виготовити фальшиві довідки про інвалідність та підроблені паспорти на чуже ім’я.

Відомо, що за свої схеми шахраї просили від 25 до 30 тис дол. Для створення видимості роботи вони вимагали у жертв фотографії та копії документів. Після отримання частини грошей фігуранти продовжували інсценувати оформлення документів, але потім зникали і відмовлялися повертати отримані суми.

Слідство вже зафіксувало, що двоє громадян втратили понад 650 тис грн, а зараз встановлюються інші епізоди. Обом правопорушникам оголосили підозру за статтею про шахрайство та затримали. До суду направлено клопотання про утримання їх під вартою.

За попередніми даними, йдеться про помічників на громадських засадах депутатів Валерія Гнатенка (Микола Охота) та Нестора Шуфрича (Вікторія Пінчук).

“Гірше вже не може бути”: Україні катастрофічно не вистачає Patriot — Зеленський

Україна зіткнулася з гострою нестачею зенітно-ракетних комплексів Patriot. Якщо війна затягнеться, арсенал Києва може вичерпатися ще більше.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський у розмові з виданням Welt.

Він висловив розчарування тим, як збройний конфлікт на Близькому Сході впливає на постачання західної зброї та дипломатичні зусилля на користь України.

За словами українського лідера, американські спецпредставники Джаред Кушнер і Стів Віткофф дедалі частіше зосереджуються на контактах з Іраном, а не на підтримці Києва.

Зеленський підкреслив, що ситуація з Patriot зайшла в глухий кут, оскільки дефіцит уже такий, що “гірше вже нікуди”. Він додав, що якщо бойові дії триватимуть, озброєння стане ще менше.

Варто зазначити, що під час останніх масованих обстрілів українські захисники або не змогли перехопити балістичні ракети окупантів, або збили лише одиниці, адже для ефективного захисту від таких загроз потрібні саме Patriot.

“Не особиста помста”: Мадьяр має намір призупинити випуск новин державних ЗМІ в Угорщині

Новообраний прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр заявив про намір тимчасово припинити трансляцію новин державними ЗМІ, звинувативши їх у поширенні пропаганди.

Про це він розповів в ефірі радіостанції Kossuth.

Він зазначив, що угорці мають право на суспільне мовлення, де говорять правду, нагадавши, що останні півтора року йому майже не давали слова в ефірі.

За словами Мадьяра, державні ЗМІ Угорщини довгі роки сіяли страх і фактично перетворилися на інструмент пропаганди. Він пояснив, що рішення про призупинення мовлення продиктоване не особистими мотивами, а необхідністю повністю перезавантажити систему за новими стандартами.

Майбутній прем’єр також пообіцяв розробити новий закон про медіа та створити новий орган з регулювання медіапростору.

Крім того, він провів паралелі між роботою угорських державних ЗМІ та пропагандою нацистської Німеччини та КНДР, звинувативши журналістів у підтримці системи безвідповідальності та кумівства.

Дрони завдали удару по нафтохімічному об’єкту в Башкортостані

Вранці 15 квітня безпілотники атакували промислові нафтохімічні об’єкти на території Башкортостану.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив керівник Центру протидії дезінформації РНБО України Андрій Коваленко.

За його даними, метою атаки став Стерлітамак – місто, яке вважається одним із ключових вузлів хімічного та нафтохімічного виробництва в країні-агресорі. Зокрема, там розташований нафтохімічний завод, що випускає іонол – компонент, який використовується в авіаційному паливі та мастильних матеріалах для військової техніки.

Крім того, у Стерлітамаку функціонують й інші підприємства, що забезпечують ворожий ВПК критично важливими матеріалами, такими як компоненти для авіації та ракет, а також вибухівка, порох і боєприпаси.

Глава Башкортостану Радій Хабіров заявив, що системи ППО нібито змогли перехопити кілька БПЛА над промисловою зоною міста, але уламки дронів впали на територію одного із заводів.

За його словами, всі екстрені служби задіяні на місці, триває ліквідація пожежі, причини та обставини події з’ясовуються.

В ЄС розглядають варіанти позбавлення деяких українських біженців статусу тимчасового захисту

Європейський Союз розпочав процес оновлення Директиви про тимчасовий захист, тож наприкінці травня Єврокомісія офіційно запропонує продовжити її дію до 2028 року, однак нові правила можуть стати значно суворішими для кількох категорій громадян України.

Про це повідомляє видання DW.

Експерти прогнозують, що оновлений механізм передбачатиме три сценарії обмежень, які вже застосовуються в країнах, що не входять до ЄС.

Відомо, що насамперед нові правила можуть торкнутися біженців мобілізаційного віку. Брюссель розглядає досвід Норвегії, яка обмежила надання колективного захисту для чоловіків віком 18–60 років.

Також у блоці можуть взяти за основу підхід Швейцарії, де статус захисту не отримують переселенці з “безпечних областей”, тобто з Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Крім того, захист може перестати діяти для новоприбулих до ЄС біженців. Після певної дати людям доведеться проходити стандартну процедуру отримання притулку, яка займає кілька місяців.

Таким чином, з березня 2027 року кількість українців з особливим статусом у Європі почне скорочуватися. Уряди країн вважають, що 5 років тимчасового захисту – достатній термін для переходу на інші легальні підстави перебування, такі як робочі візи або посвідка на проживання, які вже не передбачають автоматичного отримання соціальних пільг.

Вже в травні може відбутися голосування щодо Спецтрибуналу з питань злочину агресії РФ в Україні – Сибіга

Формальні процедури, необхідні для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України, завершені. Угоду може бути винесено на голосування вже 14-15 травня під час засідання Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі.

Про це написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в мережі Х.

Він уточнив, що вирішальним фактором стало приєднання Польщі та Ісландії до ініціативи. Тепер кількість країн-членів Ради Європи, які офіційно підтвердили готовність підписати документ, сягнула 17, що є необхідним юридичним мінімумом для запуску процесу голосування на міжнародному рівні.

Глава МЗС підкреслив, що значного прогресу було досягнуто менш ніж за рік після того, як 9 травня 2025 року було ухвалено домовленість про створення такого механізму.

Сибіга зазначив, що запуск трибуналу – це сигнал для Москви про неминучість покарання. Відповідальність за агресію мають понести всі причетні: від рядових “виконавців” до вищого військового та політичного керівництва країни-агресора. Він упевнений, що правосуддя є фундаментом для досягнення сталого миру.

Німеччина профінансує тисячі ударних дронів Anubis з штучним інтелектом для ЗСУ

Спільне американо-німецько-українське підприємство Auterion Airlogix Joint Venture GmbH розпочинає масове виробництво важких ударних безпілотників зі штучним інтелектом. Замовлення фінансується урядом ФРН і спрямовано на посилення можливостей ЗСУ.

Про це написало видання Defence Express.

За наявними даними, планується щорічно випускати тисячі дронів у різних модифікаціях, включаючи моделі з дельтаподібним і X-подібним крилом. Хоча детальні характеристики тримаються в секреті, у матеріалах фігурують назви двох ключових платформ – Anubis і Seth-X.

У статті йдеться про те, що Anubis позиціонується як засіб для знищення живої сили, броньованої техніки та стратегічних об’єктів на середніх дистанціях. Експерти припускають, що ця система може нести до 45 кг вибухівки на відстань до 1600 км, однак це не підтверджено офіційно.

Відомо, що модель Seth-X є розвитком дрона-камікадзе Seth і призначена для ударів по логістичних вузлах та легкій техніці. Завдяки складним крилам апарат запускається з контейнера, а його радіус дії оцінюється в десятки кілометрів.

Головна перевага нових БПЛА полягає в програмному забезпеченні від компанії Auterion. Інтеграція алгоритмів ШІ дозволяє дронам виконувати автономну навігацію, самостійно шукати і вражати цілі, що значно підвищує їх ефективність в умовах сучасної війни.

США знову вивели закордонні АЗС “Лукойлу” з-під санкцій

Адміністрація Сполучених Штатів продовжила до 29 жовтня дозвіл на роботу роздрібних АЗС російської компанії “Лукойл” за межами Росії.

Про це повідомляє агентство Reuters.

У статті йдеться, що особливий режим поширюється приблизно на 2 000 автозаправних станцій, розташованих у Європі, США, Центральній Азії та на Близькому Сході.

Зокрема, “Лукойл” продовжує керувати мережею з 200 станцій у штатах Нью-Йорк, Нью-Джерсі та Пенсильванія. Компанія також зберігає статус одного з ключових продавців на ринку моторного палива в Болгарії та Молдові, а також контролює близько 600 АЗС у Туреччині та понад 300 у Румунії.

Крім того, Міністерство фінансів США видало ліцензію на проведення певних операцій з нафтопереробними активами компанії в Болгарії. До цього списку включено “Лукойл Нефтохім Бургас” — найбільший нафтопереробний завод на Балканському півострові.