Естонія зводить 40-кілометровий протитанковий рів на кордоні з РФ

У найближчі два роки на південно-східних рубежах Естонії з’явиться майже 40 км протитанкових ровів — цей крок став частиною масштабного зміцнення Балтійської оборонної зони.

Таку інформацію поширив телеканал ERR.

Підполковник Айнар Афанасьєв зазначив, що на північному сході країну захищає природний бар’єр — річка Нарва, а трохи далі — води Чудського озера. Однак на південно-східних підступах, щоб не дати ворогу можливості прорватися, прийнято рішення про будівництво 40-кілометрового протитанкового рову.

Він уточнив, що в місцях з болотистим ґрунтом додатковий захист не потрібен, оскільки важка техніка там і так не пройде.

Військовий підкреслив, що до кінця 2027 року планується завершити будівництво понад 40 км ровів і звести близько 600 бункерів. Оборонна лінія вздовж східного кордону Естонії повинна простягнутися приблизно на 100 км.

У структурі закупівель Центру оборонних інвестицій заявили, що вже цього року з’являться два опорні пункти — на північному сході та південному сході країни. Кожен буде включати 14 бункерів і складські приміщення.

Основні роботи зосереджені в густих лісах, де проходить кордон, оскільки рови відіграють подвійну роль — і як елемент оборони, і як засіб контролю.

Головне завдання полягає в тому, щоб затримати просування противника і виграти час для реагування в разі агресії. Проект був розроблений з урахуванням досвіду, отриманого під час повномасштабного нападу РФ на Україну.

Енергетична стійкість перед опалювальним сезоном: чи чекати відключень світла у жовтні 2025

Навколо осіннього сезону в Україні зростають хвилювання щодо електропостачання.

З одного боку, Міністерство енергетики повідомляє, що станом на 15 вересня енергосистема збалансована, дефіциту потужностей не має, а для побутових споживачів масових графіків відключень у жовтні не прогнозується. З іншого боку, суттєві пошкодження від постійних ворожих атак і можливі екстремальні погодні умови накладають серйозні ризики. Розглянемо детально обидві сторони ситуації.

Баланс енергосистеми та підготовка до зими

За даними Міненерго, енергосистема наразі збалансована, дефіциту немає, а планових обмежень на споживання не передбачається. Підготовка до зими ведеться активно: модернізуються й ремонтуються об’єкти, формуються резерви устаткування і посилюється захист критичних вузлів, щоб забезпечити українців світлом і теплом. Міністрка енергетики Світлана Гринчук наголошує, що “в нас достатньо генерації і потужності передачі… для того, щоб забезпечувати наших споживачів електроенергією” .

На атомну енергетику припадає понад 50% виробленої електроенергії України. Згідно з “Енергоатомом”, у вересні мають завершитися планові ремонти на кількох енергоблоках, що дозволить забезпечити стабільну роботу у зимовий сезон. Збереження балансу виробництва і споживання підтверджує й “Укренерго” – дефіциту потужностей немає.

Також для підтримки системи введено в експлуатацію нові рішення: у Київській та Дніпропетровській областях запустили комплекси акумуляції енергії загальною місткістю 400 МВт·год (еквівалент близько 600 тис. домогосподарств протягом 2 годин). Розроблено резервні схеми електропостачання (плани Б/В) для регіонів на випадок пошкодження ключових об’єктів.

ТОкрім будівництва нових потужностей, тривають ремонти та модернізації мереж. Модернізуються трансформаторні підстанції, лінії передач, створюються запаси критично важливого обладнання. В умовах цих заходів і достатніх запасів потужностей масових планових обмежень у жовтні не очікується.

Вплив обстрілів на енергетичну інфраструктуру

Втім головна загроза залишається гуманітарною: ворожі удари по енергооб’єктах. За І півріччя 2025 року росіяни завдали 61 удар по українській енергосистемі – це більше, ніж у попередні роки. Від початку повномасштабної війни агресор здійснив близько 600 ударів (переважно дронами – майже 90% атак). У результаті за перші шість місяців 2025 року пошкоджено понад 500 об’єктів електромереж, а загальні втрачені потужності сягнули близько 10 ГВт генерації. Останнє масштабне підтвердження – нічна атака “Шахедами” (19 дронів) на Трипільську ТЕС (Київська обл.) 15 вересня, яка фактично зруйнувала річну роботу з її відновлення.

Навіть відновлена генерація не гарантує повну безпеку: удари часто пошкоджують ЛЕП і підстанції. Як зауважує Міненерго, “обстріли пошкоджують не лише генерацію, але й лінії передач та підстанції”, що знижує надійність доставки електроенергії до споживачів. Уражені лінії, хоч би скільки блоків відремонтували, не дозволяють передавати всю вироблену енергію. Тому навіть за відсутності дефіциту генеруючих потужностей локальні райони можуть залишатися частково без світла.

Погодні та аварійні ризики

Окрім руйнівних атак, у жовтні очікуються традиційні погодні ризики. Експерти відзначають, що літні та осінні штормові явища в Україні вже спричиняли серйозні аварії: наприклад, лише у липні цього року шквали та грози тимчасово знеструмили понад 700 населених пунктів на кілька годин. Аналогічні бурі восени можуть знову пошкоджувати мережі. Холодні ночі і заморозки, які вже можливі у жовтні, викликають різке зростання споживання електроенергії (особливо для електроопалення). Це створює додаткове навантаження на систему саме тоді, коли частина обладнання може бути в плановому ремонті або після ремонту не працювати з повною ефективністю.

Таким чином, ймовірні короткочасні аварійні відключення можуть статися не стільки через брак потужностей, скільки через стихійні явища та зношеність мереж. Інститут енергетичних стратегій попереджає: багато пошкоджених об’єктів мережі хоча й відремонтовані на папері, насправді не завжди можуть витримати збільшені перевантаження при морозах. Унаслідок цього населені пункти ризикують періодично лишатися без струму у разі чергового буревію чи холодного фронту.

Можливі графіки та рекомендації споживачам

Попри всі загрози, українські енергетики та влада запевняють: масових планових відключень у жовтні не буде. Офіційні представники радять не панікувати, але бути готовими до локальних аварій чи “віялових” графіків у разі чергових ударів або погодних негараздів. Як підкреслюють експерти, треба налаштуватися на “найпесимістичніший сценарій”: мати заряджені павербанки, ліхтарики та, за можливості, генератор для найважливіших потреб.

Водночас усім споживачам рекомендується раціонально використовувати електроенергію, особливо в години пікового навантаження (ранок та вечір). Перенесення тривалих робіт з потужними приладами на денні години, коли споживання нижче, допоможе знизити ризик локальних перегрузок. При таких заходах та наявності резервів потужності енергосистема здатна забезпечити світлом і теплом переважну більшість домівок навіть за несприятливих обставин.

Висновок: за даними аналітиків і Міненерго, без інтенсивних масованих атак значних блекаутів у жовтні не очікується. Проте політичні та природні чинники залишають за собою право призводити до окремих аварій. Тому кожному українцю варто перевірити власні запаси для екстрених ситуацій і дотримуватися порад щодо економії енергії, аби “темна зима” обійшла нас стороною.

Бессент: якби Європа ввела вторинні тарифи, війна РФ проти України закінчилася б за пару місяців

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що якби європейські держави зважилися на введення вторинних тарифів проти тих, хто купує російську нафту, агресія РФ проти України могла б завершитися протягом двох-трьох місяців.

Про це він сказав у розмові з журналістами Reuters.

За його словами, подібні заходи фактично перекрили б Кремлю головний потік ресурсів.

Бессент не оминув увагою і європейські уряди, які продовжують закуповувати або безпосередньо російську нафту, або нафтопродукти, вироблені в Індії з російської сировини.

Він підкреслив, що такі дії лише забезпечують війну, підживлюючи російську військову машину.

Крім того, американський чиновник зазначив, що Вашингтон готовий працювати з європейськими союзниками над посиленням санкційного тиску на російські компанії, включаючи таких нафтових гігантів, як “Роснефть” і “Лукойл”.

Також обговорюється можливість більш активного використання заморожених російських активів, заблокованих після вторгнення загарбників в Україну в 2022 році.

Провідна партія на виборах у Чехії розкритикувала ініціативу щодо постачання боєприпасів Україні

Чехія, яка взяла на себе провідну роль у забезпеченні України артилерійськими боєприпасами, зіткнулася з жорсткою критикою з боку партії ANO, яка зараз займає лідируючі позиції напередодні парламентських виборів у жовтні.

Про це пише видання Politico.

За інформацією газети, керівник ANO і екс-глава уряду Андрій Бабіш відкрито заявив, що проект занадто дорогий для платників податків, і, на його думку, ці кошти варто було б направити “на потреби чехів”.

У розмові з журналістами Бабіш і зовсім назвав ініціативу “гнилою” і пообіцяв згорнути її, якщо знову прийде до влади.

Заступник голови ANO Карел Гавлічек стверджує, що прибуток від угоди явно завищений, якість снарядів викликає питання, а постачальники виглядають підозріло. З такими вступними цим питанням повинна займатися структура рівня НАТО.

Недовіра партії до поставок боєприпасів знайшла відгук і серед жителів країни. Згідно з червневим дослідженням Stem, майже половина респондентів (49%) вважають підтримку України надмірною, 29% — оцінюють її як адекватну, а 6% — навпаки, вважають, що допомоги недостатньо.

Аналітик Іржі Таборський сказав, що оскільки мало хто вірить у перемогу України, а надій на швидке завершення війни ще менше, багато хто не бачить сенсу у відправленні зброї.

Мартін Вокалек, який очолює брюссельське відділення чеського центру Europeum, впевнений, що якщо Бабіш виконає обіцянку і згорне чеську ініціативу, іншим союзникам України доведеться брати на себе додаткові фінансові зобов’язання.

Трамп і Зеленський можуть провести зустріч у Нью-Йорку наступного тижня

Президент України Володимир Зеленський і американський лідер Дональд Трамп, можливо, зустрінуться в Нью-Йорку вже наступного тижня, оскільки там відбудеться Генеральна Асамблея ООН.

Про це повідомив журналістам в Ізраїлі держсекретар США Марко Рубіо.

За його словами, обидва політики вже неодноразово спілкувалися по телефону, зустрічалися особисто і, ймовірно, ще раз побачаться наступного тижня в Нью-Йорку.

Рубіо також заявив, що “жоден світовий політик не доклав стільки зусиль для завершення цього конфлікту, як Трамп”.

Американський дипломат запевнив, що президент робить все, що в його силах, щоб зупинити війну. Вашингтон тісно співпрацює з європейськими союзниками з питань гарантій безпеки, адже без них неможливо говорити про будь-яку мирну угоду. Також лідер не збирається зупинятися на досягнутому.

Раніше, 15 вересня, Зеленський повідомив про плани Трампа відвідати Європу за кілька днів до участі в Генасамблеї ООН. 80-та сесія організації стартувала 9 вересня, а засідання високого рівня заплановано на 22 число.

СБУ влаштує триденну контрдиверсійну операцію у Львові

Співробітники Служби безпеки України планують з 16 по 18 вересня провести у Львові серію заходів, спрямованих на протидію диверсіям і розвідувальній діяльності ворога.

Про це інформує місцевий підрозділ СБУ у Facebook.

Відомо, що до операції долучаться також представники Нацполіції, патрульні, Військова служба правопорядку ЗСУ, бійці Держприкордонслужби та Національної гвардії.

Повідомляється, що головне завдання — зірвати плани терористів і диверсантів, а також знешкодити будь-які загрози, пов’язані з розвідувально-підривною діяльністю проти України. Додатково, ці заходи покликані посилити захист жителів на тлі триваючої збройної агресії РФ. Всі дії будуть здійснюватися з урахуванням воєнного стану.

Під час спецоперації можливі обмеження на рух транспорту і пішоходів, перевірки документів у громадян, а також огляд автомобілів. При наявності обґрунтованих підозр окремі особи можуть бути піддані додатковій перевірці.

Крім того, заплановані інспекції громадських просторів і приміщень для пошуку заборонених предметів.

СБУ звертається до мешканців міста з проханням зберігати спокій, виконувати законні вимоги правоохоронців, завжди мати при собі посвідчення особи та дотримуватися правил комендантської години.

ЄС тимчасово відклав обговорення 19-го пакету санкцій проти Росії – Politico

У середу, 17 вересня, європейські чиновники не розглядатимуть черговий, 19-й за рахунком, пакет санкцій проти російської агресії — його презентацію скасували.

Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на слова одного з європейських дипломатів і представника делегації.

За його словами, це питання зняли з порядку денного Coreper II – Комітету постійних представників країн ЄС. Інформацію про перенесення розіслали членам ЄС ввечері 15 вересня, в понеділок. Коли дипломати повернуться до обговорення — поки невідомо.

Журналісти видання підкреслюють, що причиною затримки став тиск з боку американського президента Дональда Трампа, а також суперечки всередині самого Євросоюзу. Зокрема, йдеться про залежність Братислави і Будапешта від поставок російської нафти.

В Україні з’явиться меморіал на честь невстановлених військових

На території Національного меморіального військового кладовища в Україні виділять окремі ділянки для поховання захисників і захисниць, особистість яких поки залишається невідомою.

Про це в ефірі телемарафону розповіла міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова.

Вона уточнила, що, крім цього, планується звести спеціальний меморіальний комплекс, присвячений пам’яті полеглих героїв, чиї імена ще не вдалося встановити.

Калмикова зазначила, що будуть окремі сектори для невідомих бійців, а також простір, де розміститься меморіал на їхню честь.

Найближчим часом стартує архітектурний конкурс — українським авторам запропонують представити свої ідеї, як гідно увічнити пам’ять цієї категорії загиблих.

Говорячи про заявки від сімей загиблих, керівник відомства сказала, що процес тільки набирає обертів, а звернень вже чимало, тож люди приїжджають, дізнаються деталі та оглядають територію.

Вона також додала, що паралельно стартували поховання впізнаних захисників і захисниць, зокрема біля Колумбарної стіни.

Атаки ЗСУ по НПЗ окупантів можуть загострити відносини України і НАТО – Bloomberg

Західні країни не схвалюють удари української армії по російській паливній інфраструктурі.

Про це пише видання Bloomberg з посиланням на джерела.

За даними газети, жодна з країн-союзників не демонструє підтримки тактики знищення російських нафтових об’єктів, щоб зупинити фінансування військової машини РФ.

У матеріалі йдеться, що союзні держави традиційно намагаються не вживати заходів, здатних вплинути на стабільність нафтового ринку.

Джерела припускають, що для Києва така стратегія може виявитися ризикованою, оскільки є небезпека “зайти занадто далеко”, що може спровокувати стрибок світових цін на енергоносії і ускладнити відносини з Євросоюзом і Сполученими Штатами, де питання інфляції та економічного зростання зараз залишаються пріоритетними.